Постанова

від 16.09.2009 по справі 8/378

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/378

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 16.09.2009                                                                                           № 8/378

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Мартюк А.І.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -Козій М.М., дов. б/н від 01.12.2008р.

від відповідача:                        Журавльова В.В., дов. б/н від 25.08.2009р.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "СканТек"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 12.12.2008

 у справі № 8/378 (суддя  

 за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Юрмакс Інтернешнл"

 до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "СканТек"

 про                                                   стягнення 44681,10 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 8/378 від 12.12.2008р. позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «СканТек» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрмакс Інтернешнл» 41 230 (сорок одна тисяча двісті тридцять) грн. основного боргу, 574 (п'ятсот сімдесят чотири) грн. 12 коп. пені, 2061 (дві тисячі шістдесят одна) грн. 50 коп. штрафу, 114 (сто чотирнадцять) грн. 57 коп. трьох відсотків річних, 700 (сімсот) грн. 91 коп. збитків від інфляції, 446 (чотириста сорок шість) грн. 81 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю “СканТек” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду м. Києва у справі № 8/378 від 12.12.2008р.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2009р. у справі № 8/378 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “СканТек” задоволено частково. Рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 8/378 від 12.12.2008р. скасовано і прийнято нове рішення. Позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “СканТек” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрмакс Інтернешнл» 20440,00 грн. основного боргу, 536,13 грн. пені, 347,48 грн. збитків від інфляції, 1022,00 грн. штрафу, 223,46 грн. державного мита та 59,01 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті задоволення позову відмовлено. В решті в задоволенні апеляційної скарги відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрмакс Інтернешнл» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СканТек” 111,73 грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

Не погоджуючись з зазначеною постановою, Товариство з обмеженою відповідальністю “СканТек” звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду в частині стягнення з відповідача 536,13 грн. пені, 1022,00 грн. штрафу, 347,48 грн. збитків від інфляції.

Постановою Вищого господарського суду України касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “СканТек” задоволено частково. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2009р. у справі № 8/378 скасовано в частині часткового задоволення позову в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “СканТек” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Юрмакс Інтернешенл” 536,13 грн. пені та 1022,00 грн. штрафу, 15,58 грн. державного мита та 4,11 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В цій частині справу передано на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду. В іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2009р. у справі № 8/378 залишено без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Судом встановлено, що 17.04.2008р. між ТОВ «СканТек» - «експедитор-замовник» та ТОВ «ЮрМакс Інтернешнл» - «експедитор-виконавець» був укладений генеральний договір № 1704 на транспортне експедирування, предметом якого є порядок взаємовідносин, які виникають між «експедитором-замовником» та «експедитором-виконавцем» при здійсненні автомобільних перевезень вантажів в міжнародному та внутрішньодержавному сполученнях транспортними засобами «перевізника» по замовленням (заявкам) «експедитора-замовника» та пов'язаних із ними різноманітних послуг.

Відповідно до п.1.2 договору, «експедитор-замовник» доручає, а «експедитор-виконавець» приймає на себе повноваження і обов'язки від імені та за кошти «експедитора-замовника» здійснити пошук та підбір транспортних засобів з метою організації перевезення та доставки вантажів автомобільним транспортом.

Розрахунок за виконане перевезення здійснюється «експедитором-замовником» протягом 5-ти банківських днів з моменту надання «експедитором-виконавцем» оригіналів документів, а саме: даного договору, акта виконаних робіт, рахунка-фактури з прикладеною копією товарно-транспортної накладної (СМК, ТТН) й оригінальних квитанцій за додаткові витрати «експедитора-виконавця» підтверджених «експедитором-замовником» (штраф за перевантаження, оплата конвою, наявність наднормованих простоїв під навантаженням, розвантаженням і митним оформленням, штраф за скасування завантаження і т.п.) (п.5.2 договору).

Згідно п.5.3 договору за згодою сторін «експедитор-замовник» може здійснювати попередню оплату за перевезення. Розмір авансу та термін оплати обумовлюється в замовленні (заявці) на перевезення.

Сторонами в заявках було погоджено, що оплата здійснюється відповідачем на протязі 10-банківських днів з моменту одержання оригіналів вищевказаних документів.

Відповідач в свою чергу, власні зобов'язання не виконав належним чином, за надані позивачем послуги з перевезення вантажу, відповідач здійснив лише попередню оплату в розмірі 30 відсотків від суми фрахту за двома заявками в сумі 17 670,00 грн.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 01.10.2008 року на адресу відповідача були направлені документи відповідно до пункту 5.2 договору, а саме: заявка № 16/09/08 від 16.09.2008 року, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-283тр, копія СМК № 01796 від 17.09.2008 року з оригінальною печаткою вантажоодержувача, рахунок фактура № СФ-283тр від 17.09.2008 року та податкові накладні №№ 681, 682, 683 від 22.09.2008 року.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2009р. у справі № 8/378 яка була залишена в силі постановою Вищого господарського суду України, було стягнуто з відповідача основного боргу у сумі 20440,00 грн., та 347,48 грн. збитків від інфляції.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (частина 1 статті 548 вказаного вище кодексу).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", згідно з пунктами 1, 3 якого розмір пені за прострочку платежу, що встановлюється за згодою сторони, обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 4.11 договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати виконаних послуг «експедитор-замовник» виплачує «експедитору-виконавцю» штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, дійсний в період затримки розрахунків, від суми заборгованості за кожний день затримки.

За таких обставин, колегія дійшла висновку, що штраф передбачений п. 4.11 договору, за своєю правовою природою є пенею.

Оскільки, оплата виконаних робіт проведено відповідачем несвоєчасно, колегія суддів вважає необхідним задовольнити позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 536,13 грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 5% згідно п. 4.12 та пункту 3.1.9 договору.

Згідно пункту 4.12 договору за невиконання експедитором-замовником пунктів 3.1.7, 3.1.8, 3.1.9, 3.1.10 цього договору експедитор-замовник виплачує експедитору-виконавцю штраф в розмірі 5% від вартості перевезення (ставки), встановленій в замовленні (заявці).

Пунктом 3.1.9 до обов'язків експедитора-замовника віднесено обов'язок оплатити послуги експедитора-виконавця на умовах, зазначених у даному договорі.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Як було зазначено вище, відповідно до пункту 3.1.9 договору експедитор-замовник зобов'язаний оплатити послуги експедитора-виконавця на умовах, зазначених у даному договорі.

З врахуванням викладеного, колегія судді не вбачає підстав для застосування штрафу передбаченого пунктом 4.12 договору, оскільки порушень пунктів 3.1.7, 3.1.8, 3.1.10 цього договору не встановлено, а за порушення п. 3.1.9, а саме несвоєчасну оплату, стягується пеня у розмірі 536,13 грн., згідно 4.11 договору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “СканТек” підлягає частковому задоволенню, рішення Господарського суду м. Києва у справі № 8/378 від 12.12.2008р. слід скасувати частково, з прийняттям нового рішення.

Керуючись ст. ст. 101 – 105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю СканТек” задовольнити частково.

Рішення Господарського суду м. Києва від 12.12.2008 р. по справі № 8/378 скасувати в частині стягнення штрафу в розмірі 1022,00 грн., в цій частині в позові відмовити.

Рішення Господарського суду м. Києва від 12.12.2008 р. по справі № 8/378 в частині стягнення пені змінити, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СканТек” (03151, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 72, код 31404861, р/р 260033014000001 СФ ВАТ “ВТБ-Банк” Київ, МФО 300960) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрмакс Інтернешнл» (юр. Адреса: 03124, м. Київ, вул. М. Василенка, 7-А, фактична адреса: ,3151, м. Київ, вул. Ушинського, 40, код ЄДРПОУ 35525447, р/р 26004010039031 в ВАТ “Держ.експ.-іп.Банк України, Київ, МФО 322313) 536,13 грн. пені, в іншій частині в позові про стягнення пені відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрмакс Інтернешнл» (юр. Адреса: 03124, м. Київ, вул. М. Василенка, 7-А, фактична адреса: ,3151, м. Київ, вул. Ушинського, 40, код ЄДРПОУ 35525447, р/р 26004010039031 в ВАТ “Держ.експ.-іп.Банк України, Київ, МФО 322313) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СканТек” (03151, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 72, код 31404861, р/р 260033014000001 СФ ВАТ “ВТБ-Банк” Київ, МФО 300960) державне мито за розгляд апеляційної скарги в розмірі 5,11 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю СканТек” (03151, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 72, код 31404861, р/р 260033014000001 СФ ВАТ “ВТБ-Банк” Київ, МФО 300960) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрмакс Інтернешнл» (юр. Адреса: 03124, м. Київ, вул. М. Василенка, 7-А, фактична адреса: ,3151, м. Київ, вул. Ушинського, 40, код ЄДРПОУ 35525447, р/р 26004010039031 в ВАТ “Держ.експ.-іп.Банк України, Київ, МФО 322313) державне мито за розгляд апеляційної скарги в розмірі 5,36 грн. та 1,20 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Матеріали справи № 8/378 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом одного місяця у встановленому законом порядку.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді