Постанова

від 22.09.2009 по справі 35/154-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

35/154-09

 Україна

 Харківський апеляційний господарський суд

 ПОСТАНОВА

  ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2009 р.                                                           Справа № 35/154-09  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді  ,   

при секретарі Пироженко І.В.

за участю представників сторін:

позивача - Амєляєв Д.Ю. (дов. № 474 від 23.06.2008р.), Сивна М.С. (дов. № 370 від 21.05.2009р.)

відповідача -  Флоринська Н.О. (дов. № 550 від 09.06.2009р.), Шнейдер М.В. (дов.  № 549 від 09.06.2009р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Куп'янської міської ради, м. Куп'янськ, Харківська область (вх. № 1997 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 19.06.09р. по справі № 35/154-09

за позовом Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Куп'янської міської ради, м. Куп'янськ, Харківська область

до  Закритого акціонерного товариства "Куп'янський молочноконсервний комбінат", м. Куп'янськ, Харківська область

про зобов'язання вчинити певні дії, -

встановила:

У травні 2009 року Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Куп'янської міської ради (м. Куп'янськ, Харківська область) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Закритого акціонерного товариства "Куп'янський молочноконсервний комбінат" (м. Куп'янськ, Харківська область) про зобов'язання укласти договір про залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, а також стягнення суми судових витрат по справі.

Рішенням господарського суду Харківської області від 19.06.2009р. по справі № 35/154-09 (суддя Тихий П.В.) в позові відмовлено повністю.

Позивач з даним рішенням суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржене ним рішення скасувати та зобов'язати ЗАТ «Куп'янський молочноконсервний комбінат»укласти з Управлінням  житлово-комунального господарства та капітального будівництва Куп'янської міської ради Договір про залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста.

Відповідач у своїх запереченнях на апеляційну скаргу, просить рішення господарського суду Харківської області від 19.06.2009р. залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача - без задоволення, оскільки вважає, що викладені в оскарженому рішенні висновки суду є правомірними, справедливими, а також зробленими з вірним застосуванням норм чинного законодавства.

У судовому засіданні 08.09.2009р. оголошено перерву до 17.09.2009р.

Заслухавши уповноважених представників позивача та відповідача, які підтримали  свої позиції у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення, колегія суддів встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи та встановлено господарським судом, 19 грудня 2006 року виконавчий комітет Куп'янської міської ради прийняв рішення № 1604 “Про дозвіл на розробку проекту та реконструкцію системи холодопостачання в межах території ЗАТ “Куп'янський молочноконсервний комбінат" по вул. Ломоносова, 26 в м. Куп'янську”.

Крім того, господарський суд зазначив, що реконструкція системи холодопостачання (центральної аміачної компресорної) здійснена відповідачем в рамках РП “Реконструкция молочноконсервного комбината со строительством цеха ЦМП в г. Купянске Харьковской области”, що розроблений на підставі завдання на проектування, затвердженого 31.01.1989р. ВВО “Союз-Консервмолоко” з перспективою розвитку комбінату до 2005р., до складу якого входили проектні матеріали щодо реконструкції аміачної компресорної.

В процесі розгляду справи господарським судом також з'ясовано, що в рамках реконструкції ЗАТ “Куп'янський молочноконсервний комбінат” були виконані роботи згідно технічних умов, які передбачали створення інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Куп'янськ Харківської області.

Рішенням Виконавчого комітету Куп'янської міської ради № 1604 від 19.12.2006р. «Про дозвіл і розробку проекту та реконструкцію системи холодопостачання в межах території ЗАТ «Куп'янський молочноконсервний комбінат»в якості рекомендації було запропоновано при складанні кошторису на реконструкцію передбачити розмір пайової  участі у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Куп'янська.

Між тим, статтею 27 Закону України «Про планування та забудову територій»№ 1699-ІП від 20.04.2000р. передбачена лише можливість визначення вихідними даними на проектування об'єкта та здійснення проектно-вишукувальних робіт вимог до пайової участі замовника на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів.

Здійснивши правовий аналіз вищенаведених актів, господарський суд визначився, що в них не міститься прямого та безпосереднього обов'язку відповідача сплачувати пайові внески,  в зв'язку з чим відсутність такого законодавчо визначеного обов'язку та належно затвердженого порядку залучення та використання коштів забудовника на створення інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста і методики їх розрахунку, не може розцінюватись як порушення відповідачем норм чинного законодавства.

При цьому, господарський суд вказав, що станом на 19 грудня 2006 р. зазначене рішення за № 1604 “Про дозвіл на розробку проекту та реконструкцію системи холодопостачання в межах території  ЗАТ “Куп'янський молочноконсервний комбінат” по вул. Ломоносова, 26 в м. Куп'янську” від 19 грудня 2006р. відповідних вимог щодо пайової участі не мало, а Закон України «Про планування і забудову територій»доповнено статтею 27 «Пайова участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту»лише у 2008 році (згідно із Законом України від 16.09.2008 р. N 509-VI).

Крім того, приймаючи оскаржене рішення господарським судом також визначено, що здійснення будівництва за одних умов, а введення в експлуатацію на інших умовах, не відповідає цілям державної інвестиційної політики, визначеними статтею 18 Закону України “Про інвестиційну діяльність”, виконання яких делеговане органам місцевого самоврядування на місцях Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”.

В обґрунтування позовних вимог Управління ЖКГ та капітального будівництва Куп'янської міської ради вказує на те, що відповідно до положень статті 27-1 Закону України “Про планування і забудову територій” (ред. 14.10.2008р.),  замовник, який має намір здійснити будівництво об'єкта містобудування у населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Оцінивши ці доводи, господарський суд визначився, що положення даної норми не можуть розповсюджуватися на ЗАТ “Куп'янський молочноконсервний комбінат”, оскільки  останній не відноситься до категорії осіб, які лише мають намір здійснити будівництво об'єкту містобудування у населеному пункті, адже реконструкцію системи холодопостачання відповідачем вже здійснено. Більше того, вищезазначена норма була введена вже після надання позивачем дозволу на розробку проекту та реконструкцію системи холодопостачання ЗАТ “Куп'янський молочноконсервний комбінат”, а саме  Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву” від 16 вересня 2008 р. (ВВР України, 2008 р., №48, ст. 358), а тому з урахуванням статті 5 Цивільного кодексу України («Дія актів цивільного законодавства у часі») її положення до даного виду правовідносин не повинні застосовуватись.

З урахуванням вказаного, місцевий господарський суд, взявши до уваги всі обставини справи, дійшов висновку, що наявність обов'язку ЗАТ “Куп'янський молочноконсервний комбінат” укласти договір про залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, не підтверджена позивачем з посиланням на відповідні докази та матеріальні норми права, що є підставою для відмови у позові.

З урахуванням положень, запроваджених статтею 43 Господарського процесуального кодексу України щодо оцінки доказів, колегія суддів вважає, що висновки суду попередньої інстанції повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення –немає.

В силу статей 4-2,  4-3,  4-7 Господарського процесуального кодексу України  правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом;  сторони та інші особи,  які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; судове рішення  ухвалюється  суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Колегія суддів вважає, що господарським судом у повному  обсязі  використано свої  повноваження, передбачені процесуальним законом щодо повного та всебічного  з'ясування  обставин  справи,  пов'язаних  з предметом доказування у даній справі.

Згідно зі статтями 32-34, 36 Господарського процесуального кодексу  України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський   суд   у  визначеному  законом  порядку  встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести  ті  обставини, на які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

На думку колегії суддів не змінюють правильних висновків по суті спору посилання заявника апеляційної скарги на те, що рішення XXXVII сесії V скликання Куп'янської міської ради № 923-У від 21.11.2008 р., яким затверджено «Положення про порядок залучення коштів замовників (забудовників) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Куп'янська», є регуляторним і обов'язковим для відповідача актом, оскільки із наявних у справі матеріалів вбачається, що приписи даного рішення міської ради на правовідносини сторін у справі не поширюються. Так, передбачений при складанні кошторису на реконструкцію розмір пайової участі у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Куп'янська, мав  лише характер рекомендацій і затверджений ще у 2006 році  Рішенням Виконавчого комітету Куп'янської міської ради за № 1604 від 19.12.2006р. «Про дозвіл і розробку проекту та реконструкцію системи холодопостачання в межах території ЗАТ «Куп'янський молочноконсервний комбінат». Пайова ж участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту була передбачена статтею 27 Закону України «Про планування і забудову територій», яку доповнено лише 16.09.2008р. згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву»за № 509-VI.

При цьому, згаданою статтею Закону України «Про планування та забудову територій»№ 1699-ІП від 20.04.2000р.  була  передбачена лише можливість визначення вихідними даними на проектування об'єкта та здійснення проектно-вишукувальних робіт вимог до пайової участі замовника на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів. За таких обставин, нормами чинного законодавства обов'язковість сплати відповідачем пайових внесків не передбачена.

Слід зазначити, що в даному випадку позивач не довів належними та допустимими доказами необхідність та правомірність застосування в даному випадку до даного господарського спору положень Закону України «Про планування та забудову територій»зі змінами від 16.09.2008р., відповідно до яких сплата пайової участі стала обов'язком забудовника, оскільки правовідносини щодо пайової участі між сторонами у справі виникли до набрання чинності вищенаведених змін, а тому підпадають під дію правил щодо дії актів  цивільного  законодавства  у  часі, встановлених статтею 5 Цивільного кодексу України. Вказаним обставинам господарський суд також надав належну правову оцінку, що знайшло своє відображення в оскарженому рішенні. Таким чином, колегія суддів не вбачає правових підстав недотримуватись відповідачем  положень рішення № 1604 від 19.12.2006р. «Про дозвіл на розробку проекту та реконструкцію системи холодопостачання в межах території ЗАТ «Куп'янський МКК»по вул. Ломоносова,26 в м. Куп'янську», яким у формі рекомендації було зазначено, що при складанні кошторису на реконструкцію слід передбачити розмір пайової участі у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Куп'янська.

У своїй апеляційній скарзі позивач вказує на те, що господарський суд не взяв до уваги рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року по справі № 1-7/99, відповідно до якого положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів застосовуються у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи фізичних осіб, а ніяк не юридичних.

Проте вказані твердження позивача зводяться до довільного тлумачення рішення Конституційного Суду України на свою користь, оскільки у пункті 3 даного рішення міститься застереження стосовно наведеного позивачем конституційного принципу, який зокрема: «не може поширюватись  на  закони  та  інші  нормативно-правові  акти,  які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб.  Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам  може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті».

Оскільки Цивільний кодекс містить відповідну норму та вказівку щодо дії актів  цивільного законодавства у часі, підприємство відповідача, як юридична особа, у  наведеному випадку, не може бути притягнуто до відповідальності шляхом сплати пайових внесків та обов'язку укласти з позивачем Договір про залучення коштів замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, оскільки правовідносини  щодо пайової участі між позивачем та відповідачем виникли до 2008 року, тобто до набрання чинності змін до Закону України «Про планування та забудову територій».

Посилання заявника апеляційної скарги на те, що будівництво було розпочато після набрання чинності Законом України «Про планування і забудову територій»зі змінами від 16.09.2008р. № 509-VI, статтею 27-1 якого передбачений обов'язок замовника взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки в силу положень даної норми такий обов'язок стосується замовника, який тільки має намір здійснити будівництво об'єкту містобудування, однак в даному відповідач вже здійснив реконструкцію системи холодопостачання. При цьому, позивачем не спростовано, що  наміри щодо здійснення будівництва у ЗАТ «Куп'янський МКК», як і правовідносини щодо пайової участі, виникли у відповідача з моменту отримання Рішення виконавчого комітету Куп'янської міської ради № 1604 від 19.12.2006р.

Повторно переглядаючи справу за наявними в ній матеріалами та додатково наданими доказами, колегія суддів не будучи зв'язаною доводами апеляційної скарги,  вважає необхідним зауважити, що висновки, викладені у рішенні господарського суду цілком  правомірно базуються лише на даних відносно отримання дозволу на будівництво та вихідних даних на проектування і будівництво, а тому посилання позивача на відсутність перевірки судом доказів виконання робіт згідно технічних умов, які передбачали створення інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, не мають значення для справи та не стосуються предмету доказування у даній справі. Питання щодо визнання невідповідності виконаних робіт відповідним технічним умовам, спрямованим на створення інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, позивачем у визначеному порядку не порушувалось.

Окрім цього, колегія суддів вважає правомірним посилання господарського суду  на   РП “Реконструкция молочноконсервного комбината со строительством цеха ЦМП в г. Купянске Харьковской области” (затв. 31.01.1989р. ВВО “Союз-Консервмолоко” з перспективою розвитку комбінату до 2005 р. з перспективою розвитку комбінату до 2005 р.), до складу якого входили проектні матеріали щодо реконструкції аміачної компресорної, оскільки у повному обсязі відображують  обставини, що мають значення для даної справи, а тому доводи позивача з цього приводу є безпідставними.

Не приймаються колегією суддів до уваги і доводи скаржника про те, що об'єкт  реконструкції не відповідає вимогам санітарно-гігієнічних, радіаційних, екологічних, архітектурних та інших норм, встановлених законодавством, оскільки спростовується наявним у справі висновком комплексної Державної експертизи за № 69-08 від 23.04.08р. по РП «Реконструкція системи холодопостачання в межах території ЗАТ «Куп'янський МКК»та  Актом прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту «Реконструкція системи холодопостачання ЗАТ «Куп'янський МКК» від 24.12.08р., які затверджені членами державної приймальної комісії та підписані без зауважень і заперечень.

Відповідно до статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 6 Господарського кодексу України одним із загальних принципів господарювання в Україні є заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування у господарські відносини.

Однак позивачем не наведено жодних правових підстав для проведення відповідачем сплати пайового внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів, а його вимоги про зобов'язання відповідача укласти договір про залучення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста є необґрунтованими, безпідставними та не узгоджуються з нормами чинного законодавства і наявними у справі матеріалами.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що господарський суд Харківської області відповідно до наданих йому сторонами у справі документально оформлених доказів, забезпечив додержання вимог статті 43 Господарського процесуального Кодексу України, а позивач ні документально ні матеріально не обґрунтував правомірність своїх вимог до відповідача та не навів суду жодних правових підстав, що  чинним законодавством на відповідача покладено обов'язок сплати пайового внеску на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів та обов'язок укласти з позивачем договір про залучення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста. Крім того, позивач ні під час вирішення спору у господарському суді Харківської області, ні під час розгляду його апеляційної скарги не надав жодного матеріального доказу обґрунтованості та правомірності як своїх позовних вимог, так і висловлених у своїй апеляційній скарзі тверджень. Наведені ним у своїй апеляційній скарзі твердження про порушення судом норм матеріального та процесуального права нічим не обґрунтовані та не відповідають законодавству.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Куп'янської міської ради (м. Куп'янськ, Харківська область)   позбавлена фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, рішення господарського суду Харківської області від 19 червня 2009 року по справі № 35/154-09  прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, а доводи позивача з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

Керуючись статтями 6, 19, 58 Конституції України, статтею 27 Закону України «Про планування та забудову територій»№ 1699-ІП від 20.04.2000р., статтею 18 Закону України “Про інвестиційну діяльність”, статтею 5 Цивільного кодексу України, статтею 6 Господарського кодексу України, статтями 4-2, 4-3, 4-7, 32, 33, 34, 36, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу Управління житлово-комунального господарства та капітального будівництва Куп'янської міської ради (м. Куп'янськ, Харківська область) залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 19.06.2009 року по справі №  35/154-09 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в місячний термін.

Повний текст постанови підписано 22 вересня 2009 року.

         Головуючий суддя                                                                      

                                 Судді