Постанова

від 03.09.2009 по справі 10/76-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

10/76-09

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 03 вересня 2009 р.                                                                                    № 10/76-09  

Вищий господарський  суд  України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Олійника В.Ф. (доповідач),

суддів:Данилової Т.Б.,

Мачульського Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуВідкритого акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського", м. Дніпродзержинськ

на рішеннягосподарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2009

у справі№10/76-09

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Магніт", м. Дніпродзержинськ

доВідкритого акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського", м. Дніпродзержинськ

простягнення 21056,40 грн.,

                                                      за участю представників  сторін:

позивача -Філатов В.А.;

відповідача -Продайко О.В.;

В С Т А Н О В И В:

У березні 2009 року  Товариство з обмеженою відповідальністю "Магніт"  (надалі - ТОВ "Магніт") звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" (надалі - ВАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського")  про стягнення суми основного боргу у розмірі 21056,40 грн. та судові витрати у сумі 328,56 грн. з яких 210,56 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (а.с.2-5).

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов договору підряду №27-0581-02 від 28.02.2007р. позивач якісно у встановлений строк виконав свої зобов'язання, а відповідач прийняв виконані роботи про що свідчать акти виконаних робіт форми КБ-2В, однак в порушення умов договору вчасно не розрахувався.

15.04.2009р. позивач подав до господарського суду Дніпропетровської області заяву про уточнення позовних вимог та просив стягнути з відповідача  суму боргу у розмірі 21056,40 грн., 1705,57 грн. інфляційних, 226,80 грн. 3% річних та 2413,56 грн. судових витрат з яких 295,56 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 2000 грн. за послуги адвоката (а.с.57-61).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2009 (суддя Кошеєв І.М.) у справі №10/76-09 позовні вимоги задоволено частково.        Стягнуто з ВАТ "Дніпровський металургійний комбінат імені Дзержинського "  на користь ТОВ "Магніт"  226, 80 грн. 3% річних, 1705, 57 грн. компенсація від інфляції, 2000 грн. витрат на сплату послуг адвоката, 229, 89 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Провадження у справі щодо позовних вимог, пов'язаних із стягненням 21 056, 40 грн. суми основного боргу припинено (а.с. 92-94).

Рішення господарського суду вмотивовано тим, що  свої зобов'язання по договору підряду відповідач вчасно належним чином не виконав,  що є підставою для стягнення  3% річних, збитків від інфляції та судових витрат. Провадження у справі в частині стягнення 21 056,40 грн. суми основного боргу припинено з огляду на його сплату.

В касаційній скарзі ВАТ "Дніпровський металургійний комбінат імені Дзержинського" ставиться питання про скасування  судового рішення та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки, на думку касатора, суди при прийнятті рішень порушили норми процесуального права, зокрема  ст. ст. 42, 47, 33, 43 ГПК України.

Перевіривши за матеріалами справи наведені в скарзі доводи Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Статтею 193 Господарського Кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Згідно ст. 525 Цивільного Кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно  до  ст. 837 ЦК  України  за    договором   підряду    одна    сторона    (підрядник) зобов'язується  на  свій  ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника),  а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 530 Цивільного Кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору підряду  № 27-0581-02 від 28.02.2007 р. (із внесеними змінами відповідно до додаткових угод №1 від 28.12.2007р. та №2 від 28.10.2008р.), укладеного між ТОВ "Магніт" (Підрядник) та ВАТ  "Дніпровський металургійний комбінат імені Дзержинського" (Замовник), Підрядник виконав технічне обслуговування електрообладнання Замовника  на суму 21 056, 40 грн., що підтверджується актами виконаних робіт за формою КБ-2в № 95 від 30.09.2008 р. на суму 16 077, 60 грн. та № 107 від 31.10.2008 р. на суму 4 978,80 грн. (а.с. 6-11, 24-30).  

Згідно п. 3.1. Договору, розрахунок за виконані роботи Замовник зобов'язаний провести на протязі 30 банківських днів з дня підписання акта приймання-здавання виконаних робіт за формою КБ-2в та надання Підрядником рахунку і податкової накладної, з обов'язковим посиланням на номер Договору. У випадку не підписання Замовником акту прийому-здавання робіт, сторонами складається двосторонній акт з переліком недоліків та строками їх усунення.

Згідно п.п. 3.3. Договору розрахунок за виконані роботи проводиться в національній валюті України шляхом перерахування Замовником грошових коштів на рахунок Підрядника.

Відповідно до платіжного доручення № 2946 від 21.04.2009 р., відповідач перерахував на користь позивача суму основного боргу у розмірі 21 056, 40 грн., тобто після порушення провадження у справі (а.с.74).

Наведене дало підстави суду першої інстанції прийти до висновку  про  припинення провадження у справі  стосовно стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 21056,40 грн.

      Отже, факт не своєчасного виконання відповідачем зобов'язань за договором матеріалами справи доведено.     

 Крім основного боргу позивач також просив суд стягнути з відповідача з урахуванням поданих уточнень 1705,57 грн. інфляційних, 226,80 грн. 3% річних та 2413,56 грн. судових витрат з яких 295,56 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 2000 грн. за послуги адвокатів.

      Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати   складаються   з  державного  мита,  сум,  що підлягають сплаті за проведення  судової  експертизи,  призначеної господарським судом,  витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката,  витрат  на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог  в частині стягнення з відповідача 3% річних, інфляційних та судових витрат.

Колегія суддів ВГСУ  погоджується з висновком господарського суду, оскільки судом першої інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, яке не може бути скасовано.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2009 у справі №10/76-09  залишити без змін.

Головуючий:

         В.Олійник

Судді:

         Т.Данилова    

        Г.Мачульський