Постанова

від 28.09.2009 по справі 05/301-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

05/301-08

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2009 р.                                                           Справа № 05/301-08  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді  ,   

при секретарі Голозубовій О.І.

за участю представників сторін:

позивача - Кононенко В.В., Птуха П.М.

відповідача -  Козуб В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 2076Х/3-7) на рішення господарського суду Харківської області від 25.06.09 р. по справі № 05/301-08

за позовом ТОВ "Астро" ЛТД, м. Бровари

до АТЗТ "Харківметалпласт",  м. Харків

про  стягнення 122750,00 грн.

встановила:

В грудні 2008 р. позивач - ТОВ "Астро ЛТД", м. Бровари, Київської області звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою в якій просив суд стягнути з відповідача –ЗАТ «Харківметалпласт», м. Харків грошові кошти в сумі 122750,00 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач неналежним чином виконав взяті на себе зобов'язання щодо виконання підрядних робіт за укладеним між сторонами договором № 106/08/1 від 10.06.08 р., на виконання якого позивачем було сплачено на користь відповідача передоплату в сумі позовних вимог.

Рішенням господарського суду Харківської області від 25.06.09 р. по справі № 05/301-08 в задоволенні позову відмовлено. З позивача на користь відповідача стягнуто 10000 грн. витрат по сплаті адвокатських послуг.

Рішення мотивоване з тих підстав, що позивач не надав суду доказів того, що передані гр. Єршовою Ю.Г. гр. Сергєєву С.В.  грошові кошти в сумі 15000 доларів США, що відповідає 72450 грн. мають відношення до укладеного між сторонами договору № 106/08/1 від 10.06.08 р.; що позивач у встановленому порядку не довів факт невиконання відповідачем робіт, за виконання яких раніше ним були сплачені грошові кошти в сумі 50000 грн., не висував будь-яких претензій щодо якості виконаних робіт у визначений договором спосіб, спірні роботи здав замовнику - ЗАТ „Престиж груп” 15.12.2008 р. без зауважень, і з ініціативою про розірвання договору підряду № 106/08/1 не звертався; що відповідач в зв'язку з розглядом даної справи змушений був звернутися до адвоката, в зв'язку з чим, поніс певні витрати, які з урахуванням ст. 44, 49 ГПК України, ст. 2, 12 Закону України «Про адвокатуру», ст. 59 Конституції України підлягають стягненню з позивача та ін.

Позивач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що господарський суд при винесенні оскаржуваного рішення безпідставно проігнорував той факт, що грошові кошти в сумі 15000 доларів США, що відповідає 72450 грн. були передані гр. Єршовою Ю.Г. гр. Сергєєву С.В. в якості передоплати за виконання відповідачем робіт в рамках договору № 106/08/1 від 10.06.08 р., про що свідчать зокрема відповідні розписки, на підставі яких вказані грошові кошти і передавалися. Крім того, позивач також посилається на те, що суд безпідставно вважав встановленим факт наявності згоди позивача на залучення відповідачем до виконання спірних робіт гр. Сергеєва С.В., факт виконання цих робіт зазначеними відповідачем робітниками, факт виконання робіт відповідачем в об'ємі 1312,35 кв. м. та прийняття їх позивачем без будь-яких зауважень за рукописним актом від 30.09.08 р. Вказані обставини, на думку позивача, відповідачем всупереч вимог ст. 33 ГПК України є недоведеними, що зумовлює скасування судом апеляційної інстанції прийнятого по справі рішення та прийняття нового про задоволення позовних вимог в повному обсязі та ін.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить суд рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення посилаючись на те, що грошові кошти в сумі 15000 доларів США, що відповідає 72450 грн., які були передані гр. Єршовою Ю.Г. гр. Сергеєву С.В. за відповідними розписками не мають ніякого відношення до спірного договору; що позивач в направлених на адресу відповідача листах а так само в своїх письмових та усних поясненнях під час розгляду даної справи в господарському суді визнавав факт часткового виконання відповідачем спірних робіт, а саме в об'ємі 1312,35 кв. м., що складає приблизно 50% від загального об'єму робіт; що невиконання відповідачем робіт в повному обсязі мало місце через невиконання позивачем своїх зобов'язань щодо передачі необхідних матеріалів; що частково виконані роботи позивачем були прийняті відповідно до рукописного акту від 30.09.08 р. а відповідний акт за встановленою формою позивачем з незрозумілих відповідачу причин не був підписаний, хоча надсилався відповідачем на адресу позивача у встановленому порядку; що виконані відповідачем роботи в будь-якому випадку підлягають оплаті, в зв'язку з чим, вимоги про повернення передоплати в сумі 50000 грн. є безпідставними; що зазначені позивачем обставини щодо безпідставного залучення до виконання робіт Сергєєва С.В., а також нібито невиконання їх іншими робітниками не є підставою для їх не оплати та ін.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, судова колегія встановила, що між позивачем та відповідачем укладений договір підряду № 106/08/1 від 10.06.2008 р.

Відповідно до п. 1.1. договору відповідач, як субпідрядник, зобов'язувався виконати роботи по монтажу конструкцій навісного вентильованого фасаду в кількості 2587,2 кв.м., на будівлі „Райффайзен банк АВАЛЬ”, розташованій по вул. Лескова, 9 в м. Київ та передати позивачу, як підряднику, предмет договору, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити вищезазначені роботи.

Строк дії договору підряду відповідно до п. 9.7. договору був  визначений з дати підписання і до 31.12.2008 р., а в частині взаємних розрахунків сторін –до повного їх проведення.

П. 2.1. договору передбачено, що загальна вартість робіт за договором складає з розрахунку 33 грн. –а 1 кв. м. і складає 85324,80 грн. в т. ч. НДС в сумі  14220,80 грн.

П. 3.1. договору підряду № 106/08/1  від 10.06.2008 р. передбачено, що роботи повинні бути виконані в повному обсязі згідно з графіком виконання робіт.( додаток № 1).

Пунктом 3.4. договору встановлено, що графік узгоджується між підрядником і субпідрядником шляхом перемов та взаємних консультацій, підписується та скріплюється печатками сторін. Будь-які зміни, що внесені в графік одноособово, вважаються недійсними.

П. 1.3. договору на позивача, як підрядника, було покладено зобов'язання надати відповідачу для підтвердження календарний графік, затверджений ним у встановленому порядку.

Як свідчать матеріали справи, до них залучені 2 різних за змістом та термінами виконання робіт графіка: один - у вигляді рукописного тексту, складений між Сергеєвим С.В. та позивачем від 10.06.2008 р., засвідчений підписом та печаткою позивача, із численними виправленнями; другий - складений одноособово відповідачем в печатному варіанті, не засвідчений підписом та печаткою позивача.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що в порушення умов договору позивач, при укладенні договору, не ознайомлював відповідача і не надавав йому для підписання графік виконання робіт (додаток № 1 до договору).

Також суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв  в якості належного доказу складений Сергеєвим С.В. та позивачем в рукописному варіанті графік, так як за цим графіком загальний обсяг робіт складає 110%; по тексту містяться численні виправлення, що унеможливлює встановити дійсність наведених даних; відсутнє посилання на договір; він не засвідчений підписом та печаткою відповідача. Також, судом не приймається в якості належного доказу і складений відповідачем в печатному варіанті графік, так як умовами п.1.3. договору обов'язок підготувати графік був покладений на позивача, а з підстав п.3.4. договору цей графік не вважається дійсним так як на ньому відсутні підпис та печатка позивача.

Згідно з п. 4.1. договору Підрядник проводить попередню оплату в розмірі у відповідності з графіком фінансування (додаток №2) робіт протягом 5 (п'яти) банківських днів після підписання договору.

Згідно з п.4.3. договору Виробництво здійснюється субпідрядником після отримання передплати у відповідності з графіком фінансування.

          Наказом Державного казначейства України від 26.12.2003 р. № 242 визначено, що попередня оплата –є оплата товарів (робіт, послуг), готових до відвантаження після отримання платежу.

Наказом Мінфіну та Державної митної служби від 24.01.2006 р. № 25/44 визначено, що передплата –є попереднє грошове забезпечення.

          Як зазначено вище, в матеріалах справи міститься складений одноособово відповідачем графік фінансування (додаток № 2/1 до договору).

Суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв його в якості належного доказу обсягу прав і обов'язків сторін, так як він не засвідчений підписом та печаткою позивача. З матеріалів справи вбачається, що позивачем, в порушення п.4.1. договору попередня оплата робіт протягом 5 днів з дати укладення договору не здійснювалась, що підтверджує посилання відповідача на факт виконання ним робіт за власний рахунок.

Суд першої інстанції правомірно зазначив, що позивач не надав жодних доказів здійснення ним передоплати відповідачу. Посилання позивача на те, що він в червні 2008 р. сплатив відповідачу передоплату в розмірі 15000,00 доларів США, що відповідає 72750,00 грн. належними доказами не підтверджено. Про кошти в аналогічному розмірі йдеться лише в тексті розписки, укладеної між фізичними особами Єршовим Ю.Г. та Сергеєвим С.В. від 12.06.2008 р. та 16.06.2008 р., без посилання в ній на договір підряду № 106/08/1 від 10.06.2008 р. та умови використання та/або повернення цих коштів. За довідкою відповідача від 30.01.2009 р. зазначені кошти в касу його підприємства не надходили. За письмовими поясненнями позивача від 25.03.2009 р. зазначені кошти не є виплаченими з його каси, а документи, які підтверджують видачу цих коштів із його каси в касу відповідача відсутні.

Пунктом 4.2. договору підряду № 106/08/1 від 10.06.2008 р. було передбачено здійснення розрахунків із відповідачем виключно в безготівковій формі, а в самих розписках не міститься передання права вимоги за ними до ТОВ „Астро ЛТД” та строк і підстави для висування такої вимоги відповідачу.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про не належність коштів в розмірі 15000,00 доларів США, що відповідає 72750,00 грн., до балансових активів юридичних осіб –позивача та відповідача.

Враховуючи те, що позивачем не доведено причетність до власних балансових активів коштів в розмірі 15000,00 доларів США, визначених в наданих ним розписках від 12.06.2008 р. та 16.06.2008 р., складених фізичними особами - Єршовим Ю.Г. та Сергеєвим С.В.; не доведено факт видачі цих коштів із каси позивача та факт внесення ним в касу відповідача у встановлений законодавством спосіб;  судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач порушив умови договору щодо здійснення фінансування виконуваних відповідачем підрядних робіт та не здійснював передоплати згідно з графіком фінансування, при цьому і сам графік фінансування з позивачем не укладався, і відповідачем не погоджувався.

          Як свідчать відмітки позивача на посвідченнях про відрядження працівників відповідача Акімова А.В., Балабушкіна Д.І., Бучацького С.М., Комова С.Г., останні працювали на об'єкті позивача з 07.07.2008р. по 15.08.2008 р. та з 19.08.2008 р. по 22.08.2008 р. Судом встановлено, що за виконані відповідачем в липні 2008 р. роботи по монтажу конструкцій згідно з договором № 106/08/01 від 10.06.2008 р. позивач здійснив часткову оплату в розмірі 50000,00 грн. платіжним дорученням № 6534 від 22.07.2008 р. Із листа позивача № 56/08-08 від 26.08.2008 р. вбачається, що станом на зазначену дату відповідачем було виконано 50% робіт, які сам відповідач, в порядку п.6.1. договору запропонував позивачу прийняти в об'ємі 1312,35 кв.м., надіславши лист № 144 від 28.08.2008 р., а, також, відмовився від здійснення подальших робіт без отримання попередньої оплати їх вартості.

Як свідчать матеріали справи, 12.06.2008 та 16.06.08 р. гр. Єршова Ю.Г., яка є учасником ТОВ «Астор ЛТД» відповідно до розписок передала гр. Сергеєву С.В., який є учасником ЗАТ «Харківметалпласт»15 000 доларв США, що в перерахунку по курсу НБУ на той  час складало 72750 грн.

Як зазначено у вказаних розписках, грошові кошти передавалися в якості авансу на виконання робіт по монтажу конструкцій навісного вентильованого фасаду на будівлі «Райффайзен банк АВАЛЬ»розташованого по вул.Лескова,9 в м. Київ.

Крім того, позивач 22.07.2008 р. відповідно до платіжного доручення № 6534 перерахував відповідачу в якості передоплати грошові кошти в сумі 50000 грн.

Позивач при зверненні до господарського суду з позовом про стягнення 15000 доларів США (що в перерахунку по курсу НБУ на той час складало 72750 грн.) сплачених відповідно до розписок від 12.06.08 р. та 16.06.08 р., а також ще додатково 50000 грн. сплачених за платіжним дорученням № 6534 від 22.07.08 р., вказував на невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо проведення відповідних робіт.

Разом з тим, суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення крім іншого виходив з того, що позивач не надав суду доказів того, що передані гр. Єршовою Ю.Г. гр. Сергєєву С.В.  грошові кошти в сумі 15000 доларів США, що відповідає 72450 грн. мають якесь відношення до укладеного між сторонами договору № 106/08/1 від 10.06.08 р.; що позивач у встановленому порядку не довів факт невиконання відповідачем робіт, за виконання яких раніше ним були сплачені грошові кошти в сумі 50000 грн., не висував будь-яких претензій щодо якості виконаних робіт у визначений договором спосіб, спірні роботи здав замовнику - ЗАТ „Престиж груп” 15.12.2008 р. без зауважень, і з ініціативою про розірвання договору підряду № 106/08/1 не звертався; що відповідач в зв'язку з розглядом даної справи змушений був звернутися до адвоката, в зв'язку з чим, поніс певні витрати, які з урахуванням ст. 44, 49 ГПК України, ст. 2, 12 Закону України «Про адвокатуру», ст. 59 Конституції України підлягають стягненню з позивача та ін.

Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів,  повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм  надана правильна та належна правова оцінка, в зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення. Крім того, прийняте по справі рішення підлягає залишенню без змін також з інших підстав та мотивів, про які суд не зазначив в даному рішенні.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу  господарський суд  оцінює  докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді  в  судовому  процесі  всіх обставин справи  в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 34, 36 ГПК України, Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 ЦК  України.

Як вже зазначалося вище, 12.06.08 р. та 16.06.08 р. гр. Єршова Ю.Г., яка є учасником ТОВ «Астор ЛТД»відповідно до розписок передала гр. Сергеєву С.В., який є учасником ЗАТ «Харківметалпласт», 15000 доларів США, що в перерахунку по курсу НБУ на той час складало 72750 грн.  Як зазначено у вказаних розписках, грошові кошти передавалися в якості авансу на виконання робіт по монтажу конструкцій навісного вентильованого фасаду на будівлі „Райффайзен банк АВАЛЬ”, розташованого по вул. Лескова, 9 в м. Київ.

Однак, вказані розписки не містять посилань на спірний договір, умови використання та/або повернення цих коштів. До того ж, за довідкою відповідача від 30.01.2009 р. зазначені кошти в касу його підприємства не надходили. За письмовими поясненнями позивача від 25.03.2009 р. зазначені кошти не є виплаченими з його каси, а документи, які підтверджують видачу цих коштів із його каси в касу відповідача відсутні.

Беручи до уваги вказане, висновки господарського суду про те, що передані гр. Єршовою Ю.Г. гр. Сергєєву С.В.  грошові кошти в сумі 15000 доларів США, що відповідає 72450 грн. не мають ніякого відношення до укладеного між сторонами договору № 106/08/1 від 10.06.08 р., є законними та обґрунтованими.

До того ж, пунктом 4.2. договору підряду № 106/08/1 від 10.06.2008 р. було передбачено здійснення розрахунків із відповідачем виключно в безготівковій формі, а в самих розписках не міститься передання права вимоги за ними до ТОВ „Астро ЛТД” та строк і підстави для висування такої вимоги відповідачу.

З огляду на наведене, суд першої інстанції обґрунтовано встановив, про не належність коштів в розмірі 15000,00 доларів США, що відповідає 72750,00 грн., до балансових активів юридичних осіб –позивача та відповідача.

Вказане зумовлює безпідставність посилань позивача про належність вказаних грошових коштів до балансових активів підприємств позивача та відповідача, а також про те, що  вказані кошти були передані в якості авансу, в зв'язку з чим, рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову про стягнення вказаних грошових коштів як авансу, що сплачений на виконання умов договору № 106/08/1 від 10.06.2008 р. є законними та обґрунтованими.

Як свідчать матеріали справи, замовником робіт, які сторони обумовили до виконання за договором № 106/08/1 від 10.06.2008 р виступало Закрите акціонерне товариство „Престиж Груп”, з яким у позивача як підрядника, був укладений відповідний Контракт № 16-04 від 20.08.2007 р. Строк дії контракту  був визначений з моменту його підписання до повного його виконання Сторонами (п. 16.1. контракту).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

П. 1 ст. 838 ЦК України передбачено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Статтею 846 ЦК України передбачено, що якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Як зазначає відповідач, до виконання робіт за договором № 106/08/1 від 10.06.2008 р. він приступив з 04.07.08 р., та виконував роботи протягом липня-серпня 2008 р., однак в серпні позивач неодноразово не забезпечував його необхідними матеріалами та не перераховував йому остаточну оплату в сумі 25000 грн. та взагалі запропонував йому закінчити виконання робіт за власний рахунок. Зазначене, як зазначає відповідач, стало підставою для припинення виконання ним робіт, однак за час виконання він виконав більшу частину своїх зобов'язань.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач дійсно виконував роботи за договором № 106/08/1, та за згодою Замовника, залучив до їх виконання фізичну особу Сергеєва Сергія Володимировича, з яким уклав договір про спільну діяльність № 1/2008 від 10.06.2008 р. Умовами договору про спільну діяльність було передбачено об'єднання виробничих ресурсів відповідача та Сергеєва С.В., без створення юридичної особи, з метою сумісного виконання субпідрядних робіт по монтажу конструкцій навісного вентильованого фасаду в кількості 2587,2 кв. м, на будівлі „Райффайзен банк АВАЛЬ”, розташованого по вул. Лескова, 9 в м. Київ.

Факт часткового виконання відповідачем робіт також не заперечували представники позивача в судовому засіданні (протокол с/з від 21.09.09 р.), однак зазначили що підставою для звернення до суду стало виконання ними робіт з істотними недоліками.

З метою виконання умов договору № 106/08/1 відповідачем до виконання спірних робіт за відповідними трудовими договорами були також залучені Сергеєв С.В., Суска С.О., Кирпичев К.В., Кравченко С.В., Приходько Г.Б., Герасименко Ю.М., Жуков С.В., Бондаренко М.В., Надточий О.Г. Вищезазначені працівники, а також Сергєєв С.В. та працівники із штату відповідача: Акімов А.В., Балабушкін Д.І., Бучацький С.М., Комов С.Г., Сергєєв Р.С. виконували передбачені договором підряду роботи на будівлі „Райффайзен банк АВАЛЬ” в липні 2008 р. та серпні 2008 р. Факт залучення вищезазначених працівників до виконання робіт також підтверджується залученими до матеріалами справи посвідченнями про відрядження відповідача за липень 2008 р. –серпень 2008 р., засвідченими позивачем; власноручними поясненнями; трудовими договорами підряду з фізичними особами та звітами про відрядження з додатками.

При цьому, не можуть бути прийняті судом до уваги доводи позивача про те, що він не надавав згоду на залучення до виконання робіт Сергєева С.В., а так само про нібито невиконання їх вказаними відповідачем працівниками, порушення відповідачем порядку прийняття працівників на роботу,  підробку відповідачем низки документів щодо відрядження та виконання робіт його працівниками (з посиланням при цьому на факт звернення до правоохоронних органів), оскільки вказане по-перше позивач не пояснив яким саме чином це вплинуло на виконання відповідачем своїх зобов'язань, по-друге вказане жодним чином не спростовує обов'язок позивача щодо оплати виконаних відповідачем робіт, і по-третє зазначені обставини в будь-якому випадку не є предметом розгляду по даній справі.

Факт здійснення відповідачем робіт на об'єкті позивача підтверджується звітами та чеками про придбання в м. Києві товарно-матеріальних цінностей, укладеними сумісно із позивачем; накладними на передачу матеріалів, що використовувались для здійснення робіт; загальним журналом робіт та схемою змонтованих конструкцій.

Крім того, як свідчать відмітки позивача на посвідченнях про відрядження працівників відповідача Акімова А.В., Балабушкіна Д.І., Бучацького С.М., Комова С.Г., останні працювали на об'єкті позивача з 07.07.2008р. по 15.08.2008 р. та з 19.08.2008 р. по 22.08.2008 р. Судом встановлено, що за виконані відповідачем в липні 2008 р. роботи по монтажу конструкцій згідно з договором № 106/08/01 від 10.06.2008 р. позивач здійснив часткову оплату в розмірі 50000,00 грн. платіжним дорученням № 6534 від 22.07.2008 р.

Із листа позивача № 56/08-08 від 26.08.2008 р. вбачається, що станом на зазначену дату відповідачем було виконано 50% робіт, які сам відповідач, в порядку п.6.1. договору запропонував позивачу прийняти в об'ємі 1312,35 кв.м., надіславши лист № 144 від 28.08.2008 р., а, також, відмовився від здійснення подальших робіт без отримання попередньої оплати їх вартості.

Листом № 144 від 28.08.2008 р. відповідач повідомив позивача про неодноразове порушення ним асортименту та строків надання матеріалів, необхідних для завершення робіт, а також про необхідність здійснити передоплату для подовження виконання робіт.

Листом № 59/08-08 від 29.08.2008 р. позивач погодився із пропозицією відповідача здійснити прийом-передачу виконаних останнім робіт, при цьому подовжити виконання робіт відповідачу не пропонував, передоплату для виконання робіт не здійснив, матеріалів для виконання робіт не передавав.

Ст. 853 ЦК України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Згідно з п. 9.3. договору, по закінченні робіт Субпідрядник надає Підряднику наступні документи: акт прийому-передачі виконаних робіт (ф.2), рахунок-фактуру, податкову накладну.

Згідно з п.6.1. договору прийомка виконаних робіт по кількості та якості здійснюється уповноваженим належним чином представником Підрядника.

Як свідчать матеріали справи прийомка-передача робіт була здійснена сторонами 30.09.2008 р. на місці якої в рукописному варіанті був укладений Акт прийому-передачі робіт від 30.09.2008 р. (з урахуванням недоробок), підписаний уповноваженими представниками та керівниками обох сторін. Підписуючи даний акт позивач, крім іншого, визнав факт виконання відповідачем своїх зобов'язань станом на дату складання.

Складений в печатному варіанті Акт прийомки виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2а за серпень 2008 р. та Розрахунок прямих затрат був підписаний одноособово відповідачем, позивач від його підписання відмовився. Цей Акт був направлений на адресу позивача 26.02.2009 р. після закінчення строку дії договору підряду, але позивачем на дату розгляду справи суду не підписаний.

Згідно з п. 6.2. договору Підрядник має право пред'явити претензію протягом 90 днів з моменту прийомки робіт. До претензії повинні долучатись документи, які підтверджують її обґрунтованість, а також рекламаційний акт, що містить ретельний опис браку, дефекту, або реальної причину пошкодження конструкцій.

Згідно з п. 6.3. договору претензія направляється заказним листом.

Згідно з п. 6.5. договору якщо є підстави для рекламації Субпідрядник безкоштовно та своєчасно усуває наявні дефекти.

Пунктом 6.5. договору передбачено в разі обґрунтованості претензій до виконаної субпідрядником роботи, він зобов'язаний безкоштовно усунути дефекти.

Судом  першої інстанції обґрунтовано встановлено, що позивач, в порядку, передбаченому п. 6.2. договору, не направляв відповідачу претензії та документів, що підтверджують її обґрунтованість; вимоги щодо усунення недоліків в роботі не висував. З Акту прийому-передачі, укладеному сторонами 30.09.2008 р. вбачається, що недоробки, викладені в ньому, стосуються в основному прибирання сміття та незначних доробок виконаної роботи. Згідно з Актом прийому-здачі будівельно-монтажних робіт за контрактом № 16-04, укладеному позивачем із ЗАТ „Престиж груп” від 15.12.2008 р. позивач здав Замовнику виконані на його замовлення будівельно-монтажні роботи на офісній будівлі за адресою: м. Київ, вул. Лєскова, 9 в повному обсязі та в загальному об'ємі 6286 кв.м., в тому числі і об'єми, виконані позивачем станом на 30.09.2008 р.

Посилання позивача на те, що роботи, за які він сплатив відповідачу кошти за договором підряду № 106/08/1 фактично були виконані іншою юридичною особою ТОВ „Інжиніринг” з якою він уклав договори від 02.09.2008 р. № 73-1/02-09-08 та № 73/02-09-08 матеріалами справи не підтверджуються.

По перше, згідно з п.1.3. договорів позивача з ТОВ „Інжиніринг” кінцевий строк виконання робіт за цими договорами - 01.10.2008 р., а у відповідача позивач здійснював прийом-передачу виконаних ним робіт 30.09.2008 р., що унеможливлює факт ототожнення робіт, виконаних позивачем та виконаних ТОВ „Інжиніринг” фактично на одну і ту ж дату.

По друге, як вбачається з п.1.2. договорів з ТОВ „Інжиніринг”, позивач виступає за цими договорами в якості Замовника ремонту власного адміністративного будинку, а ТОВ „Інжиніринг” - в якості підрядника будівельних робіт, в той час як за договорами із відповідачем позивач виступає в якості підрядника, який наймає субпідрядника – відповідача для здійснення будівельних робіт на будинку, який належить Замовнику – ЗАТ „Престиж груп”, що також унеможливлює ототожнення будівель, які ремонтувались відповідачем та ТОВ „Інжиніринг” за адресою м. Київ, вул. Лескова, 9.

По третє за відсутністю ідентифікації ТОВ „Інжиніринг” в п.10.2 договорів, а саме за відсутністю адреси та поточних рахунків сторони договору, зазначений договір не може бути прийнятий судом в якості належних доказів наявності фактичних правовідносин у позивача  ТОВ „Інжиніринг”.

Отже, суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що недоведеним є  факт виконання ТОВ „Інжиніринг” робіт, які були передбачені до виконання договором підряду № 106/08/1 від 10.06.2008 р., і виконувались відповідачем протягом липня 2008 р. –серпня 2008 р.

Цивільним законодавством України визначається, що в договірних відносинах права і обов'язки однієї сторони безпосередньо кореспондуються із правами та обов'язками другої сторони. Виконання свого обов'язку однією із сторін договору кореспондується із обов'язком другої сторони виконати своє зобов'язання щодо прийняття та оплати виконаного. Судом  першої інстанції павомірно встановлено, і підтверджується матеріалами справи, що відповідач частково виконав передбачені договором підрядні роботи і припинив їх в зв'язку із невиконанням позивачем своїх договірних зобов'язань по передплаті та забезпеченню матеріалами, що спричинило неможливість подальшого здійснення робіт. Враховуючи вищенаведені норми законодавства, позивач має зобов'язання сплатити виконані відповідачем роботи в частині їх виконання і здачі-прийняття за Актом прийому-передачі робіт від 30.09.2008 р.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Частиною 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч.3 ст. 96 Цивільного кодексу України учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов'язаннями її учасника (засновника).

Відповідно до ч.3 ст. 538 Цивільного кодексу України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Згідно з ч.4 ст. 538 Цивільного кодексу України якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Відповідно до ч.4 ст. 653 Цивільного кодексу України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.2 ст. 850 Цивільного кодексу України якщо виконання роботи за договором підряду стало неможливим внаслідок дій або недогляду замовника, підрядник має право на сплату йому встановленої ціни з урахуванням плати за виконану частину роботи, за вирахуванням сум, які підрядник одержав або міг одержати у зв'язку з невиконанням замовником договору.

Відповідно до ст. 851 Цивільного кодексу України підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.

Згідно з ч.1 ст. 852 Цивільного кодексу України якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що позивач частково сплатив виконані відповідачем роботи в загальній сумі 50000,00 грн. Претензій до їх якості у визначений договором спосіб відповідачу не висував. Зазначені роботи здав Замовнику ЗАТ „Престиж груп” 15.12.2008р. без зауважень. З ініціативою про розірвання договору підряду № 106/08/1, укладеного із позивачем 10.06.2008 р., не звертався. За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що ані законних, ані встановлених договором підстав для висування позовної вимоги про повернення виконаного за договором у позивача не має.

З огляду на вищевикладене та враховуючи відмову позивача від узгодження із відповідачем об'ємів та суми виконаних останнім за договором робіт, судова колегія  вважає, що позовна вимога позивача про повернення в повному обсязі сплачених за договором 50000,00 грн. є недоведеною та не обґрунтованою у зв'язку з чим в її задоволенні необхідно відмовити.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що  позивачем на надано доказів про причетність коштів в розмірі 15000,00 доларів США, що еквівалентно 722750,00 грн., до власних балансових активів, позивачем не доведений факт права самостійної вимоги цих коштів, позивачем не надано доказів їх відношення до балансових активів відповідача,  та правомірно  відмовив у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у разі відмови в позові підлягають покладенню на позивача.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України “Про адвокатуру”.

У відповідності до вимог ст. 2 Закону України “Про адвокатуру” адвокатом визначається особа, яка відповідає встановленим цією статтею певним кваліфікаційним вимогам та яка одержала в Україні свідоцтво  про право на зайняття адвокатською діяльністю. Згідно ст. 12 цього Закону оплата праці адвоката   здійснюється на підставі  угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатом.

Матеріалами справи підтверджується, що між адвокатом Козуб О.І., який має свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1044 від 11.10.2002 р., та відповідачем 12.01.2009 р. було укладено договір № 13/2009 на адвокатські послуги, згідно з яким адвокат зобов'язувався надати клієнту (відповідачу у справі) правову допомогу щодо представництва інтересів останнього у господарському суді Харківської області по справі № 05/301-08.

Пунктом 2.1. вказаного договору було передбачено те, що для здійснення представництва в судових засіданнях Виконавець вправі залучити до виконання даного договору адвоката Козуб В.А. (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1579 від 15.09.2008 р.), за узгодженням із Замовником на підставі, письмового доручення, наданого останнім.

Згідно з пунктом 3.1. даного договору було передбачено, що вартість послуг за договором становить 10000,00 грн. (ПДВ не передбачено).

Відповідно до п.3.2. сума, зазначена в п.3.1.договору, оплачується Замовником у вигляді передплати.

Судом першої інстанції обґрунтовано  встановлено, що згідно з квитанцією прибуткового касового ордера № 1/13/09 від 09.04.2009 р. від відповідача адвокатом Козуб О.І. було прийнято 10000,00 грн. за адвокатські послуги за договором № 13/2009 від 12.01.2009 р.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що відповідачем у відповідності до статті 33 ГПК України доведено, що витрати у сумі 10000,00 грн. за адвокатські послуги, пов'язані з судовим розглядом даної справи, та правомірно стягнув  10000,00 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, що позивачем не виконано.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст. 101,102, п.1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, судова колегія –

постановила:

Рішення  господарського суду Харківської області від 25.06.2009 р. по справі № 05/301-08 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Повний текст постанови підписаний 28.09.2009 р.

         Головуючий суддя                                                                      

                                 Судді