Постанова

від 21.08.2009 по справі 5/173-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5/173-09

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                «19»серпня   2009 р.                                                 Справа №  5/173-09

Колегія суддів у складі:

головуючого судді  Бондаренка В.П., суддів Білоконь Н.Д.,  Камишевої Л.М.,

при секретарі Єгоровій А.О.

за участю прокурора Бєлашова А.М., посвідчення  № 198 від 29 вересня  2008 року,

за участю  представників сторін:

позивача – Панасенко О.М., довіреність № 81 від 16 січня 2009 року,

третьої особи –не з'явився,

відповідача  - Ткаченко В.В., довіреність № 5 від 20 лютого 2009 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційне подання Сумського міжрайонного природоохоронного  прокурора  (вх.№2099С/1-6) на рішення господарського суду Сумської області  від  06 липня 2009 року  у справі  № 5/173-09

за позовом Сумського міжрайонного природоохоронного  прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Сумській області, м. Суми

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –Степанівська селищна рада, смт. Степанівка Сумської області

до ТОВ «Сумибудкомунсервіс», с. Верхня Сироватка Сумської області

про стягнення 40848,00 гривень,   

встановила:

          Рішенням господарського суду Сумської області від 6 липня 2009 року    (суддя Гудим В.Д.)  у задоволенні  позову відмовлено.

Прокурор не погодився з вказаним рішенням, звернувся з апеляційним поданням до Харківського апеляційного господарського суду, в якому просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 06 липня 2009 року  та  прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, мотивуючи неправильним застосуванням судом норм матеріального права та невідповідністю висновків суду обставинам справи. В обґрунтування апеляційного подання прокурор посилається, зокрема, на те, що очисні споруди, які передані відповідачу Сумським комунально-господарським підприємством  згідно з податковою накладною № 20 від 19 квітня 2005 року знаходяться в незадовільному  стані.  Очисні споруди знаходяться на земельній ділянці,  яка повинна належати відповідачу  з   підстав, визначених   статтею 120 Земельного кодексу України. Земельна ділянка площею 2200 м2 забруднена твердими відходами як на території колишніх очисних споруд, так і на території, якою користується відповідач  (наприклад, під'їзд машин і т.д.). Розмір шкоди становить 40848 грн., що підтверджується розрахунком збитків, завданих навколишньому природному середовищу внаслідок засмічення земельної ділянки твердими побутовим відходами на території Степанівської селищної ради Сумського району, біля колишніх очисних споруд.

Позивач у судовому засіданні підтримав апеляційне подання прокурора, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування своїх доводів  зазначив, зокрема, про те, що позивачем була проведена перевірка очисних споруд та встановлено, що на земельній ділянці, на якій знаходяться очисні споруди, розміщені тверді побутові відходи, а також біля очисних споруд виявлені   розливи стічних вод.

Відповідач надав відзив на апеляційне подання, в якому заперечує проти апеляційного подання прокурора, а також викладених у ньому доводів, просить залишити апеляційне подання  прокурора без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду без змін. В обґрунтування своїх заперечень відповідач  посилається  на те, що засмічена земельна ділянка не належить відповідачу ні на праві власності, ні на праві користування в порядку, встановленому статтею 125 Земельного кодексу України. Відсутній причинний зв'язок між відповідною дією (бездіяльністю), шкодою та виною відповідача.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, у судове засідання не з'явилася, відзив на апеляційне подання не надала. Відповідно до частини 2 статті 96 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційне подання не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Враховуючи, що третя особа   про час та місце розгляду справи  повідомлена належним чином, судова колегія вважає можливим розглядати справу за її відсутності за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши повноту встановлення  судом обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційного подання  в межах вимог, передбачених статтею  101 Господарського процесуального Кодексу України, вислухавши прокурора, представників  позивача та відповідача,   колегія  суддів встановила наступне.

Прокурор в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Сумській області звернувся до господарського суду з позовом про  стягнення  з відповідача 40 848 грн. шкоди, завданої навколишньому природному середовищу внаслідок засмічення земельної ділянки на території Степанівської селищної ради твердими побутовими відходами біля колишніх очисних споруд, якими користується відповідач.

Як вбачається із матеріалів справи,  Державною екологічною інспекцією в Сумській області проведено перевірку очисних споруд, які розташовані на території Степанівської селищної ради Сумського району. В  ході перевірки  встановлено, що очисні споруди, які  використовує відповідач, знаходяться у незадовільному технічному стані - частково демонтовані, а саме:  відсутня насосна станція та накопичувальні ємності, що є порушенням статті 44 Водного кодексу України. Фактично на момент перевірки біля очисних споруд виявлені сліди автомобіля та розливи стічних вод  на дорозі, що веде до очисних. Крім того, на земельній ділянці, на якій знаходяться очисні споруди,  розміщені тверді побутові відходи.

Вказані обставини викладені в довідці державного інспектора з ОНПС Сумської області Т.М.Мурашко (а.с.35).

21 жовтня 2008 року помічником Сумського міжрайонного природоохоронного прокурора Тимошенко М.В. за участю державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Сумської області   складено протокол огляду місця події, в якому зазначено, що очисні споруди  належать ТОВ «Сумибудкомунсервіс»(а.с.71-72).

Згідно з податковою накладною від 19 квітня 2005 року очисні споруди, а також  склад,  водоуніфіціровану бочку, сверлильний станок, електродвигун передано відповідачу  Сумським комунально-господарським  підприємством.

Як зазначено в протоколі огляду місця події, засмічена земельна ділянка знаходиться біля очисних споруд і її розміри складають: довжина -60 м, ширина –37 м; на земельній ділянці розміщені тверді побутові відходи.

Докази того, що земельна ділянка, яка розташована біля очисних споруд, належить саме відповідачу, матеріали справи не містять.

Такими доказами мають бути документи, що посвідчують право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації, про що  передбачено  в  статті  125 Земельного кодексу України.

Посилання прокурора на те, що земельна ділянка, на якій знаходяться очисні споруди,  повинна належати відповідачу,  оскільки відповідно до  ст. 120 Земельного кодексу України  якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування, є  безпідставними та спростовуються вищенаведеного правовою нормою.

Слід зазначити, що статтею 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»встановлені повноваження місцевих Рад у галузі охорони навколишнього природного середовища (зокрема, здійснення контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища), відповідно до яких місцеві Ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції.

Згідно зі статтею 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з пунктом  7 статті 33 цього Закону до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить визначення території для складування, зберігання або розміщення виробничих, побутових та інших відходів відповідно до законодавства.

Неповідомлення  органів місцевого самоврядування про наявність засміченої ділянки не є  підставою для стягнення з  відповідача збитків.

Позовні вимоги про стягнення шкоди вмотивовані на підставі  розрахунку збитків від засмічення земельної ділянки ТПВ на території Степанівської селищної ради Сумського району, біля колишніх очисних споруд,  відповідно до «Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.04.2007 року під № 422/13689, затвердженої наказом Мінприроди 04.04.2007 р. № 149 та на підставі обстеження земельної ділянки, на якій ведеться складування  твердих побутових відходів.

Розмір шкоди навколишньому природному середовищу на земельній ділянці, площею 2200 м2, за адресою: с. Степанівка Сумський район (біля колишніх очисних споруд) становить 40840 гривень (а.с.26).

Визначення розрахунку розміру шкоди здійснений позивачем з  урахуванням  забруднення земельної ділянки внаслідок складування  твердих побутових відходів.

Про наявність твердих побутових відходів на земельній ділянці  свідчить, зокрема,  лист № 1714/07-06 від 23.10.08 року екологічної інспекції в Сумській області (а.с.34); довідка щодо участі у перевірці очисних споруд - додаток до листа № 1714/07-06 від 23.10.08 року (а.с.35); лист № 1936/07-06 від 25.11.08 року екологічної інспекції в Сумській області; план-схема   засміченої      земельної   ділянки   -   додаток   до   листа   №   1936/07-06   від 25.11.08 року (а.с. 24, 25).

Разом з тим, відповідач надавав послуги, пов'язані з вивозом рідких нечистот асенізаційною машиною, що підтверджуються наявними в матеріалах справи договорами на виконання зазначених робіт.

         Засмічення земельної ділянки твердими побутовими відходами не є тотожнім фактом з роботами, які виконував відповідач по  наданню послуг по вивозу рідких нечистот.

          Статтею 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

          Вирішуючи  спір про відшкодування збитків, судова колегія виходить із положень діючого законодавства, на підставі сукупної оцінки наявних у справі доказів та обставин, з якими закон пов'язує відшкодування шкоди, а саме –наявність повного складу правопорушення як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.   

Відповідачем спростований факт засмічення ним земельної ділянки на території Степанівської селищної ради площею 2200 м2 твердими побутовими відходами біля колишніх очисних споруд, а також наявність в його діях (бездіяльності) вини  та причинного зв'язку між ними та негативними наслідками.

Слід зазначити, що позивачем не складався акт перевірки  щодо забруднення і засмічення земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства. В акті перевірки повинні бути зазначені відомості на яких землях виявлено засмічення, об'єм забруднюючої речовини і її назву та групу небезпечності, товщини земельного шару, що є розмірною одиницею для розрахунку витрат на ліквідацію забруднення залежно від глибини просочування, а також інших показників, необхідних для визначення розміру шкоди.

Довідка щодо   перевірки очисних споруд, на яку посилається позивач як на одну із підстав для відшкодування збитків, не містить тих даних, про які повинно бути зазначено в акті перевірки.  Крім того, довідка  не містить дати її складання,  часу огляду земельної ділянки, тощо.

Враховуючи викладене,  колегія суддів дійшла висновку, що рішення  господарського суду Сумської  області від 06 липня 2009 року у справі № 5/173/09   прийняте при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні, у зв'язку з чим апеляційне подання прокурора  задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст.  99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України ,

постановила:

Апеляційне подання прокурора  залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області  від 06 липня 2009 року  у справі № 5/173-09  залишити без змін.  

              Головуючий суддя                 (підпис)                   Бондаренко В.П.

             суддя                                          (підпис)                  Білоконь Н.Д.

            суддя                                          (підпис)                   Камишева Л.М.

Повний текст постанови підписаний 21 серпня 2009 року.