Постанова

від 09.09.2009 по справі 13/3900

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

13/3900

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 09 вересня 2009 р.                                                                                    № 13/3900  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:          

головуючого - судді                                                    Кривди Д.С.,

суддів                                                           .Жаботиної Г.В., Швеця В.О.

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

від позивача:         не з'явився

від відповідача:    не з'явився

розглянувши  касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-будівельна компанія “Промінбуд”

на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 26.05.2009р.

у справі № 13/3900 Господарського суду Черкаської області

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-будівельна компанія “Промінбуд”

до Черкаської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Черкаська регіональна філія ДП “Центр ДЗК”

про визнання договору оренди земельної ділянки дійсним,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробничо-будівельна компанія “Промінбуд” звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Черкаської міської ради про визнання договору оренди земельної ділянки в редакції Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-будівельна компанія “Промінбуд” дійсним.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 04.09.2008р. (суддя Г.М.Скиба) позов задоволено повністю, визнано договір оренди земельної ділянки (м. Черкаси, вул. Чигиринська, 524) в редакції ТОВ “ВБК “Промінбуд” –чинним (дійсним) з моменту набрання рішенням суду законної сили, зобов'язано Черкаську регіональну філію ДП “Центр ДЗК” при державному комітеті України по земельним ресурсам здійснити державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки, стягнуто з Черкаської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-будівельна компанія “Промінбуд” витрати по сплаті державного мита у розмірі 85,00 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з рішенням Господарського суду Черкаської області від 04.09.2008р., Черкаська міська рада подала апеляційну скаргу.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 26.05.2009р. (судді: Г.В.Корсакова, О.М.Гаврилюк, С.М.Мельник) апеляційну скаргу Черкаської міської ради задоволено, рішення Господарського суду Черкаської області від 04.09.2008р. у справі № 13/3900 скасовано, задоволенні позовних вимог відмовлено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “ВБК “Промінбуд” на користь Черкаської міської ради 42,50 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.  

Не погодившись з постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 26.05.2009р., Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробничо-будівельна компанія “Промінбуд” подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 26.05.2009р. та залишити в силі рішення Господарського суду Черкаської області від 04.09.2008р. Свою вимогу Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробничо-будівельна компанія “Промінбуд” мотивує тим, що господарським судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права.

Сторони не скористались правом, наданим ст. 22 ГПК України щодо участі їх представників у судовому засіданні. Про час і місце розгляду касаційної скарги були повідомлені.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарським судом попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-будівельна компанія “Промінбуд” не підлягає задоволенню.

Господарським судом встановлено:

10.12.1999р. між позивачем та ВАТ “Черкаське АТП 17127” укладено договір купівлі-продажу, згідно умов якого позивач придбав обладнаний майданчик площею 2,3га за адресою м. Черкаси, вул. Чигиринська, 524.

04.01.2000р. позивач звернувся до Черкаської міської ради з листом № 88/2 про надання в постійне користування земельної ділянки по вул. Чигиринська, 524 загальною площею 2,293га. для розміщення універсального складу.

Отже, із встановлених господарським судом вищезгаданих обставин випливає, що позивач за договором купівлі-продажу придбав у ВАТ “Черкаське АТП 17127” земельну ділянку площею 2,3га., яка є комунальною власністю м. Черкаси.

Господарським судом встановлено:

Рішенням восьмої сесії Черкаської міської ради від 31.03.2005р. № 8-102 затверджено проект відведення позивачу земельної ділянки по вул. Чигиринській, 524 та надано в оренду на 49 років земельну ділянку площею 22930кв.м. по вул. Чигиринській, 524 для розміщення універсального складу з магазином оптово-роздрібної торгівлі за рахунок землекористування ВАТ “Черкаське АТП 17127”.

18.04.2006р. позивачу був наданий проект договору оренди землі.

05.05.2006р. вищезгаданий проект був підписаний позивачем з протоколом розбіжностей та надісланий разом з листом № 031 відповідачу.

26.06.2006р. листом № 4014-01-25 відповідач повідомив позивача, що пропозиції до проекту договору земельної ділянки є неприйнятними.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України " Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Загальний порядок укладання господарських договорів встановлений ст. 181 ГК України, згідно п. 8 якої у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що у разі недосягнення сторонами усіх істотних умов договору, такий договір є неукладеним.

Як вже було зазначено, позивач та відповідач не досягли згоди з усіх істотних умов договору щодо оренди земельної ділянки площею 22930кв.м. по вул. Чигиринській, 524. За таких обставин, проект договору, що був підписаний позивачем  05.05.2006р. не набув чинності.

Позивач просить визнати дійсним договір оренди землі, що запропонований ним та у його редакції дійсним.

Господарським судом встановлено, що відповідач ухилився від укладення договору в редакції, запропонованій позивачем.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину встановлені ст. 203 ЦК України, згідно якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Проте, як вже було зазначено, волевиявлення відповідача щодо укладення вищезгаданого договору відсутнє і запропонований в редакції позивача проект договору чинності не набув.

За таких обставин, господарський суд апеляційної інстанцій дійшов правомірного висновку щодо відсутності правових підстав для визнання дійсним  договору, що запропонований в редакції позивача.

Посилання позивача на порушення апеляційним господарським судом норм процесуального права щодо підсудності даної справи є помилковим, оскільки дана справа розглянута апеляційним господарським судом відповідно до указу Президента України "Про утворення апеляційних господарських судів та затвердження мережі господарських судів України".

Згідно ч. 1 ст. 111-10 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Оскільки апеляційним господарським судом норми матеріального та процесуального права порушено не було, то підстави для скасування даного судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-будівельна компанія “Промінбуд” залишити без задоволення, постанову  Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 26.05.2009р. у справі № 13/3900 – без змін.

Головуючий - суддя                                                    Кривда Д.С.

судді                                                                              Жаботина Г.В.   

                                                                                                  Швець В.О.