Постанова

від 10.09.2009 по справі 36/199

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

36/199

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 10.09.2009                                                                                           № 36/199

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Андрієнка  В.В.

 суддів:             

 За участю представників:

 від позивача: Ручка О.А., довіреність №01 від 27.07.2009

 від відповідача: Дорошенко О.С., довіреність № 225-КР-815 від 28.07.2009

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міської ради

 на рішення Господарського суду м.Києва від 13.07.2009

 у справі № 36/199 (суддя  

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Компанія Благодар»

 до                                                   Київської міської ради

 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача            Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

 про                                                   визнання недійсним п.4.3..договору оренди земельної ділянки від 25.12.2007 р.

ВСТАНОВИВ:

 На розгляд Господарського суду міста Києва переданий позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія  Благодар” до Київської міської ради про визнання недійсним п. 4.3 договору оренди земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П. за № 733 та зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.12.2007р. за № 63-6-00466: “у випадку, якщо цей договір не підписаний орендарем в установлений законодавством порядку протягом п'яти місяців з моменту набуття чинності рішенням КМР, зазначеного у п.1.1 договору, розмір орендної плати (зазначений у п. 4.2 Договору) на період, аналогічний терміну прострочення укладання договору оренди землі, встановлюється у п'ятикратному розмірі, але не більше десяти відсотків на місяць від нормативної грошової оцінки земельної ділянки”.  

Рішенням Господарського суду м. Києва від 13.07.2009 р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю  “Компанія Благодар” задоволено повністю.

Визнано недійсним п. 4.3 договору оренди земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П. за № 733 та зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.12.2007р. за № 63-6-00466: “у випадку, якщо цей договір не підписаний орендарем в установлений законодавством порядку протягом п'яти місяців з моменту набуття чинності рішенням КМР, зазначеного у п.1.1 договору, розмір орендної плати (зазначений у п. 4.2 Договору) на період, аналогічний терміну прострочення укладання договору оренди землі, встановлюється у п'ятикратному розмірі, але не більше десяти відсотків на місяць від нормативної грошової оцінки земельної ділянки ”.  

Стягнуто з Київської міської ради (м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю  “Компанія Благодар” (м. Київ, вул. Леніна, 34, код ЄДРПОУ 34289923) 85 (вісімдесят п'ять) грн. витрат по сплаті державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Київська міська рада  звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю фірма «Компанія Благодар». Судові витрати, пов'язані з розглядом справи №36/199 покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю фірма «Компанія Благодар».

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.08.2009 р.  у справі №36/199 апеляційну скаргу Київської міської ради було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 01.09.2009 р.

13.08.2009 р. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду сторін було повідомлено, що у зв'язку з терміновим службовим відрядженням головуючого судді Андрієнка В.В. розгляд справи №36/199  відбудеться 10.09.2009 р. об 11-45 год.

В судове засідання 10.09.2009 р. не з'явився представник третьої особи. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце слухання справи по розгляду апеляційної скарги, колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника третьої особи.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, письмового відзиву позивача на неї, дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Київської міської ради не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту – ГПК України) апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 грудня 2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Компанія Благодар”(Орендар) та Київською міською радою (Орендодавець) було укладено Договір оренди земельної ділянки (далі - Договір).

Статтею 18 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до п. 1.1. Договору Орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради від 26.06.2007р. № 972/1633, за актом приймання-передачі передає, Орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (далі Об'єкт оренди або земельна ділянка) визначену цим договором.

Також судом було встановлено, що даний договір  посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Н.П. за № 733, та зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) у Книзі записів державної реєстрації договорів від 25.12.2007р. за № 69-6-00466.

Відповідно до ст. 9 Земельного кодексу України, розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок відноситься до повноважень Київської міської ради.

Як визначено ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.  

Відповідно до ст. 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок. Умови і строки розроблення проектів відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Форма типового договору, нормативи та строки розробки проектів відведення земельних ділянок визначаються Кабінетом Міністрів України. До клопотання про відведення земельної ділянки додаються матеріали, передбачені частиною п'ятнадцятою статті 151 цього Кодексу, документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування. Відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

Згідно ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Пунктом 2.1. Договору об'єктом оренди відповідно до цього Договору є земельна ділянка з наступними характеристиками:

- місце розташування –вул. Леніна, 34 у Дарницькому районі м. Києва;

- розмір –30 000 кв. м.;

- цільове призначення –для експлуатації та обслуговування бази овоче-фруктосховища;

- кадастровий номер – 8 000 000 000:90:232:0030.

З акту  приймання-передачі від 25.12.2007р. вбачається, що Орендар прийняв  в користування визначену Договором земельну ділянку.

Відповідно до пункту 4.2. Договору річна орендна плата за земельну ділянку встановлена у розмірі 1,5 % від її нормативної грошової оцінки. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Розрахунком Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації ) №Ю-11625 від 12.11.2007 р. розмір орендної плати за земельну ділянку складає 201134,01 грн. на рік.

Пунктом 4.3. Договору оренди встановлено, що у випадку, якщо цей договір не підписаний орендарем в установленому законодавством порядку протягом п'яти місяців з моменту набуття чинності Рішення КМР, зазначеного у п.п. 1.1 цього Договору, розмір орендної плати, зазначений у п.п. 4.2 на період аналогічний терміну прострочення укладання договору оренди землі , встановлюються у п'ятикратному розмірі, але не більше десяти відсотків на один місяць від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Оспорюваним пунктом договору передбачена відповідальність позивача за прострочення строку на підписання договору, яка за своєю правовою природою фактично є штрафною санкцією.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 631 ЦК України договір набирає чинності з моменту його укладення.

З вищенаведених норм слідує, що в укладеному договорі не може бути встановлено зобов'язання вчинити певні дії до укладення цього договору та відповідні санкції за невиконання цих зобов'язань. Тобто, сторони не можуть встановлювати в договорі штрафні санкції за невиконання умов договору за період, до якого цей договір не був укладений.

Частиною першою статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже судом встановлено, що оспорюваний п. 4.3 договору оренди земельної ділянки не спрямований на реальне настання правових наслідків, оскільки містить зобов'язання сторони, яке не можливо виконати внаслідок того, що подія, стосовно якої встановлено зобов'язання, вже відбулась.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позов про визнання недійсним пункту 4.3 договору оренди земельної ділянки, укладеного 25.12.2007 між Київською міською радою та Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Компанія Благодар», є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

На думку апеляційної інстанції Київською міською радою не доведено свої вимоги в апеляційній скарзі в повному обсязі ні в суді першої інстанції, ні в апеляційній інстанції.

Таким чином, враховуючи викладене, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд повно з'ясував всі обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення по справі, судовою колегією не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101 – 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

 1. Рішення господарського суду м. Києва від 13.07.2009 року по справі № 36/199 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Компанія Благодар» до Київської міської ради про визнання недійсним п. 4.3. договору оренди земельної ділянки від 25.12.2007 р. залишити без змін, а апеляційну скаргу Київської міської ради –  без задоволення.

2. Справу № 36/199 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом місяця з дня набрання постановою законної сили.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 15.09.09 (відправлено)