Постанова

від 19.08.2015 по справі 5005/1178/2011

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2015 року Справа № 5005/1178/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кузнецова В.О.,

суддів: Коваль Л.А., Сизько І.А. (зміна складу колегії відбулась на підставі розпорядження голови суду від 13.08.2015 р.)

секретар судового засідання Петровська А.В.

за участю сторін:

від відповідача: ОСОБА_1, представник, довіреність № 14 від 26.02.2015 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства В«Дніпродзержинська теплоелектроцентральВ» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2015 р. у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю В«ПромресурсиВ» , м. Дніпропетровськ

до публічного акціонерного товариства В«Дніпродзержинська теплоелектроцентральВ» , м.Дніпродзержинськ, Дніпропетровської області

про визнання недійсною угоди

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2015 р. у даній справі (головуючий колегії ОСОБА_2, судді Владимиренко І.В., Манько Г.В.) позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМРЕСУРСИ" задоволено частково. Визнано Угоду про порядок погашення заборгованості за виданим векселем від 28.03.2005 р. недійсною. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Відмовлено у задоволенні клопотання публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" про зупинення провадження № 893/07 від 16.04.2015 р.

Згадане рішення мотивовано посиланням на те, що на момент укладання оспорювальної угоди фінансовий стан позивача був тяжким, а зі змісту угоди вбачається, що її умови є вкрай невигідними для позивача. За відсутності тяжкої обставини оскаржувана угода позивачем не укладалася б взагалі, так само як і доведений той факт, що відповідач скористався впливом тяжких обставин на позивача, а тому уклав угоду про порядок погашення заборгованості за простим векселем.

Не погодившись з даним рішенням, публічне акціонерне товариство "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення господарського суду скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо визнання угоди про порядок погашення заборгованості за виданим векселем від 28.03.2005 р. недійсною.

Скаржник вважає, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження обставин, як в силу вимог ст.233 ЦК України, є підставами для визнання недійсним спірного договору, а саме не надано суду належних та допустимих доказів, що даний договір здійснювався під тиском тяжких обставин, які змусили позивача вчинити правочин, а саме підписати договір на вкрай невигідних умовах, а тому посилання позивача на ці обставини є необґрунтованими.

На думку скаржника, судом першої інстанції помилково застосовано до спірних правовідносин Постанову Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" № 9 від 06.11.2009 р., яка повинна застосовуватись лише до питань, що виникають підчас розгляду цивільних справ.

Скаржник зазначає, що господарський суд безпідставно відмовив відповідачу в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду справи №10/238(25/146 (6/24), предметом якої є стягнення коштів та скасування угоди про погашення заборгованості за виданим векселем від 28.03.2005 р., тоді як предметом розгляду справи №5005/1178/2011 є визнання угоди від 28.03.2005 р. недійсною.

Крім того, судом першої інстанції проігнорована наявність рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2008 р., яким були задоволені позовні вимоги по справі № 8/143-08 за позовом відкритого акціонерного товариства "Дніпродзержинська ТЕЦ" до товариства з обмеженою відповідальністю "Промресурси" про зобов'язання вчинити певні дії.

Відзиву на апеляційну скаргу позивачем не надано.

Позивач не забезпечив в судове засідання явку повноважного представника, надав суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з хворобою директора підприємства.

Враховуючи, що явка представника позивача обов'язковою в судове засідання не визнавалась, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутністю представника позивача.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з урахуванням наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 07.12.2000 р. ДП „Дніпродзержинська теплоелектроцентральВ» , правонаступником якого є відкрите акціонерне товариство „Дніпродзержинська теплоелектроцентральВ» , емітувало простий вексель № 65305965492929 на суму 580 187 грн. 81 коп. зі строком оплати за пред'явленням на користь товариства з обмеженою відповідальністю „ГарантВ» .

31.01.2001 р. товариство з обмеженою відповідальністю „ПромресурсиВ» в рахунок заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю В«Українська цукрова компаніяВ» отримало вексель відкритого акціонерного товариства „Дніпродзержинська теплоелектроцентральВ» №65305965492929.

07.12.2001 р. вказаний вексель був пред'явлений до платежу відкритому акціонерному товариству „Дніпродзержинська теплоелектроцентральВ» .

10.12.2001 р. товариство з обмеженою відповідальністю "Промресурси" подало до державного нотаріуса Першої Дніпродзержинської державної нотаріальної контори простий вексель №65305965492929 для вчинення протесту про несплату в сумі 580187,81 грн.

11.12.2001 р. державним нотаріусом Першої Дніпродзержинської державної нотаріальної контори ОСОБА_3 за № 1-4953 здійснено протест цього векселя про його несплату.

28.03.2005 р. між товариством з обмеженою відповідальністю В«ПромресурсиВ» (кредитор) та відкритим акціонерним товариством В«Дніпродзержинська теплоелектроцентральВ» (боржник) укладено угоду про порядок погашення заборгованості за виданим векселем, предметом якої є визначення порядку погашення заборгованості боржника перед кредитором за векселем №65305965492929 номінальною вартістю 580 187 грн. 81 коп., який виданий боржником 07.12.2000 р. з терміном платежу "по пред'явленню".

Згідно з п. 2.1. угоди, кредитор передає боржнику оригінал векселя, а боржник приймає і погашає вексель з дисконтом 70 % від його номінальної вартості.

Сума, що підлягає оплаті боржником за даною угодою складає 174 000 грн., при цьому сторони підтверджують, що таке погашення векселя є належним виконанням боржником своїх вексельних зобов'язань перед Кредитором ( п. 2.2. угоди ).

Пунктом 2.3. угоди передбачено, що погашення боржником векселя проводиться у національній валюті України шляхом перерахування грошової суми, вказаної у п. 2.2. цієї угоди, на розрахунковий рахунок кредитора, протягом 60 днів від дня підписання Угоди.

Згідно листа Державної виконавчої служби у Жовтневого РУЮ м.Дніпропетровська №22063 від 21.07.2006 р. оригінал векселя №65305965492929 з постановою про закінчення виконавчого провадження за вих. № 6921 від 04.05.2005 р. було направлено до Першої Дніпродзержинської нотаріальної контори.

Листом №2377 від 15.09.2006 р. Перша Дніпродзержинська нотаріальна контора повідомила, що оригінал векселя №65305965492929 до їх контори не надходив.

За заявою директора товариства з обмеженою відповідальністю "Промресурси" матеріали справи були направлені до прокуратури Дніпропетровської області з метою перевірки законності дій посадових осіб ВДВС Жовтневого РУЮ м. Дніпропетровська та посадових осіб та Першої Дніпродзержинської нотаріальної контори.

Відповідно до листа прокуратури Дніпропетровської області №07415-06вих-2015 від 12.01.2015 р. за результатами перевірки прокурором Жовтневого району м.Дніпропетровська порушень в діях посадових осіб ВДВС Жовтневого РУЮ м.Дніпропетровська не встановлено. За результатами перевірки законності дій посадових осіб Першої Дніпродзержинської нотаріальної контори в порушенні кримінальної справи відмовлено.

Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просив визнати угоду від 28.03.2005 р. недійсною на підставі ч.1 ст.229, ч.1 ст.231, ст.233 ЦК України.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: законність змісту правочину, наявність в особи, яка його вчиняє, необхідного обсягу цивільної дієздатності, вільне волевиявлення учасника правочину, відповідність форми вчинення правочину вимогам закону, певна спрямованість правочину.

Згідно зі ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Отже, вирішуючи спори про визнання договорів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких договорів недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод (договорів) вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ЦК України правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

Згідно з абз.5 підпункту 3.10 п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" №11 від 29.05.2013 р., ознаками правочину, що підпадає під дію статті 233 ЦК України, є вчинення особою правочину на вкрай невигідних для себе умовах (зокрема, реалізації за низьку оплату майна, що має значну цінність), під впливом тяжкої для неї обставини (наприклад, під загрозою банкрутства) і добровільно, тобто за відсутності насильства, обману чи помилки, можливо, навіть з ініціативи самого позивача. Доведення того, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено або було б вчинено на інших умовах, покладається на позивача.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" № 9 від 06.11.2009 р. передбачено, що правочин може бути визнаний судом недійсним на підставі статті 233 ЦК України, якщо його вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, чим друга сторона правочину скористалася. Тяжкими обставинами можуть бути тяжка хвороба особи, членів її сім'ї чи родичів, смерть годувальника, загроза втратити житло чи загроза банкрутства та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти такий правочин.

Особа (фізична чи юридична) має вчиняти такий правочин добровільно, без наявності насильства, обману чи помилки.

Особа, яка оскаржує правочин, має довести, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах.

Отже, правочин, вчинений під впливом тяжкої обставини, носить такі обов'язкові ознаки:

- особа вчиняє такий правочин під впливом тяжкої для неї обставини;

- особа вчиняє правочин на вкрай невигідних для себе умовах;

- особа вчиняє такий правочин добровільно та може бути ініціатором такого правочину;

- особа усвідомлює, що вчиняє такий правочин на вкрай невигідних для себе умовах, але вимушена це зробити під впливом тяжкої обставини.

- друга сторона повинна усвідомлювати, що контрагент перебуває під впливом тяжкої обставини і вчиняє правочин вимушено, та скористатися цим.

Вищевказана постанова Пленуму Верховного Суду України роз'яснює, що тяжкими обставинами можуть бути, зокрема, тяжка хвороба особи, смерть годувальника, загроза втратити житло чи загроза банкрутства та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти такий правочин. При цьому, вкрай невигідними умовами є не просто невигідний правочин, а щоб невигідність була явною та матеріальна втрата була неспіврозмірною з набутим правочином або разюче різнилась з нормальними умовами такого роду договорів (оціночне поняття).

Матеріалами справи підтверджено, що на момент укладання оспорювальної угоди фінансовий стан позивача був тяжкий, а зі змісту угоди вбачається, що її умови є вкрай невигідними для позивача.

Згідно листа прокуратури Дніпропетровської області від 20.06.2006 р. № 06/2-2609-04 було проведено перевірку відкритого акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль".

Проведеною перевіркою встановлено, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2003 р. порушено провадження у справі про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" (справа №Б15/19/03) за заявою комунального підприємства "Дніпродзержинське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалами суду від 18.03.2003 р., 22.04.2003 р., 03.06.2003 р., 15.07.2003 р. продовжувався розгляд справи з причин неявки сторін у судове засідання та у зв'язку з клопотанням сторін про відкладення підготовчого засідання суду.

Ухвалою господарського суду від 25.09.-01.10.2003 р. введено процедуру розпорядження майном боржника, а також зобов'язано ініціюючого кредитора подати до офіційних друкованих органів за свій рахунок оголошення про порушення справи про банкрутство боржника та надати докази подачі оголошення суду до 01.11.2003 р.

Ухвалою господарського суду від 10.11.2003 р., у зв'язку з не виконанням ініціюючим кредитором ухвали господарського суду щодо публікації оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство у визначений строк, заяву про порушення провадження у справі про банкрутство залишено без розгляду.

14.11.2003 р., тобто через три дні після залишення без розгляду заяви комунального підприємства "Дніпродзержинське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" про порушення провадження у справі про банкрутство, за заявою ТОВ НВП "Алмет" порушено провадження у справі про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначено розгляд справи у підготовчому засіданні на 04.12.2003 р.

04.12.2003 р. представники кредитора та боржника у підготовче засідання по даній справі не з'явились, у зв'язку з чим судом прийнято рішення про продовження підготовчого судового засідання до 06.01.2004 р.

У зв'язку з черговою відпусткою судді розгляд справи відкладено на 05.02.2004 р.

05.02.2004 р. підготовче засідання перенесено на 11.03.2004 р.

11.03.2004 р. підготовче засідання завершено, зобов'язано ініціюючого кредитора в строк до 11.04.2004 р. опублікувати оголошення в офіційних друкованих органах, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого ОСОБА_4

Станом на 30.04.2004 р. докази публікації оголошення до господарського суду не надані. Ухвалою господарського суду від 30.04.2004 р. наступне судове засідання призначено на 25.05.2004 р.

21.05.2004 р. зазначену справу направлено до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою ТОВ НВП "Алмет".

В подальшому провадження у справі неодноразово зупинялось та поновлялось ухвалами суду у зв'язку з апеляційними та касаційними скаргами учасників по справі.

03.01.2006 р. ухвалою суду розгляд справи було призначено на 17.01.2006 р.

17.01.2006 р. засідання не відбулось через неявку сторін.

Таким чином, згаданим листом встановлено, що публічне акціонерне товариство "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" тривалий час, майже чотири роки, перебувало в процесі банкрутства. При цьому, оголошення про порушення провадження у справі про банкрутства в офіційному друкованому органі розміщено не було.

Наведені обставини позбавили позивача можливості заявити грошові вимоги до боржника у порядку, встановленому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Несплата відповідачем суми спірного векселя, яка для позивача є значною, поставила останнього в тяжке матеріальне становище, а тому позивач був змушений укласти угоду про порядок погашення заборгованості за виданим векселем на вкрай невигідних для нього умовах.

Отже, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що спірна угода була укладена позивачем під впливом тяжкої для нього обставини і на вкрай невигідних умовах, а тому згадану угоду слід визнати недійсною на підставі ч.1 ст.233 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст.229 ЦК України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Згідно ч.1 ст. 231 правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним.

Позивачем, в порушення вимог ст.ст.33,34 ГПК України, не надано належних та допустимих доказів в підтвердження наявності підстав для визнання угоди недійсною на підставі ч.1 ст.229, ч.1 ст.231 ЦК України.

Статтею 38 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що Верховний Суд України є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції України, який забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом, а тому колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника на помилкове застосування до спірних правовідносин постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" № 9 від 06.11.2009 р.

Крім того, в поданій позовній заяві товариство з обмеженою відповідальністю "Промресурси" просило суд: витребувати у ПАТ "ДТЕЦ" документи ГСДО про порушення справ про банкрутство ВАТ "ДТЕЦ" та введення мораторію суду, документи про законність вимог ТОВ НВП "Алмет" до ВАТ ДТЕЦ" під час банкрутства останнього та з'ясувати чи було ТОВ "Промресурси" внесено в списки кредиторів ВАТ "ДТЕЦ" під час двох справ про банкрутство; витребувати у ПАТ "ДТЕЦ" докази, що оригінал векселя був отриманий ТОВ "Промресурси" в Державних установах та докази приховування або використання оригінала векселя ТОВ "Промресурси"; у зв'язку з тим, що ВАТ "ДТЕЦ" мало доступ до оригінала векселя, та на думку позивача викрало та використало цінний папір вартістю 580 187 грн., просить суд направити повідомлення до Генеральної прокуратури.

Судом першої інстанції в мотивувальній частині рішення зазначено, що згадані позовні вимоги за своєю суттю є клопотаннями, які підлягають розгляду в ході вирішення справи. Вказані клопотання були розглянуті та задоволенні господарським судом.

Таким чином, задовольнивши позовні вимоги в повному обсязі, господарський суд в порушення вимог ст.84 ГПК України, в резолютивній частині рішення дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позову.

Щодо клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі ло розгляду справи №10/238(25/146 (6/24), предметом якої є стягнення коштів та скасування угоди про погашення заборгованості за виданим векселем від 28.03.2005 р., колегія суддів враховує таке.

Згідно з частиною 1 статті 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

За змістом наведеної норми процесуального права підставою для зупинення провадження у господарській справі є сукупність таких складових: як розгляд іншої справи іншим судом, пов'язаність цієї іншої судової справи з даною господарською справою та неможливість розгляду останньої до вирішення судом зазначеної іншої справи.

Враховуючи, що предметом розгляду справи №10/238(25/146(6/24) є стягнення коштів та скасування угоди про погашення заборгованості за виданим векселем від 28.03.2005 р., тоді як предметом розгляду справи №5005/1178/2011 є визнання угоди від 28.03.2005 р. недійсною, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про зупинення провадження у даній справі.

Пунктом 10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" від 23.03.2012 № 6 роз'яснено, що результати розгляду господарським судом заяв (клопотань) учасників судового процесу повинні зазначатися в мотивувальній, а не в резолютивній частині рішення суду, прийнятого по суті справи, за винятком тих випадків, коли суд вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову (статті 67, 68 ГПК), відстрочку або розстрочку виконання рішення (стаття 121 ГПК).

Всупереч наведеному, господарський суд помилково зазначив в резолютивній частині рішення про відхилення клопотання про зупинення провадження у справі.

Враховуючи викладене, рішення господарського суду прийнято при неправильному застосуванні норм процесуального права, а тому підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101-105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні апеляційної скарги публічного акціонерного товариства В«Дніпродзержинська теплоелектроцентральВ» відмовити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.04.2015 року у справі №5005/1178/2011 змінити, виклавши в наступній редакції:

«Позов товариства з обмеженою відповідальністю В«ПромресурсиВ» задовольнити повністю.

Визнати недійсною угоду про порядок погашення заборгованості за виданим векселем від 28.03.2015 р.».

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Постанова складена в повному обсязі 21.08.2015 р.

Головуючий суддя В.О.Кузнецов

Судді Л.А.Коваль

ОСОБА_5