Постанова

від 19.08.2015 по справі 922/1979/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2015 р. Справа № 922/1979/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.,

при секретарі Курченко В.А.,

за участю представників:

апелянта - ОСОБА_1 на підставі довіреності №124/9/20-30-10-18 від 03.08.2015р.,

ліквідатор - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області (вх. №4087 Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 17.06.2015р. у справі № 922/1979/15 про розгляд заяви ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області з кредиторськими вимогами до боржника

за заявою Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Прогрес"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.06.2015р. у справі №922/1979/15 (суддя Швидкін А.О.) відмовлено у задоволенні заяви ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про визнання грошових вимог до боржника у розмірі 1 494, 80грн.; відхилено грошові вимоги ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова до боржника в сумі 1 494, 80грн. у повному обсязі; відмовлено у задоволенні клопотання ДПІ в Дзержинському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області про визнання кредиторських вимог до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Прогрес" на суму 686 797 105, 00грн. у повному обсязі.

Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду Харківської області, звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 17.06.2015р. у справі №922/1979/15 та задовольнити заяву ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про визнання грошових вимог до боржника у розмірі 1 494, 80грн. у повному обсязі, а також задовольнити клопотання ДПІ в Дзержинському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області про визнання кредиторських вимог до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Прогрес" на суму 686 797 105, 00грн. у повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що ДПІ була проведена документальна позапланова виїзна перевірка боржника, за результатами якої були встановлені ряд порушень, загальна сума донарахувань за актом перевірки складає 686 797 105, 00грн.; на момент подання клопотання про визнання кредиторських вимог у розмірі 686 797 105, 00грн. до суду першої інстанції податкове повідомлення-рішення відповідно до акту винесено не було, на даний час ДПІ винесені податкові повідомлення-рішення від 24.06.2015р. №00005222202, №0000502202. Щодо кредиторських вимог до боржника в сумі 1 494, 80грн. зазначає, що це є вимога про сплату єдиного внеску, яка боржником сплачена не була.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.08.2015р. у справі №922/1979/15 прийнято апеляційну скаргу до провадження, розгляд скарги призначено на 19.08.2015р.

У судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду 19.08.2015р. апелянт підтримала доводи апеляційної скарги, просить ухвалу господарського суду Харківської області від 17.06.2015р. скасувати та задовольнити заяву ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про визнання грошових вимог до боржника у розмірі 1 494, 80грн. у повному обсязі, а також задовольнити клопотання ДПІ в Дзержинському районі м. Харкова про визнання кредиторських вимог на суму 686 797 105, 00грн. у повному обсязі.

Ліквідатор в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги (т.3 а.с.193).

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті, зважаючи, що учасники провадження у справі про банкрутство про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, а також, що явка представників учасників судового процесу у судове засідання не була визнана обов'язковою та зважаючи на строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Голова ліквідаційної комісії звернувся до господарського суду Харківської області із заявою про порушення справи про банкрутство Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Прогрес" в порядку, передбаченому статтею 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.04.2015р. прийнято заяву Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Прогрес" про порушення справи про банкрутство до розгляду.

Ухвалою місцевого господарського суду від 15.04.2015р. порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Прогрес", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою господарського суду Харківської області від 28.04.2015р. у справі №922/1979/15 визнано Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Прогрес" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Прогрес" голову ліквідаційної комісії ОСОБА_2; оприлюднено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

18.05.2015р. до місцевого господарського суду надійшла заява ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова з грошовими вимогами до боржника у розмірі 1 494, 80грн.

27.05.2015р. до суду від ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова надійшло клопотання, відповідно до якого заявник просить суд визнати кредиторські вимоги на суму 686 797 105, 00грн. (основна заборгованість - 549 437 276, 00грн., штрафні санкції - 137 359 829, 00грн.) за результатами акту перевірки від 19.05.2015 року № 2170/20-30-22-02/35887488.

Розглянувши подані заявником заяву з грошовими вимогами до боржника в розмірі 1 494, 80грн. та клопотання про визнання кредиторських вимог на суму 686 797 105, 00грн., з урахуванням доводів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у їх задоволенні, виходячи з наступного.

В силу статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон про банкрутство) кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Грошове зобов'язання визначене законодавцем як зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань відносяться також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування.

Статтею 23 Закону про банкрутство визначено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Відповідне правило не поширюється на вимоги кредиторів щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування і на вимоги Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та/або її дочірнього підприємства, що здійснювало постачання природного газу на підставі ліцензії, щодо сплати заборгованості (у тому числі неустойки, 3 відсотків річних та інфляційних втрат) за поставлений/спожитий природний газ, що утворилася станом на 1 травня 2015 року.

Відповідно до положень Закону про банкрутство, правомірність та обґрунтованість кредиторських вимог остаточно визначає суд. При цьому, з урахуванням вимог статей 32-34 Господарського процесуального кодексу України, на кредитора покладено обов'язок доведення обґрунтованості своїх вимог до боржника перед судом.

Згідно матеріалів справи, Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Прогрес" перебуває на податковому обліку у ДПІ Дзержинського району м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області з 10.12.2014 року за № 6106960 (т.3 а.с.8), до цього з 25.04.2008р. перебувало на обліку у ДПІ у Будьоннівському р-ні м. Донецька ГУ ДФС у Донецькій області.

31.01.2015р. ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова виставлена та направлена на адресу боржника вимога про сплату єдиного внеску суми 1 494, 80грн. (т.3 а.с.16).

Заявником до заяви про визнання кредиторських вимог додано звітність про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (т.3 а.с.12-15) за грудень 2014 року, згідно якої боржником нараховано загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті в розмірі 1 494, 80грн.

Відповідно до пункту 4.2. розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013р. №455 (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі - Інструкція), сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування.

Згідно пункту 4.9. Інструкції, обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного соціального внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму виплат (доходу), на які нараховується єдиний внесок.

Як вказує заявник, нарахована сума єдиного внеску в зазначеному розмірі боржником сплачена не була, за боржником перед ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова рахується недоїмка зі сплати єдиного внеску у розмірі 1 494, 80грн.

Разом з тим, як вбачається із наявних у матеріалах справи виписок з рахунку боржника (т.1 а.с.202-203), боржником 22.12.2014р. було перераховано 682, 36грн. з призначенням платежу ЄСВ із з/п за 1 половину грудня 2014р. та 09.01.2015р. 812, 44грн. з призначенням платежу ЄСВ із з/п за 2 половину грудня 2014 р., що разом становить 1 494, 80грн.

Пункт 4.6. Інструкції визначає, що платники можуть сплачувати єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа кожного місяця поточного кварталу. При цьому суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним за календарний квартал до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Згідно пункту 4.2. Інструкції, днем сплати єдиного внеску вважається у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органів доходів і зборів - день списання банком або органами Державної казначейської служби України суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органів доходів і зборів.

При цьому, пунктом 10.13. Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011р. №1588, визначено, що у разі зміни місцезнаходження суб'єкта господарювання - платника податків сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється таким платником податків за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду.

Таким чином, судова колегія вважає, що дії боржника щодо сплати єдиного внеску за грудень 2014 року за місцем попередньої реєстрації не протирічить вимогам законодавству.

Колегія суддів апеляційного господарського суду також зазначає, що згідно наявної у матеріалах справи звітності про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (т.1 а.с.89-92) за січень 2015 року, боржником єдиний внесок у січні 2015 року не нараховувався, трудові відносини з найманими працівниками були припинені.

Слід також зазначити, що УПФУ в Дзержинському районі м. Харкова було складено акт № 50 від 16.03.2015р. про результати позапланової перевірки ТДВ "СК "Прогрес" (т.1 а.с.94-97), відповідно до висновків якого порушень не виявлено та надано довідку про відсутність заборгованості зі сплати страхових коштів до ПФУ і фондів соціального страхування (т.1 а.с.98); Відділенням виконавчої дирекції у м. Харкові Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України було складено акт перевірки достовірності поданих страхувальником відомостей про види економічної діяльності №56 від 09.02.2015р. (т.1 а.с.99-101) та надано довідку про відсутність заборгованості зі сплати страхових коштів (т.1 а.с.102); Харківським міським центром зайнятості складено акт №58 від 20.02.2015р. про результати перевірки ТДВ "СК "Прогрес" (т.1 а.с.103-105) та видано довідку про відсутність заборгованості (т.1 а.с.106); Західною міжрайонною виконавчою дирекцією Харківського обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності видано довідку від 29.01.2015р. про відсутність заборгованості зі сплати страхових коштів (т.1 а.с.107).

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що матеріалами справи не підтверджується наявність заборгованості у боржника перед бюджетом зі сплати єдиного внеску. Доказів ненадходження єдиного внеску в розмірі 1 494, 80грн. до бюджету апелянт не надав.

Судова колегія також зауважує, що вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі або відокремленому підрозділу, якщо її передано службовій особі такого платника під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення . У разі коли неможливо вручити платнику єдиного внеску вимогу поштою в зв'язку з відсутністю його за місцезнаходженням (відсутністю службових осіб платника єдиного внеску за його місцезнаходженням), відмовою службових осіб платника єдиного внеску прийняти вимогу, вимога вважається врученою платнику єдиного внеску у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення . (пункт 6.4. Інструкції).

Проте, матеріали справи не містять доказів надсилання ДПІ вимоги боржнику у передбаченому Інструкцією порядку, а відтак і не містять доказів вручення боржнику даної вимоги.

За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно відмовив заявнику у задоволенні кредиторських вимог ДПІ в сумі 1 494, 80грн.

Щодо поданого заявником клопотання про визнання кредиторських вимог на суму 686 797 105, 00грн. (основна заборгованість - 549 437 276, 00грн., штрафні санкції - 137 359 829, 00грн.) за результатами акту перевірки від 19.05.2015 року № 2170/20-30-22-02/35887488, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно матеріалів справи, на підставі наказу начальника ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 17.04.2015 року №836 (т.3 а.с.20) була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Прогрес" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.01.2015р. валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.01.2015р. відповідно до затвердженого плану перевірки.

Актом від 19.05.2015 року №2170/20-30-22-02/35887488 про результати документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Прогрес" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.03.2015р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012р. по 31.03.2015р. (т.3 а.с.30-63) встановлена загальна сума донарахувань 686 797 105, 00грн. (основна заборгованість - 549 437 276, 00грн., штрафні санкції - 137 359 829, 00грн.).

Як вказує заявник, на момент звернення ДПІ з клопотанням про визнання кредиторських вимог податкове повідомлення-рішення на суму 686 797 105,00 грн. податковим органом не прийнято.

Згідно зі статтею 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Відповідно до статті 86.8 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акту перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу.

Відповідно до Податкового Кодексу України, податкове повідомлення - рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податку сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених Податковим кодексом України та іншими актами законодавства, контроль за виконанням яких покладено на органи державної податкової служби або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Сам по собі, акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень та не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота яких перевірялася.

Таким чином, акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення та не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб'єкта господарювання.

Такої правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 10.09.2013 року у справі №21-237а13.

Враховуючи, що на момент звернення ДПІ до місцевого господарського суду з клопотанням про визнання кредиторських вимог, заявником не було прийнято податкових повідомлень-рішень, звернення ДПІ з таким клопотанням до суду є передчасним.

Колегія суддів зазначає, що апелянтом до апеляційної скарги додані копії податкових повідомлень від 24.06.2015р. №00005222202, №0000502202 на загальну суму 666 646 330, 00грн.

Відповідно до пункту 58.3. Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Проте, матеріали справи не містять доказів надсилання боржнику податкових повідомлень-рішень, як і не містять доказів вручення їх боржнику.

У судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду 19.08.2015р. представник апелянта пояснила, що податкові повідомлення-рішення були надіслані боржнику звичайною кореспонденцією, на даний час до ДПІ повідомлення-рішення не повертались.

Відповідно до пункту 57.3 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до положень Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (стаття 14.1.39.); податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (стаття 14.1.175.).

У судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду представник апелянта підтвердила, що нарахований ДПІ борг є неузгодженим з платником податків.

Так, податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими Податковий кодекс пов'язує сплату ним податку (п. 37.2 ст.37 Податкового кодексу України).

Враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів вручення податкових повідомлень-рішень боржнику, колегія суддів приходить до висновку, що заявником не доведено належними та допустимими доказами виникнення у боржника обов'язку з оплати визначеної ДПІ суми боргу.

Колегія суддів апеляційного господарського суду також зазначає, що відповідно до приписів статті 23 Закону про банкрутство, конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника.

До заяви в обов'язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника.

Таким чином, вимогами Закону передбачено звернення з кредиторськими вимогами до боржника лише шляхом подання заяви з кредиторськими вимогами суду та розпоряднику майна (ліквідатору). До заяви з кредиторськими вимогами мають бути надані документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника.

Надаючи правову оцінку заявленому клопотанню, місцевий господарський суд вірно зазначив, що ДПІ в Дзержинському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області не було дотримано порядку звернення з кредиторськими вимогами до боржника, а саме, не надіслано заяву з кредиторськими вимогами на адресу ліквідатора, не надано належних та допустимих доказів, що підтверджують грошові вимоги до боржника, розрахунок заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального, у зв'язку з чим ухвалу господарського суду Харківської області від 17.06.2015р. у справі № 922/1979/15 про розгляд заяви ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області з кредиторськими вимогами до боржника слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 17.06.2015р. у справі № 922/1979/15 про розгляд заяви ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області з кредиторськими вимогами до боржника залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 21.08.2015р.

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

Суддя Плахов О.В.

Суддя Шутенко І.А.