Постанова

від 01.10.2009 по справі 11/326

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/326

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "01" жовтня 2009 р.                                                          Справа №  11/326

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

при секретарі                                                              ,

за участю представників сторін:

від позивача: Удода І.М. - представника за довіреністю від 23.03.2009р.,

від відповідача: Васьківської Н.Г. - представника за довіреністю від 25.06.2008р.,  

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт", м.Житомир

на рішення господарського суду Житомирської області

від "09" липня 2009 р.  у справі № 11/326 (суддя Маріщенко Л.О.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт", м.Житомир

до товариства з обмеженою відповідальністю "Продцентр-плюс", м.Коростень

про стягнення 6855,76 грн.

 ВСТАНОВИВ:

  Рішенням господарського суду Житомирської області від 09.07.2009р. у справі №11/326 позов товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт", м.Житомир  до товариства з обмеженою відповідальністю "Продцентр-плюс", м.Коростень  про стягнення 6855,76 грн. задоволено частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 86,91грн. 3% річних, 4,83грн. державного мита, 5,59грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить зазначений судовий акт скасувати  у частині відмови в задоволенні стягнення з відповідача сум пені та штрафу й прийняти у даній частині нове рішення - про задоволення позову та стягнення  з відповідача на користь позивача  689,98грн. пені, 1057,85грн. штрафу та 86,91грн. річних (а.с. 63 - 64).

Мотивуючи апеляційну скаргу, позивач зазначив, що рішення у частині відмови суд обгрунтував тим,  що у видаткових накладних не було посилання на умови договору 1-к від 07.02.2007р., однак,  у видаткових накладних вказано підставу поставки товару - договір 1-к від 07.02.2007р., умовами якого передбачено стягнення  пені та штрафу за неналежне виконання грошового зобов'язання (а.с. 64).

Відповідач не скористався правом подачі відзиву на апеляційну скаргу, що, у відповідності до ч.2 ст.96 ГПК України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та  доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Матеріалами справи встановлено, що 07.02.2007р. між ТОВ "Стандарт" (продавець) та  ТОВ "Продцентр - плюс" (покупець) укладено договір №1-к купівлі - продажу (далі - договір), у відповідності до якого  продавець зобов'язався продати, а покупець отримати та оплатити товар на умовах, встановлених договором (а.с. 20).

Асортимент, кількість, ціна товару  зазначаються в накладних, які є  невід'ємною частиною договору.

Договором сторони погодили, що оплату товару покупець проводить у безготівковій формі на протязі 14 календарних днів після отримання товару від продавця.

Договір вступає в силу з дня його підписання сторонами та діє до 31.12.2007р., але у будь-якому разі до повного розрахунку між сторонами.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар згідно видаткових накладних  №0033802 від 20.10.2008р., №0032144 від 03.10.2008р., №0031523 від 29.09.2008р., №0031264 від 25.09.2008р. на загальну суму 10576,66 грн. (а.с. 16 - 19).

У видаткових накладних сторони погодили строки оплати товару, а саме: за видатковою накладною №0033802  від 20.10.2008р. на суму 2119,56 грн. строк оплати до 10.11.2008р., за накладною №0032144 від 03.10.2008р. на суму 3865,49 грн. - до 24.10.2008р., за накладною №0031523 від 29.09.2008р. на суму 227,99 грн. - до 20.10.2008р., за накладною №0031264 від 25.09.2008р. на суму 4363,62 грн. - до 16.10.2008р.

Відповідач розрахувався за поставлений товар частково, у зв'язку з чим позивач направив йому претензію  від 21.01.2009р. про сплату 5224,08грн. основного боргу та 269,51грн. пені за прострочку виконання грошового зобов'язання за період з 02.12.2007р. по 12.02.2008р., всього - 5494,19грн.

Відповідач вимогу отримав 23.01.2009р., проте, заборгованість за поставлений товар у повному обсязі не погасив.

За вказаних обставин, ТОВ "Стандарт" звернулося до господарського суду Житомирської області з позовною заявою  від 03.03.2009р. про стягнення з ТОВ "Продцентр - плюс" 1724,68грн. заборгованості за поставлений товар, 583,60грн. пені, 4474,58грн. штрафу, 72,90грн. 3% річних (а.с. 4 - 5).

У заяві про уточнення позовних вимог від 01.07.2009р., позивач зазначив, що заборгованість за поставлений товар повністю погашена, що стверджується також актом звірки розрахунків за період з 01.01.2009р. по 23.04.2009р., підписаного представниками обох сторін, а тому просить господарський суд стягнути з відповідача лише 689,98грн. пені, 1057,85грн. штрафу та 86,91грн. 3% річних (а.с. 36, 48).

Підставою для стягнення 689,98грн. пені, 1057,85грн. штрафу та 86,91грн. 3% річних позивач зазначає договір купівлі - продажу №1-к від 07.02.2007р. (а.с. 20).

Як вже було зазначено, суд першої інстанції вимоги позивача задовольнив  частково та стягнув з відповідача лише 86,91грн. 3% річних, а у решті вимог - відмовив.

Таке рішення суд мотивував тим, що у видаткових  накладних  сторони не передбачили забезпечення виконання зобов'язання штрафом або пенею, а посилання позивача на умови договору купівлі - продажу №1-к від 07.02.2007р.,  як на підставу стягнення пені та штрафу, суд визначив безпідставними, оскільки у видаткових накладних відсутні посилання на його умови.  

Проте, колегія суддів з таким висновком господарського суду першої інстанції не погоджується з огляду на наступне:

Оглянувши у судовому засіданні 01.10.2009р. видаткові накладні №0033802 від 20.10.2008р., №0032144 від 03.10.2008р., №0031523 від 29.09.2008р., №0031264 від 25.09.2008р., колегія суддів встановила, що вони містять посилання на договір №1-к від 07.02.2007р., тобто майново - господарські відносини виникли між сторонами на підставі договору купівлі - продажу №1-к від 07.02.2007р.  (а.с. 16 -19).

Згідно ст.655 ЦК України, за  договором  купівлі-продажу  одна  сторона  (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1 та 2 ст.692 ЦК України передбачено, що покупець  зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або  прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець  зобов'язаний  сплатити  продавцеві  повну   ціну переданого товару.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 612 ЦК України встановлено, що боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Колегією суддів встановлено, що відповідач не виконав зобов'язання відносно оплати товару у  встановлений договором строк, тобто вважається таким, що прострочив.

Нормою ч.2 ст.625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів погоджується з обрахунками позивача  та висновком  суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача на користь позивача 86,91грн. 3% річних за період прострочення виконання грошового зобов'язання з 10.10.2008р. по 09.03.2009р. (а.с. 49 - 50 - розрахунок, перевірений судом).

Статтями 610 та 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання, що включає у себе його виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Положеннями ст.549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які  боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст.1,3 спеціального Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР, який регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо  відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, платники грошових  коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку  платнику пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені обчислюється від суми  простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Договором сторони передбачили, що у випадку порушення терміну оплати отриманого товару, покупець сплачує продавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки  НБУ від суми боргу за кожен день прострочення платежу.

Крім того, договором також передбачено, що  у випадку простроченої покупцем оплати  отриманого товару  більш ніж передбачено п.3 договору - 14 календарних днів після отримання товару, покупець крім пені зобов'язується сплатити продавцю штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

У відповідності до зазначеного, законними та обгрунтованими є вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 689,98грн. пені за період прострочення виконання грошового зобов'язання з 10.10.2008р. по 09.03.2009р. а також  1057,85грн. штрафу  (а.с. 49 - 50 - розрахунок, перевірений судом).

Згідно п.1 ч.1 ст.104 ГПК України, підставами для  скасування  або   зміни   рішення   місцевого господарського суду є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

У відповідності до вищевикладеного, апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт" підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Житомирської області від 09.07.2009р. скасуванню у частині відмови стягнення  з відповідача пені та штрафу з прийняттям у даній частині нового рішення - про задоволення позову та зміні у частині стягнення судових витрат.

У відповідності до ст. 49 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні  договорів  та  з  інших підстав, сплата державного мита покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.  Суми,   які   підлягають   сплаті   за витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при частковому задоволенні позову покладаються  на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

  Керуючись ст.ст. 101,103-105  Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт", м.Житомир задовольнити.

2. Рішення господарського суду Житомирської області від "09" липня 2009 р. у справі № 11/326 скасувати. Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Продцентр-плюс" (11500, Житомирська область, м.Коростень, вул. 3, код 33201020) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт" (м. Житомир, вул. Кооперативна, 18, код 20429478) 689,98грн. пені, 1057,85грн. штрафу, 86,91 - 3% річних, 26,15грн. державного мита, 31,00грн.витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 51грн. витрат за подання апеляційної скарги.

В решті рішення залишити без змін.

3. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду Житомирської області.

4. Справу № 11/326 повернути до господарського суду Житомирської області.

 Головуючий - суддя:                                                               

 судді::

 Віддрук. 4 прим.:

1 - до справи,

2,3 - сторонам,

4 - в наряд.