РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
У Х В А Л А
про відмову в прийнятті апеляційної скарги
"29" грудня 2012 р. Справа №5019/430/11
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Гудак А.В.
судді Сініцина Л.М. ,
судді Олексюк Г.Є.
розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Модена" на рішення господарського суду Рівненської області від 15.03.11 р. у справі № 5019/430/11
за позовом Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області
до Приватне підприємство "Модена"
про стягнення в сумі 850 грн. 00 коп. штрафу
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Рівненської області від 15.03.2011р. у справі №5019/430/11 задоволено позов Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області до Приватного підприємства "Модена" про стягнення 850 грн. 00 коп. штрафу.
Стягнуто з Приватного підприємства "Модена" в доход державного бюджету України 850 грн. 00 коп. штрафу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, зокрема, наступне.
Комісією у складі уповноважених представників Позивача було здійснено перевірку на виконання вимог, встановлених законодавством, стандартами, нормами, правилами, проектними рішеннями під час реконструкції нежитлового приміщення 1-го будинку 26 по вул. Д.Галицького м.Дубно Рівненської області.
За результатами зібраних матеріалів перевірки першим заступником начальника інспекції ДАБК у Рівненській області 10.02.2011р. було винесено Постанову №152-ю про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування, у якій зазначено, що ПП "Модена" не виконало припису №936 від 15.11.2010р. чим вчинило правопорушення передбачене абз. 8 ч.і. ст. 1 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" №208/94-ВР від 14.10.1994р. та Положенням про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування, затвердженого постановою КМУ №244 від 06.04.1995р., на підставі чого на Відповідача було накладено штраф у розмірі 850,00 грн. Так, зазначена Постанова була винесена на підставі Протоколу від 03.02.2011р. та Припису №936 від 15.11.2010р.
Скаржник вважає Постанову №152-ю від 10.02.2011р. безпідставною та незаконною, враховуючи наступне:
Згідно Припису №936 від 15.11.2010р. Приватному підприємству "Модена" було запропоновано усунути порушення в термін до 09.12.2010р. У своєму Рішенні місцевий господарський суд зазначає, що даний Припис Відповідачу було вручено "під час виконання будівельних робіт з реконструкції нежитлового приміщення на вул. Д.Галицького, 26 в м.Дубно Рівненської області, під офісні приміщення районного територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян". Однак таке твердження не відповідає дійсності, оскільки виконання робіт на вказаному об'єкті закінчено ще у 2009 році, що підтверджується останньою довідкою про вартість виконаних робіт за грудень 2009р.
Вивчивши зміст апеляційної скарги та розглянувши додані до неї документи, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відсутність підстав для прийняття апеляційної скарги до розгляду, з огляду на таке.
Пунктом 5.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" із змінами і доповненнями внесеними Постановою Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 17.10.2012 року "Про внесення змін до деяких Постанов Пленуму Вищого господарського суду України" передбачено, що частиною третьою статті 22 ГПК на сторони покладено обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, до яких законом віднесено, зокрема, право апеляційного і касаційного оскарження. При цьому за вимогами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, кожний має право на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.
Таким чином, зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу.
Якщо таке зловживання виявляється у повторному (два і більше разів) поданні апеляційних або касаційних скарг на судові рішення, які вже переглянуто відповідно в апеляційному або в касаційному порядку, то суд першої інстанції своєю ухвалою повертає повторно (і більше разів) подану одним і тим же учасником судового процесу апеляційну скаргу на одне й те саме судове рішення місцевого господарського суду, яке вже перевірено в апеляційному порядку, а так само на процесуальний документ, який не ухвалювався та відсутній у справі.
Ухвали про повернення апеляційних і касаційних скарг у наведених випадках можуть виноситися судом апеляційної інстанції й за відсутності у ньому матеріалів справи, - на підставі даних діловодства суду та Єдиного державного реєстру судових рішень.
Так, як вбачається з даних Діловодства спеціалізованого суду, постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.08.11р.
Вказана вище постанова апеляційної інстанції згідно даних Діловодства спеціалізованого суду та Єдиного державного реєстру судових рішень в касаційному порядку не оскаржувалась.
Відповідно до п.8 ч.3 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.91 ГПК України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.
В силу ст.101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Пунктом 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 року "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що якщо апеляційну скаргу подано на рішення чи ухвалу місцевого господарського суду, яку вже було переглянуто в апеляційному (касаційному) порядку, то відповідна обставина виключає перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом.
Враховуючи те, що відповідно до ч.2 ст.101 ГПК України Рівненським апеляційним господарським судом рішення місцевого господарського суду переглянуто в повному обсязі, повторне звернення будь-якої особи вказаної в ч.1 ст.91 ГПК України, з апеляційною скаргою не допускається.
Враховуючи наведене, судова колегія приходить до висновку, що у прийнятті апеляційної скарги Приватного підприємства "Модена" на рішення господарського суду Вінницької області від 07.06.2012 року слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 91, 98 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
Відмовити у прийнятті апеляційної скарги Приватного підприємства "Модена" рішення господарського суду Вінницької області від 07.06.2012 року
Головуючий суддя Гудак А.В.
Суддя Сініцина Л.М.
Суддя Олексюк Г.Є.
Суд | Рівненський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 29.12.2012 |
Оприлюднено | 27.08.2015 |
Номер документу | 48880319 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Рівненський апеляційний господарський суд
Гудак А.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні