Постанова

від 09.02.2011 по справі 4/171-10

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

09 лютого 2011 року Справа № 4/171-10

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Сініцина Л.М.

судді Олексюк Г.Є.

при секретарі судового засідання:ОСОБА_1

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився

відповідача - ОСОБА_2 дов в справі

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача на рішення господарського суду Вінницької області від 02.12.10 р.

у справі № 4/171-10 (суддя Білоус В.В. )

за позовом Державна екологічна інспекція у Вінницькій області

до відповідача ОСОБА_3 обласне комунальне спеціалізоване лісогосподарське підприємство "Віноблагроліс"

про відшкодування збитків завданих внаслідок порушення природоохороного законодавства в сумі 23 469 грн. 49 коп.

в с т а н о в и в :

Рішенням господарського суду Вінницької області від 02.12.2010р. у справі № 4/171-09 (суддя Білоус В.) за позовом Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Віноблагроліс»про відшкодування збитків завданих внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства , у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням господарського суду Вінницької області позивач -Державна екологічна інспекція у Вінницькій області подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняте нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що дане рішення є незаконним та необгрутованим .

Зокрема скаржник зазначає, що перевірка відповідача проводилась на підставі листа КРУ у Вінницькій області щодо виділення спеціаліста для проведення перевірок дотримання правил рубок , пов»язаних з веденням лісового господарства. В результаті перевірки щодо дотримання відповідачем вимог лісового законодавства було складено довідку від 17 квітня 2009 року та загальний акт ревізії фінансово - господарської діяльності Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Віноблагроліс», в якому зазначено порушення лісового законодавства ( незаконна рубка дерев) на суму заподіяної шкоди , що становить 23 469, 49 грн.

На переконання апелянта, постановляючи рішення господарський суд Вінницької області не врахував вини відповідача , зокрема притягнення до адміністративної відповідальності головного інженера ВОКСЛП «Віноблагроліс»ОСОБА_4В та накладання на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 204,00 грн. Вважає хибним висновок господарського суду, що через відсутність акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, не встановлена вина у вчиненому правопорушенні. Адже, на момент розгляду справи в суді першої інстанції, апелянтом була подана постанова про накладення адміністративного стягнення, яка є чинною.

Також зазначає, що при розгляді справи судом першої інстанції не прийняті до уваги пояснення позивача, подані ним докази відхилені . Вважає не обгрунтований висновок суду, що позивачем не надано доказів проведення перевірки, а польова перелікова відомість та розрахунок розмірів заподіяної шкоди є неналежним доказом , який не відповідає дійсності , оскільки в результаті перевірки дотримання відповідачем лісового законодавства , була складена довідка від 17.04.09.

Апелянт у своїй апеляційній скарзі зазначає, що заявлені ним вимоги є законними , обгрунтованими і такими, що відповідають нормам чинного законодавства , подані докази є належними і здобуті законним шляхом.

Представник апелянта в судове засідання не з"явився, хоча належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, що підтверджується повідомленням про вручення, відомостей про причини неявки суду не подав.

В судовому засіданні представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечує, в зв"язку з їх безпідставністю та необгрунтованістю, вважає рішення господарського суду Вінницької області від 02 грудня 2010 року законним і обгрунтованим , у зв «язку з чим просить рішення залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. При винесенні постанови, просить апеляційну інстанцію прийняти до уваги пояснення викладені у відзиві на апеляційну скаргу від 09.02.11. Зокрема, у поданій апелянтом довідці , за відсутністю акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства та припису про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища не вказано типу перевірки , номеру, дати наказу на підставі якого проводилась перевірка , дати початку , закінчення перевірки, протоколу, план ділянки конкретного місця, обставин по суті виявленого порушення природоохоронного законодавства та нормативно -правових актів , норми яких порушені. Крім того , відповідач зауважив, що на даний час правоохоронними органами не встановлені особи винні у нанесенні збитків самовільними порубками дерев в сумі 23,5 тис. грн. У відповідно до ч. ст. 1166, ст. 1172 ЦК України завдана шкода має відшкодовуватись особою яка її завдала, а відповідач не вбачає свої вини і відповідно не вважає за неможливе відшкодовувати збитки.

Відповідно до ч.2 ст.101 ГПК України , апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарг, судова колегія встановила таке.

17.04.2009 року, працівником Державної екологічної інспекції ОСОБА_5 за участю контролера-ревізора Контрольно-ревізійного управління ОСОБА_6 проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства підприємством ВОКСЛП «Віноблагроліс». За наслідками перевірки складено довідку, якою встановлено факт самовільної порубки дерев на землях лісового фонду Тиврівського району в кварталі 85 виділ 9 в кількості 26 дерев і пошкоджено 50 дерев до ступеня припинення росту.

Розрахунок збитків позивачем здійснено: за невивезення деревини в сумі 256,28 грн. у відповідності до п.52 Постанови Кабінету Мінстрів України від 27.07.1995 року № 555 "Про затвердження Санітарних правил в лісах України", та Постанови Кабінету Міністрів України № 44 від 20.01.1997 року "Про затвердження такс на деревину лісових порід, що відпускабться на пні і на живицю" за незаконну порубку дерев в сумі 23313,21 грн. у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.08 № 665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу".

Лісовим кодексом України, а саме статтею 19, передбачено, що постійні лісокористувачі зобов'язані: забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення. Тимчасові ж лісокористувачі згідно із статтею 20 цього Кодексу повинні, зокрема, дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель.

Стаття 64 Лісового кодексу України визначає, що підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані забезпечувати посилення водоохоронних, захисних, кліматорегулюючих, санітарно-гігієнічних, оздоровчих та інших корисних властивостей лісів з метою поліпшення навколишнього природного середовища та охорони здоров'я людей.

У статті 94 Лісового кодексу України зазначається коло осіб, які здійснюють державний контроль за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів.

Статтею 107 Кодексу на підприємства, установи, організації і громадян покладено відповідальність за шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства.

Однак, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апелянтом порушений порядок проведення перевірок суб"єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства. Зокрема, відсутній акт перевірки та припис про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Процедура проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів визначено та затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 464 від 10.09.2008р. "Про затвердження Порядку організації та проведення перевірок суб"єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства". Так, п.4.13 Порядку визначено, що за результатами проведеної перевірки, в тому числі спільної з іншими органами державного нагляду (контролю), державним інспектором складається акт перевірки вимог природоохоронного законодавства (додаток 3). До акта перевірки додаються (за наявності) порівняльні таблиці, графіки, схеми, оформлені належним чином, підписані та надані посадовими особами суб'єкта господарювання, що перевіряється ( п.4.16 Порядку).

Пунктами 4.23 та 4.24 Порядку визначено, що на підставі акта, який складено за результатами перевірки, протягом п'яти днів з дня її завершення, у разі виявлення порушень вимог природоохоронного законодавства складається припис про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища (додаток 4).Припис щодо усунення порушень природоохоронного законодавства складається у двох примірниках, один з яких не пізніше п'яти робочих днів з дня складення акта надається керівнику суб'єкта господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, другий з підписом такої особи залишається в органі Мінприроди, який здійснював перевірку.

Виходячи із вищевикладеного, колегія суддів, вважає , що суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про недоведеність позовних вимог позивачем та підставно відмовим в задволенні позову в зв"язку з їх недоведеністю та необгрунтованістю належними доказами. Надані позивачем докази, а саме довідка про результати здійснення державного контролю за дотриманням вимог лісового законодавства, польова перелікова відомість та розрахунок розмірів лісопорушення та заподіяння шкоди, за відсутності акта перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства та припису про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, не є належними доказами в обгрунтування заявлених позовних вимог щодо стягнення збитків в сумі 23469,49 грн. за порушення природоохоронного законодавства.

З огляду на викладене, доводи скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права і його необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Вінницької області від 02 грудня 2010 року у справі № 4\171-10 залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача Державної екологічної інспекції у Вінницькій області - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Сініцина Л.М.

Суддя Олексюк Г.Є.