Постанова

від 01.09.2009 по справі 15/142пд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

15/142пд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

29.09.2009 р.                                                                     справа №15/142пд

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алєєвої  І.В.

суддів: Величко  Н.Л. , Москальової  І.В.

за участю представників сторін:

від позивача:не з'явились,

від відповідача:не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу:Товариства з обмеженою відповідальністю "Медфармсервіс Плюс" м.Донецьк

на рішення господарського суду:

Донецької області

від:20.07.2009 року

по справі:№15/142пд (Богатир К.В.)

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Медфармсервіс Плюс" м.Донецьк

до:Спільного українсько-естонське підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Оптіма-Фарм, ЛТД" м.Київ

про:визнання недійсним договору №39158 від 22.01.2009р.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Медфармсервіс Плюс” м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Оптіма-Фарм, ЛТД” м. Київ про визнання недійсним договору № 39158 від 22.01.2009 р.

Рішенням від 20.07.2009р. у справі №15/142пд господарський суд Донецької області (суддя: Богатир К.В.) у задоволенні позовних вимог відмовив.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване положеннями ст.6, ст.627 Цивільного кодексу України; тим, що відповідач довів належним чином повноваження особи, яка відпускала товар від імені продавця; тим, що сторони при укладанні спірного договору поставки в добровільному порядку погодили умови стосовно того, що всі істотні умови цього договору щодо асортименту, кількості, ціни за товар та строку оплати з відстроченням платежу будуть визначені у видаткових накладних, як невід'ємних його частинах; тим, що сторони своїми фактичними діями підтвердили виконання спірного договору в частині замовлення та отримання товару однією стороною, прийняття замовлення до виконання та поставки товару іншою стороною; тим, що обидві сторони не заперечують факту поставки товару саме на виконання умов спірного договору; тим, що з боку відповідача умови спірного договору виконувалися, будь-які докази, що викривають його оману при укладенні такого договору, судом не встановлені.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Медфармсервіс Плюс” м.Донецьк, з прийнятим рішенням господарського суду Донецької області від 20.07.2009р. у справі №15/142пд не погодився та подав апеляційну скаргу, посилаючись в обгрунтування вимог про скасування на те, що згідно ч.2 ст.189 ГК України ціна є істотною умовою господарського договору; на те, що відповідно до ч.1 ст.695 ЦК України істотними умовами договору щодо продажу товару в кредит з умовою прострочення платежу є, у тому числі ціна товару; на те, що господарський суд першої інстанції в судовому рішенні не наводить жодної правової оцінки щодо відсутності в спірному договорі ціни товару.

Заявник апеляційної скарги також наполягає на тому, що в матеріалах справи не має жодних доказів щодо замовлення позивачем товару у відповідача та доказів стосовно фактичного отримання позивачем товару, оскільки видаткові накладні не містять обов'язкової печатки підприємства та з огляду на відсутність довіреностей від позивача на отримання матеріальних цінностей.

Судове засідання апеляційної інстанції переносилось в порядку ст.77, ст.99, ст.101 ГПК України в зв'язку з неявкою в судове засідання апеляційної інстанції представників сторін.

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи та заперечення учасників процесу, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду встановила:

За матеріалами справи, 22.01.2009р. між Спільним українсько-естонським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Оптіма-Фарм, ЛТД” (“Продавець”) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Медфармсервіс Плюс” (“Покупець”) укладено договір поставки №39158, згідно якого Спільне українсько-естонське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Оптіма-Фарм, ЛТД” (“Продавець”) зобов'язується передати у власність (повне господарське відання) Товариства з обмеженою відповідальністю “Медфармсервіс Плюс” (“Покупець”), а Товариство з обмеженою відповідальністю “Медфармсервіс Плюс” (“Покупець”) прийняти та оплатити певний товар, асортимент, кількість та ціна якого, зазначені в видаткових накладних, які є його невід'ємною частиною.

Договір підписаний у двосторонньому порядку та скріплений печатками (35-36арк.справи).

Предметом поставки є наступний товар: лікарські засоби та вироби медичного призначення (п.1.2 договору).

Пунктом 2.2 вищезазначеного договору передбачено, що загальна кількість та асортимент товару, що поставляється за договором, складається з кількості та асортименту товару, погоджених сторонами та вказаних в підписаних видаткових накладних на передачу товару.

В п.3.10 договору зазначено, що в видатковій накладній обов'язково вказується номер та дата укладення даного договору, а також асортимент, кількість та загальна вартість товару.

Згідно 5.3 договору ціни кожного виду товару вказуються у видаткових накладних на товар.

Загальна сума по договору складається із всіх договірних вартостей по всім видатковим накладним до даного договору (п.5.4).

Вищезазначеними пунктами договору спростовуються доводи заявника апеляційної скарги щодо відсутності в спірному договорі істотної умови як ціна товару.

Як свідчать матеріали справи, спірний договір містить умови, що асортимент, кількість та ціна товару (лікарські засоби та вироби медичного призначення) зазначені у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього договору.

За п.3.7 договору №39158 від 22.01.2009р. доказом передачі товару покупцю є видаткова накладна з відміткою про його отримання та довіреність на отримання товару, з посиланнями на номер та дату даного договору  (№ 9193860 від 17.04.2009 р., №  9193862 від 20.04.2009 р., № 9209007 від 24.04.2009 р., № 9086471 від 09.02.2009 р., № 9069185 від 10.02.2009 р., № 9071688 від 11.02.2009 р., № 9073769 від 12.02.2009 р., № 9075706 від 13.02.2009 р., № 9082765 від 17.02.2009 р., № 9082766 від 17.02.2009 р.,  № 9088819 від 20.02.2009 р., № 9088820 від 20.02.2009 р., № 9093233 від 23.02.2009 р., № 9095820 від 25.02.2009 р.).

При цьому судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що відповідачем не заперечується, що кожна видаткова накладна містить найменування товару, його кількість, ціну одиниці товару та загальну суму вартості товару.

Передача товару уповноваженій особі покупця здійснюється продавцем на підставі довіреності, виданої покупцем на ім'я такої уповноваженої особи з посиланнями на номер і дату даного договору (п.3.8).

Згідно довіреності від 01.01.2009р. Спільним українсько-естонським підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Оптіма-Фарм, ЛТД” (“Продавець”)  уповноважено директора аптечного складу СП “Оптіма-Фарм, ЛТД” в м.Донецьку Колоса Р.А. здійснювати від імені підприємства дії, у тому числі зазначати у видаткових накладних на товар, що відпускається з аптечного складу СП “Оптіма-Фарм, ЛТД” в м.Донецьку істотні умови договорів поставки (асортимент товару, ціну товару за одиницю, загальну суму окремої поставки, умови оплати); підписувати видаткові накладні на товар, що відпускається з аптечного складу підприємства, а також накладні на повернення товару (53арк.справи).

За даними довіреності від 10.02.2009р. №24 покупцем уповноважено фармацевта Черняк С.В. на отримання від Спільного українсько-естонського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Оптіма-Фарм, ЛТД” цінностей за договором №39158 (55арк.справи).

Вищезазначені довіреності на одержання цінностей підписані керівниками підприємств.

Фактичними матеріалами справи доведено факт придбання відповідачем у позивача товару за договором №39158 від 22.01.2009р.

За приписами ст.627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з   урахуванням   вимог  цього  Кодексу,  інших  актів  цивільного законодавства,  звичаїв  ділового  обороту,  вимог  розумності  та справедливості.

Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору  становлять  умови (пункти),  визначені на розсуд сторін і погоджені ними,  та  умови,  які  є  обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, тобто, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписами частини 1 статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до Роз'яснення Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними” від 12.03.1999р. №02-5/111 (зі змінами та доповненнями) угода може бути визнана недійсною лише з підстав і за наслідками, передбаченими законом; у кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною. Отже, вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства та встановлені обставини справи, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що зміст спірного договору не суперечить чинному законодавству.

Доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обгрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 ГПК України та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Згідно із ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріали справи свідчать про те, що місцевий господарський суд в порядку ст.43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності і прийняв рішення, яке відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Посилання оскаржника на порушення і неправильне застосування господарським судом першої інстанції при винесенні рішення від 20.07.2009р. у справі №15/142пд норм процесуального та матеріального права не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначеного судового акту судова колегія апеляційної інстанції не вбачає.

Результати апеляційного провадження у справі №15/142пд оголошені в судовому засіданні.

Беручи до уваги викладене, керуючись  ст.ст.50-51, ст.91, ст.92, ст.93, ст.99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Рішення  господарського суду Донецької області від 20.07.2009р. у справі №15/142пд - залишити без зміни.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Медфармсервіс Плюс” м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 20.07.2009р. у справі №15/142пд - залишити без задоволення.

Головуючий:          І.В.  Алєєва

Судді:          Н.Л.  Величко

          І.В.  Москальова