Постанова

від 19.08.2015 по справі 823/1539/15

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2015 року справа № 823/1539/15

12 год. 53 хв. м.Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бабич А.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Роя О.В.,

представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2 (згідно з довіреностями),

представників відповідача: ОСОБА_3, ОСОБА_4 (згідно з довіреностями),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Агросоюз-РП» до Корсунь-Шевченківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

У Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю В«Інвестиційна компанія В«Агросоюз-РПВ» (далі - позивач) до Корсунь-Шевченківської об'єднаної державної податкової інспекції (Городищенське відділення) Головного управління ДФС у Черкаській області (далі-відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень (далі - ППР):

від 14.01.2015 №0000062200, яким позивачу збільшено розмір грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на загальну суму 121096,00грн.;

від 14.01.2015 №0000072200, яким позивачу збільшено розмір грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 169510,00грн.;

від 24.03.2015 №0000182200, яким позивачу збільшено розмір грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 58121,00грн.

Позов мотивовано тим, що відповідач донарахував податкові зобов'язання за відсутності правових підстав і без врахування документів податкового та бухгалтерського обліку позивача щодо підтвердження реального виконання правочинів позивача з контрагентами-покупцями та постачальниками.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що оскаржувані ППР прийняті з огляду на виявлені ознаки, що окремі правочини позивача на придбання та реалізації товарів реально не відбувалися.

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Протягом періоду до 2013 року та з 2014 року позивач зареєстрований як платник спеціального режиму оподаткування, що підтверджується копіями відповідних свідоцтв, а отже зобов'язаний складати дві податкові декларації з ПДВ:

податкову декларацію щодо відображення операцій, пов'язаних виключно із сільськогосподарським виробництвом (далі - спеціальна декларація),

податкову декларацію щодо іншої діяльності, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом (далі - загальна декларація).

Відповідно до наказу від 26.11.2014 №548 на підставі направлень посадові особи відповідача провели позапланову виїзну документальну перевірку позивача щодо дотримання вимог податкового законодавства у правовідносинах з: ТОВ «СПЕЦХІМАГРО» за період із 01.07.2013 до 31.08.2013 та з 01.12.2013 до 31.12.2013; ТОВ «ДЕМЕТРА» за період із 01.10.2013 до 31.10.2013 та з 01.12.2013 до 31.12.2013; ТОВ «ХОТЕЙ-ДНІПРО» за період із 01.12.2013 до 31.01.2014; ПП «СТРІКС» за період із 01.03.2013 до 31.03.2014 та з 01.06.2014 до 30.06.2014; ПП «УНІВЕРСАЛ БУДТРЕСТ» за період із 01.04.2014 до 31.04.2014; ТОВ «УКРБУДРЕСУРСИ ЗМІЇНИЙ» за період із 01.08.2014 до 31.08.2014; ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ПРАЙМ-ДОН» за період із 01.08.2014 до 30.09.2014; ПП «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АМАДА» за період із 01.08.2014 до 30.09.2014; ТОВ «ПРІОРИТЕТ-ВЛ» за період із 01.08.2014 до 30.09.2014.

За результатами перевірки складено акт від 19.12.2014 №1030/22-009/35013940, на підставі якого відповідач прийняв оскаржувані ППР від 14.01.2015 №0000062200 (до зобов'язань згідно з загальною декларацією з ПДВ) та №0000072200 (до зобов'язань згідно зі спеціальною декларацією з ПДВ). Після адміністративного оскарження позивачу їх залишено без змін та додатково прийнято ППР від 24.03.2015 №0000182200 з ПДВ про донарахування штрафу.

Суд з'ясував, що донарахування ПДВ за оскаржуваними ППР пов'язане з висновками відповідача про те, що реально не вчинялися правочини з придбання та з реалізації товару позивачем покупцям, тобто завищено податковий кредит та податкові зобов'язання, які декларувалися в загальній та спеціальній деклараціях.

Перевіряючи доводи відповідача про завищення сум податкового кредиту позивачем суд врахував таке.

Відповідно до податкової звітності позивача з ПДВ за липень 2013 року, серпень 2013 року, жовтень 2013 року, грудень 2013 року, січень 2014 року, березень 2014 року, квітень 2014 року, червень 2014 року, серпень 2014 року, вересень 2014 року задекларовано податковий кредит в сумі 1771619 грн. (загальна декларація) та 15681607 грн. (спеціальна декларація).

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту в частині відображення в податковому обліку взаємовідносин з ТОВ «СПЕЦХІМАГРО» за період із 01.07.2013 до 31.08.2013 та із 01.12.2013 до 31.12.201, з ТОВ «ДЕМЕТРА» за період із 01.10.2013 до 31.10.2013 та із 01.12.2013 до 31.12.2013, з ТОВ «ХОТЕЙ-ДНІПРО» за період із 01.12.2013 до 31.01.2014, з ТОВ «УКРБУДРЕСУРСИ ЗМІЇНИЙ» за період із 01.08.2014 до 31.08.2014, з ТОВ «ПРІОРИТЕТ-ВЛ» за період із 01.08.2014 до 30.09.2014 відповідач встановив його завищення:

відповідно до загальної декларації з ПДВ в загальній сумі 139004грн.: за серпень 2013 року в сумі 3396 грн., у жовтні в сумі 68892 грн., у грудні 2013 року в сумі 46631 грн., січні 2013року в сумі 20085 грн.;

відповідно до спеціальної декларації з ПДВ в загальній сумі 130564грн.: за серпень 2013 року в сумі 6820 грн., у грудні 2013 року в сумі 96877 грн., у вересні 2014 року в сумі 26867 грн.

Вищевказані суми коштів позивач включив у склад витрат.

Суд з'ясував, що до вищезгаданих висновків відповідач дійшов з огляду на ознаки, що реально правочини позивача зі вказаними підприємствами про купівлю-продаж товарів не відбулися, а податкові накладні (далі - ПН) складено для отримання податкової вигоди.

Для вирішення спору суд керувався наступними нормами.

По-перше ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України) регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

П.200.1 цієї статті передбачено, що сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пунктів 198.3, 198.6 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.201.8 ст.201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. П.184.1 ст.184 ПК України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Сукупний аналіз норм ПК України свідчить, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

Згідно з п.16.1 ст.16 ПК України платник податків, крім іншого, зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи тощо.

По-друге відповідно до ст.1 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон України № 996-XIV) первинний документ - це документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Суд врахував ст.9 Закону України №996, згідно з якою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Вони повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Водночас ст.4 Закону України №996-XIV встановлений принцип превалювання сутності над формою, тобто, операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Обов'язковими реквізитами первинних документів відповідно до п.2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, є: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Згідно з пунктами 2.15-2.16 Положення забороняється приймати до виконання первинні бухгалтерські документи на операції, що суперечать законодавчим актам.

На підтвердження реального вчинення правочинів з ТОВ «СПЕЦХІМАГРО» позивач надав: оборотно-сальдові відомості з рахунку 201 ТМЦ, акт звірки за 2 півріччя, договір поставки від 08.10.2012 № 69-12, ВН за липень, грудень 2013 року, ПН за липень, грудень 2013 року, виписки банку за 29.07.2013 та 30.07.2013, ТТН за період із 26.07.2013 до 30.07.2013 та з 01.12.2013 до 31.12.2013, договір від 01.10.2013 № 20-13, договір від 01.11.2013 № 011113, посвідчення про якість барди сухої, журнал реєстрації довіреностей, акти списання в переробку: від 31.07.2013, від 31.08.2013, від 31.10.2013, від 31.12.2013, від 31.01.2014, - договір на переробку давальницької сировини № 1-Д від 02.01.2014, журнали відвантаження товару (з даними про державні номерні знаки транспортних засобів, вагою товару, з назвою товару, що надійшов, і постачальників, даними про фізичних осіб, через яких товар передавався, дату відвантаження) на територію позивача, реєстри накладних на прийняте насіннєве зерно з визначенням якості середньодобового зразку, звіти про рух хлібопродуктів і тари на елеваторах та складах, накладні на відпуск товарів.

Суд з'ясував, що за період із 01.07.2013 до 31.08.2013 та із 01.12.2013 до 31.12.2013 до податкового кредиту позивач включив суму ПДВ - 10215,84 грн. у серпні 2013 року:

на підставі ПН №10 від 26.07.2013 сума ПДВ - 3396,17 грн. до загальної декларації з ПДВ;

на підставі ПН № 12 від 30.07.2013 сума ПДВ - 6819,67 грн. до спеціальної декларації з ПДВ, -

а також у грудні 2013 року включено суму ПДВ - 100193,07 грн.:

до загальної декларації з ПДВ на підставі ПН: від 14.12.2013 №29 сума ПДВ - 7466,67 грн., № 31 від 16.12.2013 - 7466,67 грн., №35 від 17.12.2013 - 7466,67 грн., №37 від 19.12.2013 - 3733,33 грн. (загальна сума - 26133,34 грн.);

до спеціальної декларації з ПДВ на підставі ПН: № 4 від 04.12.2013 - 5906,67 грн., № 7 від 05.12.2013 - 6034,00 грн., №8 від 05.12.2013 - 5906,67 грн., № 13 від 07.12.2013 - 5906,67 грн., № 17 від 10.12.2013 - 5973,33 грн., №23 від 11.12.2013 - 3733,33 грн., № 33 від 17.12.2013 - 8134,00 грн., № 40 від 21.12.2013 - 23131,73 грн., № 52 від 25.12.2013 - 9333,33 грн. (загальна сума - 74059,73 грн.).

Відповідно до видаткових накладних (далі - ВН) позивач придбавав дріжджі кормові спиртові, барду суху та соєву макуху.

Твердження відповідача про безтоварність вказаних правочинів мотивоване згідно з даними акту перевірки ненаданням посвідчення про відрядження директора ОСОБА_5 для укладання договору (м.Київ) за жовтень для складання та підписання договорів та отримання товару у м. Київ, табель використання робочого часу або інші підтверджуючі відрядження документи за жовтень 2012 року, доручення на отримання макухи соєвої та барди сухої, відсутність інформації про складські та офісні приміщення.

Разом з тим, факт відсутності посвідчення про відрядження керівника підприємства до місця реєстрації його контрагента для укладання договору для з'ясування контролюючих органом реального виконання правочинів, на переконання суду, не має будь-якого значення, у т.ч. позаяк не встановлено хто зі сторін виготовляв проект договору і хто за їх домовленістю та яким чином (особистий візит чи шляхом надіслання поштою) підписував. Такий факт в цілях дотримання вимог податкового законодавства матиме значення виключно для з'ясування підстав виплати такому керівнику добових та витрат на відрядження, якщо такі здійснені.

Відсутність інформації про наявні в контрагента основні засоби не є тотожним поняттю «відсутність основних засобів» та за певних умов може свідчити про невиконання платником обов'язку щодо подання податкової звітності.

Вищевказаними доказами підтверджується оплата, відвантаження, зміна майнового стану позивача за рахунок вказаних правочинів, рух товару на складі, його переробка та вироблення позивачем комбікорму за спеціальними рецептами, реалізація виробленого з них комбікорму відповідно до договорів та на підставі ВН покупцю - ПАТ «Чорнобаївське» (матеріали тому 4).

Для висновків про безтоварність правочинів відповідач використав дані акту ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів м. Києва № 887/3-22-07-36958795 від 12.09.2014 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ " Спецхімагро " (код ЄДРПОУ 36958795) щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Керуюча компанія Гранд Дистрибюшн» (код 35394779) за період травень, червень 2014 року, ТОВ «Леонікс Плюс» (код за ЄДРПОУ 38934521) за період травень, червень 2014 року, ТОВ «Рекомс» (код за ЄДРПОУ 30184851) за період червень 2014 року, ТОВ «Бруксхім» (код за ЄДРПОУ 38781328) за період травень 2014 року, ТОВ «Елітпродсервіс» (код за ЄДРПОУ 39122290) за період травень 2014 року, ТОВ «Міраброн Плюс» (код за ЄДРПОУ 38890006) за період квітень 2014 року, ТОВ «Дніпро ТМ» (код за ЄДРПОУ 38138933) за період лютий 2014р., ТОВ «ТД Хеппі Трейд» (код за ЄДРПОУ 38434227) за період січень 2014р., ТОВ «Кіліс» (код за ЄДРПОУ 33545812) за період червень, липень, серпень 2013р., ТОВ «Тандем» (код за ЄДРПОУ 36573664) за період вересень 2011р.». Разом з тим, інформація в ньому є викладенням думки ревізорів і не є належним і беззаперечним доказом того, що правочини реально не відбувалися.

В акті перевірки позивача враховано також суперечності в умовах договорів щодо обов'язків покупця або продавця навантажування-розвантажувати, доставляти товар. Разом з тим, такі суперечності із-за невідображення позивачем у власному бухгалтерському обліку витрат на доставку товару суд не вважає фактами, що свідчать про намір укладати договір без мети реального їх виконання.

Під час проведення перевірки правовідносин позивача з ТОВ «СПЕЦХІМАГРО» до перевірки надано посвідчення про якість барди сухої ДСТУ 4478:2005 від 16 грудня 2013 року, в якій зазначено дату виробництва 13 грудня 2013 року.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про підтвердження відповідності» від 17.05.2001 № 2406-III підтвердження відповідності - видача документа (декларація про відповідність або сертифікат відповідності) на основі рішення, яке приймається після проведення відповідних (необхідних) процедур оцінки відповідності, що довели виконання встановлених вимог. Сертифікат відповідності - документ, який підтверджує, що продукція, системи якості, системи управління якістю, системи екологічного управління, персонал відповідає встановленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документа, визначеного законодавством.

Відповідно до ст.13 Закону України "Про підтвердження відповідності" від 17.05.2001 №2406-ІІІ (далі - Закон №2406) постачальник зобов'язаний: реалізовувати продукцію за умови наявності у документах, згідно з якими йому передано відповідну продукцію, реєстраційних номерів сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про відповідність, якщо це встановлено технічним регламентом на відповідний вид продукції; припиняти реалізацію продукції, якщо вона не відповідає вимогам нормативних документів, зазначеним у декларації про відповідність або у сертифікаті відповідності чи свідоцтві про визнання відповідності.

ТОВ «СПЕЦХІМАГРО» не є виробником дріжджів кормових спиртових, макухи соєвої та барди сухої, разом з тим це не позбавляє його права купувати та реалізовувати такий товар.

Відповідач також врахував, що у наданих до перевірки ТТН № РН-000085 від 26.07.2013 та № РН-000086 від 30.07.2013 у полі «Автопідприємство» зазначено підприємство ТОВ "МЕГА ЛІН", тоді як згідно АIС "Автомобiль" ДАІ МВС України за ним не зареєстровано транспортних засобів, а перевезення вантажів не є основним видом його діяльності.

Відповідно до ст.48 Закону України від 05.04.01 №2344-ІІІ „Про автомобільний транспортВ» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є: для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України.

Аналогічні факти виявлено в ТТН № РН-0000185 від 04.12.2013, № РН-0000189 від 05.12.2013, № РН-0000194 від 07.12.2013, № РН-0000199 від 10.12.2013, № РН-0000203 від 11.12.2013, в яких у полі «Автопідприємство» зазначено підприємство ТОВ «СОЯ АГРО-ТРАНС», яке згідно з АIС "Автомобiль" ДАІ МВС України не має зареєстрованих транспортних засобів, ліцензії. Однак, відповідно до ЄДРПОУ серед видів його діяльності є вантажний автомобiльний транспорт та інша допомiжна дiяльнiсть у сферi транспорту. Крім того, він не позбавлений права замовляти використання транспортних засобів в інших власників (можливу наявність таких фактів відповідач не дослідив).

Такі ж обставини з'ясовані щодо ТТН, в яких перевізниками вказано даних ТОВ «КИЇВСЬКА РЕГІОНАЛЬНА ІНЖЕНЕРНА КОМПАНІЯ», ТОВ «ВАЙТ ХОРС ТРАНС» (серед видів діяльності є «вантажний автомобільний транспорт»), ТОВ «ТД «ХЕППІ ТРЕЙД».

ВН від ТОВ «СПЕЦХІМАГРО»: № РН-0000085 від 26.07.2013, № РН-0000086 від 30.07.2013 №РН-0000185 від 04.12.2013, № РН-0000188 від 05.12.2013, № РН-0000189 від 05.12.2013, № РН-0000194 від 07.12.2013, № РН-0000199 від 10.12.2013, №РН-0000203 від 11.12.2013, № РН-0000209 від 14.12.2013, №РН-00002013 від 16.12.2013, № РН-0000211 від 17.12.2013, № РН-0000215 від 17.12.2013, №РН-0000217 від 19.12.2013, № РН-0000227 від 21.12.2013, № РН-0000232 від 25.12.2013, - не містять місця складання, посади та розшифровки підпису особи, яка мала отримати товар, номеру та дати видачі довіреності.

Суд звернув увагу, що вказані підписи істотно не відрізняються від підпису керівника в договорі та наявні інші обов'язкові реквізити, у т.ч. скріплення печатками.

За встановленими обставинами суд дійшов висновку, що достатніх підстав вважати, що вищевказані правочини реально не відбувалися, на час прийняття ППР не має, та вони можуть бути доведені під час кримінальних проваджень. Разом з тим, на час прийняття оскаржуваних ППР вироки про фіктивну діяльність з відображення цих правочинів у бухгалтерському та податковому обліку відсутні.

Щодо правомірності взяття позивачем податкового кредиту з ТОВ «ДЕМЕТРА» позивач надав у підтвердження реального виконання правочинів за період із 01.10.2013 до 31.10.2013 та із 01.12.2013 до 31.12.2013: акти звірок за жовтень та 4 квартал 2013 року, ВН на придбання макухи соєвої, ПН, договір № 14.10.13 від 14 жовтня 2013 року, ТТН, акт про приймання сировини від 06.12.2013, договір поставки № 230413/1 від 23.04.2013, виписки банку за період із 01.10.2013 до 31.10.2013 та із 01.12.2013 до 31.12.2013, оборотно-сальдову відомість з рахунку 201 ТМЦ; журнал реєстрації довіреностей; акти списання в переробку: від 31.07.2013, від 31.08.2013, від 31.10.2013, 31.12.2013, 31.01.2014; договір на переробку давальницької сировини № 1-Д від 02.01.2014. Крім того, придбання товару відображено в наданому вищезгаданому журналі зважування, а використання в господарській діяльності, крім вказаного, накладними на відпуск зерна в переробку та звітами про рух хлібопродуктів і тари. Водночас, не надано сертифікатів якості (відповідності) товару.

До податкового кредиту за рахунок правочинів з ТОВ «ДЕМЕТРА» позивач включив суму ПДВ - 107760,50 грн.:

у жовтні 2013 року на підставі ПН: № 3 від 17.10.2013 - 18315,00 грн., № 4 від 19.10.2013 - 11778,00грн., №6 від 23.10.2013 - 10794,00 грн., № 7 від 25.10.2013 - 10956,00 грн., №9 від 28.10.2013 - 6867,00 грн., №10 від 30.10.2013 - 10182,00 грн. Загальна сума - 68892,00 грн. відображена в загальній декларації з ПДВ за жовтень 2013 року;

у грудні 2013 року:

на підставі ПН: № 4 від 05.12.2013 - 9342,50 грн., № 16 від 18.12.2013 - 11155,50 грн. Загальна сума - 20498,00 грн. включена до загальної декларації з ПДВ за грудень 2013 року;

на підставі ПН: № 2 від 03.12.2013 - 11229,50 грн., № 10 від 13.12.2013 - 7141,00 грн. Загальна сума 18370,50 грн. включена до спеціальної декларації з ПДВ за грудень 2013 року (спеціальна).

На підтвердження переміщення товару позивач надав ТТН.

Інформація про пункт навантаження у ТТН не відповідає реєстраційним даним ТОВ «ДЕМЕТРА» (Україна, 49000, Днiпропетровська область, м.Дніпропетровськ, Амур-Нижньодніпровський р-н, вул. Лісопильна, буд. 3). Однак врахування в акті перевірки таких обставин, як порушення, суд вважає помилковим, оскільки вимогами діючого законодавства України не передбачено обов'язку постачальників здійснювати відвантаження товару безпосередньо з місця їх реєстрації.

Податковою перевіркою встановлено та під час судового розгляду справи підтверджено недоліки у складанні ТТН: від 27.10.2013 та 12.12.2014 не зазначено перевізника, що не дає змоги ідентифікувати особу, яка відповідальна за перевезення вантажу, та її взаємовідносини із вантажовідправником та вантажоодержувачем; від 19.10.2013 у кількості 2 шт., від 25.10.2013 та від 12.12.2013 не зазначено замовника (платник); від 19.10.2013, від 22.10.2013 та від 25.10.2013, від 12.12.2013 не чітко зазначено марку та номерний знак автомобіля, що унеможливлює встановлення його реального існування; від 19.10.2013 в кількості 2 шт., від 25.10.2013 не зазначено водія, що здійснював перевезення; на всіх ТТН не зазначено номер подорожнього листа; відсутня посада та прізвище особи, яка дозволила відпуск вантажу; відсутні реквізити доручення, на підставі якого отримувався жмих, і не вказана одиниця виміру вказаного товару; в окремих ТТН не чіткі реквізити як пункту навантаження, так і пункту розвантаження; відсутній номер посвідчення водія, що не дає можливості його ідентифікувати, не зазначено підпис водія (експедитора), який прийняв (отримав) товар для перевезення, а також у відомостях про вантаж не зазначено підпис водія (експедитора), який здав товар; відсутні дані у графі «вантажно-розвантажувальні операції» щодо вантажно-розвантажувальних робіт і вартості транспортних послуг.

Разом з тим ТТН для відносин купівлі-продажу товару не є первинним бухгалтерським документом, на їх підставі позивач не формував витрат, а отже окремі її недоліки не позбавляють права позивача на податковий кредит.

Посилання відповідача на те, що вказані в ТТН перевізниками ОСОБА_6, ПФ «Віта», ПП Савченко, ПП Ужва, ПП Романько, ПП Адомський, ПП Коляда не декларували таких податкових зобов'язань не підтверджено належними доказами та не є безумовним свідченням безтоварності операцій з поставки товару.

Суд звернув увагу, що в акті перевірки вказані взаємовиключні твердження: «за даними витягу з Архіву електронної звітності бази ЄДРПН відповідач встановив, що у жовтні 2013 року на адресу ТОВ «Деметра» не здійснювалось поставки макухи соняшника», і «за даними витягу з Архіву електронної звітності бази ЄДРПН відповідач встановив, що на адресу ТОВ «Деметра» згідно з виписаними ПН поставку макухи соняшника здійснював ТОВ «Сапсан-Юг» згідно з ПН, які, в свою чергу, відповідають наданим позивачем ТТН, а саме: дата виписки ПН ТОВ «Сапсан-Юг» дорівнює даті ТТН отриманих до перевірки, кількість товару в податкових накладних ТОВ «Сапсан-Юг» дорівнює кількості товару вказаних у ТТН отриманих до перевірки від ТОВ «ІК «Агросоюз-РП».

Зважаючи, що у відповідного контрагента позивача відбувалися поставки того ж виду товару, врахувавши, що адреси навантажень товару у вищевказаних ТТН не співпадають з місцем реєстрації ТОВ «ДЕМЕТРА», суд дійшов висновку про помилковість тверджень відповідача щодо сумнівів у реальності виконання правочинів.

Використані відповідачем дані з акту про неможливість проведення зустрічної звірки не підтверджено жодними належними доказами.

Висновки про безтоварність правочинів ґрунтується також на тому, що позивач не надав сертифікат якості (відповідності) макухи соняшникової, та на даних акту ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська №160/04-61-22-3/32328876 від 31.07.2014 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ДЕМЕТРА» (код за ЄДРПОУ 32328876) з питань документального підтвердження господарських відносин за період з 01.10.2013 до 31.01.2014», відповідно до якого зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що ТОВ «ДЕМЕТРА» не знаходиться за податковою адресою, а також що відсутня інформація про інші офісні чи складські приміщення.

Відповідач не надав доказів відсутності у вказаного підприємства офісних чи складських приміщень. Водночас вищевказаними доказами в сукупності підтверджується використання отриманого товару та виготовлення з нього комбікорму для натсупного продажу покупцям і годівлі власної птиці.

Під час дослідження вищевказаних документів позивача щодо поставок товару від ТОВ «ДЕМЕТРА» суд не встановив належної сукупності істотних обставин для висновків про безтоварність посвідчених ними правочинів.

При проведенні перевірки правовідносин з ТОВ «ХОТЕЙ-ДНІПРО» за період із 01.12.2013 до 31.01.2014 позивач надав ПН, ВН про отримання макухи соєвої, ТТН, оборотно-сальдову відомість з рахунку 201 за грудень 2013 року, договір № 1812/13 від 18.12.2014, акт звірки за 01.12.2013- 31.01.2014, виписки банку за період із 25.12.2013 до 11.01.2014, журнал реєстрації довіреностей, договір на переробку давальницької сировини № 1-Д від 02.01.2014, акти списання в переробку від 31.12.2013 та 31.01.2014. Не надано сертифікату якості (відповідності) макухи соняшникової. Крім того, придбання товару відображено в наданому вищезгаданому журналі зважування, а використання в господарській діяльності, крім вказаного, накладними на відпуск зерна в переробку та звітами про рух хлібопродуктів і тари. Отриманий товар оплачено у повному обсязі

Відповідач під час перевірки встановив, що згідно з АІС «Автомобіль» власниками вказаних у ТТН автомобілів є фізичні особи.

До податкового кредиту позивач включив суму ПДВ - 24531,00 грн. до спеціальної декларації з ПДВ у січні 2014 року на підставі ПН: №37 від 23.12.2013 - 12564,50 грн., №43 від 25.12.2013 - 11966,50 грн.

20.03.2014 позивач подав уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (спеціальна декларація №9014714634) та зменшено податковий кредит від ТОВ «ХОТЕЙ-ДНІПРО» в сумі 20085,00 грн. 28.03.2014 позивач подав уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (загальна декларація № НОМЕР_1) та збільшив податковий кредит від ТОВ «ХОТЕЙ-ДНІПРО» в сумі 20085,00 грн.

Згідно з ВН та даними журналу реєстрації доручень вищезазначену продукцію отримано ОСОБА_7 на підставі довіреності від 20.12.2013 №224 та оприбутковано на рах.201, що відображено в оборотно-сальдовій відомості по рахунку « 201 ТМЦ: Макуха соняшникова за грудень 2013 року». У подальшому макуху соняшникову списано в переробку для виготовлення комбікормів для годівлі птиці.

ТОВ «ХОТЕЙ-ДНІПРО» не є виробником макухи соняшникової.

Інформація про пункт навантаження у ТТН не відповідає реєстраційним даним ТОВ «ХОТЕЙ-ДНІПРО». Однак зігдноз вимогами діючого законодавства це порушенням не вважається.

Для висновків, що реально правочини між позивачем та цим підприємством не відбувалися відповідач також дійшов із-за відсутності інформації про офісні чи складські приміщення та що у грудні 2013 року постачальниками товарів ТОВ «ХОТЕЙ-ДНІПРО» у значних обсягах, зазначено наступних контрагентів: за даними додатку №5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», а також на підставі даних електронної версії Реєстру отриманих та виданих податкових накладних встановлено неможливість проведення операцій з поставки на адресу ТОВ «ІК «АГРОСОЮЗ-РП» жмиху соняшника зазначеного у наданих до перевірки документах, оскільки ТОВ «ХОТЕЙ-ДНІПРО» не проводило придбання такого жмиху. Відповідно до даних акту перевірки відповідач врахував, що відносно постачальників ТОВ «ХОТЕЙ-ДНІПРО» складені акти податковими органами про неможливість проведення зустрічних звірок і зроблено висновок, що ТОВ «ХОТЕЙ-ДНІПРО» проводило діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Разом з тим, факти надання-отримання податкової вигоди можуть підтверджуватися вироком суду, що набрав законної сили. Акти звірок (перевірок) та відсутність інформації про наявність основних засобів для здійснення господарської діяльності не є належними доказами та, відповідно, є необґрунтованими доводами.

Відповідач не надав доказів відсутності у вказаного підприємства офісних чи складських приміщень. Водночас вищевказаними доказами в сукупності підтверджується використання отриманого товару у власній господарській діяльності.

На підтвердження реального виконання правочинів з ТОВ «ПРІОРИТЕТ-ВЛ» за період із 01.08.2014 до 30.09.2014 позивач надав договір № 29 від 01.08.2014, оборотно-сальдову відомість рахунку 204 «ТМЦ: Прокладка горбкувата» № 20 за 01.08.2014-30.09.2014, акт звірки за 01.08.2014-30.09.2014, ВН щодо придбання прокладки горбкуватої, ПН, виписки банку за період із 04.08.2014 до 19.08.2014.

До податкового кредиту позивач включив суму ПДВ 26866,66 грн. у вересні 2014 року на підставі ПН: №49 від 02.08.2014 - 7500,00 грн., №50 від 02.08.2014 - 5933,33 грн., №51 від 04.08.2014 - 7500,00 грн., №52 від 04.08.2014 - 5933,33 грн. Загальна сума - 26866,66 грн. включена в спеціальну декларацію з ПДВ.

Розрахунки проведено в повній мірі - кредиторська/дебіторська заборгованість за розрахунками з ТОВ «ПРІОРИТЕТ-ВЛ» відсутня.

До висновків про безтоварність вказаних правочинів згідно з даними акту перевірки відповідач дійшов з огляду на відсутність документів, що підтверджують факт перевезення товару, його якість (ГОСТ, ТУ, марка, тип), умови зберігання товарно-матеріальних цінностей; підтверджуючі документи, а також із-за відсутності наказів на відрядження директора позивача для складання та підписання договорів та отримання у м.Харків 01.08.2014, табелю використання робочого часу або інших підтверджуючих відрядження документів за серпень 2014 року, даних ІС «Податковий блок» «Перегляд результатів співставлення» за вказаний період про відсутність господарських відносини ТОВ «ПРІОРИТЕТ-ВЛ» із виробниками гофротари та виробів із гофрокартону, з огляду, що воно не є виробником такого товару.

Такі обставини знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи, проте, оскільки позивач є виробником та постачальником товару «яйце» відповідач не дослідив чи були інші постачальники гофротари у позивача, у т.ч. перебування їх на складському обліку, для обґрунтованих сумнівів щодо її придбання саме у ТОВ «ПРІОРИТЕТ-ВЛ».

Суд звернув увагу, що для висновків відповідач також врахував дані протоколу допиту свідка - ОСОБА_8, що підписав договір з позивачем, про те, що він не мав відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ «ПРІОРИТЕТ-ВЛ», а також врахував, що це підприємство не відобразило у податковому обліці податкові зобов'язання, не мало зареєстрованих транспортних засобів.

На переконання суду, самі по собі покази свідка не є належним доказом фіктивної діяльності без обвинувального вироку суду, що набрав законної сили. До цього часу відповідні обвинувачення не є обґрунтованими.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 22 січня 2009 року у справі В«БулвесВ» АД проти Болгарії (заява №3991/03) визначено, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що твердження відповідача про завищення податкового кредиту за вищевказаними правочинами, є передчасним та необґрунтованим.

Для оцінки доводів щодо завищення позивачем податкових зобов'язань з ПДВ, які лягли в основну суму донарахованих зобов'язань згідно з оскаржуваними ППР від 14.01.2015 суд врахував наступні вимоги ПК України.

По-перше, пунктом 44.1 ст.44 ПК України встановлено обов'язок платників податків вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами.

По-друге, об'єктом оподаткування ПДВ на підставі п.185.1 ст.185 ПК України є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт).

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг відповідно до п.188.1 ст.188 ПК України визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

По-третє, згідно з п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

З наведених положень вбачається, що податкове зобов'язання з ПДВ виникає за умови реального вчинення правочинів та у періоді, визначеному з дотриманням вищевказаних умов.

Перевіряючи дотримання позивачем вказаних норм і доводи відповідача суд врахував таке.

За періоди, що підлягали перевірці, відповідач виявив завищення позивачем податкового зобов'язання за рахунок правочинів з ПП «СТРІКС», ПП «УНІВЕРСАЛ БУДТРЕСТ», ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ПРАЙМ-ДОН», ПП «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АМАДА» щодо реалізації товару «яйце» на загальну суму 508707,00грн. (за березень-квітень 2014 року, червень, серпень-вересень 2014 року), що включалося в спеціальну декларацію.

Суд встановив, що правочини з реалізації вказаного товару зі вказаними підприємствами відбувалися також в інші періоди, аніж ті, за які проводилася податкова перевірка та невизнано їх реальність.

За рахунок правочинів з ПП «СТРІКС» позивач включив податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 70187,83грн. за березень та червень 2014 року.

На підтвердження реалізації товару позивач надав довіреності на отримання ТМЦ, видаткові накладні на реалізацію яєць, акт звірки, виписки банку, податкові накладні (далі ПН) (том 1 а.с.191-192), виписані до договору поставки від 05.03.2014 №05/03 та зареєстровані в Єдиному державному реєстрі податкових накладних (далі - ЄДРПН). Разом з тим такий договір відсутній, підписаного та скріпленого печатками суду не надано, що обумовлене згідно з письмовими поясненнями позивача із-за неотримання їх від покупця.

В акті перевірки зазначено та під час дослідження письмових доказів у справі підтверджено, що довіреність від 04.03.2014 №2 на отримання товару від покупця надана на кількість 176400шт., хоча ВН від 15.03.2014 та 21.03.2014 - на 176760шт., а довіреність від 10.06.2014 №63 на 504000шт. яєць курячих С1 та на 100800шт. яєць С2, хоча у ВН від 11.06.2014 і 12.06.2014 зазначена кількість яєць С1 360- 443160шт., а яєць С2 - 61200шт. Крім того, у довіреностях відсутні підписи особи, що одержала довіреність, керівника, головного бухгалтера.

У ВН від 15.03.2014, 21.03.2014, 11.06.2014, 12.06.2014 відсутні обов'язкові реквізити: не вказано місце складання, відсутня назва посади та розшифрування підпису особи, відповідальної за відвантаження, відсутні дані, що дають можливість ідентифікувати особу, яка отримала товар, відсутні номера та дати видачі довіреностей.

Докази транспортування товару не надані. Згідно з даними інформаційної системи АІС «Автомобіль» ДАІ МВС України у ПП «СТРІКС» відсутні зареєстровані транспортні засоби.

Суд звернув увагу, що позивач виписав дві ПН, загальна сума ПДВ яких 70187,83грн.: 04.03.2014 №28/2 і 10.06.2014 №3/2, - щодо реалізації товару «яйце С1 (біле) 360». Оплата за товар позивачу згідно з виписками банку проведена 04.03.2014 та 10.06.2014 на суму 421127,00грн. (ПДВ 20% - 70187,83грн.).

Суд звернув увагу, що ПН містять неправильні дані щодо точної адреси місцезнаходження покупця, оскільки вказано: 01135, м.Київ, Шевченківський р-н, вул.Златоустівська, буд.10-12, - хоча реєстраційні його дані згідно з ЄДРПОУ: 04053, АДРЕСА_1/3.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що ПН виписані з порушенням вимог закону.

За рахунок правочинів з ПП «УНІВЕРСАЛ БУДТРЕСТ» позивач включив податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 33333,33грн. у квітні 2014 року на підставі ВН від 07.05.2014 і 12.06.2014 та виписав ПН від 30.04.2014 №227/2.

На підтвердження реалізації товару позивач надав довіреності на отримання ТМЦ, видаткові накладні на реалізацію яєць, акт звірки, виписки банку, ПН (виписані до договору поставки від 30.04.2014 б/н та зареєстровані в ЄДРПН).

Суд встановив відсутність договору до вищезгаданих документів. Не надано також документів, які би підтверджували факт транспортування від позивача до покупця відповідно до ВН від 07.05.2014 № А-00000000557 яєць С1 (біле) 360 в кількості 324000 шт., від 12.06.2014 №А-00000000771 яєць С1 (біле) 360 в кількості 10800 шт.

Моментом виконання обов'язку продавця щодо передачі товару згідно зі ст.664 ЦК України є: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар, надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Разом з тим, відповідач не врахував, що у періоді, що підлягав ним перевірці відповідно до наказу (квітень 2014року), фактичного відвантаження товару не відбувалося, а лише отримано попередню оплату. Товар відвантажено згідно з ВН 07.05.2014 та 12.06.2014, а ці періоди відповідач перевірку не проводити не мав права. На час судового розгляду справи заборгованість між сторонами договору відсутня.

Довіреність від 30.04.2014 № 31 на ОСОБА_9 для отримання яєць курячих С1 в кількості 324000 шт. містить не всі обов'язкові реквізити: відсутній підпис особи, що одержала довіреність; підписи керівника підприємства та головного бухгалтера; відсутні дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (розшифровка підпису).

У ВН від 07.05.2014 №А-00000000557 та від 12.06.2014 №А-00000000771 встановлено відсутнє місце їх складання, посада та розшифровка підпису особи, відповідальної за відвантаження; відсутній підпис особи, яка мала отримати товар; відсутні дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка мала отримати товар (відсутні посада та розшифровки підписів), відсутні номера та дата видачі довіреностей.

ПН від 30.04.2014 №227/2/ має неправильне заповнення поля «Місцезнаходження (податкова адреса) покупця», оскільки зазначено: 01135, м.Київ, Шевченківський р-н, вул. Златоустівська, буд.10-12, - хоча, згідно з реєстраційними даними адресою покупця є: УКРАЇНА, 04053, АДРЕСА_2/2.

Під час податкової перевірки встановлено, що згідно з даними інформаційної системи АІС «Автомобіль» ДАІ МВС України у ПП «УНІВЕРСАЛ БУДТРЕСТ» не зареєстровано транспортних засобів.

На підтвердження взаємовідносин з ПП «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АМАДА» за період із 01.08.2014 до 30.09.2014 позивач надав акт звірки за 01.08.2014-30.09.2014, довіреність від 18.08.2014 № 000052, ВН, ПН (зареєстровані в ЄДРПН), виписки банку.

Суд звернув увагу, що ПН виписана до договору, який у позивача відсутній. Відсутні також документи, що підтверджують факт перевезення товару, умови зберігання ТМЦ; документи якості товару (ГОСТ, ТУ, марка, тип), документи складського обліку, відображення руху ТМЦ у регістрах бухгалтерського обліку (оприбуткування, списання).

До податкового зобов'язання за рахунок таких правочинів позивач включив суму ПДВ (20%) 136050,00 грн. у серпні 2014 року. Вищевказані ПН відображені у реєстрі виданих та отриманих ПН: від 18.08.2014 №13/2 сума ПДВ - 45330,00 грн. та від 20.08.2014 №14/2 сума ПДВ - 90720,00 грн., - які відповідають даним додатку 5 «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрiзi контрагентiв» №9054463567 від 22.09.2014 до спеціальної декларації з ПДВ за серпень 2014 року.

Розрахунок з ПП «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «АМАДА» з позивачем проведено в повній сумі 816300,00 грн., як попередня оплата, через розрахункові рахунки (виписки банку від 18.08.2014 та 20.08.2014).

Вищенаведені операції відображено в бухгалтерському обліку позивача: Дт 361 Кт 701 - 816480,00 грн., Дт 701 Кт 643 - 136050,00 грн., Дт 901 Кт 272 680400,00 грн. Дт 311 Кт 361- 816300,00 грн. Дт 79 Кт 901 - 680400,00 грн.

Згідно з даними «Системи автоматизованого співставлення розбіжностей в даних з ПДВ» станом на момент проведення перевірки існувала розбіжність між сумами задекларованого податкового зобов'язання позивача та податкового кредиту з ПДВ ПП "ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "АМАДА" за серпень 2014 року в сумі 45330,00 грн.

Довіреність від 18.08.2014 №000052 на ОСОБА_10 для отримання яєць курячих С1 в кількості 302 шт., однак у ВН від 21.08.2014 №А-00000001104 зазначено номенклатуру товару - яйце С1 (коричн) 360 в кількості 50400 шт. та яйце С1 (біле) 360 в кількості 252000 шт. та від 25.08.2014 №А-00000001113 яйце С1 (біле) 360 в кількості 302400шт. та яйце С1 (коричн) 360 в кількості 302400 шт., що суперечить вимогам Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996року №99 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 червня 1996 року № 293/1318) (далі - Інструкція №99).

Вищенаведена довіреність не містить обов'язкових реквізитів: відсутні підписи головного бухгалтера, відсутні дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (розшифровка підпису керівника та головного бухгалтера).

У ВН від 21.08.2014 №А-00000001104 та від 25.08.2014 №А-00000001113 відсутнє місце їх складання, посада та розшифровка підпису особи, відповідальної за відвантаження; відсутній підпис особи, яка мала отримати товар, відсутні дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка мала отримати товар (відсутні посада та розшифровки підписів), відсутні номера та дата видачі довіреностей.

На підтвердження відображених податкових зобов'язань з ПДВ за рахунок правочинів з ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ПРАЙМ-ДОН» позивач надав акт звірки за 01.08.2014-30.09.2014, довіреності: від 12.08.2014 №297, від 03.09.2014 №365, від 19.09.2014 №402,- ВН, ПН (зареєстровані в ЄДРПН), виписки банку за 12.08.2014, 03.09.2014, 22.09.2014, 25.09.2014.

До податкового зобов'язання позивач включив суму ПДВ 269136,00 грн. в спеціальні декларації з ПДВ:

у серпні 2014 року ПН від 12.08.2014 №11/2 - 42840,00 грн.;

вересні 2014 року ПН від 03.09.2014 №13/2 - 51912,00 грн., № 20/2 від 22.09.2014 - 56448,00 грн., від 25.09.2014 № 21/2 - 117936,00 грн.

ПН виписані до договору, однак ані суду, ані для податкової перевірки контролюючому органу його не надано.

Під час податкової перевірки встановлено, що податковий орган, в якому вказане підприємство перебувало на обліку, направило державному реєстратора повідомлення про його відсутність за місцезнаходженням.

Довіреності від 12.08.2014 №297, від 03.09.2014 №365, від 19.09.2014 №402 на ОСОБА_11 для отримання яєць курячих С1 містять адресу підприємства-одержувача та адресу підприємства-платника: Луганська обл., м. Алчевськ, вул. Ленінградська, буд. 12, - хоча, згідно з реєстраційними даними адресою ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ПРАЙМ-ДОН" є: Україна, 61099, Харкiвська область, м.Харків, Фрунзенський р-н, пр-т. Московський, буд. 273.

У довіреностях від 12.08.2014 №29, від 03.09.2014 №365, від 19.09.2014 №402 для отримання яєць курячих С1 зазначено, що доручення видано директору ОСОБА_11, в полі «керівник підприємства» проставлено підпис та розшифровку підпису ОСОБА_11, тоді як особою, що має право підпису за період із 25.02.2013 до 26.11.2014, є ОСОБА_12, що суперечить вимогам Інструкції № 99.

Суд звернув увагу, що відповідач відповідно до наказу мав право перевірити правочини позивача з ТОВ "ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "ПРАЙМ-ДОН" за період із 01.08.2014 до 30.09.2014. У цьому періоді позивач лише отримав кошти за реалізацію виробленого ним товару. Фактичний відпуск на підставі ВН відбувся в жовтні 2014року.

У ВН № А-00000001078 від 15.08.2014 та від 05.09.2014 №А-00000001225 відсутні обов'язкові реквізити: відсутнє місце їх складання, посада та розшифровка підпису особи, відповідальної за відвантаження; відсутній підпис особи, яка мала отримати товар, дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка мала отримати товар (відсутні посада та розшифровки підписів); відсутні номера та дата видачі довіреностей.

У ПН від 12.08.2014 № 11/2/, від 03.09.2014 №13/2/, від 22.09.2014 № 20/2/, від 25.09.2014 № 21/2/ неправильно заповнене поле «Місцезнаходження (податкова адреса) покупця», оскільки зазначено: 94200 буд. 12., вул. Ленінградська, м.Алчевськ, Луганська обл., - хоча, згідно з реєстраційними даними його адресою є: Україна, 61099, Харкiвська область, м.Харків, Фрунзенський р-н, пр-т. Московський, буд. 273. Встановлене свідчить про порушення підп. ґ п.201.1 ст.201 ПК України.

Жодного документа, який підтверджує факт транспортування товару відповідно до ВН № А-00000001078 від 15.08.2014 яєць С1 (біле) 360 в кількості 159120 шт., яєць С1 (коричн.) 360 в кількості 143280 шт. та № А-00000001225 від 05.09.2014 яєць С1 (коричн.) 360 в кількості 302400 шт. не надано.

Зважаючи, що позивач є виробником вказаного товару, відповідач, маючи сумніви щодо реальної передачі позивачем товару власним покупцям, не перевірив кількість виробленого товару за відповідний період, у т.ч. стану, наявність списаного товару, збереження тощо з кількістю реалізованого товару. Без цих даних, на переконання суду, однозначно стверджувати про безтоварність реалізації не є достатньо обґрунтованим.

Відповідач не довів належними доказами, що вказана сума ПДВ відображена позивачем у складі податкових зобов'язань саме внаслідок безтоварних операцій, а не мало місце порушення правил ведення бухгалтерського обліку.

Суд звернув увагу, що основними видами діяльності ТОВ «СПЕЦХІМАГРО» є оптова торгівля продуктами харчування, ТОВ «ДЕМЕТРА» - неспеціалізована оптова торгівля, ТОВ «ХОТЕЙ-ДНІПРО» - оптова торгівля яйцем, харчовими оліями та жирами, ТОВ «ПРІОРИТЕТ-ВЛ» - оптова торгівля продуктами харчування, ПП «СТРІКС» - неспеціалізована оптова торгівля, ПП «УНІВЕРСАЛ БУДТРЕСТ» - оптова торгівля продуктами харчування, ПП «ТОРГІВЕЛЬНЕ КОМПАНІЯ «АМАНДА» - неспеціалізована оптова торгівля, ТОВ «УКРБУДРЕСУРСИ ЗМІЇНИЙ» - діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ПРАЙМ-ДОН» - неспеціалізована оптова торгівля, - та станом на час здійснення господарських операцій з позивачем перелічені контрагенти були платниками ПДВ.

Оскільки на реалізацію товару у позивача наявні підписані та скріплені печатками первинні-бухгалтерські документи (ВН), товар оплачено у повному обсязі, а належних доказів безтоварних правочинів, посвідчених ними, не надано, суд вважає передчасними висновки податкового органу про завищення позивачем податкових зобов'язань.

Тому, суд дійшов висновку, що оскаржувані ППР від 14.01.2015 є протиправними та підлягають скасуванню.

Суд звернув увагу, що оскаржуване ППР від 24.03.2015 №0000182200, яким позивачу збільшено розмір грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 58121,00грн., прийнято за результатами адміністративного оскарження позивачем до Головного управління ДФС у Черкаській області вищезгаданих ППР.

Вказаний державний орган у рішенні від 19.03.2015 (вих.№5462/23-00-10-0210), залишаючи без змін ППР, вказав на заниження донарахованої суми штрафу позивачу за виявлені порушення, оскільки застосовано 25%, а у відповідача наявна повторність вчиненого порушення (акт планової виїзної перевірки від 24.07.2012 №579/22-009/35013940, ППР від 06.08.2012 №0000312310 про донарахування ПДВ). Отже згідно з вимогами п.123.1 ст.123 ПК України штраф мав розраховуватися як 50% від основного зобов'язання. Тому ГУ ДФС у Черкаській області збільшив позивачу суму штрафу з ПДВ на 58121грн., що знайшло своє відображення в оскаржуваному ППР №0000182200.

Разом з тим, з огляду на те, що відповідач не довів належними та допустимими доказами факти вчинення позивачем порушень вимог податкового законодавства, суд вважає неправомірним накладення на нього штрафних санкцій.

Тому суд дійшов висновку про оскаржуване ППР від 24.03.2015 таж підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Враховуючи обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов висновку про необхідність повернення судового збору на користь позивача з Державного бюджету в сумі 487,20грн. відповідно до квитанції від 24.06.2015 №1213 та у розмірі 276,80грн. відповідно до квитанції від 09.07.2015 №1376.

Керуючись ст.ст. 2, 160-165, 254-256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Агросоюз-РП» задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Корсунь-Шевченківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області від 14.01.2015 №0000062200 і №0000072200 та від 24.03.2015 №0000182200.

2. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Агросоюз-РП» (код ЄДРПОУ 35013940) судовий збір за подання цього позову в сумі 487,20грн. відповідно до квитанції від 24.06.2015 №1213 та у розмірі 276,80грн. відповідно до квитанції від 09.07.2015 №1376.

3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з моменту отримання повного тексту постанови. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

4. Копії постанови направити особам, які брали участь у справі.

Суддя А.М. Бабич

Повний текст постанови виготовлений 21.08.2015