24/485
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 вересня 2009 р. № 24/485
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Кочерової Н.О.
суддів:Стратієнко Л.В.
Черкащенка М.М.
розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Мяу-Гау"
на постановувід 19.05.2009 рокуКиївського апеляційного господарського суду
у справі№ 24/485 господарського суду м.Києва
за позовомдочірнього підприємства "Конріл"
дотовариства з обмеженою відповідальністю "Мяу-Гау"
простягнення 5390,17 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явилися
від відповідача: не з'явилися
ВСТАНОВИВ:
В листопаді 2008 року дочірнє підприємство "Конріл" звернулося до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Мяу-Гау" про стягнення 5390,17 грн., з яких 3764,52 грн. основного боргу, 439,37 грн. пені, 56,93 грн. 3% річних та 1129,35 грн. штрафу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу товару по мірі реалізації не повністю розрахувався з ним за отриманий товар.
Рішенням господарського суду міста Києва від 18.02.2009 року (суддя Смілянець В.В.) позов задоволено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Мяу-Гау" 3764,52 грн. основного боргу, 439,37 грн. пені, 56,93 грн. 3% річних та 1129,35 грн. штрафу та судові витрати.
Рішення мотивоване обгрунтованістю позовних вимог.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2009 року (судді: Л.М.Ропій –головуючий, О.В.Попікова, О.І.Поляк) рішення місцевого господарського суду змінено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Мяу-Гау" 3764,52 грн. основного боргу, 142,53 грн. пені, 56,93 грн. 3% річних та судові витрати. В решті позову відмовлено.
При цьому, апеляційний господарський суд виходив з того, що нарахування пені припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а тому зменшив нараховану позивачем суму пені до 142,53 грн. Стосовно штрафу господарський суд апеляційної інстанції зазначив, що договір купівлі-продажу підписано сторонами разом із протоколом розбіжностей до нього, в якому вказано, що п.6.3 Договору щодо стягнення штрафу за прострочення оплати товару вважається недійсним, а тому підстави для стягнення з відповідача штрафу відсутні.
В касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Мяу-Гау" просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. При цьому, скаржник посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п.1 ст.1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого господарського суду або постанова апеляційного господарського суду прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 02.08.2007 року між дочірнім підприємством "Конріл" (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Мяу-Гау" (покупець) було укладено договір А 1755 купівлі-продажу товару по мірі реалізації, за умовами якого продавець продає, а покупець замовляє, приймає і оплачує товар на умовах, передбачених договором.
Також сторонами складено протокол розбіжностей до вказаного договору, у якому наведено як номери пунктів договору, по яких виникли розбіжності, так і погоджена сторонами редакція цих пунктів.
Відповідно до п.3.3 договору № А 1755 поставка товару оформляється накладними, які є його невід'ємною частиною. В накладних вказується асортимент, кількість, ціна товару, загальна сума, що підлягає сплаті відповідачем за товар. Накладні складаються продавцем на поставку кожної партії товару та від імені покупця підписуються особою, яка приймає товар. Підписана сторонами накладна є документом, який підтверджує факт приймання-передання товару.
Згідно п.п.4.1, 4.5 договору покупець зобов'язаний оплачувати поставлений товар кожні 14 календарні дні по мірі реалізації, а у випадку не реалізації товару протягом 60-ти календарних днів покупець зобов'язаний протягом 5-ти календарних днів повернути нереалізований та неоплачений товар продавцю.
Також встановлено, що відповідно до видаткових накладних позивач передав, а відповідач одержав товари на загальну суму 5485,14 грн.
За прибутковими накладними (повернення) відповідач повернув позивачу товар на загальну суму 1420,62 грн.
Також відповідачем сплачено за товари 300,00 грн. із зазначенням підставою платежу - договір № 1755 від 02.08.07 року.
На час звернення з позовом до суду основна заборгованість відповідача перед позивачем складала 3764,52 грн., доказів сплати чи погашення якої відповідачем не надано.
Як визначено в ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статтей 525, 526 Цивільного кодексу України та положень статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.
Як правильно зазначив господарський суд апеляційної інстанції, наявність у видаткових накладних підписів представника відповідача, повернення відповідачем частини одержаних товарів та часткова їх оплата свідчать про доведеність обставин стосовно передачі позивачем та отримання відповідачем товару за договором А 1455 від 02.08.2007 року.
За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що стягнення судами з відповідача 3764,52 грн. заборгованості є цілком обгрунтованим.
Крім того, господарський суд касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного господарського суду в частині стягнення 142,53 грн. пені, оскільки така міра відповідальності за порушення строку оплати товару передбачена умовами договору, укладеному між сторонами (п.6.2 Договору).
Враховуючи вищевикладене, Вищий господарський суд України вважає юридичну оцінку, дану судом апеляційної інстанції обставинам справи такою, що ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для задоволення скарги не вбачає.
Доводи касаційної скарги не спростовують правильного висновку суду апеляційної інстанції, а тому не заслуговують на увагу.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Мяу-Гау" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2009 року у справі № 24/485 без змін.
Головуючий Н.Кочерова
Судді Л.Стратієнко
М.Черкащенко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 03.09.2009 |
Оприлюднено | 08.10.2009 |
Номер документу | 4888384 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Кочерова Н.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні