Постанова

від 07.09.2009 по справі 31/76-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

31/76-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2009 року                                    Справа №  31/76-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

головуючого судді   Павловського П.П. (доповідача)

суддів: Швеця В.В., Чус О.В.

при секретарі судового засідання Резніченко С.Ю.

представники сторін:

від позивача: Онашко В.І., довіреність № 70/127  від 26.12.08 р.;

представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений  належним чином.

розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Металургтрансремонт”, м. Дніпропетровськ   на рішення   господарського суду Дніпропетровської  області від  24.04.09р. у справі  № 31/76-09

за позовом  Відкритого акціонерного товариства “Металургтрансремонт”, м. Дніпропетровськ

до відповідача Відкритого акціонерного товариства “Суха Балка”, м. Кривий Ріг

про відшкодування збитків.

                                                                 ВСТАНОВИВ:

         В березні 2009 року Відкрите акціонерне товариство “Металургтрансремонт”, м. Дніпропетровськ звернулось в господарський суд Дніпропетровської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Суха Балка”, м. Кривий Ріг про відшкодування збитків в розмірі 301 286,88 грн.

         Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2009р. по  справі № 31/76-09 (суддя –Єременко А.В.) в позові відмовлено.

          Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить  рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні  вимоги Відкритого акціонерного товариства “Металургтрансремонт”. Зазначає, що у якості доказу факту використання відповідачем земельної ділянки, яка надана в постійне користування позивачеві, останній надав до матеріалів справи копії листів в яких відповідач цей факт не заперечує.

           Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу в якому зазначає, що прийнятне господарським судом рішення відповідає нормам закону. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги позивача та залишити без змін рішення господарського суду першої інстанції. Зазначає, що позивач не надав жодного доказу того, що опори лінії електропередачі розташовані в межах земельної ділянки, наданої позивачеві у постійне користування.

           Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.08.09р., колегією суддів у складі головуючого судді Павловського П.П.-доповідача, суддів: Швеця В.В., Чус О.В. прийнято апеляційну скаргу до розгляду, слухання справи призначено в судовому засіданні на 31.08.09р. о 10:00год.

           В судовому засіданні 31.08.09р. оголошувалась перерва до 07.09.09р.           

          В судове засідання не з'явився представник відповідача, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.  Враховуючи те, що залучені до матеріалів справи докази дозволяють визначитись відносно законності оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла  висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

          Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду, дослідивши матеріали справи, вивчивши апеляційну скаргу, заслухавши доповідь судді –доповідача та пояснення представника позивача, дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення - скасуванню з наступних підстав.

        Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради № 558 від 13.06.2001р. позивачу надано право постійного користування земельною ділянкою промисловості (код 1.10.5) загальною площею 7,67 га під розміщення Криворізького локомотивного заводу по вул. Конституційній, 23. У даному рішенні визначені на території позивача право обмеженого користування земельними ділянками (сервітут), зокрема площею 2,1 га під охоронну зону ліній електропередач.    

На підставі зазначеного рішення, позивачу виданий державний акт на право постійного користування землею № 539 від 17.10.2001р.

Позивач стверджує, що у фактичному користуванні відповідача  знаходиться земельна ділянка площею 2,1 га під охоронну зону ліній електропередач.

Судом першої інстанції  встановлено, що лінія електропередач (відпайка ВЛ-150 кВ) обліковується на балансі відповідача.

Позивач просить стягнути суму збитків  у розмірі 301 286,88 грн., що є платою  за земельну ділянку площею 2,1 га та була сплачена позивачем у період з січня 2006 року по грудень 2008 року.

Згідно ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.  Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 22 ЦК особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є зокрема: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);  доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

За ч. 1 ст.  1166 ЦК України  майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Земельна ділянка загальною площею 7,67 га надана позивачу у постійне користування під розміщення Криворізького локомотивного заводу по вул. Конституційній, 23 з правом обмеженого користування земельною ділянкою (сервітут) площею 2,1 га під охоронну зону ліній електропередач, а отже згідно державного акту на право постійного користування землею № 539 від 17.10.01р. власником зазначеної земельної ділянки є позивач.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу належать лінії електропередач, які знаходяться на  земельній ділянці позивача, що встановлено рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.06р. у справі № 25/123.

Добровільно укласти договір про установлення права обмеженого користування земельної ділянки (сервітуту) відповідач відмовився, що підтверджується листом від 08.02.05р. (а.с. 68)

Відповідно до ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.  Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Стаття 156 ЗК України серед підстав відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам  визначає встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок.

За правилами ч. 1 ст. 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

         З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

         Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду приходить до висновку про невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, що є підставою для  скасування  зазначеного рішення суду.  

         Керуючись ст.ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

       Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Металургтрансремонт”, м. Дніпропетровськ   на рішення   господарського суду Дніпропетровської  області від  24.04.09р. у справі  № 31/76-09 задовольнити.

       Рішення  господарського суду Дніпропетровської області від  24.04.09р. у справі  № 31/76-09 скасувати.

       Позов задовольнити.

      Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Суха Балка”, м. Кривий Ріг (ЄРДПОУ 00191329, м. Кривий Ріг, 50015, вул. Конституційна,5) на користь Відкритого акціонерного товариства “Металургтрансремонт”, м. Дніпропетровськ (ЄРДПОУ 05509858, м. Дніпропетровськ, 49051, вул. Комісара Крилова, 4) збитків пов'язаних зі сплатою земельного податку за земельну ділянку  в розмірі   301 286 грн.88 коп.; судових витрат за розгляд справи апеляційною інстанцією в розмірі 1506 грн.44 коп.

       Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                   П.П. Павловський

Суддя                                                                                          В.В. Швець

Суддя                                                                                          О.В. Чус