Постанова

від 26.08.2009 по справі 34/194-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

34/194-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.08.2009 року                                    Справа №  34/194-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

головуючого судді   Павловського П.П. (доповідача)

суддів: Швеця В.В., Чус О.В.

при секретарі судового засідання Резніченко С.Ю.

представники сторін:

від позивача:  Захаров В.В., довіреність № 22  від 14.04.08 р.;

від відповідача:  Шепотін В.С., довіреність № 62  від 30.06.09 р.

розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерпайп Ніко Тьюб”, м. Нікополь  на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  08.07.09р.   у справі № 34/194-09

за позовом Акціонерного товариства закритого типу “Харківмаш”, м. Харків

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерпайп Ніко Тьюб”, м. Нікополь

про стягнення 124 985, 52 грн.

                                                                 ВСТАНОВИВ:

         В травні 2009 року Акціонерного товариства закритого типу “Харківмаш”, м. Харків звернулось в господарський суд Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерпайп Ніко Тьюб”, м. Нікополь про стягнення 124 985, 52 грн.

          Позов обґрунтований посиланням на несплату відповідачем позивачу заборгованості за договором поставки.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.07.2009р. по  справі № 34/194-09 (суддя –Примак С.А.) позовні вимоги задоволено частково; Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" на користь Акціонерного товариства закритого типу "Харківмаш" 114 889,20 грн. боргу, 8220,36 грн. пені, 1 853,12 грн. 3% річних, 1 249,62 грн. - держмита, 312,44 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; В решті позову відмовлено.

         Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач  звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить  рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким припинити провадження у справі № 34/194-09.

           Позивач надав відзив на апеляційну скаргу в якому зазначає, що прийнятне господарським судом рішення відповідає нормам закону. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги відповідача та залишити без змін рішення господарського суду першої інстанції.

           Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.08.09р., колегією суддів у складі головуючого судді Павловського П.П.-доповідача, суддів: Швеця В.В., Чус О.В. прийнято апеляційну скаргу до розгляду, слухання справи призначено в судовому засіданні на 26.08.09р. о 10:40год.

         Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду, дослідивши матеріали справи, вивчивши апеляційну скаргу, заслухавши доповідь судді –доповідача та пояснення представників сторін, дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення - скасуванню з наступних підстав.

        Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції,  06.08.2008р. між позивачем та відповідачем був укладений договір ТФ поставки товару №1147.

Відповідно до п. 1.1. договору, позивач зобов'язався поставити товар в асортименті та кількості згідно специфікації відповідачу, а відповідач в свою чергу зобов'язався прийняти та оплатити даний договір.

Згідно специфікації №1 від 06.08.2008р., додаткової угоди №1 від 10.09.2008р. та додаткової угоди №2 від 26.09.2008р. до договору загальна сума за договором складає 114889,20 грн. з урахуванням ПДВ 20% 19 148,20 грн.

Позивачем було поставлено товар на загальну суму 114 889,20 грн., що підтверджується видатковими накладними:

- №458 від 30.09.2008р. на суму 22 800,00 грн.;

- №479 від 03.10.2008р. на суму 15 160,00 грн.;

- №487 від 07.10.2008р. на суму 31 449,20 грн.;

- №488 від 07.10.2008р. на суму 45 480,00 грн.

Згідно п. 4.1. договору, оплата товару повинна була здійснитися протягом 20 банківських днів з моменту отримання товару відповідачем, а відповідно додаткової угоди №1 від 10.09.2008р. протягом 7 банківських днів з моменту поставки товару та додаткової угоди №2 від 26.09.2008р. протягом 10 календарних днів з моменту поставки товару.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Доказів сплати відповідачем по договору суду не надано.

Матеріалами справи на підставі ст.33 ГПК України документально доведено ті обставини, на які посилався в позовній заяві позивач, як на підставу своїх позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору.

Як видно, відповідач до теперішнього часу зобов'язання по остаточній сплаті поставленої продукції на суму 114 889,20 грн. у відповідності із умовами Договору не виконав.

Таким чином, судом першої інстанції цілком правомірно присуджено до стягнення 114 889,20 грн.

Відповідно п. 7.5. договору, у разі несвоєчасного виконання розрахунків за договором покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі не більш подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Згідно із ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарським судом вірно присуджено до стягнення пеня у розмірі 8 220,36 грн. та річних у розмірі 1 853,12 грн.

         Отже, матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували сплату стягуваної заборгованості за поставлену продукцію.

          З  огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги не можуть спростовувати висновків суду першої інстанції.

         Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що правові підстави для скасування рішення господарського суду відсутні. Рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи і при його прийнятті судом не порушено норми матеріального чи процесуального права.

         Керуючись ст.ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

       Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтерпайп Ніко Тьюб”, м. Нікополь  на рішення господарського суду Дніпропетровської області від  08.07.09р.   у справі № 34/194-09  залишити без задоволення.

        Рішення  господарського суду Дніпропетровської області від  08.07.09р. у справі  № 34/194-09 залишити без змін.

       Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                   П.П. Павловський

Суддя                                                                                          В.В. Швець

Суддя                                                                                          О.В. Чус