Ухвала

від 18.08.2015 по справі 2а/0470/15692/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2015 року м. Київ К/800/58221/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

при секретарі Калініні О.С.

за участю представника позивача - Мотова В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Публічного акціонерного товариства «Новопавлівський гранітний кар'єр» та Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2014

у справі № 2а/0470/15692/11

за позовом Публічного акціонерного товариства «Новопавлівський гранітний кар'єр»

до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Новопавлівський гранітний кар'єр» звернулось до суду з позовом про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 12.07.2011 № 0001212320 та № 0001222320.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.08.2014 позов задоволено частково; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001222320 від 12.07.2011 в частині нарахування суми податку на прибуток у розмірі 7 656,25 грн., в т.ч.: 6 125 грн. основного платежу та 1 531,25 грн. штрафних (фінансових) санкцій; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2014 постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нову постанову про часткове задоволення позовних вимог; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001212320 від 12.07.2011 в частині нарахування суми податку на прибуток у розмірі 256 053,75 грн., в т.ч.: 204 843 грн. основного платежу та 51 210,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001222320 від 12.07.2011 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства у сумі 218 250 грн.; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Позивач в касаційній скарзі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить змінити постанову суду апеляційної інстанції, виклавши резолютивну частину в такій редакції: «Апеляційну скаргу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Новопавлівський гранітний кар'єр» задовольнити. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.08.2014 по справі № 2а/0470/15692/11 скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову у повному обсязі. Податкові повідомлення-рішення від 12.07.2011 № 0001212320 та № 0001222320, винесені Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області, визнати протиправними та скасувати».

Відповідач в касаційній скарзі просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

В запереченнях на касаційну скаргу відповідача позивач просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення в частині задоволення позовних вимог - без змін, як таке, що прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної планової виїзної документальної перевірки ПАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 31.03.2011, складено акт № 536/232/00292304 від 23.06.2011, в якому зафіксовано, зокрема, порушення: п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток на суму 1 380 342,50 грн., в тому числі: за 3 квартал 2010 року на суму 862 209 грн.; за 4 квартал 2010 року на суму 518 133,50 грн.; п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого підприємством завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування за півріччя 2010 року на суму 410 000 грн. та за 1 квартал 2011 року на суму 538 250 грн.

На підставі результатів проведеної перевірки, 12.07.2011 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0001212330 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1 725 428,13 грн., в т.ч.: 1 380 342,50 грн. основного платежу та 345 085,63 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів);

- № 0001222320 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року в розмірі 538 250 грн. за основним платежем та нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) в розмірі 1 грн.

Фактичною підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень було: відображення у податковому обліку операцій погашення заборгованості перед ТОВ «ПП «Кодекс Безпека» за 3 квартал 2010 року із застосуванням судової процедури;

врахування у складі валових витрат сум, сплачених пов'язаним особам за цивільно-правовими договорами; відображення у податковому обліку результатів операцій з придбання товару (робіт, послуг) у ТОВ «Модем ЛТД», ТОВ «Нікопрогресбуд», ТОВ «Басстрой».

Щодо висновку податкового органу про порушення позивачем пп. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині заниження платником валових доходів показника рядка 02.3 Декларації «врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості» за 3 квартали 2010 року на суму 24 500 грн., судами встановлено наступне.

Позивачем було укладено договір № Ф-03 про надання охоронних послуг від 15.09.2008 з виконавцем - ТОВ «ПП «Кодекс-Безпека», за умовами якого останній прийняв під охорону територію позивача, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Кам'янське, вул. Озерна, б. 40, а замовник зобов'язався здійснювати оплату по факту наданих послуг, із розрахунку 45 000 грн. за місяць, згідно пред'явленого рахунку та акта виконаних послуг на перше число місяця, наступного за звітним періодом.

Згідно пункту 4.3 договору оплата за надані послуги здійснюється не пізніше ніж 5 банківських днів з моменту пред'явлення рахунку шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

У зв'язку із невиконанням позивачем зобов'язань щодо сплати вартості охоронних послуг та з метою врегулювання сумнівної заборгованості виконавець направив замовнику претензію № 27 від 09.06.2010, отриману позивачем 09.06.2010, в якій вимагалось погасити заборгованість по рахунку Ф-03/03 від 03.03.2010 на загальну суму 24 500 грн. Відповідь на претензію не надавалась.

У зв'язку із непогашенням заборгованості виконавець послуг звернувся до замовника із позовом про стягнення заборгованості у розмірі 174 650 грн., обґрунтовуючи позовні вимоги неналежним виконанням зобов'язань за договором про надання послуг охорони за договором № Ф-03 від 15.09.2008 щодо своєчасної оплати наданих послуг.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2010, яке залишене без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.11.2010, по справі № 31/263-10 за позовом ТОВ «ПП «Кодекс-Безпека» до позивача позовні вимоги задоволено частково, стягнуто заборгованість у розмірі 24 500 грн.

Відповідно до наказу про примусове виконання від 29.11.2010 по справі № 31/263-10, виданого Господарським судом Дніпропетровської області, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2010 та постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.11.2010 набрали законної сили 23.11.2010.

Зазначена заборгованість погашена платіжним дорученням від 30.12.2010 № 2749 на суму 24 778,11 грн. з призначенням платежу: «плата заборгованості згідно постанови ВП № 23334078 від 17.12.2010 по рішенню суду від 23.11.2010, податок на додану вартість не передбачено».

З огляду на викладене, податкова служба дійшла висновку, що позивачем здійснено погашення сумнівної заборгованості, визнаної судом, після настання термінів, встановлених абзацом «б» пп. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у зв'язку із чим платник податків мав збільшити валові доходи у 3 кварталі 2010 року на суму непогашеної сумнівної заборгованості у розмірі 24 500 грн.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції в цій частині, дійшов висновків про безпідставність доводів податкового органу щодо порушення позивачем вимог законодавства під час відображення у податковому обліку операцій погашення заборгованості перед ТОВ «ПП «Кодекс-Безпека» за 3 квартал 2010 року.

Так, відповідно до пп. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій: а) або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією; б) або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису. Строки, визначені абзацом «а» цього підпункту, поширюються також на випадки, коли покупець не надав відповідь на претензію, надіслану продавцем, у строки, визначені господарсько-процесуальним законодавством. Строки, визначені абзацом «б» цього підпункту, застосовуються незалежно від того, чи розпочав державний виконавець або особа, прирівняна до нього згідно із законом, заходи із примусового стягнення боргу чи ні. Зазначене у цьому підпункті збільшення валового доходу покупця не здійснюється стосовно заборгованості (її частини), яка погашається таким покупцем до настання строків, визначених абзацами «а» або «б» цього підпункту. Якщо у наступних податкових періодах покупець погашає суму визнаної заборгованості або її частину (самостійно або за процедурою примусового стягнення), такий покупець збільшує валові витрати на суму такої заборгованості (її частини) за наслідками податкового періоду, на який припадає таке погашення.

Вказаною нормою права врегульовано порядок збільшення доходів на суму непогашеної заборгованості.

Як встановлено матеріалами справи, за договором № Ф-03 про надання охоронних послуг від 15.09.2008 була направлена претензія. Згідно пояснень, наданих в суді першої інстанції, акт від 31.03.2010 № 03/03, отриманий ПАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр» поштовим зв'язком 22.04.2010 вхідний № 41, що підтверджено відповідним написом на акті.

На судовий запит суду першої інстанції про витребування доказів вручення рахунку Ф-03/03 від 03.03.2010 на загальну суму 24 500 грн., який разом з актом від 31.03.2010 № 03/03, є підставою для оплати не пізніше ніж 5 банківських днів з моменту пред'явлення першого, згідно пункту 4.3 договору, позивачем надані пояснення, що вказаний рахунок вперше був отриманий як додаток до позовної заяви, яка була відправлена поштовим зв'язком згідно опису вкладення 27.07.2010. Докази щодо точної дати отримання позовної заяви позивач не зміг надати.

Отже, в судовому порядку вірно встановлено, що 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором, у разі отримання рахунку Ф-03/03 від 03.03.2010 навіть у день відправлення - 27.07.2010, із граничним строком погашення на 5-ий банківський день з дня отримання рахунку (03.08.2010 + 90 днів) припадає на 01.11.2010, тобто 4 квартал 2010 року, у якому й відбулось погашення заборгованості в сумі 24 500 грн. згідно платіжного доручення від 30.12.2010, що не заперечувалось сторонами.

Також, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку щодо необґрунтованості доводів податкового органу про порушення позивачем пп. «б» п. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки судове рішення винесено господарським судом 14.10.2010 та набрало законної сили 23.11.2010 за наслідками розгляду апеляційної скарги, тобто у 4 кварталі 2010 року, у якому й відбулось погашення заборгованості в сумі 24 500 грн. згідно платіжного доручення від 30.12.2010.

Надаючи оцінку доводам контролюючого органу про порушення 90-денного терміну, який сплинув 08.09.2010, у зв'язку із його відрахуванням від дати отримання претензій, суди попередніх інстанцій вірно зазначили, що надіслана претензія № 27 вручена 09.06.2010, що підтверджено позивачем у судовому засіданні. Відповідь на неї мала б бути направлена до 09.07.2010 включно, згідно правил процесуального законодавства, про що зазначає абз. 5 пп. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Відлік 90-денного терміну від вказаної дати припадає на 07.10.2010, тобто 4 квартал 2010 року, отже, визначене відповідачем порушення щодо не збільшення валових доходів за 3 квартал 2010 року й у розглянутому випадку є передчасним, оскільки не враховано термін для відповіді на претензію.

З огляду на встановлені обставини справи, є вірним судовий висновок про відсутність виявленого порушення податкового обліку у 3 кварталі 2010 року у вигляді не збільшення валових доходів за вказаний період на суму 24 500 грн., що призвело до помилкового донарахування суми податку на прибуток у розмірі 6 125 грн. та штрафу на суму 1 531,25 грн.

Щодо висновків податкового органу про порушення позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» внаслідок врахування у складі валових витрат сум, сплачених пов'язаним особам за цивільно-правовими договорами, судами встановлено наступне.

Проведеною перевіркою встановлено укладення ПАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр» (замовник) із фізичними особами, засновниками (виконавцями), договорів підряду:

- № 29/12-06 А від 29.12.2006 із виконавцем ОСОБА_3, який прийняв на себе зобов'язання виконати роботу по технічному керівництву ВАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр» (капітальні та поточні ремонти будівель, споруджень, устаткування, механізмів, цехів та дільниць; вирішення питань придбання ПММ, техніки, запчастин та устаткування; втілення науково - технічних технологій і т. д.);

- № 29/12-06 Б від 29.12.2006 із виконавцем ОСОБА_4, яка зобов'язалась виконати роботи по пошуку нових споживачів в РФ;

- № 29/12-06 В від 29.12.2006 із виконавцем ОСОБА_5, яка зобов'язалась виконати роботи по представництву замовника у відносинах з покупцями РФ;

- № 29/12-06 Г від 29.12.2006 із виконавцем ОСОБА_6, яка зобов'язалась виконати роботи по пошуку нових споживачів в РФ.

Вказані особи є пов'язаними особами перевіряємого підприємства: ОСОБА_3 - засновник 24,5% статутного фонду; ОСОБА_6 - засновник 20% статутного фонду; ОСОБА_4 - засновник 22% статутного фонду; ОСОБА_5 - засновник 24,5% статутного фонду.

Згідно умов вищевказаних договорів підряду, з урахуванням додаткової угоди від 30.12.2010, ціна по договорах за якісно виконану роботу визначається актом прийому-передачі виконаних робіт; оплату за виконану роботу замовник проводить в строк до 31.12.2016 з моменту підписання акта прийому-передачі виконаних робіт.

На виконання вказаних договорів підряду сторонами договорів були складені акти прийому-передачі виконаних робіт б/н із вартістю виконаних робіт на загальну суму 5 022 000 грн., яка була включена позивачем до валових витрат.

Досліджуючи вказані господарські операції, податкова служба дійшла висновку, що акти прийому-передачі виконаних послуг, які підписані ПАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр» та фізичними особами, в порушення статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пунктів 2.4, 2.7 Положення № 88, не містять таких обов'язкових реквізитів як зміст, обсяг та одиниця виміру господарської операції, а також інформації щодо відпрацьованого напрямку наданих послуг, про загальний обсяг виконаних робіт та витрати по них, відсутні: обсяги господарської операції, одиниці виміру господарської операції (вартісний вираз господарської операції). Внаслідок цього, такі акти не мають юридичної сили та доказовості для проведення записів у бухгалтерському та податковому обліках.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 2 ст. 9 цього Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, лише документ, який містись обов'язкові реквізити, що визначені ч. 2 ст. 9 вказаного Закону, може бути визнаний первинним, що підтверджує здійснення господарської операції.

Оскільки, як встановлено судами з підтвердженням матеріалів справи, акти виконаних робіт не містять зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, лише містять період, за який складений акт, узагальнену назву виду робіт (роботи по технічному керівництву, роботи по представництву підприємства у відносинах з покупцями РФ), та загальну вартість. З цих актів не можливо встановити, які конкретно роботи по керівництву, по представництву виконано, як не можливо встановити і порядок визначення вартості виконаних робіт, при цьому, договори підряду не містять у собі визначеної ціни за виконані роботи, тому не можуть слугувати підставою для формування валових витрат позивача, оскільки не відповідають вимогам законодавства.

Судами також правомірно не взяті до уваги додаткові акти виконаних робіт, з урахуванням наступного.

Як встановлено матеріалами справи, Нікопольською ОДПІ, під час проведення перевірки, було направлено платнику податків запит № 19258/10/23-215 від 30.05.2011 з проханням надати письмові пояснення з приводу правомірності віднесення до складу валових витрат нарахованих винагород по цивільно-правовим угодам.

Листом № 944 від 01.06.2011 (вх. №18921/10 від 02.06.2011) ПАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр» зазначило наступне:

- між ПАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр» та ОСОБА_3 був укладений договір підряду № 29/12-06 А від 29.12.2006, згідно якого останній здійснює технічне керівництво товариства у вигляді капітального та поточного ремонту будівель, споруд, обладнання, механізмів, цехів та дільниць; вирішення питань придбання паливо-мастильних матеріалів; запровадження науково-технічних технологій та інше керівництво (візування фінансових та розпорядчих документів тощо);

- 29.12.2006 були укладені договори підряду № 29/12-06 Б, № 29/12-06 В, № 29/12-06 Г з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, щомісяця складались акти виконаних робіт;

- згідно договорів підряду № 29/12-06 Б, № 29/12-06 В, № 29/12-06 Г за період з 01.04.2010 по 31.03.2011, були укладені контракти поставки та додаткові угоди: контракти № 12/04-10 від 12.04.2010 з ТОВ «Белнеруд» на суму 8 640 000 рублів; № 21/04-10 від 21.04.2010 з ТОВ «Промстройматеріали» на суму 76 140 000 рублів РФ; № 03/05-10 від 03.06.2010 з ТОВ «Стройдорматеріали» на суму 20 750 000 рублів РФ; № 09/06-10 від 09.06.2010 з ТОВ «Контур» на суму 20 750 000 рублів; № р-1/103-10 від 03.06.2010 з ТОВ «ТБ «Альтком»; № 03/06-10 від 03.06.2010 з ТОВ «Аксай Строй» на суму 286 500 рублів РФ; № 22/07-10 від 22.06.2010 з ТОВ «Актіон-М» на суму 31 480 000 рублів РФ; № 02/08-10 від 02.08.2010 з ИП «Оников А.С.» на суму 15 000 000 рублів РФ; № 25/08-10 від 25.08.2010 з ЗАТ «Белшпала» на суму 6 732 000 рублів РФ; № 11/10-10 від 11.10.2010 з ТОВ «Гамма» на суму 14 502 000 рублів; № 30/12-10 від 30.12.2010 з ТОВ «Завод залізобетонних конструкцій» на суму 256 830 000 рублів РФ; № 19/01-10 від 19.01.2011з «Стройдорматеріали»; № 29/03-10 від 29.03.2011 з ТОВ «Вибор-С» на суму 3 407 712 рубів РФ;

- за всіма укладеними контрактами відвантажувалась та відвантажується гранітна продукція з отримуванням коштів. Для укладення вищезазначених контрактів необхідно було узгодження проекту контракту з покупцями, банком покупця та митним постом, що і здійснювали виконавці за договорами підряду №№29/12-06 Б, № 29/12-06 В, № 29/12-06 Г;

- в 2011 році ОСОБА_5 (договір № 29/12-06 В від 29.12.2006) та ОСОБА_6 (договір № 29/12-06 Г від 29.12.2006) не виконували роботи по представництву товариства у відношеннях з покупцями в Російській федерації.

Нікопольською ОДПІ повторно направлено платнику податків лист № 21634/10/23-112 від 16.06.2011 з проханням відобразити інформацію про конкретно виконану роботу (надану послугу) по кожному з актів виконаних робіт, укладених на виконання умов договорів № 29/12-06 Б від 29.12.2006, № 29/12-06 Г від 29.12.2006, № 29/12-06 В від 29.12.2006 та надати інформацію щодо підстав визначення вартості виконаних робіт (згідно калькуляцій, звітів чи інших документів); зазначити конкретно ким із підрядників були здійснені роботи із пошуку нових споживачів, в результаті чого було укладено зовнішньоекономічні контракти, наведені у вищевказаних письмових поясненнях, та актами виконаних робіт яких саме періодів було оформлено здійснені роботи (надані послуги).

Листом № 1057 від 20.06.2011 підприємство повідомило, що раніше надана відповідь за вих. № 944 від 01.06.2011 по аналогічному запиту є вичерпною.

Тобто, на час проведення перевірки позивач повідомив контролюючий орган про те, що інших документів, які витребовувались відповідачем, у підприємства не існує.

Відповідно до п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Отже, врахувавши встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи та вимоги Податкового кодексу України, судами обґрунтовано не прийняті до уваги додатково надані позивачем, під час розгляду справи, акти виконаних робіт.

Щодо взаємовідносин позивача з пов'язаними особами, слід зазначити наступне.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включаються до складу валових витрат витрати на: виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Згідно з п. 1.26 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» пов'язана особа - особа, що відповідає будь-якій з наведених нижче ознак: юридична особа, яка здійснює контроль над платником податку, або контролюється таким платником податку, або перебуває під спільним контролем з таким платником податку; фізична особа або члени сім'ї фізичної особи, які здійснюють контроль над платником податку. Членами сім'ї фізичної особи вважаються її чоловік або дружина, прямі родичі (діти або батьки) як фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, а також чоловік або дружина будь-якого прямого родича фізичної особи або її чоловіка (дружини); посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення правових відносин, а також члени її сім'ї. Під здійсненням контролю слід розуміти володіння безпосередньо або через більшу кількість пов'язаних фізичних чи юридичних осіб найбільшою часткою (паєм, пакетом акцій) статутного фонду платника податку або управління найбільшою кількістю голосів у керівному органі такого платника податку або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), не меншою 20 відсотків від статутного фонду платника податку. Для фізичної особи загальна сума володіння часткою статутного фонду платника податку (голосів у керівному органі) визначається як загальна сума корпоративних прав, що належить такій фізичній особі, членам сім'ї такої фізичної особи та юридичним особам, які контролюються такою фізичною особою або членами її сім'ї.

Особливості оподаткування операцій з пов'язаними особами визначені пунктом 7.4 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно підпунктів 7.4.1, 7.4.2, 7.4.4 якої, з метою оподаткування доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу. Витрати, понесені платником податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у пов'язаної особи визначаються виходячи із договірних цін, але не більших за звичайні ціни, що діяли на дату такого придбання. Витрати платника податку, понесені по сплаті процентів по депозитах, орендних платежах, цивільно-правових договорах пов'язаним з платником податку особам, визначаються виходячи із договірних цін (процентних ставок за депозит), але не вищих за звичайні ціни (звичайні процентні ставки за депозит).

Оскільки, позивачем укладено договори з пов'язаними особами та враховуючи вимоги законодавства щодо особливостей оподаткування таких операцій, в судовому порядку вірно встановлено, що фактично розглянутими цивільно-правовими договорами не встановлена ціна робіт або послуг, що унеможливлює відображення в податковому обліку спірних операцій.

В зв'язку з наведеним, судами вірно встановлено, що надані первинні документи не мають достатньої та необхідної доказовості для проведення записів у бухгалтерському та податковому обліку, у зв'язку із чим оскаржувані податкові повідомлення-рішення на суми нарахованого основного зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1 175 500 грн. та 293 875 грн. штрафу за 2010 рік (№ 0001212320 від 12.07.2011) та про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток на 320 000 грн. за 1 квартал 2011 року (№ 0001222320 від 12.07.2011) є правомірними.

Стосовно висновків відповідача про порушення позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині відображення у податковому обліку результатів операцій з придбання товару (робіт, послуг) у ТОВ «Модем ЛТД, ТОВ «Нікопрогресбуд», ТОВ «Басстрой», судами встановлено наступне.

В акті перевірки зазначено, що позивачем в порушення вимог пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» завищено валові витрати з придбання товарів (робіт, послуг) по взаємовідносинам з ТОВ «Модем ЛТД», ТОВ «Нікопрогресбуд», ТОВ «Басстрой».

Такі висновки відповідач зробив з огляду на нереальність господарських операцій позивача з вказаними постачальниками, з огляду на таке:

1. по постачальнику ТОВ «Модем ЛТД»: Нікопольською ОДПІ була проведена виїзна позапланова документальна перевірка ТОВ фірми «Модем ЛТД» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Колідо» за період з 01.07.2010 по 28.02.2011, за результатами якої складено акт № 475/232/19157483 від 23.05.2011, де зазначено про нікчемність укладених правочинів між ТОВ «Модем ЛТД» та ТОВ «Колідо»; у наданих до перевірки накладних, виписаних ТОВ фірмою «Модем ЛТД», відсутня інформація про доручення на отримання ТМЦ на підставі яких було відвантажено матеріальні цінності; в графі «отримано» не зазначено ПІБ особи, якій доручено отримати вказані у видатковій накладній ТМЦ. До перевірки не надано сертифікатів заводу-виробника електродвигунів та зап.частин.

2. по постачальнику ТОВ «Нікопрогресбуд»: Нікопольською ОДПІ було отримано від Лівобережної МДПІ у м. Дніпропетровську акт про результати невиїзної перевірки ТОВ «Інвест-Ком Центр» від 22.04.2011 № 1462/23-3/35740144, в якому зазначено, що податкові зобов'язання з ПДВ ТОВ «Інвест-Ком Центр» сформовані за рахунок покупців, зокрема, ТОВ «Нікопрогресбуд». Перевіркою також встановлено, що підприємство ТОВ «Інвест-Ком Центр» за місцем знаходженням на знаходиться, не має трудових ресурсів, виробничих потужностей, транспорту, тобто умов необхідних для здійснення підприємницької діяльності. У зв'язку з обставинами, які зазначені в акті перевірки ТОВ «Інвест-Ком Центр», Нікопольською ОДПІ проведено документальну позапланову виїзної перевірки ТОВ «Нікопрогресбуд» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Інвест-Ком Центр» за період з 01.01 по 31.03.2011, за результатами якої складено акт від 15.06.2011 № 515/232/34124403. В акті перевірки зазначено про відсутність поставок товарів (робіт, послуг) та укладання угод з метою настання реальних наслідків.

3. по постачальнику ТОВ «Басстрой»: до Нікопольської ОДПІ від ДПІ у Шевченківському районі м. Києва надійшов акт про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Басстрой» по податку на додану вартість за період січень 2008 року - січень 2011 року № 738/2307/33406970 від 07.04.2011, в якому зроблено висновки про те, що господарські операції поставки товарів не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності.

Суд першої інстанції погодився з висновками податкового органу, що первинні документи, складені по взаємовідносинах з ТОВ «Модем ЛТД», ТОВ «Нікопрогресбуд», ТОВ «Басстрой» не містять обов'язкових реквізитів, що визначені ч. 2 ст. 9 закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому позивачем завищено валові витрати

Однак, суд апеляційної інстанції не погодився з таким висновком суд першої інстанції, з огляду на наступне.

Як встановлено матеріалами справи, на підтвердження господарських операцій з ТОВ «Модем ЛТД», ТОВ «Нікопрогресбуд», ТОВ «Басстрой» позивачем було надано під час проведення перевірки та для приєднання до матеріалів справи: податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, приймальні акти, картки складського обліку отриманих товарів, вимоги та акти про списання ТМЦ, відповідно.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, з наданих позивачем первинних документів, які містяться в матеріалах справи, можливо встановити зміст та обсяг господарських операцій, в них зазначено одиниці виміру та вартість отриманих товарів, сторін господарських операцій, тобто вони є первинними документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Крім того, у судовій справі № 2а-0470/9470/11 предметом судового розгляду були податкові повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ від 12.07.2011 № 0001192320, № 0001202320 про донарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість за актом перевірки № 536/232/00292304 від 23.06.2011, за результатами розгляду якої ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.09.2014 скасовано постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.04.2013 та залишено без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.09.2011, якою позов ПАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр» було задоволено. Скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції суд касаційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо реальності господарських взаємовідносин між ПАТ «Новопавлівський гранітний кар'єр» та ТОВ «Модем ЛТД», ТОВ «Нікопрогресбуд», ТОВ «Басстрой».

Згідно з ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на викладенне, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про обґрунтованість заявленого позову в частині неправомірності нарахованої суми податку на прибуток в розмірі 204 843 грн. ((198 718 грн. (по взаємовідносинам з ТОВ «Модем ЛТД», ТОВ «Нікопрогресбуд», ТОВ «Басстрой») + 6 125 грн. (відображення у податковому обліку операцій погашення заборгованості перед ТОВ «ПП «Кодекс-Безпека» за 3 квартал 2010 року)) та застосування штрафних санкцій у сумі 51 210,75 грн. (49 679,50 грн. + 1 531,25 грн.), а також в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток підприємства у розмірі 218 250 грн. податковим повідомленням-рішенням № 0001222320 від 12.07.2011.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок суду апеляційної інстанції про часткове задоволення позовних вимог є вірним, а касаційні скарги сторін - необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги Публічного акціонерного товариства «Новопавлівський гранітний кар'єр» та Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний