Рішення

від 12.08.2015 по справі 910/14040/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2015Справа №910/14040/14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Юнітек" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Ірландський ПАБ" простягнення 1 934 615,63 грн. та звернення стягнення на предмет застави Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача:Орлов В.В. - юрисконсульт; від відповідача:Лисак О.М. - юрисконсульт;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнітек" (надалі - ТОВ "Юнітек") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ірландський ПАБ" (надалі - ТОВ "Ірландський ПАБ") про стягнення 1 938 414,55 грн. та звернення стягнення на предмет застави.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав на те, що відповідач, в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами Договору оренди обладнання з правом викупу №Ю-00000021/2 від 30.03.2011 р., порушив строки сплати чергових платежів викупної вартості обладнання, яке було передано за умовами вказаного Договору, внаслідок чого у позивача виникло право на стягнення з ТОВ "Ірландський ПАБ" суму основного боргу в розмірі 1 579 184,72 грн., 3% річних в розмірі 130 711,65 грн. та інфляційні втрати в розмірі 228 518,18 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про звернення стягнення на предмет застави, яким є обладнання, що було передане відповідачу згідно акту приймання-передачі об'єкта оренди за Договором оренди обладнання з правом викупу №Ю-00000021/2 від 30.03.2011 р. в межах задоволеної судом суми позовних вимог.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.07.2014 р. порушено провадження у справі №910/14040/14.

30.07.2014 р. представником позивача через загальний відділ суду було подано заяву про зміну предмету позову, яка на думку суду є уточненням позовних вимог, згідно змісту якої позивач просить суд залишити без змін пункти 1-4 прохальної частини позовної заяви та викласти пункт 5 в наступній редакції: "звернути стягнення на предмет застави, яким є обладнання, що було передане відповідачу згідно акту приймання-передачі об'єкта оренди за Договором оренди обладнання з правом викупу № Ю-00000021/2 від 30.03.2011 в межах задоволеної судом суми позовних вимог позивача, а саме: дробилка солоду - 1 шт., секція аерації сусла - 1 шт., автоматична система управління Schulzeasycontrol - 1 шт., циліндроконічні танки (ЦКТ) 10 ГЛ, 3бар - 1 шт., контроль температури для 4 ЦКТ - 1 шт., пивний насос - 1 шт., повітряний компресор - 1 шт., комплект для фільтрації повітря - 1 шт., установка для гліколевого охолодження - 1 шт., набір шлангів для пива - 1 шт., базове лабораторне обладнання - 1 шт., мийка/наповнювач КЕГ - 1 шт., циліндроконічні танки (ЦКТ) 5 ГЛ, 3 бар - 2 шт., модуль ємкостей готового пива 2*5 Гл - 1 шт., модуль ємкостей готового пива 2*10 Гл - 1 шт., комплект трубопроводів - 1 шт".

10.09.2014 р. представником позивача через загальний відділ суду було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог згідно змісту якої позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 1 579 184,72 грн., 3% річних у розмірі 140 518,98 грн. та інфляційні втрати в розмірі 211 796,81 грн., яка була прийнята судом.

03.10.2014 р. представником позивача через загальний відділ суду було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог в частині 3% річних з 140 518,98 грн. до 143 634,10 грн., яка була прийнята судом.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.10.2014 р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнітек" задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ірландський ПАБ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнітек" основну заборгованість у розмірі 1 579 184,72 грн., 142 912,48 грн. 3% річних, 211 796,81 грн. інфляційних втрат та 38 677,88 грн. витрат зі сплати судового збору. Крім того, з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнітек" в дохід Державного бюджету України стягнуто недоплачений судовий збір у розмірі 38 616,34 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2014 р. рішення господарського суду міста Києва від 03.10.2014 р. змінено, а саме п. 4 резолютивної частини рішення викладено в наступній редакції: "Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнітек" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 3-А; ідентифікаційний код: 32157767) в дохід Державного бюджету України (р/р 31215206783001, Одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, ідентифікаційний код 37993783, код платежу: 22030001) судовий збір у розмірі 34 311 (тридцять чотири тисячі триста одинадцять) грн. 71 коп.". В іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 03.10.2014 р. залишено без змін.

Крім того, не погоджуючись із рішенням господарського суду міста Києва від 03.10.2014 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ірландський ПАБ" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2014 р. Товариству з обмеженою відповідальністю "Ірландський ПАБ" було відмовлено у прийнятті апеляційної скарги.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.02.2015 р. ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 08.12.2014 р. скасовано, а справу передано до Київського апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ірландський ПАБ".

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2015 р. рішення господарського суду м. Києва від 03.10.2014 р. залишено без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ірландський ПАБ" без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.06.2015 р. рішення господарського суду міста Києва від 03.10.2014 р. та постанови Київського апеляційного господарського суду від 25.11.2014 р. та від 08.04.2015 р. скасовано повністю, а справу №910/14040/15 передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Києва від 17.06.2015 р. було призначено повторний автоматичний розподіл справи №910/14040/14.

17.06.2015 р. в результаті повторного автоматичного розподілу справ у господарському суді міста Києва справу №910/14040/14 передано судді Підченку Ю.О.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.06.2015 р. суддею Підченком Ю.О. прийнято справу №910/14040/14 до свого провадження та призначено її до розгляду на 07.08.2015 р.

В судовому засіданні 07.08.2015 р. судом, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву на 12.08.2015 р.

11.08.2015 р. представником позивача через загальний відділ суду було подано письмові пояснення згідно змісту яких позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

12.08.2015 р. представником відповідача через загальний відділ суду було подано письмові пояснення по справі згідно змісту яких проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання 12.08.2015 р. з'явився, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 12.08.2015 р. з'явився, проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні з підстав викладених у письмових поясненнях та відзиві на позовну заяву.

В судовому засіданні 12.08.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.03.2011 р. між ТОВ "Юнітек" (орендодавець) та ТОВ "Ірландський ПАБ" (орендар) було укладено Договір оренди обладнання з правом викупу №Ю-00000021/2 (надалі - Договір), відповідно до умов якого орендодавець зобов'язується надати в оренду з правом викупу орендарю обладнання - "Комплектуючі до лінії по виробництву пива фірми Kaspar Schulz Brauereimaschinenfabrik & Apparatebauanstalt KG" (далі - обладнання), перелік обладнання вказаний у Додатку №1, технічні характеристики обладнання вказані в Додатку №2 до даного Договору. Призначення обладнання - виробництво пива. Орендар зобов'язаний сплачувати орендодавцю орендну плату і викупити обладнання шляхом оплати частин його викупної ціни, що складає 1 810 984,72 грн., в т.ч. ПДВ 301 830,79 грн. (що складає 156 254,07 Євро по курсу 1 Євро = 11,59 грн.), згідно з графіком, вказаним в п. 3.3 даного Договору протягом строку дії даного Договору (п. 1.1 Договору).

Згідно з п. 1.2 Договору, обладнання, що передається в оренду, є власністю орендодавця і знаходиться на його балансі, при передачі обладнання в оренду складається відповідний акт приймання-передачі в оренду обладнання, який підписується уповноваженими представниками орендаря і орендодавця.

Право власності на обладнання переходить до орендаря тільки після повної оплати викупної вартості обладнання і решти платежів, які виникли в ході дії даного Договору. До внесення повної викупної вартості обладнання орендар зобов'язаний повністю сплачувати орендну плату і нести відповідальність за даним Договором. Передача обладнання у власність орендаря оформлюється двостороннім актом приймання-передачі (п. 1.3 Договору).

Згідно з п. 1.4 Договору, даний Договір діє з моменту його підписання до 31 грудня 2011 року або до повного виконання умов даного Договору.

Пунктом 1.5 Договору визначено, що після закінчення строку дії договору, за умови, що орендар повністю сплатив викупну вартість обладнання, та інші платежі, що виникли в процесі дії даного договору, уповноважені представники орендаря та орендодавця підписують акт прийому-передачі обладнання у в власність орендаря.

Відповідно до підпунктів а), б), в) п. 2.1 Договору орендодавець зобов'язаний підготувати обладнання до передачі його орендарю, включаючи складання акта прийому-передачі в оренду обладнання. В 30-денний строк після підписання Договору передати обладнання по акту прийому-передачі, в якому детально вказати технічний стан та призначення обладнання на момент здачі його в оренду. Підписати акт прийому-передачі обладнання у власність орендаря при отриманні повної викупної ціни.

Згідно із підпунктами а), з), к), м) пункту 2.2 Договору, орендар зобов'язаний прийняти обладнання по акту прийому-передачі. Повернути обладнання орендодавцю в тому ж стані, в якому воно знаходилось в момент передачі в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, у випадку відмови від викупу обладнання не пізніше трьох днів після повідомлення про відмову від викупу. В установлені Договором строки проводити розрахунки з орендодавцем по орендній платі, а також сплачувати сатину викупної вартості обладнання. Повернути обладнання протягом трьох робочих днів, якщо даний Договір буде розірваний.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що орендна плата за орендоване обладнання за місяць оренди вказується в специфікації №3 до Договору.

Відповідно до п. 3.2 Договору повна викупна вартість обладнання вказана в п. 1.1 даного Договору. Орендар зобов'язаний окремими платежами, протягом строку дії Договору, сплачувати викупну вартість обладнання у відповідності до графіку оплат, який вказаний в п. 3.3 даного Договору.

Графіком платежів оплати викупної вартості обладнання, у відповідності до п. 3.3 Договору, є:

- перший платіж в сумі 231 800,00 грн., в т.ч. ПДВ 38 633,33 грн. з 20 червня 2011 року по 30 червня 2011 року, що становить 20 000,00 євро за курсом 1 євро = 11,59 грн.;

- другий платіж в сумі 231 800,00 грн., в т.ч. ПДВ 38 633,33 грн. з 20 липня 2011 року по 30 липня 2011 року, що становить 20 000,00 євро за курсом 1 євро = 11,59 грн.;

- третій платіж в сумі 231 800,00 грн., в т.ч. ПДВ 38 633,33 грн. з 20 серпня 2011 року по 30 серпня 2011 року, що становить 20 000,00 євро за курсом 1 євро = 11,59 грн.;

- четвертий платіж в сумі 557 792,36 грн., в т.ч. ПДВ 92 965,39 грн. з 20 серпня 2011 року по 30 серпня 2011 року, що становить 48 127,04 євро по курсу 1 євро = 11,59 грн.;

- п'ятий платіж в сумі 557 792,36 грн., в т.ч. ПДВ 92 965,39 грн. з 20 жовтня 2011 року по 30 жовтня 2011 року, що становить 48 127,04 євро по курсу 1 євро = 11,59 грн.

Згідно з п. 5.1 Договору, на вимогу орендодавця даний Договір може бути достроково розірваний, якщо орендар має прострочення платежу відповідно до п. 3.3 даного Договору більше одного місяця. При достроковому розірванні Договору, у відповідності до даного пункту, сплачена викупна вартість обладнання орендарю не повертається.

Пунктом 8.2 Договору визначено, що гарантійний строк нормальної та безперебійної роботи обладнання, що надається орендодавцем по даному договору, складає - 12 календарних місяців від дати введення його в експлуатацію, але не більше 18 календарних місяців від дати поставки обладнання. Гарантійний термін складає вищевказаний період незалежно від переходу права власності.

Орендодавець зобов'язується протягом гарантійного строку в найкоротший період поставляти та замінювати всі частини обладнання, які виявляться дефектними внаслідок конструктивних недоліків або використання неякісного матеріалу та вийдуть із ладу (п. 8.3 Договору).

Гарантія не розповсюджується на швидкозношувані частини такі як: кільцеві ущільнення клапанів, люків,ущільнювальні кільця та деталі схильні нормальному зносу (п. 8.6 Договору).

Відповідно до п. 10.1 Договору, даний Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і скріплення їх печатками та діє до 31.12.2011 р. або до повного виконання умов даного Договору. Сплив строку дії даного Договору не є підставою для припинення зобов'язань між сторонами, що виникли в період його дії.

Пунктом 10.7 Договору сторони погодили, якщо інше прямо не передбачено даним Договором, даний Договір може бути розірваний тільки за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до даного Договору. Даний Договір вважається розірваним з моменту належного оформлення сторонами відповідної додаткової угоди до даного Договору, якщо інше не передбачено в самій додатковій угоді.

01.06.2011 р. позивачем на виконання умов Договору було передано, а відповідачем прийнято обладнання, загальна вартість якого складає 1 810 984,72 грн. (в т.ч. ПДВ), а саме - «Комплектуючі до лінії по виробництву пива фірми Kaspar Schulz Brauereimaschinenfabrik & Apparatebauanstalt KG» у складі: дробилка солоду - 1 шт., секція аерації сусла - 1 шт., автоматична система управління Schulzeasycontrol - 1 шт., циліндроконічні танки (ЦКТ) 10 ГЛ, 3бар - 1 шт., контроль температури для 4 ЦКТ - 1 шт., пивний насос - 1 шт., повітряний компресор - 1 шт., комплект для фільтрації повітря - 1 шт., установка для гліколевого охолодження - 1 шт., набір шлангів для пива - 1 шт., базове лабораторне обладнання - 1 шт., мийка/наповнювач КЕГ - 1 шт., циліндроконічні танки (ЦКТ) 5 ГЛ, 3 бар - 2 шт., модуль ємкостей готового пива 2*5 Гл - 1 шт., модуль ємкостей готового пива 2*10 Гл - 1 шт., комплект трубопроводів - 1 шт., що підтверджується актом прийому-передачі об'єкта оренди, копія якого наявна в матеріалах справи.

Відповідно до п. 3 акту приймання-передачі об'єкта оренди зазначено, що обладнання знаходиться в справному стані, до моменту передачі не використовувалось, не має внутрішніх та зовнішніх пошкоджень.

З матеріалів справи, а саме банківської виписки з особового рахунку позивача вбачається, що ТОВ "Ірландський ПАБ" на виконання умов Договору у період з червня по липень 2011 р. сплатило ТОВ "Юнітек" грошові кошти у загальному розмірі 231 800,00 грн., а саме: 29.06.2011 р. - 53 933,17 грн., 01.07.2011 р. - 155 400,00 грн. та 04.07.2011 р. - 22 466,83 грн.

01.09.2011 р. сторонами було підписано специфікацію №3 до Договору оренди обладнання з правом викупу №Ю-00000021/2 від 30.03.2011 р. згідно п. 1.1 якої сторони погодили, що орендна плата за оренду обладнання «Комплектуючі до лінії по виробництву пива фірми Kaspar Schulz Brauereimaschinenfabrik & Apparatebauanstalt KG», за базовий місяць оренди складає - 26 966,58 грн., в тому числі ПДВ - 4 494,43 грн.

Відповідно до п. 1.2 Специфікації орендар зобов'язаний своєчасно здійснювати оплату орендних платежів в розмірі, передбаченому сторонами в п. 1.1 Специфікації №3до Договору, не пізніше 05 числа кожного календарного місяця шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на розрахунковий рахунок орендодавця. Орендна плата за оренду обладнання вноситься наперед у вигляді авансу.

Орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату протягом усього періоду перебування обладнання в оренді, навіть у тому випадку, якщо обладнання не використовується орендарем (п. 1.3 Специфікації).

В пункті 1.4 Специфікації сторони керуючись ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України погодили, що орендна плата застосовується з 01.06.2011 р. тобто з моменту підписання акту приймання-передачі обладнання в оренду. Орендна плата за червень, липень, серпень, вересень 2011 р., у розмірі 107 866,32 грн. орендар зобов'язується перерахувати орендодавцю в строк до 05.09.2011 р.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, 08.07.2011 р. відповідачем на адресу позивача було надіслано лист №62/11 в якому повідомлялось про виявлені несправності в роботі обладнання, яке було передано відповідачу за Договором та пропонувалось усунути такі несправності у триденний термін.

В подальшому, листи такого ж змісту за №63/11, №66/11, №71/11, №77/11 та №78/11 відповідач направляв позивачу, відповідно, 12.07.2011 р., 15.07.2011 р., 01.08.2011 р., 16.08.2011 р. та 23.08.2011 р.

При цьому, в листі від 12.07.2011 р. №63/11, крім вимог про усунення несправностей в роботі обладнання, відповідач водночас повідомляв також про зупинення платежів за Договором з 12.07.2011 р.

09.09.2011 р. позивачем на адресу відповідача було надіслано лист №25, в якому керуючись п. 5.1 Договору вказав на необхідність дострокового його розірвання та вимагав сплатити орендну плату у розмірі 107 866,32 грн. протягом семи днів з дати отримання даного листа та повернути орендоване обладнання у строк до 22.09.2011 р.

Крім того, листами №30 від 15.09.2011 р., №32 від 29.08.2011 р. та №33 від 29.09.2011 р. позивач підтвердив факт розірвання Договору оренди з правом викупу №Ю-00000021/2 від 30.03.2011 р. в односторонньому порядку.

Спір у даній справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання по сплаті викупної вартості обладнання, яке було передано відповідачу в орендне користування за Договором оренди з правом викупу №Ю-00000021/2 від 30.03.2011 р.

Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Приписами ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що останній за своєю правовою природою є договором лізингу.

Відповідно до ч. 1 статті 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Згідно ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про най'.: (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Аналогічне визначення договору лізингу міститься і у статті 1 Закону України "Про фінансовий лізинг".

Відносини, що виникають у зв'язку з договором лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку та Законом України "Про фінансовий лізинг" (частина 2 статті 806 Цивільного кодексу України та частина 1 статті 2 Закону України "Про фінансовий лізинг").

За договором лізингу майновий інтерес лізингодавця полягає у розміщенні та майбутньому поверненні з прибутком грошових коштів, а майновий інтерес лізингоодержувача - в можливості користуватися та придбати предмет лізингу у власність.

Отже, договір фінансового лізингу поєднує в собі, зокрема, елементи договорів оренди та купівлі-продажу.

Згідно зі статтею 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом та інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Належне виконання лізингоодержувачем обов'язків зі сплати всіх лізингових платежів, передбачених договором лізингу, означає реалізацію ним права на викуп отриманого в лізинг майна.

Таким чином, на правовідносини, що складаються між сторонами договору лізингу щодо одержання лізингодавцем лізингових платежів у частині покупної плати за надання майна в майбутньому у власність лізингоодержувача, поширюються загальні положення про купівлю-продаж.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару, встановлену в договорі. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно зі статтею 697 Цивільного кодексу України договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

При цьому ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України також передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

А згідно із частиною 4 статті 653 Цивільного кодексу України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом п. 5.1 Договору визначено, що на вимогу орендодавця даний Договір може бути достроково розірваний, якщо орендар має прострочення платежу відповідно до п. 3.3 даного Договору більше одного місяця. При достроковому розірванні Договору, у відповідності до даного пункту, сплачена викупна вартість обладнання орендарю не повертається.

Згідно із п.п. з) п. 2.1 Договору орендодавець зобов'язаний письмово сповістити орендаря не пізніше, ніж за дві неділі про майбутнє розірвання Договору, як у зв'язку із закінченням строку дії Договору, так і при односторонньому розірванні.

Судом встановлено, що позивачем було направлено на адресу відповідача лист №25 від 09.09.2011 р. відповідно до якого вказав на необхідність розірвання Договору №Ю-00000021/2 від 30.03.2011 р. з 26.09.2011 р.

Відповідачем було отримано зазначений лист 13.09.2011 р., що підтверджується наявною у матеріалах справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення №0208101661245 (0200218082768).

Крім того, позивачем повідомлення №30, №32 та №33 про розірвання Договору №Ю-00000021/2 від 30.03.2011 р. було надіслано на адресу відповідача 15.09.2011 р., 28.09.2011 р. та 29.09.2011 р.

За таких обставин суд дійшов до висновку, що Договір оренди з правом викупу №Ю-00000021/2 від 30.03.2011 р. було розірвано в односторонньому порядку з ініціативи позивача.

Отже, враховуючи те, що Договір було розірвано в односторонньому порядку з ініціативи позивача 26.09.2011 р., право власності на предмет оренди (лізингу) від позивача до відповідача не перейшло, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача несплаченої частини вартості цього майна у розмірі 1 579 184,72 грн., яке залишилося у власності позивача, є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 01.10.2013 р. у справі № 11/5005/2290/2012/3-28гс13 та від 29.10.2013 р. у справі №7/5005/2240/2012/3-31гс13

Решта заявлених вимог про стягнення 3% річних у розмірі 143 634,10 грн. та інфляційних втрат у розмірі 211 796,81 грн. грн. також не підлягають задоволенню як похідні вимоги.

Крім того, ТОВ "Юнітек" було заявлено вимогу про звернення стягнення на предмет застави, яким є обладнання, що було передане відповідачу згідно акту приймання-передачі об'єкта оренди за Договором оренди обладнання з правом викупу №Ю-00000021/2 від 30.03.2011 р. в межах задоволеної судом суми позовних вимог позивача, а саме: дробилка солоду - 1 шт., секція аерації сусла - 1 шт., автоматична система управління Schulzeasycontrol - 1 шт., циліндроконічні танки (ЦКТ) 10 ГЛ, 3бар - 1 шт., контроль температури для 4 ЦКТ - 1 шт., пивний насос - 1 шт., повітряний компресор - 1 шт., комплект для фільтрації повітря - 1 шт., установка для гліколевого охолодження - 1 шт., набір шлангів для пива - 1 шт., базове лабораторне обладнання - 1 шт., мийка/наповнювач КЕГ - 1 шт., циліндроконічні танки (ЦКТ) 5 ГЛ, 3 бар - 2 шт., модуль ємкостей готового пива 2*5 Гл - 1 шт., модуль ємкостей готового пива 2*10 Гл - 1 шт., комплект трубопроводів - 1 шт.

Проте, суд приходить до висновку щодо необґрунтованості вказаних вимог з огляду на наступне.

Обґрунтовуючи позовні вимоги в цій частині, позивач зазначив, що з огляду на застосування до правовідносин щодо викупу обладнання правових норм, які регулюють зобов'язання з купівлі-продажу товару з розстроченням платежу (у кредит), відповідно до частини 6 статті 694 та частини 3 статті 695 Цивільного кодексу України - з моменту передання товару, проданого в кредит, і до його оплати продавцю належить право застави на цей товар. Таким чином, позивач стверджує, що у нього на підставі закону виникло право застави на обладнання, передане за договором оренди з викупом, звернення стягнення на яке не замінює самої вимоги кредитора (позивача) про стягнення з боржника (відповідача) суми боргу, а є додатковим способом захисту кредитора.

Судом встановлено, що позивач зареєстрував право застави на обладнання, передане за договором оренди з викупом, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №44687001 від 14.07.2014 р., копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Проте, суд приходить до висновку щодо необґрунтованості вказаних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею), порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Законом встановлено, що застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду (частина 1 статті 574 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1, 2 статті 576 Цивільного кодексу України предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення. Предметом застави може бути майно, яке заставодавець набуде після виникнення застави (майбутній урожай, приплід худоби тощо).

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (ч. 1 ст. 572 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 694 Цивільного кодексу України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. З моменту передання товару, проданого в кредит, і до його оплати продавцю належить право застави на цей товар (частини 6 статті 694 Цивільного кодексу України). Відповідно до частини 1 статті 695 Цивільного кодексу України договором про продаж товару в кредит може бути передбачено оплату товару з розстроченням платежу. До договору про продаж товару в кредит з умовою про розстрочення платежу застосовуються положення частин третьої, п'ятої та шостої статті 694 цього Кодексу (частина 3 статті 695 Цивільного кодексу України).

Проте, суд вважає, що вимоги позивача є необґрунтованими в цій частині, з огляду на те, що до правовідносин, які виникли на підставі спірного договору в частині викупу обладнання не можуть застосовуватись норми, які регулюють купівлю-продаж товару у кредит, зокрема, з розстроченням платежу. Зокрема, норми, які містяться у статтях 694, 695 Цивільного кодексу України, передбачають випадки, коли право власності на товар у покупця виникає у момент передачі продавцем товару покупцю. Відповідно і право застави, передбачене частиною 6 статті 694 Цивільного кодексу України, виникає щодо товару, право власності на який переходить до покупця з моменту передачі товару. Так, за загальним правилом, відповідно до частини 1 статті 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Однак, відповідно до пункту 1.3 Договору оренди обладнання з правом викупу №Ю-00000021/2 право власності на обладнання переходить до орендаря тільки після повної оплати викупної вартості обладнання і решти платежів, які виникли в ході дії даного договору, тобто визначено інший момент виникнення права власності, ніж передбачений частиною 1 статті 334 Цивільного кодексу України. З урахуванням того, що предметом застави може бути лише те майно, яке є власністю заставодавця або буде набуте ним (а не може бути набутим) після виникнення застави, та з огляду на те, що власником обладнання, переданого за договором оренди з правом викупу №Ю-00000021/2, є позивач (так як відповідачем не були сплачені платежі викупної вартості майна), та договором і законом (який застосовується до даних правовідносин) не передбачено права застави позивача на вказане майно, позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 4 3 судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували заявлені позовні вимоги, а тому суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнітек" відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано - 17.08.2015 р.

Суддя Ю.О. Підченко