Рішення

від 19.08.2015 по справі 908/3587/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 18/104/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2015 справа № 908/3587/15

за позовом приватного підприємства агрофірми "Світлана" (71670, Запорізька область, Василівський район, с. Мала Білозерка, вул. Жовтнева, буд. 49-А)

до відповідача-1 Головного управління Держземагенства у Запорізькій області (69059, місто Запоріжжя, вул. Парамонова, 15)

до відповідача-2 Головного управління Держземгеокадастру у Запорізькій області (69095, місто Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50)

про спонукання до продовження дії договору оренди земельної ділянки № 380 від 17 липня 2009 р. на тих самих умовах

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Попов В.Г., довіреність № б/н від 05.01.2015 р., паспорт серії СВ №401061 від 04.07.2001 р.;

від відповідача-1: Кротенок С.В., довіреність № 14 від 25.05.2015 р.;

від відповідача-2: не з'явився; в судовому засіданні 05.08.2015 р. - Кісь Р.Б., довіреність № 1 від 15.06.2015 р., паспорт серії СЕ № 206573 від 20.05.2003 р.;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 10.06.2015 року звернувся позивач - приватне підприємство агрофірма "Світлана" з позовною заявою до відповідача - Головного управління Держземагенства у Запорізькій області про поновлення строку дії договору оренди земельної ділянки № 380 від 17 липня 2009 р. на тих самих умовах на строк до 29.12.2019 р.

Ухвалою суду від 11.06.2014 року порушено провадження у справі № 908/3587/15, присвоєно справі номер провадження 18/104/15, судове засідання призначене на 01.07.2015 р.; до участі у справі в якості відповідача-2 залучено Головне управління Держземгеокадастру у Запорізькій області, розгляд справи почато заново, судове засідання призначено на 05.08.2015 р.; в судовому засіданні оголошувалась перерва до 19.08.2015 р. Розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу, за наявними у справі матеріалами та закінчений 19.08.2015 р., судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги; на виконання вимог суду надав витребувані документи. Крім того, з метою захисту своїх інтересів надав заяву про застосування судом положень п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України. Підставою для звернення з позовом до суду зазначав наступне: позивач є орендарем земельної ділянки загальною площею 76,2000 га, контур № 186, яка знаходиться за адресою: територія Малобілозерської сільської ради, Василівського району Запорізької області на підставі договору оренди землі № 380 від 17.07.2009 р. Вказаний договір зареєстровано у Василівському райвідділі Запорізької регіональної філії ДП «Центр ДЗК» 29.12.2009 р. Відповідно до п. 7 договору строк його дії п'ять років, тобто до 29.12.2014 р. Протягом дії зазначеного договору, орендар належним чином виконував його умови, заборгованість зі сплати орендних платежів відсутня. До закінчення строку дії договору позивач, скористався переважним правом на поновлення дії договору, звернувся до відповідаач-1 з листом-повідомленням про продовження строку дії договору та надав проекти додаткової угоди у трьох екземплярах, які отримані відповідачем-1 11.11.2014 р. Відповіді про погодження або відмову у продовженні договірних правовідносин від відповідача-1 на адресу позивача не надходило. Як пояснив позивач, на теперішній час він продовжує користування земельною ділянкою та сплачує за неї орендні платежі у встановленому законом порядку. З огляну на викладене, керуючись ст.ст. 4, 20, 32-33, 36, 43, 44, 49, 82-85, 115 ГПК України просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача-1 підтримав заперечення, що надані суду 05.08.2015р. та 18.08.2015 р. Заперечення вмотивовані наступним: положеннями ст. 33 Закону України «Про оренду землі» закріплено право орендаря, який належним чином виконував зобов'язання за договором оренди, на переважене право перед іншими особами на укладання договору на новий строк. На думку відповідача-1 для застосування вказаної статті та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити наступні юридичні факти: чи належно орендар виконує свої обов'язки за договором; чи повідомив орендар до спливу строку договору орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладання договору на новий строк; чи додав орендар до листа-повідомлення проект додаткової угоди. Листом-повідомленням від 10.12.2014 р. вих. № 19-8-0.4-12661/2-14 відповідач-1 запропонував позивачеві виправити недоліки, а саме надати документи, які підтверджують проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що необхідно для визначення розміру орендної плати. Позивачем зазначені вимоги не виконав, вдруге з відповідним проханням про продовження строку дії договору не звертався. Звертав увагу суду, що положення ст. 33 Закону України «Про оренду землі» щодо переважного права орендаря перед іншими особами на укладання договору оренди землі на новий строк не можуть бути примусом для власника земельної ділянки і передбачають право, а не обов'язок на переукладання договору оренди, враховуючи при цьому статті 6, 203, 316, 317, 319, 321, 651 ЦК України щодо свободи договору, укладання його за наявності вільного волевиявлення особи, непорушності права власності та здійснення цього права власником відповідно до закону на власний розсуд, за своєю волею, незалежно від волі інших осіб необхідності згоди обох сторін при укладанні чи зміні договору. Недоведеність обставини належного виконання орендарем своїх обов'язків за умовами договору за приписами ч. 1 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» позбавляє позивача переважного права на поновлення договору оренди землі від 17.07.2009 р. № 380. З урахуванням зазначеного просив в позові відмовити.

Представник відповідача-2 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. В судовому засіданні 05.08.2015 р. представник Головного управління Держземгеокадастру у Запорізькій області заперечував проти позову з підстав, що зазначені відповідачем-1, просив в позові відмовити.

Заслухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд,

ВСТАНОВИВ:

Василівська районна державна адміністрація Запорізької області (орендодавець) та приватне підприємство Агрофірма «Світлана» (орендар, позивач у справі) 17.07.2009 р. уклали договір оренди землі № 380 (надалі договір).

Пунктами 1, 2 договору встановлено, що орендодавець надає, а орендар приймає на підставі розпорядження районної державної адміністрації від 25.06.2009 р. № 424 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватному підприємству агрофірма «Світлана» для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться за адресою: територія Малобілозерської сільської ради, контур № 186, Василівського району Запорізької області в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться на території Малобілозерської сільської ради. В оренду передається земельна ділянка у контурі № 186, загальною площею 76,2000, в тому числі рілля 76,2000 га (кадастровий номер земельної ділянки 2320983300:06:001:0010).

Відповідно до п. 7 договору договір укладено на п'ять років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Договір зареєстровано у Василівському райвідділі Запорізької регіональної філії ДП Центр «ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29 грудня 2009 року за № 040926600119.

Про факт передачі орендарю обумовленої договором № 380 земельної ділянки свідчить підписаний обома сторонами та скріплений печаткою орендодавця Акт прийому-передачі від 17.07.2009 р.

У зв'язку із зміною розміру грошової оцінки земельної ділянки, 27.03.2012 р. сторонами підписаний договір № 630 про внесення змін до договору оренди землі, яким у пункті 5 договору визначили новий розмір грошової оцінки земельної ділянки - 1707961,35 грн. Відповідно внесли зміни до п. 8 та п. 9, які виклали у новій редакції.

З 01.01.2013 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 р., відповідно до якого райдержадміністрації не наділено повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів. Вищезазначені повноваження передано до центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів. На території Запорізької області дані функції передано Головному управлінню Держземагенства у Запорізькій області. За таких обставин з набранням чинності зазначеного вище закону розпорядником земель за договором оренди землі № 380 від 17.07.2009 р. стало Головне управління Держземагенства у Запорізькій області (відповідач-1 у справі).

Враховуючи положення договору оренди землі № 380 від 17.07.2009 р. та норми чинного законодавства, позивач спрямував на адресу відповідача-1 лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі № 15, який отримано відповідачем-1 11.11.2014 р., про що свідчить вхідний штамп підприємства (арк.с. 19). В листі позивач, з посиланням на статтю 33 Закону України «Про оренду землі», повідомив про існування наміру поновити договір оренди (державна реєстрація від 29.12.2009 р. № 040926600119) на п'ять років. До листа-повідомлення доданий проект додаткової угоди у трьох екземплярах.

У відповіді відповідач-1 (лист № 19-8-0.4-12661/2-14 від 10.12.2014 р.) повідомив позивача про те, що для об'єктивного розгляду звернення необхідно надати документи, які підтверджують проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки (витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки).

Враховуючи, що п.п. 13 п. 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, зареєстрованого 05.06.2015 р., Головне управління розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах визначених Земельним кодексом України, на території Запорізької області, позивач спрямував і до ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області лист-пропозицію про укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі № 11 від 03.07.2015 р. (арк.с. 83). Додатком до листа-повідомлення позивачем додані: додаткова угода про поновлення договору оренди в двох примірниках; копія рішення Василівської районної ради від 26.06.2015 р. № 14 про визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки; витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку.

Зазначений лист-повідомлення отримано відповідачем-2 03.07.2015 р., про що міститься відмітка про вхідний номер кореспонденції № 19-464/0/24-15.

У відповіді відповідач-2 посилався на сплив строку дії договору - 29.12.2014 р., тобто відсутність правових підстав для продовження припиненого договору. Також зазначав про необхідність повернення об'єкта оренди, внаслідок відсутності договірних правовідносин.

Проаналізувавши обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про поновлення строку дії договору оренди землі на тих самих умовах підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом частини другої статті 792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі».

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Об'єктом оренди є земельна ділянка.

За змістом статті 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно з нормою статті 79-1 ЗК України земельна ділянка набуває ознак об'єкта цивільних прав з моменту її формування з присвоєнням кадастрового номера та внесення в Державний земельний кадастр.

Разом із тим положення статті 79-1 ЗК України, статті 3 Закону України «Про оренду землі», що визначення об'єкта оренди не поширюється на відносини щодо оренди земельної частки (паю).

За змістом статей 18, 20 Закону України «Про оренду землі» (у редакції чинній на момент укладення договору оренди землі) договір оренди землі підлягає державній реєстрації, якщо такий договір укладений. Після державної реєстрації укладеного договору оренди землі він набирає чинності.

Положеннями ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоді встановленої форми.

Цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін при укладенні спірних договорів, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України у постанові від 19.02.2014 року у справі № 6-162цс13.

Як вбачається з матеріалів справи позивач та орендодавець дійшли згоди щодо істотних умов договору оренди земельної ділянки, скріпивши 17.07.2009 року договір своїми підписами, що і є моментом укладення договорів.

З урахуванням п. 7 договору, норм Закону України «Про оренду землі» та ЦК України, дати державної реєстрації у Василівському райвідділі Запорізької регіональної філії ДП ЦДЗК (29.12.2009 р.) слід вважати, що договір діяв з 29.12.2009 р. по 29 грудня 2014 р.

Згідно п. 2.17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» від 17.05.2011 року № 6, у вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, судам слід враховувати положення статті 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», який набрав чинності з 12.03.2011).

У частині першій статті 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Крім того, стаття 764 ЦК України передбачає таку правову конструкцію, як поновлення договору найму, яка зводиться по суті до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, по-перше, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, та, по-друге, відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця.

Стаття 33 Закону України «Про оренду землі» фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди.

Так, у частинах першій - п'ятій статті 33 цього Закону передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Виходячи з приписів статей 319, 626 ЦК України реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду землі», можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Таким чином, згідно із частинами першою - п'ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» у разі поновлення договору оренди землі умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, передбачених статтею 15 цього Закону, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частинами восьмою, дев'ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку ; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Аналіз наведеної норми закону свідчить, що у орендаря виникає право на продовження дії договору у разі: належного виконання умов договору; своєчасного звернення з листом-повідомленням до орендодавця; надсилання на адресу орендодавця проекту додаткової угоди; відсутність заперечень орендодавця щодо подальших правовідносин.

Матеріали справи містять довідку Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області Василівського району від 25.06.2015 р. № 3920, якою підтверджено належне та своєчасне виконання позивачем зобов'язань щодо внесення орендних платежів за землю (арк.с. 48); платіжні доручення про сплату орендних платежів за період з січня 2015 р. по травень 2015 р. (арк.с. 27-28).

Відповідачі доказів протиправної поведінки позивача під час дії договору оренди землі № 380 від 17.07.2009 р. суду не надали; позицію позивача щодо належного виконання зобов'язань за договором не спростували.

З огляду на викладе слідує, що позивач належним чином, як то вимагає Закон та умови договору, виконував свої зобов'язання за договором оренди № 380 від 17.07.2009 р. та, як наслідок, у нього виникло переважне право на продовження дії договору оренди землі.

Також позивачем доведений факт своєчасного повідомлення/звернення до орендодавця (відповідача-1) з листом-повідомленням по намір скористатися переважним правом укладання договору із наданням проекту додаткової угоди.

Із аналізу відповіді, наданої Головним управлінням Держземагенства у Запорізькій області, слідує, що відмови у пролонгації договору оренди землі позивач не отримав; йому запропоновано виконати нову нормативно грошову оцінку землі, яка, згідно ст. 15 ЗУ «Про оренду землі», не є істотною умовою договору оренди землі, оскільки із набранням чинності Податкового кодексу України оренда плата визначається та сплачується за його правилами.

Отже, позивачем виконані вимоги, передбачені ст. 33 Законом України «Про оренду землі» для поновлення договору оренди, а відповідачем-1, у свою чергу, не здійснено дій, які б сприяли такому поновленню, додаткову угоду не підписано.

Згідно ч. 3 ст. 179 ГК України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 ГК України, спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Таким чином, законодавством України, чинним на час виникнення спірних правовідносин, передбачена обов'язковість оформлення додаткової угоди до договору оренди землі для оформлення факту його поновлення. А відтак, способом захисту порушеного права є укладення додаткової угоди.

Враховуючи той факт, що після закінчення строку дії договору оренди, позивач продовжує користуватись орендованою земельною ділянкою та належним чином виконує договірні зобов'язання в частині внесення орендної плати та той факт, що орендодавець протягом встановленого чинним законодавством місячного строку, не скористався наданим йому правом на звернення до позивача з запереченням у поновленні договору оренди землі та звільнення земельної ділянки, проте продовжував отримувати орендну плату у відповідності до умов договору оренди землі, суд дійшов до висновку, що договір оренди земельної ділянки від 17.07.2009 р. є поновленим.

Відповідно до ст. 84 ГПК України, у спорі, що виник при укладенні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

Зазначена правова позиція викладена у п. 9.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року «Про судове рішення».

В матеріалах справи міститься Додаткова угода (арк.с 87), яку позивач направляв відповідачу-1 первісно та Додаткова угода (арк.с 85), яку позивач направляв відповідачу-2 в подальшому для підписання.

Первісно направленою Додатковою угодою (арк.с 87) позивач запропонував викласти преамбулу в іншій редакції змінивши орендодавця на відповідача-1; поновити термін дії договору оренди земельної ділянки № 380 від 17.07.2009 р. на п'ять років; внести зміни до п. 5 та п. 9 договору, виклавши п. 5 розділу «Предмет договору» в наступній редакції: « 5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно листа Відділу Держземагенства у Василівському районі Запорізької області від 27.08.2014 р. № 06-20/2002 з урахуванням коефіцієнту індексації, на 2014 рік становить 1702883,95 грн.». Пункт 9 розділу «Орендна плата» викласти в наступній редакції: « 9. Орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі у розмірі 51086,52 грн. на рік, що становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки». Всі інші умови вищевказаного договору не зачеплені даною угодою, залишаються незмінними.

Додатковою угодою, направленою відповідачу-2, позивач запропонував викласти преамбулу в іншій редакції змінивши орендодавця на відповідача-2; поновити термін дії договору оренди земельної ділянки № 380 від 17.07.2009 р. на п'ять років; внести зміни до п. 5 та п. 9 договору, виклавши п. 5 розділу «Предмет договору» в наступній редакції: « 5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно Рішення Василівської районної ради Запорізької області від 26.06.2015 р. № 14 скликання складає 2160168,00 грн.». Пункт 9 розділу «Орендна плата» викласти в наступній редакції: « 9. Орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі у розмірі, що становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки». Всі інші умови вищевказаного договору не зачеплені даною угодою, залишаються незмінними.

Частинами 1 і 2 статті 43 ГПК України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно з ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування заявлених позовних вимог.

При розгляді справи судом з'ясовано, що 05.06.2015 р. (в день направлення позову до суду, згідно відбитку поштового штемпелю на конверті, (арк. с. 37) здійснено державну реєстрацію юридичної особи - Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, до завдань якого віднесено розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах визначених Земельним кодексом України, на території Запорізької області. Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, згідно наказу № 135 від 18.06.2015 р., погодилася із пропозицією ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області щодо можливості забезпечення здійснення покладених на ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області функцій і повноважень ГУ Держземагенства у Запорізькій області, що припиняється.

Таким чином, на час вирішення спору відповідач-2 є розпорядником земель державної власності сільськогосподарського призначення в межах визначених Земельним кодексом України, на території Запорізької області, та, в розумінні ст. 33 ЗУ «Про оренду землі», саме з уповноваженим керівником ГУ Держгеокадастру у Запорізькій області без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) має укладатися додаткова угода про поновлення договору оренди землі.

Виходячи зі змісту позовних вимог та поданої заяви про застосування пункту 2 частини 1 статті 83 ГПК України, приймаючи до уваги положення ст. 33 ЗУ «Про оренду землі» суд, з метою захисту прав і законних інтересів позивача, вважає можливим вийти за межі поставлених позовних вимог та захистити право позивача шляхом визнання договору поновленим із зобов'язанням уповноваженого органу укласти додаткову угоду до договору оренди землі про його пролонгацію.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню щодо відповідача-2.

Щодо відповідача-1 в позові відмовляється.

Судовий збір в повному обсязі покладається на відповідача-1, внаслідок того, що спір виник через неправомірну бездіяльність даної особи.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати договір оренди землі № 380 від 17 липня 2009 р., зареєстрований у Василівському райвідділі Запорізької регіональної філії ДП Центр «ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29 грудня 2009 року за № 040926600119, поновленим на тих самих умовах на строк п'ять років.

3. Зобов'язати уповноваженого керівника Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, місто Запоріжжя, вул. Українська, буд. 50, код 39820689) укласти із приватним підприємством Агрофірма «Світлана» (71670, Запорізька область, Василівський район, с. Мала Білозерка, вул. Жовтнева, буд. 49-А, код 32186316) додаткову угоду про поновлення договору оренди землі № 380 від 17 липня 2009 р., що зареєстрований в Державному реєстрі земель 29.12.2009 р. за № 040926600119, в наступній редакції:

«ДОДАТКОВА УГОДА

про поновлення терміну дії до Договору оренди землі № 380 від 17.07.2009 року

Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69095, м. Запоріжжя, вулиця Українська, 50, код ЄДРПОУ 39820689) в особі

---

, який (а) діє на підставі

---

, іменований в подальшому «Орендодавець», з одного боку, та

Приватне підприємство Агрофірма «Світлана» (71670, Запорізька область, Василівський район, с. Мала Білозерка, вул. Жовтнева, буд. 49-А, код ЄДРПОУ 32186316) в особі директора Стражника В.Є., який діє на підставі статуту, іменований в подальшому «Орендар», з другого боку, уклали цю Додаткову угоду про наступне:

1. Поновити термін дії договору оренди землі № 380 від 17.07.2009 року (державна реєстрація від 29.12.2009 року № 040926600119) на п'ять років.

2. Всі інші умови вищевказаного договору не зачеплені даною угодою, залишаються незмінними.

3. Ця Додаткова угода є невід'ємною частиною Договору оренди землі № 380 від 17.07.2009 р. (державна реєстрація від 29.12.2009 р. № 040926600119) із Договором № 630 про внесення змін до Договору оренди землі від 27.03.2012 року (державна реєстрація 12.04.12 р. за №23209000400)».

4. Стягнути з Головного управління Держземагенства у Запорізькій області (69059, місто Запоріжжя, вул. Парамонова, 15, код 38461250) на користь приватного підприємства агрофірми «Світлана» (71670, Запорізька область, Василівкий район, с. Мала Білозерка, вул. Жовтнева, буд. 49-А, код 32186316) 1218,00 грн. (одну тисячу двісті вісімнадцять грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ.

5. В позові до Головного управління Держземагенства у Запорізькій області - відмовити.

Суддя В.В. Носівець

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 21 серпня 2015 р.