Постанова

від 25.08.2009 по справі 1/164/09

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

1/164/09

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"25" серпня 2009 р. Справа № 1/164/09

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Савицького Я.Ф.                     

                   Суддів:  Гладишевої Т.Я.

                                  Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання Лисіній О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 25.08.2009 р.

від позивача: Чумак О.В., довіреність №12 від 01.06.2009р.;

від відповідача: Євтєєва Т.В., довіреність від 23.06.2009р.;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Бізнесхолл”

на рішення господарського суду Миколаївської області

від 14липня 2009 року

по справі №1/164/09

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Рідний продукт”

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Бізнесхолл”

про стягнення 45234,15 грн. боргу, який складається з основного боргу в сумі 30484,83 грн., збитків від інфляції в сумі 4495,69 грн., пені в сумі 4183,77 грн., річні проценти у сумі 3021,38 грн., штрафна неустойка в сумі 3048,48 грн..

          Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу.

В судовому засіданні 25.08.2009р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови

В с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 14.07.2009р. по справі №1/164/09 (суддя Васильєва Л.І.) частково задоволено позов ТОВ „Рідний продукт” до ТОВ „Бізнесхолл” про стягнення 45234,15 грн. боргу, який складається з основного боргу в сумі 30484,83 грн., збитків від інфляції в сумі 4495,69 грн., пені в сумі 4183,77 грн., річні проценти у сумі 3021,38 грн., штрафна неустойка в сумі 3048,48 грн.: стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 42187, 67 з якої: 30484, 83 грн. –основного боргу, 4495, 69 грн. - збитків від інфляції, 4183, 77 грн. - пені, 3021, 38 грн. - 10% річних, 421,58 грн. держмита, та 109,98 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в іншій частині позову відмовлено з посиланням на те, що : 1) з матеріалів справи вбачається, що відповідач належним чином не виконав умов договору поставки № SIM-27-06/07 від 27.07.2007р., укладеного між ТОВ „Рідний продукт” та ТОВ „Бізнесхолл” щодо оплати прийнятої продукції по видатковій накладній за № 3658 від 28.05.2008р. на суму 35758,70 грн., заборгованість по якій становить 30484,83 грн., вказана заборгованість визнана відповідачем, про що свідчить акт звірки, у зв'язку з чим та ст. 526 Цивільного кодексу України позовна вимога позивача про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 30484,83 грн. підлягає задоволенню; 2) пп. 7.2 договору передбачено нарахування пені в разі несвоєчасної або неповної сплати відповідачем отриманого товару, згідно з наданим позивачем розрахунком розмір пені за період з 06.06.2008р. по 06.02.2009р. становить 4183, 77 грн., який є обґрунтованим та підлягає задоволенню; 3)пп. 7.3 договору та згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 10 % річних від простроченої суми за весь час прострочення, позивачем наданий до позовної заяви розрахунок відсотків річних в сумі 3021,38 грн. та розрахунок інфляційних в розмірі 4495,69 грн., який відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а отже підлягає задоволенню; 4) між тим, не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 10% від вартості неоплаченого товару передбачених п.п. 7.3 договору, оскільки у відповідності до ст. 61 Конституції України, - ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, та суд не вбачає правових підстав щодо звернення стягнення з відповідача додаткового штрафу передбаченого п.п. 7.3 договору за порушення строку оплати вартості отриманого ним товару; 5) заперечення відповідача спростовуються матеріалами справи та є необґрунтованими, оскільки згідно з накладною № 3658 від 28.05.2008р. відповідачем дійсно отриманий товар на суму 35758,70 грн., що підтверджується підписом представника та печаткою підприємства на накладній оригінал якої оглянутий судом в судовому засіданні 14.07.2009р.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернулося ТОВ „Бізнесхолл” з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області по справі №1/164/09 від 14.07.2009р. частково і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, мотивуючи це тим, що: 1) господарським судом першої інстанції розглянуто справу за відсутністю представника відповідача, при цьому судом відмовлено у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку розгляду справи, чим порушено ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 30, 77 Господарського процесуального кодексу України; 2) в рішенні зазначено, що відповідач прийняв від позивача товар на суму 35758,70 грн. за видатковою накладною №3658 від 28.05.2008р., проте в матеріалах справи відсутні будь-які докази отримання відповідачем вказаного товару, оскільки позивачем не надано до суду довіреності на одержання цінностей, виданої ТОВ „Бізнесхолл”; 3) у видатковій накладній в якості підстави поставки товару вказано інший номер договору ніж договір поставки № SIM-27-06/07 від 27.07.2007р., що свідчить про те, що зобов'язання виникло не з поставки за договором, внаслідок чого позивачем безпідставно нараховано штрафні санкції за невиконання відповідачем умов договору, до того ж позивачем було невірно обраховано строк нарахування штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов'язання з 06.06.2008р., оскільки п. п. 2.2 договору передбачено відстрочку оплати на 14 днів з дня поставки товару.   

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ТОВ „Бізнесхолл”, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення з огляду на таке.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила, що 27.06.2007р. між ТОВ „Бізнесхолл” (покупець) та ТОВ „Рідний продукт” (постачальник) укладено договір поставки товару № SIM-27-06/07, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність покупця товар, вказаний у накладній, а покупець –прийняти та сплатити його вартість на умовах, визначених договором.

В період з 25.03.2008р. по 28.05.2008р. ТОВ „Рідний продукт” передало ТОВ „Бізнесхолл” товар –продукти харчування на суму 401462,91 грн. (за видатковими накладними №2429 від 25.03.2008р., №2437 від 31.03.2008р., №2721 від 14.04.2008р., №2731 від 25.04.2008р., №3633 від 06.05.2008р., №3642 від 14.05.2008р., №3657 від 26.05.2008р. та №3658 від 28.05.2008р. –арк. спр. 31, 64-70).

ТОВ „Бізнесхолл” частково оплатило поставлений товар на суму275000 грн., про що свідчать виписки банку (арк. спр. 32-40), до того ж покупцем було здійснено повернення постачальнику товару на суму 82457,75 грн., про що свідчать видаткові накладні (повернення) (акр. спр. 20-30).

30.06.2008р. ТОВ „Бізнесхолл” та ТОВ „Рідний продукт” склали акт звірки взаємних розрахунків (арк. спр. 14), в якому вказали, що станом на 30.06.2008р. заборгованість ТОВ „Бізнесхолл” на користь ТОВ „Рідний продукт” становить 279265,74 грн., вказаний акт підписаний сторонами.

Станом на 31.08.2008р. заборгованість ТОВ „Бізнесхолл” перед ТОВ „Рідний продукт” становила 134048,27 грн., про що свідчить акт звірки взаємних розрахунків від 31.08.2008р., підписаний сторонами.

21.04.2009р. ТОВ „Рідний продукт” направило на адресу ТОВ „Бізнесхолл” претензію №61, в якій просили погасити заборгованість ТОВ „Бізнесхолл” перед ТОВ „Рідний продукт” у розмірі 40484,83 грн..

ТОВ „Бізнесхолл” відповіді на претензію не надало, заборгованість не сплатило, у зв'язку з чим ТОВ „Рідний продукт” звернулося до господарського суду з позовною заявою до ТОВ „Бізнесхолл” про стягнення заборгованості у розмірі 30484,83 грн., пеню у розмірі 4183,77 грн., 10% річних у розмірі 3021,38 грн., збитки від інфляції в розмірі 4495,69 грн., штрафну неустойку у сумі 3048,48 грн., посилаючись при цьому на ст. ст. 525-526, 536, 541, 599, 610, 625, 692 Цивільного кодексу України та ст. ст. 193, 202, 216, 218, 224 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Такі ж самі положення містяться й у ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Як свідчать матеріали справи, на момент звернення ТОВ „Рідний продукт” до господарського суду з позовом заборгованість відповідача за поставлений товар становила 30484,83 грн..

Не приймаються до уваги колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду твердження відповідача, що ним не було отримано товар за накладною №3658 від 28.05.2008р., оскільки ТОВ „Бізнесхолл” не видавало довіреності на отримання цінностей за вказаною накладною, так як про прийняття товару ТОВ „Бізнесхолл” свідчить підпис представника ТОВ „Бізнесхолл” та відбиток печатки ТОВ „Бізнесхолл” на вказаній видатковій накладній, акт звірки взаємних розрахунків від 30.06.2008р., в якому вказано, що ТОВ „Бізнесхолл” отримав за вказаною накладною товар на суму 35758,70 грн..

Вищенаведене свідчить про обґрунтованість позовної вимоги ТОВ Рідний продукт” про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 30484,83 грн., а отже господарським судом першої інстанції цілком правомірно задоволено вказану позовну вимогу, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 30484,83 грн..

У позові ТОВ „Рідний продукт” просило стягнути з відповідача пеню у розмірі 4183,77 грн..

Згідно з ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються наступні господарські санкції: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно господарські санкції (ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України).

Статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з п. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Положеннями п. 7.2 договору поставки № SIM-27-06/07 від 27.06.2008р. передбачено, що за безпідставну відмову в оплаті вартості переданого постачальником покупцю товару, а також несвоєчасну чи неповну оплату товару, покупець зобов'язаний сплатити пеню у розмірі 0,5% від вартості несплаченого товару за кожний день прострочення.

Позивачем наданий до позову розрахунок пені, в якому вказано строк нарахування пені 180 днів, починаючи з 06.06.2008р..

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 06.06.2008р. з врахуванням п. 2.2 договору заборгованість відповідача перед позивачем становила 311915,56 грн., між тим позивач нараховує пеню із суми 35758,70 грн., що не перевищує суми заборгованості та не заборонено чинним законодавством.

Дослідивши, наданий позивачем розрахунок пені, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що господарським судом першої інстанції цілком правомірно задоволено вказану позовну вимогу та стягнуто з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 4183,77 грн., оскільки умовами договору було передбачено відповідальність покупця за несвоєчасне виконання зобов'язання по оплаті товару, та матеріалами справи доведено невиконання відповідачем умов договору в частині своєчасної та повної оплати за поставлений постачальником товар.

Також у позовній заяві ТОВ „Рідний продукт” просило стягнути з відповідача штрафну (договірну) неустойку у розмірі 10% від вартості несплаченого товару при простроченні оплати більше ніж на 15 календарних днів у розмірі 3048,48 грн., 10% річних у розмірі 3021,38 грн. та витрати від інфляції у розмірі 4495,69 грн., посилаючись при цьому на ст. 625 Цивільного кодексу України та п. 7.3 договору.

Частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.3 договору сторони встановили, що покупець сплачує постачальнику, крім пені, передбаченої п. 7.2 договору, додатково штрафну (договірну) неустойку у розмірі 10% від вартості несплаченого товару при простроченні оплати більше ніж на 15 календарних днів, а також відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити постачальнику суму основного боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 10% річних від простроченої суми.

Позивачем зроблений розрахунок відсотків річних в сумі 3021,38 грн. та розрахунок інфляційних в розмірі 4495,69 грн., який відповідає чинному законодавству та обставинам справи.

Між тим, господарським судом першої інстанції цілком правомірно відмовлено у задоволенні позовної вимоги ТОВ „Рідний продукт” щодо стягнення штрафної (договірної) неустойки у розмірі 10% від вартості несплаченого товару при простроченні оплати більше ніж на 15 календарних днів, посилаючись на те, що відповідно до ст. 61 Конституції України, - ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Не приймаються до уваги колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду твердження скаржника про те, що господарським судом першої інстанції розглянуто справу за відсутністю представника відповідача, при цьому судом відмовлено у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку розгляду справи, чим порушено ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 30, 77 Господарського процесуального кодексу України, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, представник ТОВ „Бізнесхолл” в судові засідання не з'являвся, 03.07.2009р. до канцелярії суду подав клопотання, про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю присутності повноважного представника в судовому засіданні 14.07.2009 року, та продовження строк вирішення спору у відповідності до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому представник ТОВ „Бізнесхолл” доказів в обґрунтування заявленого клопотання не надав, у зв'язку з чим господарським судом було цілком правомірно відмовлено у задоволенні клопотання з тих підстав, що клопотання відповідача є необґрунтованим, до того ж неможливість присутності представника юридичної особи в судовому засіданні не є достатньою підставою для відкладення розгляду справи, оскільки представництво інтересів відповідача в судовому засіданні могло здійснюватися також керівником підприємства або іншою особою в силу повноваження, що ґрунтується на довіреності. Поважною причиною такого перенесення може вважатися та, існування якої зумовлено факторами об'єктивного характеру, що не залежить від волі заявника, тобто ні за яких обставин не можуть бути ним змінені чи усунуті.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення господарського суду Миколаївської області слід залишити без змін, оскільки воно відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101 –103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, –

П о с т а н о в и в :

Рішення господарського суду Миколаївської області від 14.07.2009р. по справі №1/164/09 залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                                             Савицький Я.Ф.

Суддя                                                                                                                    Гладишева Т.Я.

Суддя                                                                                               Лавренюк О.Т.