Постанова

від 24.09.2009 по справі 45/61-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2009 р. № 45/61-09

Вищий господарський суд України у складі колегії су ддів:

головуючого - судді Дерепи В.І.,

суддів : Грека Б.М. - (доповідача у с праві),

Капацин Н.В.

розглянувши у відкритому с удовому засіданні касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1

на постанову Харківського апеляційног о господарського суду від 07.07.09

у справі № 45/61-09

господарського суду Харківської області

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1

до Приватного підприємства "Інтехбуд"

про стягнення 42440,00 грн.

за участю представників в ід:

позивача не з'явилися, були належно повідомлені

відповідача не з'явилися, були належно повідомлені

В С Т А Н О В И В :

Суб'єкт підприємницьк ої діяльності-фізична особа ОСОБА_1 звернулась до госп одарського суду Харківської області з позовом, в якому, з у рахуванням уточнень, просила стягнути на свою користь з Пр иватного підприємства "Інтех буд" 42000,00 грн. основного боргу, 4244 0,00 грн. пені та відшкодувати по зивачу понесені судові витра ти по справі, обґрунтовуючи с вої вимоги неналежним викона нням з боку відповідача зобо в'язань з оплати поставленог о позивачем товару по догово ру № ДГ-0000017, укладеному між пози вачем та відповідачем 01.07.08.

Рішенням господарського с уду Харківської області від 29.04.09 (суддя Калініченко Н.В.), зал ишеним без змін постановою Х арківського апеляційного го сподарського суду від 07.07.09 (кол егія суддів у складі: головую чого-судді Істоміної О.А., судд ів: Барбашової С.В., Пушай В.І.), п озов задоволено частково: ст ягнуто з ПП "Інтехбуд" на корис ть позивачки 42000,00 грн. основног о боргу, 5153,45 грн. пені, 4771,53 грн. дер жавного мита та 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне за безпечення судового процесу , в решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із судовим и актами у справі в частині ві дмови в позові, позивачка зве рнулася до Вищого господарсь кого суду України з касаційн ою скаргою, в якій просить їх в цій частині скасувати, позов задовольнити в повному обся зі. Касаційна скарга мотивов ана тим, що суди безпідставно обмежили суму стягнення штр афних санкцій з вказівкою на положення Закону України "Пр о відповідальність за несвоє часне виконання грошових зоб ов'язань" та вимоги статті 232 Го сподарського кодексу Україн и та 258 Цивільного кодексу Укр аїни. На думку скаржника, згід но з вимогами частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України , розмір грошової неустойки м оже бути збільшено за письмо вою домовленістю сторін, що і мало місце в даному випадку, а тому пеня підлягає стягненн ю у розмірі, встановленому по зивачем та відповідачем в сп ірному Договорі, та за період з липня 2008 року по липень 2009 рок у (1 рік), що не суперечить полож енням чинного законодавства .

Заслухавши суддю-доповід ача, розглянувши та обговори вши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами норм матеріального та процесуаль ного права, колегія суддів Ви щого господарського суду Укр аїни вважає, що касаційна ска рга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстан цій встановлено, що 01.07.08 між поз ивачем та відповідачем уклад ено договір за № ДГ-0000017, відпові дно якого, позивач зобов'язав ся поставити відповідачу тов ар на загальну суму 46000,00 грн., а в ідповідач взяв на себе зобов 'язання оплатити вартість то вару шляхом перерахування гр ошових коштів на поточний ра хунок позивача на протязі З б анківських днів з моменту по ставки. Позивач, на виконання умов договору, передав, а відп овідач отримав товар на зага льну суму 46000,00 грн. 20.08.08 та 21.08.08 відп овідач провів частковий розр ахунок за отриманий товар з п озивачем в розмірі 4000,00 грн., про що свідчать наявні у справі к опії банківських виписок. За боргованість складає 42000,00 грн. Судами попередніх інстанцій задоволено позовні вимоги в частині стягнення заборгова ності, судові акти в цій части ні не оскаржуються, а тому не п еревіряються господарським судом касаційної інстанції.

Пунктом 1.6. договору передба чено нарахування пені в розм ірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день простр очення у разі порушення відп овідачем термінів щодо оплат и товару. Враховуючи цей пунк т договору, позивач звернувс я до суду з вимогою про стягне ння з відповідача 42440,00 грн. Розг лянувши дану вимогу господар ські суди визначилися, що вон а підлягає задоволенню лише частково, в сумі 5153,45 грн., посила ючись на обмеження, встановл ені Законом України "Про відп овідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'яз ань", статтями 232 Господарсько го кодексу України та 258 Цивіл ьного кодексу України, якими встановлено, що розмір пені н е може перевищувати подвійно ї облікової ставки НБУ, а її на рахування припиняється чере з шість місяців від дня коли з обов'язання мало бути викона но.

Колегія суддів Вищого гос подарського суду України вва жає за необхідне погодитися з такою правовою позицією су дів попередніх інстанцій з о гляду на те, що дійсно, чинним законодавством обмежений ро змір пені, яка підлягає стягн енню. Так, відповідно до ч.2 ст. 3 43 Господарського кодексу Укр аїни, платник грошових кошті в сплачує на користь одержув ача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що вст ановлюється за згодою сторін , але не може перевищувати под війної облікової ставки Наці онального банку України, що д іяла у період, за який сплачує ться пеня. Аналогічні положе ння містить Закон України "Пр о відповідальність за несвоє часне виконання грошового зо бов' язання". Відповідно до с т. 232 Господарського кодексу У країни нарахування штрафних санкцій за прострочення вик онання зобов'язання припиня ється через шість місяців ві д дня, коли зобов'язання мало б ути виконано. Тому судами пра вомірно обмежено розмір пені подвійною обліковою ставкою НБУ та шістьма місяцями.

Щодо посилання позивача на те, що в договорі може бути пе редбачено інший розмір пені, ніж встановлено законодавст вом, то дійсно, враховуючи при нцип свободи договору, таку у мову сторони можуть передбач ити в угоді. Втім, в судовому п орядку, з врахуванням принци пу добросовісності і розумно сті, підлягає стягненню пеня лише в розмірі, який законода вчо обмежений.

Отже, доводи касаційної ска рги спростовуються вищевикл аденим та не можуть бути підс тавою для скасування постано ви у справі, а тому, постанову апеляційного господарськог о суду слід залишити без змін , так як вона ухвалена при повн ому з' ясуванні судами всіх обставин справи та при вірно му правозастосуванні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1115 - 11111, 113 Господа рського процесуального коде ксу України, Вищий господарс ький суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Суб'єк та підприємницької діяльнос ті-фізичної особи ОСОБА_1 залишити без задоволення, по станову Харківського апеляц ійного господарського суду в ід 07.07.09 у справі № 45/61-09 залишити бе з змін.

Головуючий - суддя В. Дерепа

Судді Б. Грек

Н. Капацин