Постанова

від 16.04.2009 по справі 2а-644/08

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

щ

    ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"16"

квітня 2009 р.

        справа № 2а-644/08

Колегія

суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:

                Бишевська Н.А.

    суддів:                 Юхименка О.В.  Мірошниченка М.В.

при

секретарі судового засідання:    

Тюріній А.Ю.

   за участю :

представника

позивача -Коваль Л.М., довіреність  від

02.08.07 р.

представника

відповідача -ОСОБА_1,  довіреність  № НОМЕР_1 від 29.09.08 р., ОСОБА_2,

довіреність НОМЕР_2 від 14.04.09 р.

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу

приватного підприємства ТУТ

на постанову

Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2008 р.

у справі

№2а-644/08

за позовом приватного

підприємства ТУТ

до

Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції

про

скасування податкових повідомлень-рішень, -

В

с т а н о в и л а :

    У лютому 2008 року приватне підприємство

ТУТ(далі ПП ТУТ,  позивач) звернулося до

Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом про визнання

протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Верхньодніпровської

об'єднаної державної податкової інспекції (далі 

ОДПІ, відповідач ) від 24.07.2007 р. НОМЕР_3, від 27.08.2007 р. НОМЕР_4,

від 12.11.2007 р. НОМЕР_5, від 22.01.2008 р. НОМЕР_6.

Постановою

Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2008 р (

суддя  Шлай А.В.) . відмовлено у

задоволенні позову ПП ТУТ.

Рішення суду

обґрунтовано тим,  що  податковим органом  в результаті проведеної невиїзної,

документальної  перевірки  позивача, виявлено  взаємовідносини останнього з  виробничо -комерційною фірмою

Азовтрансстрой,  стосовно  даного підприємства  за даними 

Жовтневої МДПІ м .Маріуполя є дані 

про ліквідацію  в 2001 році , в

зв'язку з чим  відповідачем  встановлено 

порушення  ст.7 п.п. 7.4.5  Закону України Про податок на додану

вартість,  оскільки  позивач 

завищив    податковий кредит  з ПДВ на суму 

5705,72 грн. за період березень - 

травень  2005 року,

 Не погодившись із постановою суду першої

інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення

судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову

суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити позов позивача.

У

апеляційній скарзі позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, вказує, що відповідач

провів перевірку позивача, яка не передбачена законодавством, тому акт

перевірки складено з порушенням норм діючого законодавства, а податкові повідомлення-рішення

є протиправними та підлягають скасуванню. 

Крім того, позивач зазначає   про

помилковість висновку   суду першої

інстанції   з питання ліквідації   контрагента 

позивача, оскільки матеріали справи 

не містять   підтвердження факту

скасування  державної реєстрації  виробничо -комерційної фірми

Азовтрансстрой,   суд не врахував

численні   неточності акту перевірки як

-то  назва підприємства  -контрагента, 

назву  суду,який виносив рішення стосовно  фірми Азовтрансстрой.

У судовому

засіданні  представники сторін   підтримали 

свої доводи та заперечення , надали пояснення суду.

Заслухавши   представників   сторін, 

розглянувши матеріали справи, 

колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню,

виходячи з наступного.

17.07.2007

р.  Верхньодніпровською ОДПІ  проведена невиїзна документальна позапланова

перевірка ПП ТУТз питань правових відносин з ВКФ Азовтрансстройза період з

17.01.2005 р. по 31.12.2006 р.

Перевіркою

встановлені порушення позивачем пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України Про

податок на додану вартістьу вигляді завищення позивачем податкового кредиту з

ПДВ на 5705,72 грн., в тому числі у березні 2005 року на 1200 грн., в квітні

2005 року на 2189,00 грн., в травні 2005 року на 2315,92 грн..

За

наслідками перевірки складено акт №364/230-32906476 від 17.07.2007 р. На

підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення НОМЕР_3 від

24.07.2007 р. про визначення суми податкового зобов'язання (з урахуванням

штрафних (фінансових) санкцій) на загальну суму 8559 грн.

Вказане

податкове повідомлення-рішення  оскаржено

позивачем  в адміністративному

порядку,  однак  рішення 

податкового органу  винесено не на

користь   позивача , в результаті     чого відповідачем  в подальшому 

прийняті податкові повідомлення-рішення від 27.08.2007 р. НОМЕР_4, від

12.11.2007 р. НОМЕР_5, від 22.01.2008 р. НОМЕР_6.

Як зазначено

в  акті перевірки  повноти 

і своєчасності  відображення  в обліку 

та звітності  операцій по

взаємовідносинам  з  ВКФ Азовтрансстрой, позивач в  березні, квітні та травні 2005 року мав

взаємовідносини  з ВКФ Азовтранстрой,

письмова угода між підприємствами відсутня.

Зазначене

підприємство   за вказаний період

поставляло позивачеві  товари , на що

виписані  податкові накладні №№ 16,

24/2,24/1, 32,37, копії яких наявні в справі. Суми податку  на додану вартість  по зазначених 

податкових накладних  включені  до податкового   кредиту 

відповідного   періоду ,

відображені у книзі   придбання товарів

та відповідають  даним  податкових 

декларацій з ПДВ   за березень,

квітень травень 2005 року.

  Контролюючим органом з метою

підтвердження  правомірності віднесення

сум ПДВ до податкового кредиту, направлено запит  до Жовтневої  

МДПІ   м. Маріуполя , де

зареєстровано  ВКФ Азовтрансстрой.

 Відповідно до отриманої   відповіді , 

відповідачем  встановлено, що  ВКФ Азовтрансстройрішенням  господарського суду  м. Маріуполя 25.12.2001 р.  № 13/458 

ліквідовано,  платником   податку на додану вартість  підприємство  

зареєстровано не було.

  Виходячи з викладеного,  керуючись 

ст. 7 п.п. 7.2.4  Закону України №

168, відповідач  зазначає, що  право на 

нарахування  податку   та складання податкових    накладних 

надається виключно  особам

зареєстрованим  як платники податку  у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.  

  Не підлягають 

включенню до  складу податкового

кредиту суми сплаченого  податку у

зв'язку  з придбанням товарів,

робіт,  послуг, не підтверджені

податковими накладними  чи митними

деклараціями.

  Оскільки, на  

думку відповідача    ПП  Тутнеправомірно включило до складу

податкового кредиту   суми ПДВ,  підтверджені  

податковими накладними, які виписані 

не платником    ПДВ ,   зазначене  

свідчить про завищення   позивачем

податкового кредиту  з ПДВ на суму

5795,72 грн.

  Відповідно до ст.. 69  Кодексу адміністративного судочинства

України,   доказами в  адміністративному   судочинстві є  будь -які 

фактичні дані, на підставі яких  

суд встановлює  наявність або

відсутність  обставин, що

обґрунтованість   вимоги  і заперечення осіб,  які беруть  участь у справі, та інші обставини, що мають

значення  для правильного  вирішення 

справи.

 В матеріалах 

зазначеної справи  єдиним

доказом  , який містить  дані по суті спору, суд першої інстанції

визначив   акт перевірки   відповідача.

 Позивач правомірно зазначає,   що 

діюче законодавство не передбачає 

такого виду перевірки як позапланова невиїзна  документальна 

перевірка. Зазначений акт перевірки 

позивача  суперечить   Порядку оформлення   результатів 

невиїзних документальних , виїзних 

планових та позапланових перевірок 

з питань дотримання  податкового,

валютного та іншого законодавства , затверджений  наказом ДПА України  10.08.2005 року № 327.

 В адміністративних справах про  протиправність рішень, дій чи  бездіяльності суб'єкта  владних повноважень обов'язок щодо

доказування  правомірності свого   рішення, дії чи бездіяльності   покладається на відповідача, якщо він   заперечує  

проти  адміністративного  позову. Зазначене    містить ст.. 71 Кодексу адміністративного

судочинства України.

 Судова колегія   вважає, що 

відповідачем  не доведено

правомірність   здійсненого  нарахування , 

виходячи з наступного:

 -  в

акті перевірки   контрагента  позивача 

зазначено  ВКФ

Азовтрансстрой,  в запиті   Верхньодніпровської ОДПІ  від 15.05.07 р.  № 7049/10/23-006   зазначено  

підприємство ВКФ Азовтрансстрой,  

-   належним чином завірена  копія рішення господарського суду  м. Маріуполя  

від 25.12.2001 р.  стосовно

ліквідації  ВКФ Азовтрансстрой,     в справі відсутня,

-  дані про  

відсутність реєстрації  платника

ПДВ -  ВКФ Азовтрансстрой,   відсутні .

Посилання   представника   відповідача 

в судовому засіданні   на

наявність   єдиного реєстру платників

ПДВ, який є  загальнодоступним ,   судова колегія вважає   недоречним , оскільки   по перше -  

реєстрація   ВКФ

Азовтрансстрой,    відповідно до

свідоцтва  про державну реєстрацію,

свідчить про те що ПП ВКФ Азовтрансстройвнесено до єдиного  державного реєстру підприємств  та організацій   в 1996 році, значно раніше  виникнення   

єдиного реєстру платників ПДВ, по -друге -докази на які сторона

посилається  в обґрунтування своєї  позиції повинні  бути надані до справи.

- в справі

відсутні  будь -які відомості від  Жовтневої 

МДПІ м. Маріуполя , на які посилається суд першої інстанції.

             В зв'язку з викладеним, слід зазначити , що

посадові особи  органів державної  влади, відповідно до ст. 19 Конституції  України  

зобов'язані діяти  лише на

підставі , в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та 

законами України.

             При викладених обставинах,  відсутності належних доказів ,  на які   

посилається   контролюючий

орган,  стверджувати про наявність

порушення , передбаченого   ст.7, п.7.4,

пп. 7.4.5 Закону України Про податок на додану вартість,  на думку суду 

є передчасним   та безпідставним.

Не може контролюючий орган  

стверджувати   про безпідставність

віднесення  позивачем сум ПДВ   до податкового кредиту   по 

ознаці    видачі податкових

накладних   не платником ПДВ,  а суд  

з цих підстав   відмовляти в

задоволенні позову, в той час як 

матеріали справи   не містять  даних  

на які спирається   контролюючий

орган.  Обовязок   щодо доказування   правомірності свого рішення , дії чи

бездіяльності  покладається на

відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного  позову ( ч. 2 ст. 71 КАС України)

              Рішення  є законним тоді, коли суд, виконавши всі

вимоги   процесуального законодавства і

всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами

матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а при

їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи

із загальних засад і змісту законодавства України.

              Обгрунтованим визнається рішення,

в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи,

висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними,

відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в

судовому засіданні.

                Судова колегія  вважає , що 

постанова суду   прийнята  без урахування обставин справи,   при неповному  зясуванні 

обставин,  що мають значення

для   справи ,  що  є

підставою для її скасування, та задоволення апеляційної  скарги   

позивача.      

   Керуючись ст. ст. 195,  198, 202, 205, 207 КАС України, колегія

суддів, -

  П о с т а н о в и л а :

Апеляційну

скаргу приватного підприємства ТУТна постанову Дніпропетровського окружного

адміністративного суду від 19.12.2008 р. у справі №2-а-644/08  задовольнити.

Постанову

Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2008 р. у справі

№2-а-644/08 скасувати.

Позов

задовольнити. Визнати протиправними та скасувати  податкові повідомлення -рішення

Верхньодніпровської  ОДПІ  від 24.07.07 р. № НОМЕР_3, від 27.08.07

р.  № НОМЕР_4, від  12.11. 07 р. № НОМЕР_5, від 22.01.08 р. №

НОМЕР_3.-

Постанова

набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та підлягає оскарженню

відповідно до ст. 212 КАС України.

Постанову

виготовлено відповідно до ст. 160 КАС України 

24.04.2009 року.

Головуючий суддя:                                                                         

Н.А. Бишевська

Судді:                                                                                         

       О.В. Юхименко

М.В. Мірошниченко