Постанова

від 19.08.2015 по справі 902/333/13-г

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2015 року Справа № 902/333/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Іванової Л.Б. (доповідач), Владимиренко С.В., Саранюка В.І., розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії Публічного акціонерного товариства "Укрексімбанк" у м. Вінниці на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 20.05.2015 у справі№ 902/333/13-г Господарського суду Вінницької області за позовомЗаступника прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії Публічного акціонерного товариства "Укрексімбанк" у м. Вінниці до Приватного підприємства "Автокрафт" простягнення 11679833,51 грн. заборгованості за участю представників сторін:

прокуратури: Онуфрієнко М.В., посв. від 03.01.2015 № 031806

позивача: не з'явилися

відповідача: не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Окремою ухвалою Господарського суду Вінницької області від 26.02.2015 у справі № 902/333/13-г (суддя Банасько О.О.) ухвалено начальнику Відділу примусового виконання рішень ДВС України усунути порушення законності і недоліки в діяльності щодо своєчасного виконання вимог господарського суду; зобов'язано начальника Відділу примусового виконання рішень ДВС України: розглянути дану окрему ухвалу Господарського суду Вінницької області щодо зловживання процесуальними правами у встановленому законом порядку, вжити заходи щодо недопущення у майбутньому зазначених в окремій ухвалі порушень процесуального законодавства з боку Відділу примусового виконання рішень ДВС України; про розгляд даної окремої ухвали та прийняті заходи повідомити Господарський суд Вінницької області в строк до 12.03.2015.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.05.2015 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Юрчук М.І., судді Бучинська Г.Б., Мамченко Ю.А.) окрему хвалу Господарського суду Вінницької області від 26.02.2015 у справі №902/333/13-г скасовано.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії Публічного акціонерного товариства "Укрексімбанк" у м. Вінниці звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.05.2015 у справі № 902/333/13-г, окрему ухвалу Господарського суду Вінницької області від 26.02.2015 у цій справі залишити в силі.

Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права та невідповідність висновків апеляційного господарського суду обставинам справи. Доводи касаційної скарги мотивовані тим, що основною причиною винесення окремої ухвали було систематичне невиконання без поважних причин органом ДВС неодноразових вимог суду щодо надання належним чином засвідчених копій матеріалів виконавчого провадження відповідно до вимог п. 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003" і зазначені обставини не були враховані судом апеляційної інстанції.

Сторони згідно з приписами статті 111-4 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак позивач та відповідач не скористалися передбаченим законом правом на участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового акту, вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Заступник прокурора Вінницької області звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі його філії у м. Вінниці до Приватного підприємства "Автокрафт" про стягнення 11679833,51 грн., з яких 9299177, 49 грн. основного боргу, 1466587,49 грн. відсотків, 48412,19 грн. комісії, 865656,34 грн. пені, та 1809178,66 дол. США, з яких 1567745,78 дол. США основного боргу, 241432,88 дол. США відсотків.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 10.04.2013 позов задоволено повністю.

29.04.2013 на виконання вказаного рішення суду видано наказ.

18.07.2014 до Господарського суду Вінницької області надійшла скарга Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" за № 07-09/794 від 17.07.2014 на бездіяльність посадових осіб ДВС у справі № 902/333/13-г.

Ухвалами Господарського суду Вінницької області від 14.01.2015, 29.01.2015 та від 12.02.2015 Відділ примусового виконання рішень ДВС України було зобов'язано надати суду матеріали виконавчого провадження № 38663128, оформлені належним чином.

Станом на 26.02.2015 Відділ примусового виконання рішень ДВС України ухвали суду від 14.01.2015, 29.01.2015 та від 12.02.2015 належним чином не виконав, належним чином оформлені матеріали виконавчого провадження № 38663128 до суду не подав.

За таких обставин місцевий господарський суд процесуальні дії Відділу примусового виконання рішень ДВС України, що виражались у ненаданні витребуваних судом документів, розцінив як зловживання належними суб'єкту процесуальними правами, що стало підставою винесення Господарським судом Вінницької області окремої ухвали.

Відповідно до ст. 90 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.

Окрема ухвала - засіб реагування господарського суду на виявленні під час судового розгляду порушення законності або суттєвих недоліків у діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, їх працівників чи посадових осіб.

Як визначено п. 5.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011, в окремій ухвалі має бути зазначено закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його стаття, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. Просте перерахування допущених порушень без зазначення конкретних норм чинного законодавства або перерахування норм права, порушення яких встановлено у судовому розгляді, є неприпустимим. Вказівки, що містяться в окремій ухвалі, повинні бути максимально конкретними і реальними для виконання.

Скасовуючи окрему ухвалу Господарського суду Вінницької області від 26.02.2015 у справі № 902/333/13-г, апеляційний господарський суд виходив з того, що:

- в ухвалах Господарського суду Вінницької області від 14.01.2015 та від 29.01.2015 вимоги стосовно надання доказів Відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України сформульовані наступним чином: "2. Матеріали виконавчого провадження щодо виконання наказу суду від 26.04.2013 по справі № 902/333/13-г (належним чином завірені копії в справу)".

- до початку судового засідання 12.02.2015 органом ДВС було подано відзив на скаргу щодо бездіяльності посадових осіб Державної виконавчої служби, до якого додано копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 38663128 на 233 аркушах, які сформовані у єдиний пакет документів, прошнурований (прошитий), пронумерований, скріплений печаткою державної установи та засвідчений підписом виконуючого обов'язки начальника відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.

- відкладаючи розгляд справи ухвалою від 12.02.2015 у зв'язку невиконанням вимог суду органом ДВС, суд першої інстанції не мотивував підстави неприйняття як належних доказів наданих у прошитому вигляді копій матеріалів виконавчого провадження ВП №38663128, та не зазначив, у якій формі чи яким способом такі копії мають бути засвідчені;

- роз'яснення способу, у який мають бути засвідчені копії документів, зокрема дотримання вимог Закону України "Про нотаріат", Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та п. 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003" щодо засвідчення кожної сторінки документу з відтиском печатки установи містяться в ухвалі Господарського суду Вінницької області від 26.02.2015, якою відкладено розгляд справи на 12.03.2015;

- вимоги подачі засвідчених документів вказаним в ухвалі способом мали б бути виконані органом ДВС до наступного судового засідання - 12.03.2015 і факт неподання належним чином засвідчених копій у роз'яснений судом спосіб міг би мати місце в наступному судовому засіданні - тобто не раніше 12.03.2015;

- висновку про неподання засвідчених копій у роз'яснений вище спосіб суд першої інстанції дійшов у судовому засіданні 26.02.2015 та розцінив це як невиконання вимог суду, що спрямоване на затягування судового процесу та є зловживанням органом ДВС своїми процесуальними правами; .

- п. 5.27 ДСТУ 4163-2003. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів, Закон України "Про нотаріат" та Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не містить вимог щодо засвідчення кожної сторінки документу;

- надані Відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України матеріали виконавчого провадження сформовані таким чином, що всі сторінки ВП № 38663128 (в копіях) складені у хронологічному порядку по даті прийняття чи даті надходження, пронумеровані, прошиті, посвідчені засвідчувальним написом, скріплені печаткою і такий спосіб подання копій матеріалів ВП №38663128 та їх посвідчення не є порушенням вимог ст. 32-34, 36 Господарського процесуального кодексу України.

- судом першої інстанції не обґрунтовано в оскаржуваній ухвалі, чи є бездіяльність органу ДВС в частині невиконання вимог суду, вказаних в ухвалах від 14.01.2015, 29.01.2015 та 12.02.2015, порушенням законності чи недоліком в діяльності установи, а зазначаючи про зловживання процесуальними правами, суд першої інстанції не зазначив у чому полягає умисне затягування судового процесу.

Враховуючи вищенаведені обставини справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що окрема ухвала є передчасно прийнятою, необґрунтованою, формальною за змістом та не містить конкретних і реальних для виконання вказівок суду щодо дій чи вимог, які мають бути усунуті, що свідчить про неправильне застосування місцевим господарським судом статті 90 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується із вказаним висновком суду апеляційної інстанції, який відповідає встановленим фактичним обставинам справи і ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм законодавства при прийнятті оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим колегія суддів не вбачає підстав для її зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії Публічного акціонерного товариства "Укрексімбанк" у м. Вінниці залишити без задоволення.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.05.2015 у справі № 902/333/13-г Господарського суду Вінницької області залишити без змін.

Головуючий суддя: Л. Іванова

судді: С. Владимиренко

В. Саранюк