Рішення

від 17.08.2015 по справі 910/15030/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2015Справа №910/15030/15

За позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Білгород-Дністровської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Білгород-Дністровського морського порту)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРНАТ ШИППИНГ ЛТД"

про стягнення 10 850, 46 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Скопінцев Ю.Ю.;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Білгород-Дністровської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Білгород-Дністровського морського порту) (далі -позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРНАТ ШИППИНГ ЛТД" (далі -відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 10 850, 46 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 81-ХД від 26.03.2012 р. про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.06.2015 порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 06.07.2015 за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався у порядку п.п. 1-2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання вдруге не з'явився, причин неявки суду не повідомив, однак про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача двічі був належним чином повідомлений про судове засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 17.08.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.03.2012 між Державним підприємством «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» (далі - балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАРНАТ ШИППИНГ ЛТД» (далі - орендар) укладено договір № 81-ХД про відшкодування витрат балансоутримувача та надання комунальних послуг орендарю, умовами якого передбачено, що балансоутримувач забезпечує обслуговування та експлуатацію двоповерхової будівлі літ. 54 (інв. № 33, реєстровий номер 01125689.5.ПКПИЧС123), що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Шабська, 81, а також утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на надання вказаних послуг пропорційно до займаної ним площі нежитлового приміщення.

Орендар користується нежитловим приміщенням № 4 загальною площею 30, 4 кв.м., яке розташоване на першому поверсі будівлі.

Орендоване приміщення використовується з метою розміщення офісу.

Відповідно до п. 2.2.3. договору, орендар зобов'язався не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок балансоутримувача будівлі за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщення, на ремонт відповідно до відновної вартості приміщення, а також за комунальні послуги.

При несвоєчасному внесенні плати, сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми наданих послуг за кожен день прострочки.

Згідно п. 3.1.2. договору, балансоутримувач будівлі має право стягнути в установленому порядку прострочену заборгованість по платежах, що наведені в п. 2.2.3. договору.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 15.02.2015. Згідно ч. 3 ст. 631 ЦК України, сторони встановили, що умови договору застосовуються до відносин, що виникли з 15.03.2012 (п. 5.1. договору).

Додатком № 1 до договору № 81-ХД про відшкодування витрат балансоутримувача та надання комунальних послуг орендарю від 26.03.2012 визначено перелік робіт щодо утримання та ремонту будівлі та прибудинкової території, комунальних та інших послуг (будівля інф. № 33), які надаються Товариству з обмеженою відповідальністю "МАРНАТ ШИППИНГ ЛТД":

1. Утримання будівлі та прибудинкової території.

2. Водопостачання та водовідведення.

3. Енергопостачання.

4. Інші комунальні послуги.

13.06.2013 між Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» (далі - адміністрація) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАРНАТ ШИППИНГ ЛТД» (далі - орендар) укладено додаткову угоду № 2 до договору № 81-ХД про відшкодування витрат балансоутримувача та надання комунальних послуг орендарю від 26.03.2012, відповідно до умов якої у зв'язку з реорганізацією Державного підприємства «Білгород-Дністровський морський торговельний порт», згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.03.2013 № 133-р, наказу Міністерства інфраструктури України від 19.03.2013 № 163, а також переходом прав та обов'язків за договором № 81-ХД від 26.03.2012 до правонаступника - Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», сторони дійшли згоди внести наступні зміни в договір № 81-ХД від 26.03.2012:

1. Змінено преамбулу договору № 81-ХД від 26.03.2012, викладено її в такій редакції:

Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» та Товариство з обмеженою відповідальністю «МАРНАТ ШИППИНГ ЛТД».

2. Змінено по тексту договору слово балансоутримувач на слово адміністрація у відповідних відмінках.

3. Внесено зміни до п. 5.1. договору та викладено його у наступній редакції:

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 13.06.2013. Згідно ч. 3 ст. 631 ЦК України, сторони встановили, що умови договору застосовуються до відносин, що виникли з 15.03.2012.

Так, відповідно акту приймання-передачі майна, майнових прав та зобов'язань від 13.06.2013, на виконання наказу Міністерства інфраструктури України від 19.03.2013 № 163 «Про заходи щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту та утворення державного підприємства «Адміністрація морських портів України» ДП «АМПУ» передає до Білгород-Дністровської філії Адміністрації морських портів України, яка приймає майно, майнові права та зобов'язання, зокрема дебіторську заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРНАТ ШИППИНГ ЛТД" у розмірі 10 850, 46 грн. за договором № 81-ХД про відшкодування витрат балансоутримувача та надання комунальних послуг орендарю від 26.03.2012.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були надані послуги згідно умов договору на загальну суму 10 850, 46 грн., а відповідачем прийняті надані послуги, що підтверджується актами здачі-приймання послуг від 31.10.2012 на суму 334, 10 грн., від 30.11.2012 на суму 747, 35 грн., від 31.12.2012 на суму 1 117, 87 грн., від 31.05.2013 на суму 244, 24 грн., від 12.06.2013 на суму 80, 08 грн., від 28.02.2013 на суму 926, 89 грн., від 31.12.2012 на суму 784, 19 грн., від 30.11.2012 на суму 784, 19 грн., від 31.10.2012 на суму 784, 19 грн., від 31.08.2012 на суму 784, 19 грн., від 31.07.2012 на суму 784, 19 грн., від 30.06.2012 на суму 784, 19 грн., від 31.05.2012 на суму 784, 19 грн., від 30.04.2012 на суму 784, 19 грн., від 31.03.2012 на суму 784, 19 грн., від 07.06.2013 на суму 342, 22 грн., а також актами звірки взаєморозрахунків, які підписані представниками сторін та скріплені їх печатками (копії в матеріалах справи),

Матеріалами справи також підтверджується, що відповідач за надані послуги не розрахувався, в результаті чого за останнім утворилась заборгованість у сумі 10 850, 46 грн.

Так, позивач звернувся до відповідача з претензією про стягнення заборгованості від 02.07.2013 № 1368, в якій просив останнього протягом 30 днів з моменту отримання даної претензії сплатити борг у розмірі 10 850, 46 грн., шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача, в додатках до якої виставив рахунки-фактури № 269 від 31.05.2013, № 323 від 12.06.2013, № 659 від 30.11.2012, № 720 від 31.12.2012, № 597 від 31.10.2012, № 291 від 07.06.2013, № 63 від 28.08.2013, № 702 від 31.12.2012, № 579 від 31.10.2012, № 641 від 30.11.2012, № 289 від 31.05.2012, № 346 від 30.06.2012, № 460 від 31.08.2012, № 417 від 31.07.2012, № 156 від 31.03.2012, № 232 від 30.04.2012, яка отримана відповідачем наручно 02.07.2013 (копія в матеріалах справи).

Відповідач на зазначену вище претензію відповіді не надав, наявну заборгованість не погасив.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг, зокрема погашення заборгованості у розмірі 10 850, 46 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Так, згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 81-ХД про відшкодування витрат балансоутримувача та надання комунальних послуг орендарю від 26.03.2012, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положенням ч. 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, надав передбачені договором послуги, які прийняті відповідачем без зауважень по актам здачі-приймання послуг.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що відповідач оплати наданих позивачем послуг на суму 10 850, 46 грн. не провів, доказів зворотного суду не надав.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 81-ХД про відшкодування витрат балансоутримувача та надання комунальних послуг орендарю від 26.03.2012, положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення 10 850, 46 грн. основної заборгованості.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Білгород-Дністровської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МАРНАТ ШИППИНГ ЛТД» (03143, м. Київ, вул. Заболотного Академіка, буд. 152-А, ідентифікаційний код - 35383662) на користь Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (01135, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 14, ідентифікаційний код - 38727770) в особі Білгород-Дністровської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрація Білгород-Дністровського морського порту) 10 850 (десять тисяч вісімсот п'ятдесят) грн. 46 коп. - заборгованості та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 21.08.2015.

Суддя Бондарчук В.В.