Рішення

від 17.08.2015 по справі 922/4171/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" серпня 2015 р.Справа № 922/4171/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Суярко Т.Д.

при секретарі судового засідання Цвірі Д.М.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Позітрон", м. Запоріжжя до Публічного акціонерного товариства Харківський машинобудівний завод "Світло Шахтаря", м. Харків про стягнення коштів у сумі 193606,71 грн.

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1, за довіреністю № 12/01 від 14.08.2015 року,

відповідача: ОСОБА_2, за довіреністю № б/н від 14.01.2015 року,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Позітрон» - звернувся до відповідача - Публічного акціонерного товариства «Харківський машинобудівний завод «Світло Шахтаря» - про стягнення заборгованості за договором № 12 від 01.02.2013 у сумі 193606,71 грн., з яких: сума боргу з урахуванням індексу інфляції 187448,89 грн.; сума 3% річних 6157,82 грн. Окрім того, позивач просив суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 4000.00 грн.

Позовні вимоги вмотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору № 12 від 01.02.2013 щодо оплати вартості отриманого товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 липня 2015 року вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до слухання в судовому засіданні на 17 серпня 2015 року.

В судовому засіданні представник позивача надав для долучення до матеріалів справи документи згідно заяви (вх.№ 32793 від 17.08.15), а також надав заяву про збільшення позовних вимог (вх.№ 32792 від 17.08.15), відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 139325,52 грн. основного боргу, 105662,84 грн. інфляційних втрат, 6178,75 грн. 3% річних.

Представник відповідача в судовому засіданні просила суд долучити до матеріалів справи документи згідно переліку клопотання (вх.№ 32897 від 17.08.15), зокрема, відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 5,00 грн. заборгованості та штрафних санкцій в сумі 632,07 грн. у зв'язку з неналежним розрахунком відповідних сум позивачем. Втім, в судовому засіданні представник відповідача суму основної заборгованості за договором в розмірі 139325,52 грн. (з урахуванням зави позивача про збільшення розміру позовних вимог) визнала в повному обсязі.

Розглянувши заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи наведене, а також належне виконання позивачем вимог чинного законодавства щодо доплати судового збору за збільшений розмір позовних вимог, підписання відповідної заяви уповноваженим представником позивача, суд вважає за можливе прийняти до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог та продовжує розгляд справи з її урахуванням.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступне.

01 лютого 2013 року між позивачем (як постачальником) та відповідачем (як покупцем) було укладено договір № 12 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується передати в обумовлені даним договором строки покупцю продукцію та/або товар, а покупець зобов'язується прийняти зазначений товар та сплатити за нього погоджену суму.

Пунктом 1.2 договору сторони погодили, що кількість, ціна та асортимент товару визначаються специфікаціями, які є складовими та невід'ємними частинами даного договору.

Згідно з п. 1.3 договору, датою поставки продукції вважається дата календарного штемпеля станції відправника, зазначена на з/д накладній, за умови відвантаження з/д транспортом, дата накладної на поставлену продукцію при поставці автомобільним транспортом.

Наявні в матеріалах справи видаткові накладні, специфікації та податкові накладні (арк.с.17-78) свідчать, що в період з 18.01. 2013 р. по 11.11.2013 р. позивач поставив, а відповідач прийняв на виконання умов договору товар на загальну суму 1384356,35 грн.

В пункті 4.3 договору сторони домовились, що оплата за товар здійснюється протягом 60 календарних днів з дати поставки погодженої в специфікації партії товару, якщо інший порядок оплати не передбачено в специфікації до даного договору.

Позивач стверджує, що відповідач неналежним чином розрахувався за отриманий згідно договору товар, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 139325, 52 грн. за видатковими накладними №№ 293 від 07.10.2013 р. на суму 126672,58 грн., 299 від 21.10.2013 р. на суму 1037,42 грн. та 306 від 23.10.2013 р. на суму 11615,52 грн.

Керуючись ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу за період з 07.10.13 по 01.06.2015 р. інфляційні втрати в сумі 105662,84 грн. та 3% річних в сумі 6178,15 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов договору, в період з 18.01. 2013 р. по 11.11.2013 р. позивач поставив, а відповідач прийняв на виконання умов договору товар на загальну суму 1384356,35 грн. (видаткові накладні, специфікації та податкові накладні арк.с.17-78).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Договором сторони погодили оплату прийнятого товару з відстрочкою платежу на 60 календарних днів з дати поставки (п. 4.3 договору).

Позивач стверджує, що відповідач неналежним чином розрахувався за отриманий товар, проданий згідно видаткових накладних №№ 293 від 07.10.2013 р. на суму 126672,58 грн., 299 від 21.10.2013 р. на суму 1037,42 грн. та 306 від 23.10.2013 р. на суму 11615,52 грн.

Судом встановлено, що строк оплати поставленого згідно наведених вище видаткових накладних товару станом на момент звернення позивача з позовом до суду - настав.

Позивач стверджує, що заборгованість відповідача за вказаними видатковими накладними становить 139325, 52 грн.

В матеріалах справи відсутні, а відповідачем, в порушення ст.ст. 4-3, 33, 34 ГПК України не надано доказів оплати вказаної заборгованості в сумі 139325, 52 грн. повністю або частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на наведене, відповідач є таким, що прострочив виконання перед позивачемгрошового зобов'язання за договором, а від так позовні вимоги в частині стягнення суми основної заборгованості в розмірі 139325, 52 грн.є законними та обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, враховуючи викладене вище та прострочення відповідачем оплати вартості отриманого за договором товару (неналежного виконання грошового зобов'язання), перевіривши розмір інфляційних втрат та 3% річних на предмет відповідності вимогам договору, чинного законодавства України, зокрема ст.ст. 253-255, 625 ЦК України, дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних в цілому є законними та обґрунтованими, втім позивачем при здійсненні їх розрахунку не враховано положення ст.ст. 253, 254 ЦК України, відповідно до яких строк обчислення штрафних санкцій має починатися з наступного дня після відповідної календарної дати оплати відповідачем вартості отриманого товару, а якщо останній день такої оплати припадає на вихідний день - з першого за ним робочого дня.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат за період з 08.10.2013 р. по 01.06.2015 р. підлягають задоволенню в сумі 105634,20 грн., а 3% річних за відповідний період - в сумі 6167,29 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 49 ГПК України. Так, відповідно до даної норми при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Так, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме - в сумі 5022,55 грн. грн.

З огляду на наведене, відповідно до ст.ст. 253-255, 612, 625, 655, 692 ЦК України, ст.ст.175 ГК України та керуючисьст.ст. 1, 4, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Харківський машинобудівний завод «Світло Шахтаря» (61001, м. Харків, вул. Світло Шахтаря, 4/6,7, код ЄДРПОУ 00165712) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Позітрон» (69096, м. Запоріжжя, вул. Ситова, 7/86, код ЄДРПОУ 34830027) 139325,52 грн. основного боргу, 105634,20 грн. інфляційних втрат, 6167,29 грн. 3% річних, 5022,55 грн. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.08.2015 р.

Суддя ОСОБА_3