Постанова

від 01.04.2011 по справі 2а-758/11/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2011 р. Справа № 2a-758/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Лучко О.О.

при секретарі Круглій О.М.,

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1.Я.,

представника відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську

до відповідача: ТОВ "Галичанка"

про стягнення податкового боргу в сумі 25 819, 82 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

02 березня 2011 року Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську звернулася з адміністративним позовом до ТОВ "Галичанка" про стягнення податкового боргу в сумі 35 819, 82 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги зменшив, про що подав відповідну заяву, якою просив стягнути 25 819, 82 грн., оскільки відповідачем заборгованість частково в розмірі 10000 грн. погашена. Пояснив, що в порушення вимог п.п. 5.3.1, п.5.3 ст.5 Закону України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» , п.16.1.4., ст.57,1 Податкового кодексу України ТзОВ «Галичанка» допущено заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв'язку з несплатою податку на додану вартість та земельному податку, в тому числі штрафних санкцій та пені, що станом на 01.04.2011р. становить 25 819, 82 грн., саме: з податку на додану вартість - 21678,83 грн. та 4140,99 грн. по земельному податку. Просив податковий борг стягнути та задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов визнала повністю, пояснила, що заборгованість виникла у зв»язку з скрутним фінансовим становищем відповідача, наявністю зобов"язань за кредитними угодами. На даний час товариство немає можливості погасити заборгованість в повному обсязі.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши подані докази, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Галичанка" є юридичною особою, зареєстроване у ДПІ в м. Івано-Франківську як платник податків та відповідно до норм чинного законодавства зобов'язане подавати податкові декларації по зазначених вище видах податків та сплачувати їх.

Проведеними перевірками своєчасності сплати податків ДПІ в м. Івано-Франківську, що відображені в актах перевірок встановлено порушення відповідачем вимог податкового законодавства, яким допущено заборгованість по податкових зобовВ»язаннях :

- з податку на додану вартість в сумі 21 678,83 грн., який утворився внаслідок несплати узгоджених податкових зобов»язань згідно поданих декларацій з ПДВ на суму 15 132,79 грн., штрафних санкцій нарахованих за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов»язання в сумі 4110.05 грн. та пені, що обліковується в картці особового рахунку в сумі 1090,70 грн. і пені що нарахована на суму несплаченого податкового боргу в сумі 1345.29 грн. на підставі податкових повідомлень-рішень №0005841502/0 від 08.09.10р., №0005221502/0 від 18.08.10р., №0004111502/0 від 17.06.10р.

- по земельному податку в сумі 4140,99 грн., який виник внаслідок несплати узгоджених податкових зобов»язань згідно поданих розрахунків на суму 2512,75 грн., штрафних санкцій нарахованих за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов»язання в сумі 1446,75 грн. та пені що обліковується в картці особового рахунку в сумі 114,46 грн. і пені що нарахована на суму несплаченого податкового боргу в сумі 67.03 грн.

Відповідачу виставлялись перша та друга податкові вимоги, які залишені ним без виконання.

В порядку адміністративного узгодження винесені податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувались.

В добровільному порядку відповідачем погашено 10 000 грн. по податку на додану вартість згідно платіжного доручення №1774 від 25.03.11р.

Згідно п.2 ч.1 ст.9 Закону України В«Про систему оподаткуванняВ» чинного на момент виникнення спірних правовідносин, платники податків зобов'язані подавати до державних податкових органів відповідно до законів декларації, пов'язані з обчисленням і сплатою податків.

Згідно п.3 ч.1 ст.9 Закону України В«Про систему оподаткуванняВ» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни.

В п.7.8.1 п.7.8 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»168/97-ВР від 03.04.1997 року, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал, з урахуванням того, що: якщо особа реєструється платником податку з дня іншого, ніж перший день календарного місяця, першим податковим періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця; якщо податкова реєстрація особи анулюється у день інший, ніж останній день календарного місяця, то останнім податковим періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Відповідно до ст.2 Закону України В«Про плату за землюВ» , чинного на момент виникнення спірних правовідносин, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок. Земельний податок та орендна плата - це обов'язковий платіж, що справляється з юридичних і фізичних осіб за користування земельними ділянками.

Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар (стаття 5 Закону).

Відповідно до ст.13 Закону України В«Про плату за землюВ» підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

В статті 14 даного Закону зазначено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.11 Закону України В«Про державне податкову службу в УкраїніВ» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі, а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

З матеріалів справи вбачається, що проведеними податковим органом перевірок своєчасності сплати податкових зобов»язань встановлено порушення відповідачем строків сплати самостійно задекларованих податкових зобовВ»язань по зазначених вище податках. За вказані порушення до відповідача застосовано штрафні санкції та пеню.

Законом України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ»№2181-III від 21.12.2000 року , чинного на момент виникнення спірних правовідносин, в статті 1 визначено податковий борг (недоїмка) як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Штрафна санкція (штраф) - це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України В«Про порядок погашень зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1- 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум (п.17.3 ст.17 даного Закону).

Відповідно до п.п.16.4.1. п.16.4 ст.16 згаданого Закону на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) нараховується пеня із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Згідно із п.5.1 ст.5 вказаного Закону податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що податкові зобов"язання відповідача є узгодженими. Податковий борг в розмірі 25 819,82 грн. підтверджується поданими деклараціями та розрахунками, актами перевірок, податковими повідомленнями-рішеннями, розрахунком податкового боргу та іншими матеріалами справи. Доказів сплати даного боргу відповідач суду не надав, а тому податковий борг підлягає стягненню в судовому порядку.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Стосовно судових витрат, то відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 86, 112, 136, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ТзОВ "Галичанка" (код ЄДРПОУ 13654832, м.Івано-Франківськ, вул.Галицька,59) податковий борг в розмірі 25819,82 грн. (двадцять п"ять тисяч вісімсот дев"ятнадцять гривень вісімдесять дві копійки).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Лучко О.О.

Постанова складена в повному обсязі 06.04.2011 року.