Справа № 815/5599/14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2015 року
12год.30хв.
Зала судових засідань №19
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого - судді Аракелян М.М.
Розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Герафак" в особі генерального директора Глинянова Є.Ф. до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-
ВСТАНОВИВ:
До суду надійшла адміністративна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Герафак" в особі генерального директора Глинянова Є.Ф., в якій позивач просить суд визнати нечинним Акт про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Герафак" з дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2013 рік, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2013 рік, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2011 року по 31.12.2013 рік; скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.09.2014 року №0003162206 та №0003172206 Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та відсутність в його діях порушень пп.п.138.2, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9. п. 139.1 ст.139 ПК України, ст.1, пп.2 ст. 3 п.1. ст.9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", ст.1, 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", п.2.1, 2.4., 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та п. 198.3 ст.198 ПК України, ст.1, 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", ст.1, п.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 p., п.2.1, 2.4, 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року.
Висновки, зроблені перевіряючими, про те, що ТОВ "Герафак" віднесено до складу витрат вартість послуг щодо транспортно-експедиційного обслуговування, отриманих від ТОВ "ТЕХНОМЮДУЛЬ С.А.М." згідно первинних документів на загальну суму 2 324 900 грн. (сума без ПДВ 1 937 417 грн.), в яких не зазначено вичерпну інформацію щодо наданих послуг експедитора, витрат експедитора на оплату послуг залучених ним третіх осіб, та відсутні дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка залучалась до виконання договору транспортного експедирування не відповідають дійсності.
Так, в 2012 році між ТОВ "Герафак" (замовником) та ТОВ "ТЕХНОМОДУЛЬ С.А.М.", як експедитором (перевізником), був укладений договір організації перевезення вантажів автомобільним транспортом від 02.07.2012 № 02/07. Згідно висновків акту перевірки перевіряючим зазначено, що товарно-транспортні накладні щодо перевезення вантажу до перевірки не надано. Таким чином, ДПІ у Суворовському районі м. Одеси наголошує, що до складу витрат підприємством віднесено витрати, не підтверджені документами, які мають юридичну силу і доказовість та не дають можливість встановити зв'язок витрат з господарською діяльністю підприємства. Тоді як, ТОВ "Герафак" надавала перевіряючим акти надання послуг та відповідні товарно-транспортні накладні, які містять весь необхідний об'єм інформації, який підтверджує виконання умов договору на настання реальних наслідків. ТОВ «Герафак» надало всі необхідні завірені копії товарно-транспортних накладних за кожний місяць відповідно до актів про надання послуг. Товарно-транспортні накладні, які також надавалися податковому органу, щодо перевезення вантажу мають юридичну силу та дають змогу встановити чіткий зв'язок витрат з господарською діяльністю підприємства.
Також, з метою підтвердження відповідності товарно-транспортних накладних актам, ТОВ «Герафак» надано Реєстр актів та товарно-транспортних накладних, який ведеться позивачем.
У зв'язку з викладеними обставинами позивач вважає необґрунтованими висновки Акту про результати планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Герафак" з дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2013, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2011 по 31.12.2013 року, оскільки вони не відповідають дійсності, та спростовуються наявними у ТОВ «Герафак» і наданими до перевірки первинними документами, а податкові повідомлення-рішення від 23.09.2014 року № 0003162206 та № 0003172206, винесені за результатами проведеної перевірки, протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Відповідач з адміністративним позовом не погоджується та вважає його таким, що не підлягає задоволенню, посилаючись на правомірність висновків акту перевірки та винесених за результатами проведеної перевірки оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. В обґрунтування письмових заперечень зазначив, що складання акту за результатами проведення перевірки платника є лише збором доказової інформації стосовно вчинених платником порушень податкового законодавства, а відтак не породжує для платника настання будь-яких юридичних наслідків, не впливає на його права та обов'язки, а також не є обов'язковим для виконання. Акт перевірки, викладені в ньому факти та висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для суб'єкта господарювання певні правові наслідки, у зв'язку з чим, акт перевірки не підлягає скасуванню.
Стосовно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідач зазначив, що на підставі зазначеного акту перевірки ДПІ було прийнято податкові повідомлення-рішення від 23.09.2014 року № 0003162206 про донарахування податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 79099 грн., у т.ч. основний платіж - 63279 грн., штрафні санкції - 15820 грн., № 0003172206 про донарахування податку на додану вартість на загальну суму 583049 грн., у т.ч. основний платіж - 388699 грн., штрафні санкції - 194350 грн.
Так, перевіркою встановлено, що позивачем на порушення вимог п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, пп.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, пп.2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті невідповідності даних бухгалтерського та податкового обліку собівартості реалізованих товарів за 2013 рік, занижено задекларовані показники у р. 05.1 СВ Декларації «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» показників за 2013 рік у сумі 1000000 грн.
Проведеною перевіркою відображених у р. 06 Декларації «Інші витрати», за період з 01.10.2011 по 31.12.2013 встановлено завищення задекларованих показників на загальну суму 1301977 грн.
Перевіркою встановлено, що ТОВ «Герафак» віднесено до складу витрат вартість послуг щодо транспортно-експедиційного обслуговування, отриманих від ТОВ «Техномодуль С.А.М.» згідно первинних документів на загальну суму 2324900 грн. ( сума без ПДВ 1937417 грн.), в яких не зазначено вичерпну інформацію щодо наданих видів послуг експедитора, витрат експедитора на оплату послуг залученням їм третіх осіб, та відсутні дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка залучалась до виконання договору транспортного експедирування. В 2012 році між ТОВ «Герафак» (замовником) та ТОВ «ТЕХНОМОДУЛЬ С.А.М.», як експедитором (перевізником), був укладений договір організації перевезення вантажів автомобільним транспортом від 02.07.2012 № 02/07. За отримані послуги ТОВ «Герафак» перераховано на адресу ТОВ «ТЕХНОМОДУЛЬ С.А.М.» 2324900 грн. В бухгалтерському обліку господарська операція відображена проводкою Дт рах. 68 «Розрахунки за іншими операціями» - Кт рах. 31 «Рахунки в банках». Перевіркою встановлено, що акти надання послуг ТОВ «ТЕХНОМОДУЛЬ С.А.М.» по наданню послуг по перевезенню вантажу автомобілями не містять вичерпну інформацію щодо наданих видів послуг експедитора, витрат експедитора на оплату послуг залучених їм третіх осіб, та відсутні дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка залучалась до виконання договору транспортного експедирування для перевозки (згідно інформаційній базі «Автомобіль» УДАЇ ГУМВС України на ТОВ «ТЕХНОМОДУЛЬ С.А.М.» автомобілі не зареєстровані). Товарно-транспортні накладні щодо перевезення вантажу до перевірки не надано.
У зв'язку з чим, на думку відповідача у зв'язку з встановленими порушеннями з боку позивача вимог податкового законодавства, оскаржувані податкові повідомлення-рішення скасуванню не підлягають.
19.08.2015 року від ТОВ «Герафак» надійшло письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності за № 20675/15.
Представник відповідача також в судове засідання 19.08.2015р. не з'явився, був повідомлений належним чином та завчасно.
19.08.2015 року судом ухвалено призначити розгляд справи в порядку письмового провадження 21.08.2015 рік.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що фахівцями ДПІ у Суворовському районі м. Одеси на підставі направлень, згідно п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, згідно плану-графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання, проведена документальна планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності ТОВ «Герафак» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2013, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2011р. по 31.12.2013р.
За результатами вказаної перевірки відповідачем складений акт від 03.09.2014 № 2425/15-54-01/13907606 «Про результати планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Герафак» (код за ЄДРПОУ 13907606) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2013, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2011 по 31.12.2013 року», з висновками якого позивач був не згоден, та підписав акт з запереченнями.
В акті перевірки зазначено, що TOB «Герафак» порушено: 1) п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, п. 138.10. ст. 138, пп. "б" пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138, пп.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 п. 142.1 ст. 142 Податкового кодексу України, ст.1, пп.2 ст.3 п. 1 ст. 9 Закону від 16.07.1999 року № 996-Х1У „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні",ст.1, 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», п. 2.1, 2.4, 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за N 168/704, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток у розмірі 63279 грн., в тому числі по періодам: 9 міс.2012 року - 36779,00 грн., 2012 рік - 61981,00 грн., 2013 рік - 1298,00 грн.
2) п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, ст. 1, ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», ст. 1, п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п. 2.1, 2.4, 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за №168/704, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на суму 388699,00 грн., в тому числі: липень 2012 року - 41817 грн., серпень 2012 року - 26183 грн., вересень 2012 року - 30967 грн., жовтень 2012 року - 32817 грн., грудень 2012 року - 27040 грн., січень 2013 року - 25253 грн., лютий 2013 року - 19058 грн., березень 2013 - 20183 грн., квітень 2012 року - 24758 грн., травень 2013 року - 23617 грн., червень 2013 року - 22900 грн., липень 2013 року 19200 грн., серпень 2013 року 20833 грн., листопад 2013 року - 40813 грн., грудень 2013 року - 13260 грн.
Не погоджуючись з актом перевірки позивач звернувся 16.09.2014 року з запереченнями на акт перевірки з копіями товарно-транспортних накладних від ТОВ «ТЕХНОМОДУЛЬ С.А.М.» до Головного управління Міндоходів в Одеській області.
Листом від 18.09.2014 року за №1963/10/15-32-22-06-12 ГУ Міндоходів в Одеській області повідомлено позивача про необхідність звернутися з запереченнями на акт перевірки та з копіями товарно-транспортних накладних до органу, який проводив перевірку та складав акт.
На підставі акту перевірки від 03.09.2104р. ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області прийняті податкові повідомлення-рішення від 23.09.2014 року № 0003162206 про донарахування податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 79099 грн., у т.ч. основний платіж - 63279 грн., штрафні санкції - 15820 грн. за порушення п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, п. 138.10. ст. 138, пп. "б" пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138, пп.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 п. 142.1 ст. 142 Податкового кодексу України, ст.1, пп.2 ст.3 п. 1 ст. 9 Закону від 16.07.1999 року № 996-Х1У „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні",ст.1, 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», п. 2.1, 2.4, 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за N 168/704 та № 0003172206 про донарахування податку на додану вартість на загальну суму 583049 грн., у т.ч. основний платіж - 388699 грн., штрафні санкції - 194350 грн. за порушення п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, ст. 1, ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», ст. 1, п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п. 2.1, 2.4, 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за №168/704.
Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями та актом перевірки, позивач оскаржив їх в судовому порядку.
Ухвалою від 21.08.2015р. провадження у справі №815/5599/14 в частині вимог про визнання нечинним Акту «Про результати планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Герафак» (код за ЄДРПОУ 13907606) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 по 31.12.2013, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2011 по 31.12.2013 року» від 03.09.2014 № 2425/15-54-01/13907606 закрите на підставі п.1 ч.1 ст.157 КАС України.
Суд погоджується з правовою позицією позивача стосовно протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, виходячи з наступного.
Відповідно до п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Згідно акту перевірки, перевіркою повноти визначення витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, за період з 01.10.2011 по 31.12.2013 встановлено їх завищення суму 301977 грн.. в тому числі по періодам: 9 міс.2012 року - 175139 грн., 2012 рік - 295146 грн., 2013 рік - 6831грн. Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.10.2011 по 31.12.2013 на підставі регістрів аналітичного обліку за рахунками (субрахунками) 20 «Виробничі запаси», 28 «Товари», 30 «Каса», 31 «Рахунки в банках», 37 "Розрахунки з різними дебіторами", 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками", 68 "Розрахунки за іншими операціями", 90 "Собівартість реалізації», договорів, актів приймання-передачі, виписок банку, інших первинних документів - встановлено заниження задекларованих показників за 2013 рік у сумі 1000000 грн.
Так, перевіркою встановлено невідповідність даних бухгалтерського та податкового обліку собівартості реалізованих товарів за 2013 рік. На субрахунку 902 "Собівартість реалізованих товарів" в кореспонденції з Дт. субр.791 «Результат операційної діяльності» відображена собівартість реалізованих товарів хімічного призначення у розмірі 38507732 грн., які обліковувались на рах. 28 «Товари». У рядку 05.1 СВ Декларації «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» показників за 2013 рік - 37507732 грн.
На порушення вимог п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, пп.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, пп.2 ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні», в результаті невідповідності даних бухгалтерського та податкового обліку собівартості реалізованих товарів за 2013 рік, позивачем занижено задекларовані показники у р. 05.1 СВ Декларації «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» показників за 2013 рік у сумі 1000000 грн.
Відповідно до акту перевірки, податковим органом проведеною перевіркою відображених у р. 06 Декларації «Інші витрати», за період з 01.10.2011 по 31.12.2013 встановлено завищення задекларованих показників на загальну суму 1301977 грн.
Так, перевіркою встановлено, що ТОВ «Герафак» віднесено до складу витрат вартість послуг щодо транспортно-експедиційного обслуговування, отриманих від ТОВ «Техномодуль С.А.М.» (код ЄДРПОУ - 37894006, стан - триває процедура припинення) згідно первинних документів на загальну суму 2324900 грн. ( сума без ПДВ 1937417 грн.), в яких не зазначено вичерпну інформацію щодо наданих видів послуг експедитора, витрат експедитора на оплату послуг залученням їм третіх осіб, та відсутні дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка залучалась до виконання договору транспортного експедирування. В 2012 році між ТОВ «Герафак» (замовником) та ТОВ «ТЕХНОМОДУЛЬ С.А.М.», як експедитором (перевізником), був укладений договір організації перевезення вантажів автомобільним транспортом від 02.07.2012 № 02/07.
Згідно актів надання послуг ТОВ «ТЕХНОМОДУЛЬ С.А.М.» були надані послуги по перевезенню вантажу автомобілями на загальну суму 2324900 грн., сума без ПДВ 1937417 грн. В бухгалтерському обліку господарська операція щодо отримання послуг від ТОВ «ТЕХНОМОДУЛЬ С.А.М.» відображена проводкою Дт рах. 39 «Витрати на збут» - Кт рах. 68 «Розрахунки за іншими операціями» - Кт рах. 31 «Рахунки в банках». За отримані послуги ТОВ «Герафак» перераховано на адресу ТОВ «ТЕХНОМОДУЛЬ С.А.М.» 2324900 грн. В бухгалтерському обліку господарська операція відображена проводкою Дт рах. 68 «Розрахунки за іншими операціями» - Кт рах. 31 «Рахунки в банках».
Перевіркою встановлено, що акти надання послуг ТОВ «ТЕХНОМОДУЛЬ С.А.М.» по наданню послуг по перевезенню вантажу автомобілями не містять вичерпну інформацію щодо наданих видів послуг експедитора, витрат експедитора на оплату послуг залучених їм третіх осіб, та відсутні дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка залучалась до виконання договору транспортного експедирування для перевозки (згідно інформаційній базі «Автомобіль» УДАЇ ГУМВС України на ТОВ «ТЕХНОМОДУЛЬ С.А.М.» автомобілі не зареєстровані). Товарно-транспортні накладні щодо перевезення вантажу до перевірки не надано.
Отже, актом перевірки встановлено, що на порушення вимог ст. 1,9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, п. 2.1, 2.4, 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, договором між ТОВ «Герафак» та ТОВ «Техномодуль С.А.М.» не передбачено розмір плати експедитору, акти надання послуг ТОВ «Техномодуль С.А.М.» щодо перевезення вантажу автомобілями не містять вичерпну інформацію щодо наданих видів послуг експедитора, витрат експедитора на оплату послуг залучених їм третіх осіб, та відсутні дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка залучалась до виконання договору транспортного експедирування для перевозки, товарно-транспортні накладні щодо перевезення вантажу до перевірки не надано. Таким чином, до складу витрат підприємством віднесено витрати, не підтверджені документами, які мають юридичну силу і доказовість та не дають можливість встановити зв'язок витрат з господарською діяльністю підприємства. В результаті чого підприємством завищено задекларовані показники у рядку 06 Декларації «Інші витрати», за період з 01.10.2011 по 31.12.2013 на загальну суму 1937417 грн.
У результаті зазначених вище порушень, позивачем занижено податок на прибуток у розмірі 63279 грн., у т.ч. по періодам: 9 міс. 2012-36779 грн., 2012 - 61981 грн., 2013 - 1298 грн.
Згідно акту встановлено, що проведеною перевіркою відображення адміністративних витрат за період з 01.10.2011 по 31.12.2013 на підставі регістрів аналітичного обліку за рахунками (субрахунками) регістрів аналітичного обліку за рахунками (субрахунками) підставі регістрів аналітичного обліку за рахунками (субрахунками) 28 «Товари», 30 «Каса», 31 «Рахунки в банках», 37 "Розрахунки з різними дебіторами ", 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками", 68 "Розрахунки за іншими операціями ", 93 "Витрати на збут", договорів, актів приймання-передачі, виписок банку, інших первинних документів - встановлено заниження задекларованих показників у рядку 06.2 Декларації "Витрати на збут" на загальну суму 669664 грн., у тому числі за 9 міс. 2012 - 319694 грн., за 2012 - 349970 грн. у зв'язку з не відображенням витрат, пов'язаних з митним оформленням товарів.
Так, на порушення вимог п. 138.10. ст. 138, пп. "б" пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138, п. 142.1 ст. 142 Податкового кодексу України, пп.2 ст. 3 Закону від 16.07.1999 року № 996-Х1У „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в результаті невідповідності даних бухгалтерського та податкового обліку собівартості реалізованих товарів за 2013 рік підприємством занижено задекларовані показники у рядку 06 Декларацій „Інші витрати "; всього у сумі 955133 грн., в тому числі за 9 міс.2012 - 319694 грн., за 2012 - 349970 грн., за 2013-498970 грн.
Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.10.2011 по 31.12.2013 рік встановлено завищення податкового кредиту на загальну суму 388699 грн.
Так, згідно акту перевірки, перевіряючими встановлено, що до складу податкового кредиту ТОВ «Герафак» віднесено ПДВ на підставі угоди з ТОВ «РБФ «РЕМ», якому зменшено податкові зобов'язання ДПІ за місцем реєстрації контрагента.
В 2013 році позивачем укладено договір від 02.09.2013 № 49 з ТОВ «РБФ «РЕМ» на здійснення ремонтно-будівельних робіт .
На підставі п. 1.1 Договору ТОВ «РБФ «РЕМ» зобов'язується здійснити ремонт офісного приміщення.
У вересні 2013 року до складу податкового кредиту ТОВ «Герафак» віднесено ПДВ на підставі угоди з ТОВ «РБФ «РЕМ» розмірі 9650 грн. ( загальну вартість 57900 грн.), на підставі податкових накладних від 06.09.2013 № 42, від 16.09.2013 № 122.
Згідно даних Автоматизованої системи «Перегляд результатів співставлення» інформаційної системи «Податковий блок» постачальнику ТОВ «Герафак» - ТОВ «РБФ «РЕМ» актом документальної перевірки від 10.02.2014 року № 175/2203, яка проведена ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, зменшено податкові зобов'язання ТОВ «РБФ «РЕМ», у зв'язку з тим, що підприємство здійснювало діяльність щодо надання податкової вигоди, не виконуючи при цьому свої податкові зобов'язання. Актом перевірки ТОВ «РБФ «РЕМ» не підтверджено можливість фактичного виконання робіт перевіряємим підприємством та реальність господарської операції у зв'язку з відсутністю необхідних активів. У зв'язку з відсутністю реальності здійснення господарської діяльності ТОВ «РБФ «РЕМ» є таким, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами, з метою штучного формування податкового кредиту.
Враховуючи те, що позивачем не доведено факт отримання послуг по ремонту офісу від ТОВ «РБФ «РЕМ», на порушення вимог п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, ТОВ «Герафак» завищено податковий кредит у сумі 9650 грн. за вересень 2013 року.
Окрім зазначеного вище, перевіркою також встановлено, що до складу податкового кредиту позивачем віднесено ПДВ у розмірі 379050 грн., вартість послуг щодо транспортно-експедиційного обслуговування, отриманих від ТОВ «ТЕХНОМОДУЛЬ С.А.М.», згідно первинних документів, в яких не зазначено вичерпну інформацію щодо наданих видів послуг експедитора, витрат експедитора на оплату послуг залучених їм третіх осіб, та відсутні дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка залучалась до виконання договору транспортного експедирування.
В 2012 році між ТОВ «Герафак» (замовником) та ТОВ «ТЕХНОМОДУЛЬ С.А.М.», як експедитором (перевізником), був укладений договір організації перевезення вантажів автомобільним транспортом від 02.07,2012 № 02/07.
Згідно з п. 1.2. договору ТОВ «ТЕХНОМОДУЛЬ С.А.М.» бере на себе зобов'язання доставити ввірений йому для перевезення вантаж (згідно з товарно-транспортною накладною) за маршрутами відповідно до поданих замовником заявок, які є невід'ємними частинами даного договору, і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі, а замовник зобов'язується сплатити плату за перевезення вантажу.
Згідно актів надання послуг ТОВ «ТЕХНОМОДУЛЬ С.А.М.» були надані послуги по перевезенню вантажу автомобілями на загальну суму 2324900 грн., сума відображеного в декларації ПДВ 379050 грн.
З урахуванням встановлених перевіркою порушень, позивачем на порушення вимог п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, ст. 1, ст. 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», ст. 1, п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п. 2.1, 2.4, 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, договором між ТОВ «Герафак» та ТОВ «Техномодуль С.А.М.» не передбачено розмір плати експедитору, акти надання послуг ТОВ «Техномодуль С.А.М » щодо перевезення вантажу автомобілями не містять вичерпну інформацію щодо наданих видів послуг експедитора, витрат експедитора на оплату послуг залучених їм третіх осіб, та відсутні дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка залучалась до виконання договору транспортного експедирування для перевозки, товарно-транспортні накладні щодо перевезення вантажу до перевірки не надано.
Таким чином, податковий орган дійшов висновку, що позивачем до податкового кредиту віднесено витрати з ПДВ, не підтверджені документами, які мають юридичну силу і доказовість та не дають можливості встановити зв'язок витрат з господарською діяльністю підприємства.
У результаті зазначених вище порушень, позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 388699 грн., в тому числі по періодам: липень 2012-47817 грн., серпень 2012 - 26183 грн., вересень 2012 - 30967 грн., жовтень 2012-32817 грн., грудень 2012 - 27040 грн., січень 2013 - 25253 грн., лютий 2013 - 19058 грн., березень 2013-20183 грн., квітень 2013 - 24758 грн., травень 2013 - 23617 грн., червень 2013 - 22900 грн., липень 2013 - 19200 грн., серпень 2013 - 20833 грн., листопад 2013-40813 грн., грудень 2013 - 13260 грн.
На підставі зазначеного, відповідач дійшов висновку, що позивачем за період з 01.10.2011р. по 31.12.2013р. було занижено податок на прибуток на суму 63279 грн., у тому числі по періодам: 9 міс.2012 року - 36779,00 грн., 2012 рік - 61981,00 грн., 2013 рік - 1298,00 грн. та занижено податок на додану вартість на суму 388699 грн., в тому числі по періодам: липень 2012-47817 грн., серпень 2012 - 26183 грн., вересень 2012 - 30967 грн., жовтень 2012-32817 грн., грудень 2012 - 27040 грн., січень 2013 - 25253 грн., лютий 2013 - 19058 грн., березень 2013-20183 грн., квітень 2013 - 24758 грн., травень 2013 - 23617 грн., червень 2013 - 22900 грн., липень 2013 - 19200 грн., серпень 2013 - 20833 грн., листопад 2013-40813 грн., грудень 2013 - 13260 грн.
Однак на думку суду, такі висновки відповідача є необґрунтованими з огляду наступного.
Судом встановлено, що згідно Договору організації перевезення вантажів автомобільним транспортом №02/07 від 02.07.2012 року та додатків до нього, укладеного між замовником - ТОВ "Герафак" та перевізником - ТОВ "Техномодуль С.А.М.", по здійсненню перевезень вантажів по Україні та за її межами., Перевізник бере на себе зобов'язання доставити ввірений йому для перевезення вантаж (згідно з товарно-транспортною накладною) за маршрутами відповідно до поданих Замовником заявок, які є невід'ємними частинами даного договору, і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі, а Замовник зобов'язується сплатити плату за перевезення вантажу.
Зазначений договір та додатки до нього підписані від імені замовника ТОВ "Герафак" в особі генерального директора Глинянова Є.Ф. та від імені перевізника ТОВ "Техномодуль С.А.М." в особі директора Звіздуна І.І., скріплено печатками сторін.
На підтвердження виконання умов означеного договору позивачем надані до суду складені підприємствами ТОВ "Герафак" та ТОВ "Техномодуль С.А.М." акти виконаних робіт (наданих послуг) за період з липня 2012 року по грудень 2013 року на отримання послуг з перевезення вантажу на загальну суму 2324900,00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 378208,09 грн.
Судом дослідженні акти отриманих робіт (наданих послуг), складені ТОВ "Техномодуль С.А.М." та ТОВ "Герафак" за період з липня 2012 року по грудень 2013 року, які є первинними документами та мають всі необхідні реквізити, згідно з п.2.1, 2.4, 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому Наказом Мінфіна України №88 від 24.05.1995 р.
Також на підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надані та залученні судом до матеріалів справи товарно-транспортні накладні на перевезення вантажу за період з липня 2012 року по грудень 2013 року, які підтверджують факт придбання послуг з перевезення ТОВ "Герафак" в межах їх використання в господарській діяльності. Наявні в матеріалах справи товарно-транспортні накладні на перевезення вантажу за період з липня 2012 року по грудень 2013 року складені між замовником - ТОВ "Герафак" та перевізником - ТОВ "Техномодуль С.А.М." відповідають вимогам "Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні", затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року із змінами та доповненнями.
В вищезазначених товарно-транспортних накладних на перевезення вантажу наведені дані про вантаж який перевозився ТОВ "Техномодуль С.А.М." для ТОВ "Герафак", а саме тара, кальцій хлористий технічний (кальцій хлорид), кальцій хлористий харчовий, карбід кальцію, сода каустична, кислота лимона, натрій гідроксид, полівінілхлорид, протиожеледний матеріал, хлорне вапно, хлорпарафін ХП-470.
Згідно наданих позивачем оборотно-сальдових відомостей по рахунку 281 ТОВ "Герафак" за період з липня 2012 року по грудень 2013 року в яких відображено рух товару на підприємстві. Інструкцією "Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій" №291 від 30.11.99 року встановлено, що на рахунку 28 "Товари" ведеться облік руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу, та на субрахунку 281 за дебетом відображається збільшення товарів та їх вартості, за кредитом - зменшення.
Проведеним співставленням даних по руху товару відображених в товарно-транспортних з даними по руху товару відображених в оборотно-сальдових відомостях по рахунку 281 ТОВ "Герафак" встановлено, що за кредитом оборотно-сальдових відомостей по рахунку 281 вбачається рух та зменшення товару переліченого в товарно-транспортних накладних.
Таким чином, згідно з наданими регістрами бухгалтерського обліку та товарно-транспортними накладними у підприємства ТОВ "Герафак" протягом періоду з липня 2012 року по грудень 2013 року відбулися зміни активів, в частині товарів - тара, кальцій хлористий технічний (кальцій хлорид), кальцій хлористий харчовий, карбід кальцію, сода каустична, кислота лимона, натрій гідроксид, полівінілхлорид, протиожеледний матеріал, хлорне вапно, хлорпарафін ХП-470.
Отже, на підставі наданих первинних документів (актах виконаних робіт (наданих послуг), товарно-транспортних накладних, оборотно-сальдових і відомостей по рахунку 6852) суд дійшов висновку, що підприємством ТОВ "Герафак" обґрунтовано віднесено суму витрат на перевезення до складу витрат на збут в сумі 1946692 грн. (2324900 - 378208), у зв'язку з здійсненням операцій з придбання транспортних послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності ТОВ "Герафак".
Згідно п 5 договору №02/07 від 02.07.2012 року визначено порядок розрахунків, а саме замовник ТОВ "Герафак" проводить оплату послуг за перевезення вантажу, згідно отриманих документів, у тому числі рахунків-фактур.
Згідно наданих рахунків на оплату, виставлені ТОВ "Техномодуль С.А.М." покупцю ТОВ "Герафак" за період з липня 2012 року по грудень 2013 року на загальну суму 2329900,00 грн. у тому числі ПДВ в сумі 379050,0 грн.
Згідно наявних у матеріалах справи платіжних доручень та виписок банка по оплаті ТОВ "Герафак" транспортних послуг ТОВ "Техномодуль С.А.М." на загальну суму 2329900,00 грн. у тому числі ПДВ в сумі 379050,00 грн.
Таким чином, суд дійшов висновку, що у підприємства ТОВ "Герафак" у період липень 2012 року - грудень 2013 року виникло право на включення до складу витрат на збут суму витрат на перевезення отриманих від ТОВ "Техномодуль С.А.М." в загальній сумі 1946691,91 грн., у тому числі за липень-грудень 2012 року в сумі 794116,63 грн., за січень-грудень 2013 року в сумі 1152575,28 грн.
Згідно наданої до суду декларації з податку на прибуток ТОВ "Герафак" за 2012 рік та 2013 рік в якій в рядку 06.1 "адміністративні витрати" підприємством задекларовано адміністративні витрати в загальній сумі 3204006 грн., у тому числі за 2012 рік в сумі 1821620 грн. та за 2013 рік в сумі 1382386 грн.
Регістри синтетичного бухгалтерського обліку підприємства ТОВ "Герафак" за січень-грудень 2012 року та за січень-грудень 2013 року містить інформацію з первинних документів про господарські операції, що відносяться до адміністративних витрат підприємства. Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 92 "Адміністративні витрати" підприємства ТОВ "Герафак" по за січень-грудень 2012 року та за січень-грудень 2013 року, в яких відображено сума адміністративних витрат за 2012 рік в загальній сумі 1971269,31 грн. (у тому числі за січень в сумі 188397,40 грн., за лютий в сумі 110561,59 грн., за березень в сумі 139673,50 грн., за квітень в сумі 137538,28 грн., за травень в сумі 209622,59 грн., за червень в сумі 225076,91 грн., за липень в сумі 150299,94 грн., за серпень в сумі 170730,41 грн., за вересень в сумі 123929,30 грн., за жовтень в сумі 260636,77 грн., за листопад в сумі 123902,36 грн., за грудень в сумі 130900,26грн.) за 2013 рік в загальній сумі 1590934,31 грн. ( у тому числі за січень в сумі 133164,63 грн., за лютий в сумі 128060,40 грн., за березень в сумі 113566,08 грн., за квітень в сумі 132633,60 грн., за травень в сумі 117955,14 грн., за червень в сумі 109686,66 грн., за липень в сумі 113280,76 грн., за серпень в сумі 172340,58 грн., за вересень в сумі 164981,00 грн., за жовтень в сумі 142909,86 грн., за листопад в сумі 126917,99 грн., за грудень в сумі 135437,61 грн.).
Отже в даному випадку, не підтверджуються встановлені перевіряючими порушення вимог п.п."б" п.п.138.10.2 п.138.10, п. 138.10 ст.138, п. 142.1 ст.142 Податкового Кодексу України №2755-VI від 02.12.2010р. із змінами та доповненнями, п.п.2 ст.3 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996 від 16.07.1999р..
Отже з урахуванням, досліджених в ході розгляду справи первинних бухгалтерських документів та регістрів бухгалтерського обліку не підтверджуються висновоки Акту планової виїзної документальної перевірки від 03.09.2014 року №2425/15-54-22-01/13907606 про заниження ТОВ "Герафак" податку на прибуток на суму 6 3279, 00 грн., у тому числі по періодам: 9-ть місяців 2012 року - 36779,00 грн., 2012 рік - 61981,0 грн., 2013 рік - 1298,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно наданої позивачем декларації з податку на додану вартість підприємства ТОВ "Герафак" за вересень 2013 року в яких підприємством в складі податкового кредиту задекларовано податок на додану вартість по операціям з придбання у ТОВ "РБФ "РЕМ" (код ЕДРПОУ 97355679) в сумі 9650 грн.
Так судом встановлено, що між позивачем та ТОВ "РБФ "РЕМ" укладений Договір на виконання ремонтно-будівельних робіт №49 від 02.09.2013 року, відповідно до умов якого, замовником - ТОВ "Герафак" та виконавцем - ТОВ "РБФ "РЕМ" про виконання робіт з ремонтофісних приміщень із матеріалами замовника за адресою м. Одеса, вул. Атамана Головатого, 58. Зазначений договір підписаний від імені замовника ТОВ "Герафак" в особі генерального директора Глинянов Е.Ф. та від імені виконавця ТОВ "РБФ "РЕМ" в особі директора Ніколаенко С.І., скріплено печатками сторін.
Відповідно до п 2.3 договору встановлено, що підставою для розрахунків між сторонами є Акт про виконання робіт.
На виконання умов договору №49 від 02.09.2013 року між підприємствами ТОВ "Герафак" та ТОВ "РБФ "РЕМ" складений акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №00052 від 06.09.2013 року про проведення ремонтно-будівельних робіт на загальну суму 30000,00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 5000,00 грн. Зазначений акт підписаний від імені замовника ТОВ "Герафак" в особі генерального директора Глинянов Е.Ф. та від імені виконавця ТОВ "РБФ "РЕМ" в особі директора Ніколаенко С.І., скріплено печатками сторін.
Також на підтвердження виконання умов вказаного договору, позивачем надані рахунок на оплату виставлений ТОВ "РБФ "РЕМ" замовнику ТОВ "Герафак" №СФ-52 від 06.09.2013 року на загальну суму 30000,00 грн. у тому числі ПДВ в сумі 5000,00 грн. Проведеним співставленням суми податку з ПДВ відображеної в рахунку з сумою відображеною в видатковій накладній не встановлено розбіжностей між відображеними сумами ПДВ в розмірі 5000,00 грн.
Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ "РБФ "РЕМ" укладено Договір на виконання ремонтно-будівельних робіт №51 від 06.09.2013 року, згідно умов якого, замовник - ТОВ "Герафак" та виконавець - ТОВ "РБФ "РЕМ", виконавець виконує роботи з ремонту офісних приміщень із матеріалами замовника за адресою м. Одеса, вул. Атамана Головатого, 58. Зазначений договір також підписаний від імені замовника ТОВ "Герафак" в особі генерального директора Глинянов Е.Ф. та від імені виконавця ТОВ "РБФ "РЕМ" в особі директора Ніколаенко С.І. скріплено печатками сторін.
Пунктом 2.3 договору встановлено, що підставою для розрахунків між сторонами є Акт про виконання робіт.
На виконання умов договору №51 від 06.09.2013 року між підприємствами ТОВ "Герафак" та ТОВ "РБФ "РЕМ" складений акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №00060 від 16.09.2013 року про проведення ремонтно-будівельних робіт на загальну суму 27900,00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 4650,00 грн. Зазначений акт підписаний від імені замовника ТОВ "Герафак" в особі генерального директора Глинянов Е.Ф. та від імені виконавця ТОВ "РБФ "РЕМ" в особі директора Ніколаенко С.І. скріплено печатками сторін.
Згідно рахунку на оплату виставлений ТОВ "РБФ "РЕМ" замовнику ТОВ "Герафак" №СФ-59 від 16.09.2013 року на загальну суму 27900,00 грн. у тому числі ПДВ в сумі 4650,00 грн. Проведеним співставленням суми податку з ПДВ відображеної в рахунку з сумою відображеною в видатковій накладній не встановлено розбіжностей між відображеними сумами ПДВ в розмірі 4650,00 грн.
Відповідно до наданих до суду первинних бухгалтерських документів (накладні, податкові накладні, рахунки, банківські виписки, чеки) підприємство ТОВ "Герафак" придбало будівельні матеріали, що відповідає пункту договорів №51 від 06.09.2013 року та №49 від 02.09.2013 року про виконання робіт з ремонту офісних приміщень виконавцем - ТОВ "РБФ "РЕМ" із матеріалів замовника - ТОВ "Герафак".
Регістри бухгалтерського обліку, а саме оборотно-сальдові відомості рахунку 631 підприємства ТОВ "Герафак" за вересень-жовтень 2013 року в якому по контрагенту ТОВ "РБФ "РЕМ" в графі обороти за період вересня 2013 року відображена сума 30000,00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 5000,00 грн. та в графі обороти за період жовтня 2013 року відображена сума 27900,00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 4650,00 грн. Таким чином підприємством ТОВ "Герафак" складені регістри бухгалтерського обліку, з яких вбачається, що ТОВ "Герафак" протягом вересня-жовтня 2013 року відбулися зміни активів.
Отже на думку суду, відповідно до наданих до суду первинних документів (актів здачі-приймання робіт (наданих послуг), податкових накладних, рахунків, оборотно-сальдових відомостей по рахунку 631) підприємством ТОВ "Герафак" обґрунтовано віднесено суму податку до податкового кредиту в вересні 2013 року в сумі 96650,0 грн. у зв'язку з здійсненням операцій з ремонтно-будівельними роботами в межах господарської діяльності ТОВ "Герафак".
Таким чином у підприємства ТОВ "Герафак" у період вересень 2013 року виникло право на включення до складу податкового кредиту суми ПДВ сплачені при отримані послуг з ремонтно-будівельних робіт у ТОВ "РБФ "РЕМ" на загальну суму ПДВ 9650,00 грн.
Відповідно до даних декларації з податку на додану вартість підприємства ТОВ "Герафак" за період з липня 2012 року по грудень 2013 року, в яких підприємством в складі податкового кредиту задекларовано податок на додану вартість по операціям з придбання транспортних послуг у ТОВ "Техномодуль С.А.М." (код 378940015056) в сумі 379049,99 грн., у тому числі: у липні 2012 року податковий кредит в сумі 41816,66 грн; у серпні 2012 року податковий кредит в сумі 26183,33 грн., у вересні 2012 року податковий кредит в сумі 30966,67 грн., у жовтні 2012 року податковий кредит в сумі 32816,67 грн., у листопаді 2012 року податковий кредит в сумі 21590,00 грн., у грудні 2012 року податковий кредит в сумі 5450,00 грн., у січні 2013 року податковий кредит в сумі 25253,33 грн., у березні 2013 року податковий кредит в сумі 39241,66 грн. (19058,33 + 20183,33), у квітні 2013 року податковий кредит в сумі 24758,34 грн., у травні 2013 року податковий кредит в сумі 23616,67 грн., у червні 2013 року податковий кредит в сумі 22900,00 грн., у липні 2013 року податковий кредит в сумі 19200,00 грн., у серпні 2013 року податковий кредит в сумі 20833,33 грн., у вересні 2013 року податковий кредит в сумі 10575,00 грн., у жовтні 2013 року податковий кредит в сумі 11055,00 грн., у листопаді 2013 року податковий кредит в сумі 9533,33 грн., у грудні 2013 року податковий кредит в сумі 13260,00 грн.
Судом раніше уже досліджувався договорі укладений між позивачем та ТОВ "Техномодуль С.А.М." з організації перевезення вантажів автомобільним транспортом від 02.07,2012 № 02/07.
Позивачем до суду надані податкові накладні виписані від імені продавця - ТОВ "Техномодуль С.А.М." на адресу покупця - ТОВ "Герафак" за договором організації перевезення вантажів автомобільним транспортом №02/07 від 02.07.2012року за період з липня 2012 року по грудень 2013 року по наданню транспортних послуг на загальну суму 2329900,00 грн., у тому числі ПДВ в сумі 379050,00 грн., згідно з якими сума податку на додану вартість за період з липня 2012 року по грудень 2013 року, яка підлягає включенню до складу податкового кредиту складає 379050,00 грн.
В матеріалах справи надані реєстри отриманих та виданих податкових накладних підприємства ТОВ "Герафак" за період з липня 2012 року по грудень 2013 року.
Згідно декларації з ПДВ та реєстру отриманих накладних судом встановлено, що підприємством ТОВ "Герафак" правомірно та обґрунтовано включено до складу податкового кредиту за період з липня 2012 року по грудень 2013 року по контрагенту ТОВ "Техномодуль С.А.М." податковий кредит в сумі 379050,00 грн., у тому числі за 2012 рік в сумі 158823,33 грн., за 2013 рік в сумі 220226,67 грн.
Первинні бухгалтерські документи (договір, акти, товарно-транспортні накладні, регістри бухгалтерського обліку) по операції з придбання послуг з перевезення ТОВ "Герафак" у ТОВ "Техномодуль С.А.М." за період з липня 2012 року по грудень 2013 року наявні в матеріалах справи та спростовують висновки акту перевірки.
Згідно досліджених судом платіжних доручень та виписок банка по оплаті, ТОВ "Герафак" транспортних послуг ТОВ"Техномодуль С.А.М." на загальну суму 2329900,00 грн. у тому числі ПДВ в сумі 379050,00 грн.
Таким чином у підприємства ТОВ "Герафак" у період з липня 2012 року по грудень 2013 року виникло право на включення до складу податкового кредиту суми ПДВ сплачені при придбанні транспортних послуг у ТОВ "Техномодуль С.А.М." на загальну суму ПДВ 379050,00 грн., у тому числі за 2012 рік в сумі 158823,33 грн., за 2013 рік в сумі 220226,67 грн.
Позивачем документально обґрунтовано включено до складу податкового кредиту за період з липня 2012 року по грудень 2013 року податок на додану вартість по операціям з ТОВ "Техномодуль С.А.М." в сумі 379049,99 грн., у тому числі у липні 2012 року в сумі 41816,66 грн., у серпні 2012 року в сумі 26183,33 грн., у вересні 2012 року в сумі 30966,67 грн., у жовтні 2012 року в сумі 32816,67 грн., у листопаді 2012 року в сумі 21590,00 грн., у грудні 2012 року в сумі 5450,00 грн., у січні 2013 року в сумі 25253,33 грн., у березні 2013 року в сумі 39241,66 грн., у квітні 2013 року в сумі 24758,34 грн., у травні 2013 року в сумі 23616,67 грн., у червні 2013 року в сумі 22900,00 грн., у липні 2013 року в сумі 19200,00 грн., у серпні 2013 року в сумі 20833,33 грн., у вересні 2013 року в сумі 10575,00 грн,, у жовтні 2013 року в сумі 11055,00 грн., у листопаді 2013 року в сумі 9533,33 грн., у грудні 2013 року в сумі 13260,00 грн.
Первинні документи, що підтверджують товарність господарської операції з придбання позивачем послуг та товару, включення цих витрат до валових витрат, оплати товару, а також виникнення права на віднесення сум сплаченого ПДВ до складу податкового кредиту, залучені до матеріалів справи та підтверджують реальність господарських операцій позивача з визначеними в акті перевірки контрагентами, використання отриманого товару у власній господарській діяльності, та обґрунтованість віднесення спірних сум ПДВ до податкового кредиту, а понесених витрат - до валових..
Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Порядок формування податкового кредиту встановлений статтею 198 ПК України.
Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пунктом 198.2 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 ст.198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Проте, включена позивачем до складу податкового кредиту спірна сума податку на додану вартість на відповідну дату була підтверджена наявними в матеріалах справи податковими накладними, які були виписані контрагентами згідно п.201.1 ст.201 ПК України, відповідно до якого платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються певні реквізити.
Відповідно до пунктів 201.4, 201.6, 201.8, 201.10 ст.201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно пунктів 1, 6.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. №1379, податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у цьому пункті. Податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.
Будь-яких зауважень стосовно статусу ТОВ «Техномодуль С.А.М.» та ТОВ "РБФ "РЕМ" як платників ПДВ на час виписки податкових накладних в акті перевірки позивача не міститься.
З огляду на викладене неправомірним є й висновок відповідача про заниження позивачем податку на прибуток.
Відповідно до п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України у цьому розділі об'єктом оподаткування є, зокрема, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;
Згідно з п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Пунктом 138.2 ст.138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.
Згідно з п.138.4, п.138.6 ст.138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу
При цьому, підпунктом 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Як вбачається з акту перевірки, перевіряючий посилається на те, що акти надання послуг ТОВ «Техномодуль С.А.М.» щодо перевезення вантажу автомобілями не містять вичерпну інформацію щодо наданих видів послуг експедитора, витрат експедитора на оплату послуг залучених їм третіх осіб, та відсутні дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка залучалась до виконання договору транспортного експедирування для перевозки, товарно-транспортні накладні щодо перевезення вантажу до перевірки не надано.
При цьому як вбачається з матеріалів справи такі висновки податкового органу не відповідають дійсності, оскільки надані позивачем первинні документи (договір, акти, товарно-транспортні накладні, регістри бухгалтерського обліку) складені відповідно до вимог діючого законодавства та надають право на віднесення спірних суд до податкового кредиту та спростовують висновки про заниження податку на прибуток.
Згідно з висновком експертизи №527/528, проведеної на виконання ухвали суду від 17.12.2014 року, на вирішення якої були поставлені наступні питання:
1) Чи підтверджується документально висновок Акту планової виїзної документальної перевірки від 03.09.2014 року № 2425/15-54-22-01/13907606 про заниження ТОВ "Герафак" податку на прибуток на суму 63 279, 00 грн., у тому числі по періодам: 9-ть місяців 2012 року - 36779, 00 грн., 2012 рік - 61981, 00 грн., 2013 рік - 1298, 00 грн.?
2) Чи підтверджується документально висновок Акту планової виїзної документальної перевірки від 03.09.2014 року № 2425/15-54-22-01/13907606 про заниження ТОВ "Герафак" податку на додану вартість на суму 388 699 грн., у тому числі по періодам: липень 2012 року - 41817, 00 грн., серпень 2012 року - 26183, 00 грн., вересень 2012 року - 30967, 00 грн., жовтень 2012 року - 32817, 00 грн., грудень 2012 року - 27040, 00 грн., січень 2013 року - 25253, 00 грн., лютий 2013 року - 19058, 00 грн., березень 2013 року - 20183, 00 грн., квітень 2013 року - 24758, 00 грн., травень 2013 року - 23617, 00 грн., червень 2013 року - 22900, 00 грн., липень 2013 року - 19200, 00 грн., серпень 2013 року - 20833, 00 грн., листопад 2013 року - 40813, 00 грн., грудень 2013 року - 13260, 00 грн.?
- Якщо так, то внаслідок яких порушень вимог податкового та іншого законодавства відбулось заниження в податковому обліку ТОВ "Герафак" об'єктів оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість?
Згідно висновку експерта від 07.05.2015 року №527/528 по першому питанню: проведеним дослідженням наданих первинних документів не підтверджується документально висновок Акту планової виїзної документальної перевірки від 03.09.2014 року №2425/15-54-22-01/13907606 про заниження ТОВ "Герафак" податку на прибуток на суму 63279,00 грн., у тому числі по періодам: 9-ть місяців 2012 року - 36779,00 грн., 2012 рік - 61981,00грн., 2013 рік - 1298,00 грн.
по другому питанню: проведеним дослідженням наданих первинних документів не підтверджується документально висновок Акту планової виїзної документальної перевірки від 03.09.2014 року №2425/15-54-22-01/13907606 про заниження ТОВ "Герафак" податку на додану вартість на суму 388699,00 грн. (379049,99 + 9650,00), у тому числі по періодам: липень 2012 року - 41817,0 грн., серпень 2012 року - 26183,00 грн., вересень 2012 року - 30967,00 грн., жовтень 2012 року - 32817,00 грн., грудень 2012 року - 27040,00 грн., січень 2013 року - 25253,00 грн., лютий 2013 року - 19058,00 грн., березень 2013 року - 20183,00 грн., квітень 2013 року - 24758,00 грн., травень 2013 року - 23617,00 грн., червень 2013 року - 22900,00 грн., липень 2013 року - 19200,00 грн., серпень 2013 року - 20833,00 грн., листопад 2013 року - 40813,00 грн., грудень 2013 року - 13260,00 грн.
Відповідно до ст.3 ГК України господарська діяльність - це діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Згідно Національного класифікатора України, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 26.12.2005р. №375 (з наступними змінами і доповненнями), економічна діяльність - це процес виробництва продукції (товарів, послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо. Економічна діяльність характеризується витратами на виробництва, процесом виробництва та випуску продукції.
Згідно ст.509 ЦК України та ст.173 ГК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до положень ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтями 626, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Правовими наслідками укладення правочину є виникнення у сторін такого договору взаємних прав та обов'язків з їх подальшою реалізацією. Оскільки вищезазначені договори були укладені сторонами, скріплені печатками та підписами, сторонами виконані зобов'язання за цими договорами (сплачені кошти, надані послуги), то відповідно такі договори не можуть бути визнані фіктивними. Отже, відповідачем зроблено необґрунтований висновок про нікчемність та безтоварність укладених між позивачем та його контрагентом угод.
Судом встановлено, що укладений між позивачем та ТОВ «Техномодуль С.А.М.» та ТОВ "РБФ "РЕМ" договори не є недійсними в силу вказівки на це в законі, відсутні судові рішення про визнання їх недійсними, реальність господарських операцій за цими договорами підтверджується первинними документами в матеріалах справи.
Згідно з ст.1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" №1955 від 01.07.2004 року транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування. Статтею 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" №1955 від 01.07.2004 року встановлено, що перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою якщо вантажі перевозяться в Україні та факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.
Підпунктом 11.1 "Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні", затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року із змінами та доповненнями встановлено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, яка є єдиним для всіх учасників транспортного процесу юридичним документом, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи
Позивачем на підтвердження виконання умов договору з організації перевезення вантажів автомобільним транспортом від 02.07,2012 № 02/07 надані та залучені до матеріалів справи товарно-транспортні накладні, що спростовують висновки акту перевірки щодо їх відсутності.
Згідно п.5.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.
Відповідно до п.6 Порядку №984 факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
В акті перевірки позивача не обґрунтовано належним чином згідно з вимогами Порядку, в чому полягає порушення позивачем пп.п.138.2, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9. п. 139.1 ст.139 ПК України, ст.1, пп.2 ст. 3 п.1. ст.9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", ст.1, 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", п.2.1, 2.4., 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та п. 198.3 ст.198 ПК України, ст.1, 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", ст.1, п.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 p., п.2.1, 2.4, 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року з посиланням на первинні або інші документи бухгалтерського та податкового обліку, тому цей акт оцінюється судом за правилами ст.86 КАС України як доказ, що не підтверджує наявність такого порушення.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведена обґрунтованість висновків акту перевірки.
Оцінка наявних у справі доказів судом за правилами ст.86 КАС України, у тому числі, висновку судової економічної експертизи №527/528, надає підстави для зворотніх стверджень, а саме, що висновки Акту планової перевірки не підтверджуються документально, отже оскарженими ТОВ «Герафак» податковими повідомленнями-рішеннями протиправно донараховані податкові зобов'язання з податку на прибуток та ПДВ та застосовані штрафні санкції.
Враховуючи необґрунтованість висновків акту перевірки, суд вбачає протиправність оскаржених податкових повідомлень-рішень, що є підставою для їх скасування і задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Герафак".
Судові витрати розподілити за правилами ч.1 ст.94 КАС України.
Керуючись ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Герафак" до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.
Скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.09.2014 року №0003162206 та №0003172206 Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Герафак" 487(чотириста вісімдесят сім)грн. 20коп.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя М.М. Аракелян
Суд | Одеський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.08.2015 |
Оприлюднено | 28.08.2015 |
Номер документу | 48956779 |
Судочинство | Адміністративне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні