Постанова

від 13.02.2008 по справі 2-а-106/08

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

                                                                                                            Справа

№ 2-а-106/08

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 лютого 2008 року                                                                                         м.Чернігів

Деснянський

районний суд міста Чернігова у складі: головуючого: судді Кулініча Ю.П., з

участю: секретаря судового засідання Кравченко В.В., позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2, представників відповідачів Дробишевої С.В., Клановець Л.О.

розглянувши у

відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до

Головного управління праці та соціального захисту населення Чернігівської

обласної державної адміністрації, Чернігівського обласного центру по

нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Управління праці та соціального

захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради про визнання дій

неправомірними, зобов'язання вчинити дії та утриматись від дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1

звернувся до суду з позовом до Головного управління праці та соціального

захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації,

Чернігівського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат,

в якому просить визнати неправомірними дії Головного управління праці та

соціального захисту населення Чернігівської облдержадміністрації по наданню

позивачеві, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який

став інвалідом II групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, разової

щорічної допомоги на оздоровлення в меншому розмірі, ніж у розмірі,

передбаченому частиною четвертою статті 48 Закону України „Про статус і

соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

зобов'язати Головне управління праці та соціального захисту населення

Чернігівської облдержадміністрації надати позивачеві разову щорічну допомогу на

оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат і в подальшому

утримуватись від неправомірних дій по наданню позивачеві допомоги на

оздоровлення в меншому розмірі; зобов'язати Чернігівський обласний центр по

нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати позивачеві разову

щорічну допомоги на оздоровлення у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат і

провести доплату за три останні роки з врахування виплаченої грошової допомоги.

В обґрунтування

позову посилається на те, що згідно абзацу 2 частини 4 статті 48 Закону України

„Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської    катастрофи" позивачеві має

виплачуватись разова щорічна допомога на оздоровлення в розмірі п'яти  мінімальних заробітних плат, як інваліду II групи

внаслідок Чорнобильської катастрофи. Натомість, у 2007 році ним було отримано

допомогу у розмірі 120 грн., тоді як розмір мінімальної заробітної плати

становив 460 грн. За попередні роки виплати також були проведені не в повному

обсязі.

Ухвалою суду до

участі у справі в якості співвідповідача залучено Управління праці та

соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради.

У судовому

засіданні позивач та його представник позов підтримали.

Головне

управління праці та соціального захисту населення Чернігівської

облдержадміністрації в письмових запереченнях та його представник у судовому

засіданні проти позову заперечували, посилаючись на те, що щорічна допомога на

оздоровлення виплачувалась позивачеві на підставі постанови Кабінету Міністрів

України „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали

внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 12.07.2005 № 562, відповідно до

якої розмір допомоги становить 120 грн. Дія положень ст.48 Закону України Про

статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської

катастрофи" в частині виплати щорічної допомоги на оздоровлення у розмірах

відповідно до мінімальної заробітною плати зупинено на 2007 рік Законом України

„Про Державний бюджет України на 2007 рік". Після прийняття рішення

Конституційного Суду України від 09.07.2007, яким дані положення ЗУ „Про Державний бюджет

України на 2007 рік" визнано неконституційними, зміни до ЗУ „Про Державний бюджет

України на 2007 рік" не вносились. Порядком використання коштів державного

бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які

постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою КМУ

від 20.09.2005 № 936, передбачено використання коштів для виплати щорічної

допомоги на оздоровлення в розмірі, передбаченому постановою КМУ від 12.07.2005

№ 562, тобто у сумі 120 грн. Чернігівський обласний центр по нарахуванню та

здійсненню соціальних виплат представника у судове засідання не направив,

просив розглядати справу без участі представника центру. Подав письмові

заперечення, в яких зазначив, що дія абзацу 2 частини 4 статті 48 Закону

України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок

Чорнобильської катастрофи" була призупинена Законами України „Про

Державний бюджет на 2006 рік" та „Про Державний бюджет на 2007 рік".

Щорічна допомога на оздоровлення за 2004 та 2005 роки виплачена у розмірі 26,70

грн. згідно постанови КМУ „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали

внаслідок чорнобильської катастрофи" від 26.07.1996 № 836. Відповідно до

ст.62 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок

Чорнобильської катастрофи" роз'яснення застосування цього Закону

провадиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є

обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами

державної влади України, місцевими органами державної виконавчої влади.

Управління праці

та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради в

письмових запереченнях та його представник у судовому засіданні проти позову

заперечували, посилаючись на

те, що Законом України

„Про Державний бюджет України

на 2008 рік та про внесення

змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до ст.48 ЗУ „Про статус і

соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської

катастрофи", згідно яких щорічне допомога на оздоровлення виплачується в

порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Заслухавши

пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши докази, суд приходить до

висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як свідчать

копії посвідчень, долучених до матеріалів справи та пояснення сторін, позивач

ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом II

групи і має право на пільги, передбачені Законом України „Про статус і

соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської

катастрофи". На обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення

Деснянської районної у м. Чернігові ради перебуває з 23.02.2000.

Відповідно до

абзацу 2 частини 4 статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист

громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" інвалідам II

групи щорічна допомога на оздоровлення виплачується у розмірі п'яти

мінімальних заробітних плат. Згідно частини 7 статті 48 зазначеного Закону

розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

З письмових

пояснень та копій розпоряджень Управління праці та соціального захисту

населення Деснянської районної у м. Чернігові ради вбачається, що позивачеві у

2005 році була призначена і виплачена щорічна допомога на оздоровлення у

розмірі 26,70 грн., у 2006 та 2007 роках - по 120 грн.

Згідно ч.2 ст.

19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого

самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах

повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.46

Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає

право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності,

втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у

старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до

ч.3 ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до

чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і

свобод.

Дію абзацу 2

частини 4 статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян,

які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було зупинено на 2007

рік Законом України „Про Державний бюджет України на 2007 рік". Дане

положення ЗУ „Про Державний

бюджет України на 2007 рік" визнано таким, що не відповідає Контитуції

України рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 № 6-рп/2007. П.5

даного рішення встановлено, що рішення Конституційного Суду України у цій

справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді

ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень

статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Виходячи з зазначеного,

суд приходить до висновку, що право позивача на отримання щорічної допомоги на

оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат гарантоване

Конституцією України і не може бути обмежене.

Постанова

Кабінету Міністрів України „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які

постраждали внаслідок Чорнобильсокї катастрофи" від 12.07.2005 № 562 та

Порядок використання коштів держанвого бюджету для виконання соціальних

програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок

Чорнобильсокї катастрофи, затверджений постановою КМУ від 20.09.2005 № 936, на

які посилаються відповідачі, не можуть бути підставою для випалти щорічної

допомоги на оздоровлення в меншому розмірі, оскільки Закону України „Про статус

і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської

катастрофи" має вищу юридичну силу порівняно з постановами КМУ.

Так само право

позивача не могло бути обмежене постановою КМУ „Про компенсаційні виплати

особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від

26.07.1996 № 836, відповідно до якої щорічна допомога на оздоровлення

виплачувалась позивачеві у 2005 році.

Щорічна допомога

на оздоровлення згідно п.4 Порядку використання коштів державного бюджету для

виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали

внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від

20.09.2005 № 936, виплачується центрами по нарахуванню і виплаті соціальних

допомог, управліннями праці та соціального захисту населення районних (міських)

держадміністрацій, виконкомів міських, районних у містах рад за місцем

реєстрації громадян.

За таких

обставин суд вважає, що позовні вимоги позивача про зобов'язання перерахувати і

виплатити щорічну допомогу на оздоровлення за три роки обґрунтовані і

підлягають задоволенню.

Позовні вимоги

про зобов'язання відповідачів в подальшому утримуватись від неправомірних дій

по виплаті допомоги в меншому розмірі, ніж у розмірі, передбаченому частиною 4

статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які

постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", задоволені бути не

можуть, оскільки суд не може врахувати всіх змін до законодавства України з

даного питання, що будуть застосовуватися до даних правовідносин у майбутньому.

Так, Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення

змін до деяких законодавчих актів України" внесено зміни до ст.48 ЗУ „Про

статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської

катастрофи", відповідно до яких щорічна допомога на оздоровлення

виплачується в розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів    України.

Керуючись

викладеним вище та ст.ст.  11,  12, 71, 94, 

100,  158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов

задовольнити частково.

Визнати

неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення

Деснянської районної у місті Чернігові ради по виплаті ОСОБА_1 разової щорічної

допомоги на оздоровлення, як інваліду II групи внаслідок

Чорнобильської катастрофи, передбаченої абзацом 2 частини 4 статті 48 Закону

України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок

Чорнобильської катастрофи", в розмірі меншому п'яти мінімальних заробітних

плат.

Зобов'язати

Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті

Чернігові ради перерахувати і виплатити ОСОБА_1 разову щорічну допомогу на

оздоровлення, як інваліду II групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, передбачену

абзацом 2 частини 4 статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист

громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за 2005,

2006, 2007 роки у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат за відповідний

період, з урахуванням суми фактично виплаченої допомоги.

В решті позовних

вимог відмовити.

Постанова може

бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду. Заява про

апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом десяти днів з

дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду

подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про

апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання

заяви про апеляційне оскарження.