Постанова

від 25.08.2015 по справі 916/3419/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" серпня 2015 р.Справа № 916/3419/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: Шевченко В.В.

судді: Діброва Г.І., Лисенко В.А.

при секретарі судового засідання: Бендерук Є.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Кондибка В.В. - за дорученням

від відповідача: не з'явився

від ВДВС: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції

на ухвалу господарського суду Одеської області

від 08 липня 2015 року

у справі № 916/3419/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ромпетрол Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю " Молнія ЛТД"

про стягнення 34786 грн. 49 коп.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Одеської області від 09.10.2014 р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ромпетрол Україна" (далі стягувач, позивач) задоволений у повному обсязі та з Товариства з обмеженою відповідальністю "Молнія ЛТД" (далі боржник, відповідач) на користь позивача стягнуто: 30507 грн. 66 коп. - боргу, 1347 грн. 21 коп. - пені, 915 грн. 23 коп. - штрафу, 428 грн. 32 коп. - інфляційних витрат, 1588 грн. 07 коп. - 25% річних та 1827 грн. - понесених судових витрат по справі на сплату судового збору за подання позову.

Зазначене судове рішення набрало законної сили та 04.11.2014 р. місцевим судом виданий наказ на його виконання.

Постановою Одеського апеляційного господарського від 09.12.2014 р. вищезазначене судове рішення залишено без змін.

20.04.2015 р. позивач пред'явив названий судовий наказ до другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції (далі ВДВС) для його примусового виконання.

Постановою ВДВС від 22.04.2015 р. у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу суду від 04.11.2014 р. - відмовлено у зв'язку з тим, що виконавчий документ вже перебував на виконанні у ВДВС та його виконання було завершене на підставі ч. 1 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження» (повернення виконавчого документа до суду), у зв'язку з чим у відповідності до ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження» це виключає можливість здійснення виконавчого провадження за виконавчим документом, що вже перебував на виконанні, а тому підстави для відкриття виконавчого провадження відсутні.

20.05.2015 р. позивач звернулась до господарського суду Одеської області зі скаргою на дії ВДВС в якій просив визнати незаконними дії останнього щодо винесення постанови „Про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа) на виконання наказу від 22.04.2015 р. та зобов'язати ВДВС вчинити передбачені Законом України "Про виконавче провадження" виконавчі дії, щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області № 916/3419/14 від 04.11.2014 р.

Скарга мотивована тим, що, по-перше, про постанову ВДВС від 22.04.2015 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області № 916/3419/14 від 04.11.2014 р. стягувачеві стало відомо - 18.05.2015 р. під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, так як оскаржувана постанова до позивача не надсилалась, а тому останній звернувся зі скаргою на дії ВДВС до місцевого суду 20.05.2015 р., тобто у 10-денний термін встановлений ст. 121-2 ГПК України. По-друге, дії ВДВС щодо винесення постанови від 22.04.2015 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа) вчиненні з порушенням нормам чинного законодавства, яким не передбачений такий порядок як видача нового виконавчий документу, у разі залишення без змін рішення суду на яке вже було видано відповідний виконавчий документ, а тому дії ВДВС щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження є незаконними.

У відзиві ВДВС скаргу позивача вважав безпідставною та необґрунтованою посилаючись на те, що оскільки наказ суду від 04.11.2014 р. видавався господарським судом Одеської області на рішення суду від 09.10.2014 р. яке в подальшому оскаржувалось та було залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.12.2014 р., то дата набрання законної сили є саме 09.12.2014 р., а тому господарський суд Одеської області повинен був видати новий наказ, а крім того, заявник звернувся зі скаргою на дії ВДВС з пропуском встановленого ст. 121-2 ГПК України 10-денного терміну, у зв'язку з чим підстави для задоволення скарги - відсутні.

Відзив на скаргу стягувача від боржника не надходив.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.07.2015 р. (суддя Погребна К.Ф.) скарга позивача задоволена та визнано незаконними дії ВДВС щодо винесення Постанови від 22.04.2015 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа) на виконання наказу господарського суду Одеської області № 916/3419/14 від 04.11.2014 р. та зобов'язано ВДВС вчинити передбачені Законом України "Про виконавче провадження" виконавчі дії, щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області № 916/3419/14 від 04.11.2014 р.

Ухвала суду мотивована тим, що дії ВДВС щодо винесення постанови від 22.04.2015 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа) вчиненні з порушенням вимог чинного законодавства, яким не передбачена видача нового виконавчого документу, у разі залишення без змін рішення суду на яке вже було видано відповідний виконавчий документ, у зв'язку з чим ВДВС відповідно до п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012р. зобов'язаний вчинити передбачені Законом України "Про виконавче провадження" виконавчі дії, щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області № 916/3419/14 від 04.11.2014 р. від вчинення яких ВДВС безпідставно ухиляється.

В апеляційній скарзі ВДВС просить ухвалу місцевого суду скасувати, оскільки вона не відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, ухвалена з порушеннями норм матеріального і процесуального права та постановити нове рішення, яким у задоволенні скарги стягувача відмовити у повному обсязі.

Скарга мотивована тим, що оскільки наказ суду від 04.11.2014 р. видавався господарським судом Одеської області на рішення суду від 09.10.2014 р. яке в подальшому оскаржувалось та було залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.12.2014 р., то дата набрання законної сили цим судовим рішенням є 09.12.2014 р., а тому господарський суд Одеської області повинен був видати новий наказ, у зв'язку з чим підстави для задоволення скарги - відсутні.

Додані до апеляційної скарги апелянтом додаткові документи, зокрема, оскаржувана ухвала від 08.07.2015 р., постанова ВДВС від 01.12.2014 р. про повернення виконавчого документа, заява від 20.04.2015 р., наказ від 04.11.2014 р., постанова ВДВС від 22.04.2015 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження повернуті апеляційним судом скаржникові, оскільки в матеріалах справи містяться оригінали та належним чином засвідчені копії цих документів, а тому залучення цих документів є недоречним.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

В судовому засіданні представник позивача просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу ВДВС без задоволення.

Скаржник та боржник були своєчасно та належним чином повідомлені про день, часі місце розгляду справи, але не скористались своїм правом на участь в розгляді справи апеляційним судом.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника стягувача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої інстанції рішенням господарського суду Одеської області від 09.10.2014 р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ромпетрол Україна" задоволений у повному обсязі та з товариства з обмеженою відповідальністю "Молнія ЛТД" на користь позивача стягнуто: 30507 грн. 66 коп. - боргу, 1347 грн. 21 коп. - пені, 915 грн. 23 коп. - штрафу, 428 грн. 32 коп. - інфляційних витрат, 1588 грн. 07 коп. - 25% річних та 1827 грн. - понесених судових витрат по справі на сплату судового збору за подання позову.

Зазначене судове рішення набрало законної сили та 04.11.2014 р. місцевим судом виданий наказ на його виконання.

Постановою Одеського апеляційного господарського від 09.12.2014 р. вищезазначене рішення місцевого суду залишено без змін.

20.04.2015 р. позивач пред'явив судовий наказ від 04.11.2014 р. до ВДВС.

Постановою ВДВС від 22.04.2015 р. у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу суду від 04.11.2014 р. - відмовлено у зв'язку з тим, що виконавчий документ вже перебував на виконанні у ВДВС та його виконання було завершене на підставі ч. 1 ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження» (повернення виконавчого документа до суду), у зв'язку з чим у відповідності до ст. 50 ЗУ «Про виконавче провадження» це виключає можливість здійснення виконавчого провадження за виконавчим документом, що вже перебував на виконанні, а тому підстави для відкриття виконавчого провадження відсутні.

20.05.2015 р. позивач звернулась до господарського суду Одеської області зі скаргою на дії ВДВС в якій просила визнати незаконними дії останнього щодо винесення постанови від 22.04.2015 р. „Про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа) та зобов'язати ВДВС вчинити передбачені Законом України "Про виконавче провадження" виконавчі дії, щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області № 916/3419/14 від 04.11.2014 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Згідно ч. 6 ст. 25 Закону України „Про виконавче провадження" постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи оскаржена постанова ВДВС від 22.04.2015 р. направлена скаржнику 22.04.2015 р., а отримана останнім 18.05.2015 р.

Скарга на дії ВДВС подана боржником до місцевого суду 20.05.2015 р., тобто у 10-денний термін встановлений ст. 121-2 ГПК України.

Обґрунтовуючи скаргу позивач посилається на те, що дії ВДВС щодо винесення постанови від 22.04.2015 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа) вчиненні з порушенням нормам чинного законодавства, яким не передбачений такий порядок як видача нового виконавчий документу, у разі залишення без змін рішення суду на яке вже було видано відповідний виконавчий документ, а тому дії ВДВС щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження є незаконними.

Колегія суддів вважає, що з зазначеними доводами стягувача підставне погодився суд першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 115 ГПК рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом "Про виконавче провадження" .

Згідно ч. 1 ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.

На підставі ч. 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи, зокрема накази суду.

Відповідно п. 1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Частиною 1 ст. 25 названого Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Згідно ч. 1 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, повертається до суду, який його видав, у разі відновлення судом строку для подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, та прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню).

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено місцевим судом, відповідач не погоджуючись з рішенням суду по даній справі від 09.10.2014р. звернулось до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на зазначене судове рішення.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 10.11.2014р. відповідачеві відновлений пропущений процесуальний строк на подання апеляційного скарги та ця скарга була прийнята до розгляду апеляційного суду.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.12.2014 р. рішення господарського суду Одеської області від 09.10.2014р. залишено без змін, а апеляційна скарга боржника без задоволення.

З матеріалів справи вбачається, що стягувач після перегляду справи в апеляційному порядку повторно отримав у суді першої інстанції наказ № 916/3419/14 від 04.11.2014 р. та 20.04.2015 р. пред'явив його до ВДВС для примусового виконання.

Постановою ВДВС від 22.04.2015р. у відкритті виконавчого провадження - відмовлено (відмовлено у прийнятті до провадження виконавчого документа) з посиланням на те, що виконавче провадження з примусового виконання відповідного виконавчого документу вже перебувало на виконанні та було завершено на підставі ч. 1 ст. 48 Закону України „Про виконавче провадження", а здійснення виконавчого провадження за виконавчим документом, що перебував на виконанні є неможливим в силу вимог ст. 50 відповідного Закону.

Посилання ВДВС на те, що після винесення постанови Одеським апеляційним господарським судом від 09.12.2014 р. про залишення рішення місцевого суду від 09.10.2014р. без зміни, суд першої інстанції повинен був видати новий наказ, оскільки наказ господарського суду Одеської області набав законної сили саме після розгляду апеляційної скарги боржника , а саме 09.12.2014 р. є необґрунтованими та безпідставними, оскільки, згідно п. 11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" якщо на судове рішення суду першої інстанції, яке набрало законної сили і на виконання якого видано наказ (частина третя статті 85 і стаття 116 ГПК), подано апеляційну скаргу після закінчення встановленого частиною першою статті 93 ГПК строку, і суд апеляційної інстанції відновить цей строк та прийме скаргу до провадження, то копія відповідної ухвали повинна бути надіслана органу Державної виконавчої служби, якою зазначений наказ прийнято до виконання. Такий наказ відповідно до статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" повертається до суду, який його видав. У разі коли за результатами апеляційного розгляду оскаржене судове рішення буде залишене без змін, новий наказ на його виконання не видається, а виконується раніше виданий наказ. Якщо на час прийняття судового акта апеляційної інстанції строк для пред'явлення цього наказу до виконання закінчився, зазначений строк підлягає відновленню згідно із статтею 119 ГПК.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов до правильного висновку про те, що дії ВДВС при винесенні постанови від 22.04.2015 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа) суперечать вищевказаному законодавству України, так як, у даному випадку ВДВС безпідставно вважає, що суд першої інстанції повинний видати новий наказ, але такий новий наказ виданий бути не може, оскільки виконується раніше виданий наказ, внаслідок чого протилежні доводи апелянта до уваги прийнятими бути не можуть.

Згідно з п. 9.13 вищевказаної постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні, виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

При викладених обставинах колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного та обґрунтованого висновку про те, що при ухваленні постанови від 22.04.2015 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 04.11.2014 р. ВДВС діяв з порушеннями вищевказаних вимог законодавства України, прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а тому правомірно визнав незаконними дії ВДВС щодо винесення постанови від 22.04.2015 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа) на виконання наказу господарського суду Одеської області № 916/3419/14 від 04.11.2014 р. та зобов'язав ВДВС вчинити передбачені Законом України "Про виконавче провадження" виконавчі дії, щодо примусового виконання названого наказу господарського суду, а тому оскаржена ухвала прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для її зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 101- 106 ГПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу господарського суду Одеської області від 08.07.2015 року у справі № 916/3419/14 - залишити без змін, а апеляційну скаргу другого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Шевченко В.В.

Судді: Діброва Г.І.

Лисенко В.А.