Постанова

від 27.04.2011 по справі 2а-1099/11/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" квітня 2011 р. Справа № 2a-1099/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Суддя Остап'юк С.В.

за участю секретаря Хоми О.В.

прокурора Савчук Л.Є.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом прокурора Городенківського району в інтересах держави в особі державної податкової інспекції в Городенківському районі до фермерського господарства «Діброва-2» про стягнення заборгованості в розмірі 7547,23 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

30.03.2011 року прокурор Городенківського району в інтересах держави в особі державної податкової інспекції в Городенківському районі (далі -позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до фермерського господарства «Діброва-2» (далі -відповідач) про стягнення податкового боргу в загальному розмірі - 7547,23 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно в порушені Закону України "Про систему оподаткування", Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", Податкового кодексу України не виконав податкові зобов'язання з сплати фіксованого сільськогосподарського податку в розмірі 197,50 гривень; зобов'язання з сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в розмірі 7335,68 гривень та збору за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 14,05 гривень. Загальна сума податкового боргу відповідач, яка ним не сплачена, становить 7547,23 гривень.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві. Просила позов задовольнити повністю.

Відповідач, в судове засідання не з'явився повторно без поважних причин та без повідомлення про причини неприбуття хоча, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений. Правом подання заперечень проти заявленого позову не скористався.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити.

Судом встановлено, що 22.06.2005 року Богородчанською районною державною адміністрацією Івано-Франківської області проведено державну реєстрацію юридичної особи -фермерського господарства «Діброва-2» та відповідача взято на податковий облік, як платника податків і зборів.

27.01.2010 року відповідач самостійно задекларував суму зобов'язань з сплати фіксованого сільськогосподарського податку за 2010 рік в розмірі 2951,98 гривень.

Відповідачем податковим розрахунком, який подано позивачу, самостійно розрахована сума зобов'язань з сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища за 9 місяців 2010 року в розмірі 57,27 гривень (а.с. 21).

27.01.2010 року відповідач самостійно задекларував суму зобов'язань з сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік в розмірі 17605,65 гривень (а.с. 13).

Закон України "Про систему оподаткування" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) визначав принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.

Стаття 4 Закону України "Про систему оподаткування" визначала, що платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 9 Закону України "Про систему оподаткування" платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно частини 1 статті 14 Закону України "Про систему оподаткування" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі) належать фіксований сільськогосподарський податок, плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) та збір за забруднення навколишнього природного середовища та підлягають сплаті до відповідних місцевих бюджетів.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення в період виникнення відносин нарахування податкових зобов'язань з сплати фіксованого сільськогосподарського податку, орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності та збору за забруднення навколишнього природного середовища був Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно підпункту 5.4.1. пункту 5.4 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідач вищенаведені зобов'язання в повному обсязі не сплатив, а саме: з фіксованого сільськогосподарського податку не виконано зобов'язання в розмірі 197,50 гривень, з сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності - 2934,26 гривень та збору за забруднення навколишнього природного середовища - 14,05 гривень.

Як наслідок загальна сума самостійно задекларованих та не виконаних відповідачем податкових зобов'язань, які утворюють собою податковий борг, з сплати фіксованого сільськогосподарського податку за 2010 рік, по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності, збору за забруднення навколишнього природного середовища за 9 місяців цього ж року становить 3145,81 гривень.

Відповідно до підпункту 6.2.1. пункту 6.2. статті 6 зазначеного Закону передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Судом встановлено, що позивачем відповідно до підпункту 6.2.3. пункту 6.2. статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" 02.08.2010 року було надіслано відповідачу першу податкову вимогу та 01.09.2010 року другу податкову вимогу, які відповідач залишив без реагування.

Крім того, встановлено, що відповідач задекларував зобов'язання з сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за період з січня до березня 2011 рік в розмірі 4401,42 гривень, які не виконав.

Порядок адміністрування податків і зборів з 01.01.2011 року визначають положення Податкового кодексу України.

Згідно статті 16.1.4 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Статтею 14.1.156 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк)

Стаття 57.1 Податкового кодексу України встановлює, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 14.1.175 Податкового кодексу України податковий борг сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Загальна сума самостійно задекларованих відповідачем зобов'язань з сплати орендної плати за період з січня до березня 2011 року за земельні ділянки державної і комунальної власності становить 4401,42 гривень, які відповідачем не сплачені.

Стаття 87.2 Податкового кодексу України встановлює, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до статті 287.3 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Приписами статті 290.1 Податкового кодексу України передбачено, що плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що самостійно задекларовані та несплачені податкові зобов'язання з сплати фіксованого сільськогосподарського податку за 2010 рік в розмірі 197,50 гривень; заборгованість з сплати орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за період з 2010 до березня 2011 року в розмірі 7335,68 гривень та збору за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 14,05 гривень за 2010 рік в загальному розмірі 7547,23 гривень є податковим боргом відповідача, який ним не сплачений.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити зазначений вище податковий борг. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується Конституцією України, стаття 67 якої передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

При вирішенні заявлених позовних вимог суд виходить з принципу законності у відповідності до якого вирішує справу відповідно до Конституції України та законів України. Враховуючи, що з 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, положеннями якого врегульовані відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, визначено компетенцію контролюючих органів, яким у відповідності до статті 41 Податкового кодексу України є позивач, то заявлені позовні вимоги підлягають вирішенню із застосуванням приписів Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 20.1.18 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Суд вважає необхідним з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача вийти за межі позовних вимог та стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих фермерське господарство «Діброва-2»в доход місцевого бюджету Городенківського району податковий борг в розмірі 7547,23 гривень.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих фермерське господарство «Діброва-2» (індекс 77701, вул. Зелена, 1, смт. Богородчани, Івано-Франківська область, ідентифікаційний номер 33419382) в доход місцевого бюджету Городенківського району податковий борг в розмірі 7547 (семи тисяч п'ятисот сорока семи) гривень 23 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Остап'юк С.В.

Постанова складена в повному обсязі 29.04.2011 року.