Ухвала

від 27.08.2015 по справі 1-936/11

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 1-936/11

провадження № 1/753/14/15

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2015 р.Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2

ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

захисників ОСОБА_6

ОСОБА_7

ОСОБА_8

потерпілих ОСОБА_9

ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Артемівськ, Донецької області, українця, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні неповнолітнього сина 2000 року народження, з вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -

у вчиненні злочинів передбачених ч.4 ст.190, ч.2,3 ст.358 КК України ,-

В С Т А Н О В И В:

Згідно обвинувального висновку, ОСОБА_11 обвинувачується в тому що, він в період з 25.07.2008 року до 15.11.2009 року перебуваючи в місті Києві шляхом обману та зловживання довірою потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_10 заволодів їх майном в особливо великих розмірах при наступних обставинах.

Так, ОСОБА_11 з метою заволодіння майном ОСОБА_9 та ОСОБА_10 запропонував збудувати для них та за їх кошти автомобільну мийку, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 22, на що останні погодились.

Після чого, 25.07.2008 року між приватним підприємством «Нагваль-Сервіс» (ЄДРПОУ 34426605), в особі директора ОСОБА_11 , та товариством з обмеженою відповідальністю «Магістраль Фулл» (ЄДРПОУ 35725477), в особі директора ОСОБА_9 , укладений попередній договір, згідно умов якого сторони домовились в строк до 15.01.2009 року укласти договір купівлі-продажу одноповерхової будівлі мийки автотранспорту вартістю 3 395 000 грн., з повним комплектом необхідного обладнання, загальною площею 425 кв. м., розташованої в м. Києві по вул. Дніпровська Набережна, 22 (на розі вулиць Дніпровська Набережна та Іжевська).

В подальшому 25.07.2008 року з метою початку будівництва вказаної автомобільної мийки ОСОБА_10 передав ОСОБА_11 грошові кошти в сумі 10 000 доларів США, що згідно встановленого Національним банком України (далі НБУ) офіційного курсу на вказану дату складає 48 428, 00 грн., які належали йому особисто, а ОСОБА_9 31.07.2008 року передала 100 000 доларів США, що згідно встановленого НБУ офіційного курсу на вказану дату складає 484 510, 00 грн. Таким чином, сума переданих ОСОБА_11 коштів в доларах США, згідно встановленого НБУ офіційного курсу, складає 532 938, 00 грн.

Крім того, з метою швидшого будівництва вищевказаної автомобільної мийки 08.08.2008 року ОСОБА_9 та ОСОБА_11 створили ТОВ «Нагваль- Блиск» (ЄДРПОУ 36059310) яким, відповідно, належить 75 та 25 відсотків статутного фонду товариства. Однак грошові кошти до статутного фонду ОСОБА_9 внесла самостійно в повному обсязі. Директором вказаного товариства призначили ОСОБА_11 .

Після чого між ОСОБА_9 та ОСОБА_11 було домовлено, що підрядні роботи з будівництва вказаної мийки буде виконувати ПП «Нагваль- Сервіс», керівником якого є ОСОБА_11 . З цією метою було підготовлено договір підряду № 17-01 від 17.11.2008 року між ТОВ «Нагваль-Блиск» (замовник) та ПП «Нагваль-Сервіс» (підрядник). Згідно умов зазначеного договору підрядник зобов`язувався, в строк до 31.06.2009 року побудувати будівлю мийки, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 22, а замовник прийняти виконані роботи та оплатити їх вартість. Однак вказаний договір так і не був укладений з наступних обставин.

Під час підготовки договору підряду № 17-01 від 17.11.2008 року ОСОБА_11 з метою заволодіння майном ОСОБА_9 та ОСОБА_10 та в ведення їх в оману, щодо здійснення будівництва та передачі майна, попросив зазначити у вказаному договорі від ПП «Нагваль-Сервіс» його заступника ОСОБА_13 , при цьому розуміючи, що останній ніколи не працював заступником директора ПП «Нагваль-Сервіс». Коли його вимога була виконана, ОСОБА_11 отримав два примірники вказаного договору для підпису їх у ОСОБА_13 , після чого так і не повернув їх до ТОВ «Нагваль-Блиск». При цьому ОСОБА_11 зловживаючи довірою ОСОБА_9 та ОСОБА_10 запевнив їх, що договір підряду № 17-01 від 17.11.2008 року вже підписаний і він передасть його пізніше, що так і не виконав. Крім того слідством встановлено, що ОСОБА_13 працював в ПП «Нагваль-Сервіс» на посаді адміністратора і йому нічого не було відомо про злочині наміри ОСОБА_11 , а договору підряду № 17-01 від 17.11.2008 року він не бачив та не підписував.

Разом з тим, ОСОБА_11 в період з 02.10.2008 року до 28.05.2009 року продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір направлений на незаконне збагачення витратив з розрахункового рахунку ТОВ «Нагваль-Блиск» № НОМЕР_1 відкритому в АТ «Златобанк» на будівництво автомобільної мийки, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, 22 шляхом перерахування до ПП «Нагваль-Сервіс», а також іншим виконавцям будівельних робіт і поставщикам матеріалів (обладнання) грошові кошти в загальній сумі 1 442 873, 17 грн.

Крім того, ОСОБА_9 не здогадуючись про злочині наміри ОСОБА_11 та у зв`язку з будівництвом вказаної автомобільної мийки за участю ОСОБА_14 передала ОСОБА_11 без розписок грошові кошти, що належать їй особисто, а саме: в грудні 2008 року - 50 000 доларів США, що згідно встановленого НБУ офіційного курсу на 01.12.2008 року складає 343 885 грн., в лютому 2009 року - 100 000 доларів США, що згідно встановленого НБУ офіційного курсу на 30.01.2009 року та 02.02.2009 року складає 770 000 грн. та в червні 2009 року - 5 000 доларів США, що згідно встановленого НБУ офіційного курсу на 01.06.2009 року складає 380 925 грн.

Так, ОСОБА_11 з метою досягнення злочинного результату з метою прикриття своїх незаконних дій в період з осені 2008 року до весни 2009 року, в порушення умов попереднього договору від 25.07.2008 року та договору підряду № 17-01 від 17.11.2008 року організував самовільне будівництво вищезазначеної мийки на самовільно зайнятій земельній ділянці, тобто ділянці, яка не була йому виділена Київською міською Радою або суб`єктам підприємницької діяльності, фактичним керівником яких він являвся, на правах оренди або реалізована для здійснення будівництва.

Після чого, ОСОБА_11 в березні 2009 року, коли будівництво автомийки, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 було майже завершеним продовжуючи свої злочині дії направлені на заволодіння майном ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , достовірно знаючи, що оформити право власності на вказану автомобільну мийку в державних органах в установленому законом порядку буде не можливо, оскільки роботи по її будівництву ним були проведені самовільно без отримання необхідних дозволів, використовуючи довірчі відносини, які виникли між ними на той час, повідомив ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про самовільне будівництво вказаної автомийки на самовільно зайнятій ділянці землі. При цьому ОСОБА_11 зловживаючи довірою ОСОБА_9 та ОСОБА_10 для узаконення будівництва автомобільної мийки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та реєстрації права власності на вказану мийку запропонував, укласти договір купівлі-продажу автомийки, згідно якого він виступав би продавцем, а ОСОБА_10 - покупцем. Після чого, на підставі відповідного судового рішення, визнати його дійсним, що призвело б до зобов`язання бюро технічної інвентаризації зареєструвати за ОСОБА_10 право власності на мийку. Крім цього ОСОБА_11 запевнив ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , що всі питання з оформленням документів та судових тяжб він візьме на себе. На дану пропозицію ОСОБА_10 та ОСОБА_9 погодились не здогадуючись про реальні наміри ОСОБА_11 .

В подальшому, ОСОБА_11 перебуваючи в м. Києві у період з березня 2009 року до 06.07.2009 року вступив в злочину змову з невстановленими досудовим слідством особами, які спільно з якими підробив договір купівлі-продажу зазначеної мийки від 23.03.2009 року, ніби то укладений ОСОБА_11 в якості покупця з ОСОБА_10 , та дві розписки від 30.03.2009 року та 07.04.2009 року про ніби то отримання ОСОБА_10 від нього грошових коштів в загальній сумі 1 млн. грн.

Після чого, ОСОБА_11 , 06.07.2009 року реалізуючи свій злочинний намір, надав (але вже не як продавець, а як набувач) до Дарницького районного суду м. Києва позовну заяву про визнання підробленого договору купівлі-продажу автомийки дійсним, з вимогою про поновлення своїх майнових прав. Для підтвердження своїх незаконних вимог ОСОБА_11 додав до вказаної позовної заяви завідомо підроблені документи, а саме договір купівлі-продажу зазначеної мийки від 23.03.2009 року, згідно якого він є покупцем, а ОСОБА_10 продавцем та дві розписки від 30.03.2009 року та 07.04.2009 року про ніби то отримання ОСОБА_10 від нього грошових коштів в загальній суму 1 млн. грн.

В серпні 2009 року, ОСОБА_11 , на виконання свого злочинного плану, ввівши в оману ОСОБА_10 , повідомив йому про необхідність відвідування судового засідання в Дарницькому районному суді м. Києва де буде вирішуватись питання про визнання за ним, тобто ОСОБА_10 , права власності на зазначену мийку автотранспорту. При цьому ОСОБА_11 зловживаючи довірою ОСОБА_10 повідомив йому, що в судовому засіданні він має погоджуватись з усім про що буде йти річ. В подальшому ОСОБА_10 знаходячись в залі судового засідання, не знаючи про злочинний намір ОСОБА_11 , погодився з позовними вимогами останнього, у зв`язку з чим, 19.08.2009 року суддею Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_15 , якій також не було відомо про злочинні наміри ОСОБА_11 , винесено Рішення, на підставі якого, підроблений договір купівлі-продажу, наданий до суду ОСОБА_11 разом з підробленими розписками, визнаний дійсним, і яким КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна» КМДА зобов`язало зареєструвати право власності ОСОБА_11 на даний об`єкт нерухомості, що і було в подальшому здійснено.

В подальшому ОСОБА_11 продовжуючи свій злочинний намір повідомив ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , що після реєстрації права власності на ОСОБА_10 надасть ним всі документи.

Не здогадуючись про злочині дії вчиненні ОСОБА_11 та у зв`язку з тим, що вказана автомобільна мийка до осені 2009 року ще недобудована, а ОСОБА_11 постійно зазначав, що для будівництва необхідно більше грошових коштів, ОСОБА_10 за участю ОСОБА_16 передав ОСОБА_11 без розписок грошові кошти, що належать ОСОБА_9 , а саме 10.10.2009 року передав 30 488 доларів США, що згідно встановленого НБУ офіційного курсу на 10.10.2009 року, складає 244 208,88 грн., 15.10.2009 року - 20 000 доларів США. що згідно встановленого НБУ офіційного курсу на 15.10.2009 року, складає 159 960 грн., 24.10.2009 року - 16 700 доларів США, що згідно встановленого НБУ офіційного курсу на 24.10.2009 року, складає 133 683, 5 грн., 30.20.2009 року - 6 100 доларів США, що згідно встановленого НБУ офіційного курсу на 30.10.2009 року, складає 48 800 грн., 06.11.2009 року - 6 100 доларів США, що згідно встановленого НБУ офіційного курсу на 06.11.2009 року, складає 48 884, 18 грн., 07.11.2009 року - 6 100 доларів США, що згідно встановленого НБУ офіційного курсу на 06.11.2009 року, складає 48 884, 18 грн., 09.11.2009 року - 22 500 доларів США., що згідно встановленого НБУ офіційного курсу на 09.11.2009 року, складає 179 842, 5 грн. Крім цього ОСОБА_10 в середині листопада 2009 року передав ОСОБА_11 5 000 доларів США. що згідно встановленого НБУ офіційного курсу на 15.11.2009 року, складає 39 981, 5 грн.

Крім того у вересні 2009 року ОСОБА_12 через ОСОБА_14 передала ОСОБА_11 без розписок грошові кошти в сумі 30 000 доларів США, що згідно встановленого НБУ офіційного курсу на 01.09.2009 року, складає 239 670 грн.

Таким чином, сума переданих ОСОБА_11 коштів в доларах США, згідно встановленого НБУ офіційного курсу, складає 3 188 362, 74 грн., а загальна сума витрачених грошових коштів ОСОБА_10 та ОСОБА_12 на будівництво автомийки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , складає 4 631 235, 91 грн.

В результаті вищевказаних злочинних дій, ОСОБА_11 спричинив ОСОБА_10 і ОСОБА_9 матеріальні збитки в загальній сумі 4 631 235, 91 грн., що в шістсот разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто в особливо великих розмірах.

Крім того, ОСОБА_11 обвинувачується в тому, що в березні 2009 року, коли будівництво автомийки, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 було майже завершеним продовжуючи свої злочині дії направлені на заволодіння майном ОСОБА_12 та ОСОБА_10 , достовірно знаючи, що оформити право власності на вказану автомобільну мийку в державних органах в установленому законом порядку буде не можливо, оскільки роботи по її будівництву ним були проведені самовільно без отримання необхідних дозволів, використовуючи довірчі відносини, які виникли між ними на той час, повідомив ОСОБА_9 та ОСОБА_10 про самовільне будівництво вказаної автомийки на самовільно зайнятій земельній ділянці. При цьому ОСОБА_11 зловживаючи довірою ОСОБА_9 та ОСОБА_10 для узаконення будівництва автомобільної мийки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та реєстрації права власності на вказану мийку запропонував, укласти договір купівлі-продажу автомийки, згідно якого він виступав би продавцем, а ОСОБА_10 - покупцем. Після чого, на підставі відповідного судового рішення, визнати його дійсним, що призвело б до зобов`язання бюро технічної інвентаризації зареєструвати за ОСОБА_10 право власності на мийку. Крім цього ОСОБА_11 запевнив ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , що всі питання з оформленням документів та судових тяжб він візьме на себе. На дану пропозицію ОСОБА_10 та ОСОБА_9 погодились не здогадуючись про реальні наміри ОСОБА_11 .

В подальшому ОСОБА_11 реалізуючи свій злочинний намір з метою заволодіння майном ОСОБА_10 та ОСОБА_9 вступив у злочинну змову з невстановленими слідством особами, щодо виготовлення підробного договору купівлі-продажу автомобільної мийки та розписок про отримання грошових коштів.

Так, ОСОБА_11 знаходячись в м. Києві в період з березня 2009 року до 06 липня 2009 року вступивши в злочину змову з невстановленими слідством особами з метою підроблення документів склав договір купівлі-продажу від 23.03.2009 року та розписки від 30.03.2009 року та 07.04.2009 року про начебто отримання ОСОБА_10 від нього грошових коштів в загальній сумі 1 млн. грн. Після чого діючи з метою досягнення злочинного умислу направленого на заволодіння майном ОСОБА_10 та ОСОБА_9 надав договір купівлі- продажу від 23.03.2009 року та розписки від 30.03.2009 року та 07.04.2009 року невстановленим слідством особам для виконання підробленого підпису ОСОБА_10 у вказаних документах. Невстановленими слідством особами згідно раніше досягнутих домовленостей були підроблені підписи ОСОБА_10 у вказаних документах, а ОСОБА_11 підписав їх від свого імені.

Після чого, ОСОБА_11 , 06.07.2009 року реалізуючи свій злочинний намір, надав до Дарницького районного суду м. Києва позовну заяву про визнання підробленого договору купівлі-продажу автомийки дійсним, з вимогою про поновлення своїх майнових прав. Для підтвердження своїх незаконних вимог ОСОБА_11 додав до вказаної позовної заяви завідомо підроблені документи, а саме договір купівлі-продажу зазначеної мийки від 23.03.2009 року, згідно якого він є покупцем, а ОСОБА_10 продавцем та дві розписки від 30.03.2009 року та 07.04.2009 року про ніби то отримання ОСОБА_10 від нього грошових коштів в загальній суму 1 млн. грн.

Згідно висновку почеркознавчої експертизи №72221/10-11 від 18.11.2010 підпис від імені ОСОБА_10 в договорі купівлі-продажу від 23.03.2009 року та розписках від 30.03.2009 року та 07.04.2009 року виконані не ним, а іншою особою.

У стадії доповнень та клопотань перед закінченням судового слідства, підсудний ОСОБА_11 заявив клопотання про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування у зв`язку із неповнотою та неправильністю досудового слідства.

Захисник ОСОБА_17 підтримала заявлене клопотання та просила його задовольнити.

Потерпілий ОСОБА_10 у вирішенні заявленого клопотання довірився рішенню суду.

Прокурор заперечила у задоволенні клопотання підсудного та зазначила, що досудове розслідування у кримінальній справі проведено повно та правильно, в результаті чого, зібрано достатньо доказів, які підтверджують провину ОСОБА_11 у вчиненні злочинів, які йому інкриміновано.

Вирішуючи заявлене у судовому засіданні клопотання суд виходить із наступного.

У відповідності до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 року № 2 повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду справи допускається лише з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства.

Досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам ст.ст.22 і 64 КПК не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були допитані певні особи, не витребувані й не дослідженні документи, речові та інші докази для підтвердження та спростування таких обставин, не досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду, який повернув справу на додаткове розслідування, коли необхідність дослідження тієї чи іншої з них випливала з нових даних, установлених при судовому розгляді, не були з`ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого.

Неправильним досудове слідство визнається в разі, коли органами досудового слідства при вчиненні процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень були неправильно застосовані або безпідставно не застосовані норми кримінально-процесуального чи кримінального закону і без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді.

Досудове слідство у кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_11 у вчиненні злочинів передбачених ч.4 ст.190, ч.2,3 ст.358 КК України суд визнає неповним та неправильним і направляє справу на додаткове розслідування з наступних підстав.

Згідно із ст.22 КПК України в редакції 1960 року прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, зобов`язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин справи.

У відповідності до ст.64 КПК України в редакції 1960 року доказуванню у кримінальній справі підлягають зокрема подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).

Із аналізу змісту ст.ст.43,132,142,223 КПК України в редакції 1960 року вбачається, що пред`явлене особі обвинувачення повинно бути логічним та конкретним, оскільки обвинувачений, підсудний має право знати у чому його обвинувачують та захищатися від пред`явленого обвинувачення. Також із аналізу змісту вищевказаних статей можна зробити висновок, що в обвинуваченні повинно бути зазначено обставини справи: місце, час, способи, мотиви і наслідки злочину вчиненого кожним із обвинувачених, а також докази, які зібрано в справі, і відомості про потерпілого, показання кожного із обвинувачених по суті пред`явленого йому обвинувачення, доводи, наведені ним на свій захист, і результати їх перевірки, наявність обставин, які обтяжують та пом`якшують його покарання.

Крім того, дані положення випливають з п. (а) ч.3 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, згідно з яким кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення проти нього.

Однак, як вбачається із обвинувального висновку, та постанови про притягнення в якості обвинуваченого, вищевказані норми в ході досудового слідства у кримінальній справі дотримані не були. Зокрема, при встановленні події злочину (часу, місця, способу та інших обставин вчинення злочину) не встановлено місце передання ОСОБА_11 грошових коштів належних потерпілим, заволодіння якими шахрайським шляхом інкримінується останньому.

Крім того, в порушення вимог ст.64 КПК України в редакції 1960 року, положень кримінального закону зі змісту обвинувачення не зрозуміло, що саме є предметом злочину, грошові кошти чи право на майно збудовану автомийку, не встановлено кому належить майно або право на майно, яким заволодів обвинувачений, та кому і на яку суму було завдано збитків.

З обвинувального висновку вбачається, що сума переданих ОСОБА_11 грошових коштів в доларах США, згідно встановленого НБУ офіційного курсу, складає 3 188 362, 74 грн., а загальна сума витрачених грошових коштів ОСОБА_10 та ОСОБА_12 на будівництво автомийки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , складає 4 631 235, 91 грн. і саме на таку суму ОСОБА_11 спричинив потерпілим матеріальні збитки.

Водночас, в постанові про притягнення в якості обвинуваченого та в обвинувальному висновку зазначено, що грошові кошти в сумі 1442283,14 грн, які включені в загальну суму завданих збитків є коштами ТОВ «Навгаль Блиск», засновниками якого є ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , а не грошовими коштами фізичних осіб ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

Також, при досудовому розслідуванні кримінальної справи не взято до уваги той факт, що грошові кошти в сумі 1442283,14 грн. із розрахункового рахунку ТОВ «Навгаль Блиск» ОСОБА_11 використовував, не як фізична особа, а як посадова особа директор ТОВ «Навгаль Блиск», що є очевидною неправильністю досудового слідства.

Крім цього, при викладенні обвинувачення органами досудового розслідування зазначено, що грошові кошти ОСОБА_9 та ОСОБА_10 передавалися ОСОБА_11 на виконання умов договорів укладених між юридичними особами. Однак, вказаним договірним відносинам, органом досудового слідства не надано належної правової оцінки, що належить зробити під час проведення додаткового розслідування.

Разом із тим, поза увагою досудового слідства залишився той факт, що у відповідності до п.1.1 попереднього договору, який був укладений 25.07.2008 року між приватним підприємством «Нагваль-Сервіс», в особі директора ОСОБА_11 , та товариством з обмеженою відповідальністю «Магістраль Фулл», в особі директора ОСОБА_9 , сторони домовились в строк до 15.01.2009 року укласти договір купівлі-продажу одноповерхової будівлі мийки автотранспорту вартістю 3 395 000 грн., з повним комплектом необхідного обладнання, загальною площею 425 кв. м., розташованої в м. Києві по вул. Дніпровська Набережна, 22 (на розі вулиць Дніпровська Набережна та Іжевська), що само по собі передбачало оформлення права власності на об`єкт нерухомості за продавцем, ще до укладення договору купівлі-продажу.

Також, в порушення ст.ст.22 та 64 КПК України 1960 року невстановленою залишилася вартість збудованої авто мийки.

У відповідності до абзацу 2 п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 24.10.2003 року, суди повинні вимагати від органів досудового слідства, щоб постанова про притягнення як обвинуваченого була конкретною за змістом.

Згідно із абзацом 2 п.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 30.05.2008 року, суттєвим порушенням при складанні обвинувального висновку, правильність якого повинен перевірити прокурор, слід вважати такі порушення вимог ст.ст.223,224 КПК, які виключають можливість здійснення обвинуваченим свого захисту і можливість прийняття судом законного рішення у справі з урахуванням такого обвинувального висновку. Зокрема, такі порушення мають місце у випадках, коли в обвинувальному висновку містяться положення, що суперечать одне одному, обвинувачення викладене в обвинувальному висновку, є неконкретним або не збігається з обвинуваченням викладеним в постанові про притягнення особи як обвинуваченого.

Згідно із абзацом 8 п.11 вищезазначеної постанови, у разі виявлення зазначених порушень на стадії судового розгляду справа підлягає направленню на додаткове розслідування відповідно до вимог ст.281 КПК з мотивів неправильності досудового слідства.

Враховуючи те, досудове слідство у кримінальній справі проведено неповно та неправильно, обвинувачення пред`явлене ОСОБА_11 є неконкретним, положення обвинувального висновку суперечать одні одним, що позбавляє суд можливості прийняти по кримінальній справі законне рішення по суті, тому суд приходить до висновку про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування.

У відповідності до ч.1 ст.277 КПК України в редакції 1960 року під час судового розгляду до закінчення судового слідства прокурор вправі змінити пред`явлене особі обвинувачення.

Однак при очевидній, на думку суду, неконкретності пред`явленого у кримінальній справі обвинувачення, та суперечності в обвинувальному висновку положень одне одному, неповноті та неправильності досудового слідства, прокурор своїм процесуальним правом не скористався та обвинувачення змінено не було.

Згідно ч.2 ст.16-1 КПК 1960 року державне обвинувачення в суді здійснює прокурор.

Відповідно до ч.5 цієї ж статті суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для виконання сторонами їх процесуальних обов`язків і здійснення наданих їм прав, тобто на суд покладається функція розгляду справи і недопустимим є покладення на нього функцій, які властиві слідчим органам.

Встановлена в судовому засіданні разом із неповнотою та неправильністю досудового слідства неконкретність пред`явленого обвинувачення і суперечність положень обвинувального висновку між собою, та як наслідок, неможливість ефективно від нього захищатися, є грубим порушенням фундаментального права на захист, яке суд не має можливості усунути в судовому засіданні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.16-1,22,64,281 КПК 1960 року,-

У Х В А Л И В :

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_11 у вчиненні злочинів передбачених ч.4 ст.190, ч.2 та ч.3 ст.358 КК України направити прокурору м. Києва для організації проведення додаткового розслідування.

Запобіжний захід ОСОБА_11 у виді підписки про невиїзд залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом 7 діб з моменту її проголошення.

Головуючий суддя:

Судді: