Ухвала

від 11.11.2014 по справі 903/417/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"11" листопада 2014 р. Справа № 903/417/14 Суддя господарського суду Волинської області Слободян П. Р., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Схід-Захід", м. Луцьк

про розстрочку виконання рішення

у справі № 903/417/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Яричів", с. Старий Яричів, Кам'янка - Бузький район, Львівська область

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Схід-Захід", м. Луцьк

про стягнення 618576,16грн. заборгованості та курсової різниці

За участю представників сторін:

від заявника (боржника): ОСОБА_1 - представник (довіреність у справі)

від стягувача /позивача/: ОСОБА_2 - представник (довіреність у справі)

Встановив: Рішенням господарського суду Волинської області від 07.07.2014 року у справі № 903/417/14 в позові відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.08.2014р. рішення господарського суду Волинської області від 07.07.2014 року у справі № 903/417/14 скасовано. Прийнято нове рішення. Позов задоволено. Визнано недійним додаток № 4 від 11.11.2010 року до договору про надання поворотної фінансової допомоги №1-Ф від 22.04.2008 року. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Схід-Захід" (43005, м. Луцьк, пр. Перемоги, 3/23, код ЄДРПОУ 33463211) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Яричів" (80463, Львівська обл., Кам’янка - Бузький район, с. Старий Яричів, вул. Заводська, 1, код ЄДРПОУ 34928161) 412000,00 грн. заборгованості, 206576,16 грн. суму курсової різниці по відношенню до долара США, 12371,52 грн. судового збору за подання позовної заяви.

02.09.2014р. господарським судом Волинської області на виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 26.08.2014р. у справі № 903/417/14. видано накази № 903/417/14-1, № 903/417/14-2.

На адресу господарського суду Волинської області від товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Схід-Захід" надійшла заява № 08/09/14-1 від 08.09.2014р. про розстрочку виконання рішення /постанови/ Рівненського апеляційного господарського суду від 26.08.2014р. у справі № 903/417/14 на строк 12 місяців.

В обґрунтування заяви боржник посилається на те, що підприємство знаходиться в скрутному матеріальному становищі, зменшився дохід підприємства, є значні зобов'язання по кредитах перед банками (ПАТ "Універсалбанк" на суму 57 тис. грн., КБ "Приватбанк" на суму 170 тис. грн., ПАТ "ОКСІ банк" на суму 2 млн. грн. і 48750 доларів США).

ТзОВ "Яричів" в клопотанні № 06/10-05 від 15.09.2014р. проти розстрочки заперечує, вказуючи на те, що, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. Зазначене врахування судом обставин можливе не інакше як за умови з'ясування всіх обставин справи, заслуховування пояснень сторін, заперечень, зауважень.

Представник стягувача - ТзОВ "Яричів" ОСОБА_3 в судовому засіданні проти розстрочки виконання рішення заперечив, мотивуючи тим, що посилання боржника на важкий фінансовий стан не є винятковою обставиною в розумінні ст. 121 ГПК України за наявності якої можливе надання розстрочки виконання рішення, стягувач також знаходиться у важкому фінансовому становищі, зважаючи на нестабільну економічну ситуацію в країні.

Дослідивши додані до заяви документи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява про відстрочку виконання рішення задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Згідно ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Таким чином, право Позивача (стягувача) очікувати на виконання, а обов’язок відповідача (боржника) виконати дії, передбачені рішенням суду.

Згідно ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Отже, як вбачається з вимог ст. 121 ГПК України, задоволення заяви про розстрочку виконання рішення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Зазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може розстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні розстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Як роз’яснив Пленум Вищого господарського суду України в п.п. 7.1.2, 7.2. постанови №9 від 17.10.2012р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року N 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" передбачено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК і ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 ГПК України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Заявником /боржником/ не надано суду документів, проаналізувавши які, можна дійти висновку про неможливість або складності процедури виконання рішення господарського суду та не наведено обставин виняткового характеру, які могли б слугувати підставою для розстрочки виконання рішення господарського суду, як і жодним чином не обґрунтовано термін, на який слід розстрочити виконання судового рішення.

Наведені заявником /боржником/ підстави для розстрочки виконання судового рішення, зокрема, тяжке фінансове становище, не є тими виключними обставинами, які давали б підстави для розстрочки виконання судового рішення, оскільки, важке фінансове становище боржника утворилось внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу якихось об'єктивних, незалежних від відповідача обставин. Боржник є підприємством, яке надає послуги та володіє обіговими коштами та активами, на які може бути накладено стягнення.

Окрім того, зважаючи на інфляційні процеси в економіці держави, господарський суд взяв до уваги майнові інтереси обох сторін, тобто, як боржника так і стягувача.

При цьому, суд звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів закінчення виконавчого провадження через неможливість виконання у спосіб, передбачений рішенням, відсутні також висновки державного виконавця про неможливість виконання рішення суду.

Вказані у заяві обставини, неможливо розглядати, як виняткові, які ускладнюють виконання судового акта та не можуть бути підставою для задоволення заяви про розстрочку виконання рішення.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 32-34, 43, 86, 115, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Схід-Захід" №08/09/14-1 від 08.09.2014р. про розстрочку виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 26.08.2014р. у справі № 903/417/14, відмовити.

Суддя П. Р. Слободян