Рішення

від 19.10.2010 по справі 4/104-38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "19" жовтня 2010 р. по справі № 4/104-38

за позовом підприємець ОСОБА_1

до відповідача ОСОБА_2 торгово-виробнича корпорація

про стягнення 23 987,00 грн.

Суддя Слободян П.Р.

За участю представників сторін:

від позивача: н/в.

від відповідача: н/з.

Суть спору: позивач - підприємець ОСОБА_1 звернувся в господарський суд з позовною заявою до ОСОБА_2 торгово-виробничої корпорації, в якій просить стягнути 23987,00грн. заборгованості.

Відповідач в судове засідання не з'явився, обґрунтованих пояснень по суті позовних вимог суду не подав, хоча належним чином був повідомлений про дату та час судового розгляду за його адресою.

Враховуючи те, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, письмові докази міг відправити поштою і вправі був забезпечити явку представника на власний розсуд, поважності причин неявки не навів, господарський суд, визнав зібрані матеріали достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд, встановив:

Позивач - підприємець ОСОБА_1 перерахував відповідачу - ОСОБА_2 торгово-виробничій корпорації на умовах передоплати кошти згідно рахунку - фактури № СФ-0000025 від 30.03.2010р. за товар (паркет) в сумі 23987,00грн. (платіжне доручення № 3 від 02.04.2010р.)

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідач згідно з усною домовленістю повинен був поставити позивачу товар (паркет), але взятого зобов'язання не виконав.

5 липня 2010 року відповідач отримав лист - вимогу від 02.07.2010р. про повернення коштів або поставку товару, у зв'язку з невиконанням зобов'язання.

Відповідач, лист - вимогу позивача від 02.07.2010р. залишив без відповіді та без задоволення.

Враховуючи наведене, заборгованість відповідача перед позивачем на момент розгляду справи складає 23987,00грн. Доказів повернення коштів або доказів на спростування цієї заборгованості відповідач суду не подав.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як передбачено п. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала.

Враховуючи те, що позивач кошти в рахунок поставки товару (паркету) перерахував, а відповідач товар не поставив, позовна вимога про стягнення з відповідача 23987,00грн., що складають суму попередньої оплати, обґрунтована і підлягає до задоволення, оскільки коштами на даний час відповідач користується безпідставно.

Відповідач, у встановленому порядку суму позову не оспорив, відповідних доказів не представив.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, слід віднести за рахунок останнього.

Керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 599, 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Стягнути з ОСОБА_2 торгово-виробничої корпорації, (м. Луцьк, пр. Перемоги, 30; вул. Бринського, 4, код 13361231) в користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, (02002, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 23987,00грн. заборгованості, 239,87грн. державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя Слободян П. Р.