Рішення

від 23.11.2011 по справі 62/135

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 62/135 23.11.11

за позовом: Фізичної особи -підприємця Волошиної Олени Володимирівни, м.Київ, код 2661902365

до відповідача: Колективного малого підприємства «Ставр», м.Київ, ЄДРПОУ 21576514

про визнання права власності

Суддя Любченко М.О.

Представники сторін:

Від позивача: Ганчук П.Я. -по дов.

Від відповідача: не з'явився

В засіданні суду брали участь

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Фізична особа -підприємець Волошина Олена Володимирівна, звернулася до господарського суду м.Києва з позовом до відповідача, Колективного малого підприємства «Ставр», м.Київ про визнання права власності на Ѕ кабельної збірки біля житлового будинку №3 по вул.Якубовського у місті Києві, живлення якої виконується від ТП-4300 з використанням існуючої КЛ-04кв кабелем АВВГ-4*185 кв.мм до ГРЩ ж/будинку №3 та кабелем АВВГ-4*35 кв.мм до розподільчого щита біля опори.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на набуття права власності на вказане майно внаслідок укладання та виконання договору б/н від 25.07.2003р. на прокладку та користування електричною лінією малими архітектурними формами.

Представник відповідача в судові засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не представив. Одночасно, за висновками суду, Колективне мале підприємство «Ставр»було належним чином повідомлено про час та місце засідань суду по розгляду вказаної справи з урахуванням наступного.

За змістом п.32 інформаційного листа № 01-08/530 від 29.09.2009р. Вищого господарського суду України „Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України", якщо відмітка про відправку , зроблена у встановленому порядку на першому примірникові процесуального документа, оформлена відповідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Відповідно до п.11 листа №01-8/123 від 15.03.2007р. Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Приймаючи до уваги, що ухвали господарського суду про відкладення розгляду справи направлялись на адресу відповідача, що наявна у матеріалах справи, зокрема, у підписаному договорі б/н від 25.07.2003р. на прокладку та користування електричною лінією малими архітектурними формами, яка повністю збігається з адресою, що визначена у витягу № 563341 серії АЄ з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, враховуючи наявність на процесуальних документах штампів канцелярії господарського суду про відправку останніх учасникам судового процесу, суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи.

Наразі, судом також враховано, що згідно із ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»інформація про місцезнаходження юридичної особи підлягає внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. При цьому, ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що адреса відповідача (03191 м.Київ, вул.Касіяна, буд.10, кв.47), на яку судом здійснювалось направлення процесуальних документів, є достовірною.

Одночасно, згідно із п.3.6 роз'яснення №02-5/289 від 18.09.1997р. Вищого арбітражного суду України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника Колективного малого підприємства «Ставр»не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд вважає позовні вимоги неправомірними і такими, що не підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Згідно із ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ст.392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Захист цивільних прав та інтересів судом здійснюється у спосіб встановлений законом або договором.

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, до яких, зокрема, відноситься визнання права. Аналогічні положення містить ст.20 Господарського кодексу України.

Таким чином, відповідно до приписів ст.1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України застосування судом будь-якого способу судового захисту вимагає наявності наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб'єктивного права або інтересу; порушення (невизнання або оспорювання) означеного права/інтересу відповідачем; належність обраного способу судового захисту (з точки зору адекватності порушення і спроможності його усунути та поновити (захистити) право або інтерес та закріплення положеннями діючого законодавства).

Згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

За змістом ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Ухвалами від 24.10.2011р. та від 09.11.2011р. судом було витребувано від позивача докази оспорювання відповідачем права власності Фізичної особи -підприємця Волошиної Олени Володимирівни на Ѕ кабельної збірки біля житлового будинку №3 по вул.Якубовського у місті Києві, живлення якої виконується від ТП-4300 з використанням існуючої КЛ-04кв кабелем АВВГ-4*185 кв.мм до ГРЩ ж/будинку №3 та кабелем АВВГ-4*35 кв.мм до розподільчого щита біля опори.

Супровідним листом від 09.11.2011р. позивачем до матеріалів справи надано лист від 20.04.2010р. Фізичної особи -підприємця Волошиної Олени Володимирівни, адресований Колективному малому підприємству «Ставр».

Проте, за поясненнями позивача, наданими у судовому засіданні 23.11.2011р. вказаний лист не був доставлений відповідачу.

Дійсно, як свідчать матеріали справи, конверт з листом від 20.04.2010р. був повернутий поштовим відділенням позивачу; в повідомленні про вручення поштового відправлення відсутня будь-яка інформація стосовно вручення Колективному малому підприємству «Ставр»поштової кореспонденції, а також не зазначено про причини повернення поштового відправлення без виконання.

Наразі, судом не може бути прийнято до уваги у якості доказу оспорювання відповідачем права власності позивача на кабельну збірку лист самої ж Фізичної особи -підприємця Волошиної Олени Володимирівни.

Будь-яких інших документів, які б свідчили про невизнання або оспорювання відповідачем права власності позивача, до матеріалів справи у відповідності до ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України Фізичною особою -підприємцем Волошиною Оленою Володимирівною не представлено.

В судовому засіданні 23.11.2011р. представником позивача повідомлено суд про те, що Фізичною особою -підприємцем Волошиною Оленою Володимирівною на виконання вимог ухвал від 24.10.2011р. та 09.11.2011р. представлені всі наявні документи з визначеного питання.

Одночасно, виходячи зі змісту тексту позовної заяви, а саме наступного речення: «Як вбачається позивач не може вільно користуватися новою електролінією, оскільки АК «Київенерго»фактично не визнає за ним права на нову електролінію», право власності позивача не визнається зовсім іншою особою, а не відповідачем.

За таких обставин, враховуючи відсутність у матеріалах справи доказів будь-якого оспорювання або невизнання відповідачем прав позивача на кабельну збірку, позовні вимоги Фізичної особи -підприємця Волошиної Олени Володимирівни до Колективного малого підприємства «Ставр»про визнання права власності на Ѕ кабельної збірки біля житлового будинку №3 по вул.Якубовського у місті Києві, живлення якої виконується від ТП-4300 з використанням існуючої КЛ-04кв кабелем АВВГ-4*185 кв.мм до ГРЩ ж/будинку №3 та кабелем АВВГ-4*35 кв.мм до розподільчого щита біля опори, є неправомірними та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно із ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають віднесенню на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Фізичної особи -підприємця Волошиної Олени Володимирівни, м.Київ до Колективного малого підприємства «Ставр», м.Київ про визнання права власності на Ѕ кабельної збірки біля житлового будинку №3 по вул.Якубовського у місті Києві, живлення якої виконується від ТП-4300 з використанням існуючої КЛ-04кв кабелем АВВГ-4*185 кв.мм до ГРЩ ж/будинку №3 та кабелем АВВГ-4*35 кв.мм до розподільчого щита біля опори.

У судовому засіданні 23.11.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя М.О.Любченко

Повне рішення складено 28.11.2011р.