Рішення

від 31.01.2007 по справі 3/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

3/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.486-65-72

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

№ 3/12                                                                                                         31.01.07

За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю «Асконі-Центр»

До                      Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролюкс»

Про                       стягнення 10 785,25 грн.

Суддя Хілінська В.В.

Представники:

Від позивача           Полєтаєв І.О. –по дов. № 04/01/07-1 від 042.01.2007

Від відповідача          не з'явились

В засіданні приймали участь

Обставини справи :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Асконі-Центр»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролюкс»10 483,67 грн. основного боргу, 258,50 грн. пені та 3% річних в сумі 43,08 грн. за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору купівлі-продажу від 12.11.2004 № 49.

Позивачем в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подано заяву, в якій заявник просить судові витрати на сплату державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати по оплаті послуг адвоката покласти на відповідача.

Відповідач в судове засідання не з'явився, письмовий відзив на позов не надав,  вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 15.12.2006 та ухвалі від 22.01.2007 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань  про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

           Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

12.11.2003 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Асконі-Центр» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агролюкс»(покупець) було укладено договір № 1256 (далі - договір).

Відповідно до п. 1. договору продавець продає, а покупець купує продукцію в асортименті, у кількості, за ціною і загальною вартістю, зазначеними в супровідних документах (накладній) (надалі –товар). Передача товару продавцем покупцеві в межах терміну дії даного договору здійснюється партіями.

Позивач поставив, а відповідач отримав згідно договору по видатковим накладним № А-0007634 від 14.06.2006, № А-0007954 від 20.06.2006, № А-0008312 від 27.06.2006, № А-0008629 від 04.07.2006, № А-0009109 від 12.07.2006, № А-0009828 від 25.07.2006, № А-0010041 від 27.07.2006, № А-0010583 від 08.08.2006, №А-0011348 від 22.08.2006, № А-0011695 від 29.08.2006, № А-0012247 від 06.09.2006, № А-0012493 від 12.09.2006, товар на загальну суму 17 559,94 грн.

Пунктом 5. договору передбачено, що оплата за відвантажений товар здійснюється в термін тридцять календарних днів грошовими коштами на розрахунковий рахунок продавця.

Однак, відповідач в порушення умов договору, взятих на себе зобов'язань по оплаті товару повністю не виконав, в результаті чого виникла заборгованість, яка згідно наданого позивачем і не оспореного відповідачем розрахунку, станом на день подачі позовної заяви становила 10 483,67 грн.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем частково перераховано позивачу суму основного боргу в розмірі 2 000 грн., що підтверджується копіями банківських виписок від 26.12.2006 та від 29.12.2006 після порушення провадження у справі.

З огляду на те, що відповідач сплатив заборгованість в розмірі 2 000  грн. після порушення провадження у справі, провадження в цій частині, за відсутністю предмету спору, на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, підлягає припиненню.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 8 483,67 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Пунктом 6.2. договору передбачено, що у випадку прострочення платежу покупець зобов'язаний відшкодувати всі понесені продавцем у зв'язку з цим збитки, а також сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штраф, пеня) застосовується позовна давність в один рік.

При укладанні договору № 49 від 12.11.2003 сторони визначили розмір відповідальності за порушення зобов'язання щодо оплати поставленого  товару.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті товару відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню відповідно до п. 6.2. договору оренди та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір якої, як вбачається з наданого позивачем і неоспореного відповідачем розрахунку позову, становить 258,50 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 258,50 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з розрахунку позову, наданого позивачем розмір 3% річних становить 43,08 грн. Вимоги позивача в частині стягнення 3% річних в розмірі 43,08 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.

Судові витрати покладаються на відповідача виходячи з наступного

Витрати позивача по оплаті послуг адвоката в розмірі 1 500 грн. підлягають стягненню з відповідача, оскільки

Відповідно до ст. 48 ГПК України, витрати,   що   підлягають   сплаті   за   послуги  адвоката, визначаються   у   порядку,  встановленому  Законом  України  «Про адвокатуру». Згідно зі ст. 12 Закону  України  «Про адвокатуру», оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом. Відповідно до ст. 4 Закону  України  «Про адвокатуру», адвокат  має  право  займатись  адвокатською  діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до цього Закону та статутів адвокатських об'єднань.

Як вбачається з договору № 1-04/01/07 від 04.01.2007 про надання правової допомоги, виконавцем даного договору є адвокат Полєтаєв І.О., тобто названий договір укладений з адвокатом, підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 2109 від 16.12.2004. Підтвердженням понесення позивачем витрат на послуги адвоката в розмірі  1 500 грн. є платіжні доручення №№ 1, 2 від 04.01.2007.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 ГПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до п. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»зайво сплачене позивачем при подачі позовної заяви державне мито в розмірі 5 (п'ять) грн. 15 коп. підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Враховуючи наведене та керуючись  ст. 49, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд

                                                В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролюкс»        (м. Київ, вул. Оноре Де Бальзака, 66, код 04219669) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Асконі-Центр»(м. Київ, вул. М.Тимошенка, 19, код 31611370) 8 483 (вісім тисяч чотириста вісімдесят три) грн. 67 коп. основного боргу, 258 (двісті п'ятдесят вісім) грн. 50 коп. пені, 3% річних в сумі 43 (сорок три) грн. 08 коп., 107 (сто сім) грн. 85 коп. витрат по сплаті держмита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1 500 (одну тисячу п'ятсот) грн. по оплаті послуг адвоката.

3. В частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 2 000 грн. провадження у справі припинити.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Асконі-Центр»(м. Київ, вул. М.Тимошенка, 19, код 31611370) з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито в розмірі 5 (п'ять) грн.. 15 коп. перерахованого платіжним дорученням № 479 від 06.12.2006. Платіжне доручення № 479 від 06.12.2006 залишити в матеріалах справи Господарського суду міста Києва № 3/12.

Суддя                                           В.В.Хілінська