Рішення

від 09.02.2007 по справі 43/44

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

43/44

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  43/44

09.02.07

За позовом    товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфарма –Київ»

до                    приватного підприємства «Фармінтер»

про                  стягнення 25 378, 33 грн.

Суддя  Пасько М.В.

Представники:

від позивача                    Косинська Т.М. - предст. за довір.,

від відповідача          не з'явились.

ОБСТАВИНИ  СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з приватного підприємства «Фармінтер»25 378, 33 грн. заборгованості за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.01.07 порушено провадження у справі          № 43/44 та призначено її розгляд  на 09.02.07.

Належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання  Відповідач в судове засідання не з'явились. Відповідач  відзив на позовну заяву не подав.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р.                № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Судом у відповідності до ст. 81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками процесу документи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

За період з 15.12.2004 року по 17.01.2005 року товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерфарма –Київ»(далі Позивач) було поставлено приватному підприємству «Фармінтер»(далі Відповідач) товар на загальну суму 28 335, 94 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи належним чином засвідченими копіями видаткових накладних №№ 54800/12 від 15.12.2004 року на суму 8 053,32 грн., 56209/12 від 23.12.2004 року на суму 7 567,98 грн., 56445/12 від 27.12.2004 року на суму 5 590,31 грн., 56512/12 від 27.12.2004 року на суму 121,73 грн., 2531/01 від 17.01.2005 року на суму  6 774,60 грн., 2547/01 від 17.01.2005 року на суму 228,00 грн.

Відповідач свої зобов'язання за Договором виконав частково оплативши Товар на загальну суму 2 957,61 грн., що підтверджується доданою до матеріалів справи копією банківської виписки.

Отже, заборгованість Відповідача на день подання позовної заяви складає                  25 378, 33 грн.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно приписів ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства можуть бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво-чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Згідно ст. 205 ЦК України правочин може вчинятись усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Право- чин, для якого законом не встановлена письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялись сторони.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу.

Відповідно до ст.225 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки, відповідно до ст.ст.11, 526 ЦК України  зобов'язання повинні виконуватись своєчасно та належним чином, а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України)  позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Приймаючи до уваги те, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, витрати  по  оплаті  держмита   та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно         ст. 49 ГПК України  покладаються  на  Відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства «Фармінтер» (02081, м. Київ, вул. Сортувальна, 2, фактична адреса: 02068 м. Київ, вул. Драгоманова, 31, п/р 26008087590060 в Київській філії АКІБ «УкрСіббанк», МФО 300733, код 30312796) на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Інтерфарма-Київ» (03680, м. Київ, бульвар І. Лепсе, 8,                              п/р 26006027247761 в Шевченківському відділенні Київської міської філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012, код 25285297) 25 378, 33 грн. основного боргу, 253,79 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Суддя                                                                                                               М.В.Пасько