Рішення

від 14.03.2007 по справі 9/38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

9/38

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  9/38

14.03.07

За позовом     Малого підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю"Технічний науково-виробничий центр "Том"

до                    Державного підприємства з розбудови транспортних кордонів в Україні "Укрмагістраль"

про                  стягнення 110897 грн.

Суддя  Жирнов С.М.

Представники:

Від позивача:       Нікітінський Д.М. –довіреність № 07-2 від 06.03.2007 р.

Від відповідача:   Голяка М. Ю.  –довіреність № б/н від 16.02.2007 р.

Обставини  справи:

Позов заявлений про стягнення з відповідача 43 000, 00 грн. основного боргу, 62 952,00 грн. штрафу у вигляді пені за період з 01.04.2003 р. по 01.10.2003 р. та 4 945,00 грн. річних за період 01.04.2003 р. по 01.02.2007 р. відповідно до Договору поставки № 36/00 від 16.11.2000 р. та Угоди про переказ боргу від 22.11.2002 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2007 р. порушено провадження по справі та призначено її судовий розгляд на 14.03.2007 р.

Представник позивача в судовому засіданні надав суду Довідку № 0796 Головного управління статистики у Одеській області про знаходження позивача у ЄДРПОУ станом на 12.03.2007 р.; власне письмове підтвердження № 112 від 06.03.2007 р. того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору; заяву по справі № б/н про згоду з контррозрахунком відповідача, наведеним у відзиві останнього № 34 від 13.03.2007 р.

Представник відповідача в судовому засіданні надав відзив на позовну заяву № 34 від 13.03.2007 р., в якому частково визнав позовні вимоги з підстав, вказаних в останньому. До вищезазначеного відзиву на позовну заяву відповідач включив котррозрахунок суми до стягнення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

           16.11.2000 р. між Малим підприємством у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю “Технічний науково-виробничий центр «ТОМ»(позивачем), визначеним як «Постачальник»і Цюрюпинським дорожнім експлуатаційним підприємством Херсонського обласного об»єднання державних дорожніх підприємств, визначеним як «Замовник», був укладений Договір поставки № 36/60 (надалі за текстом «Договір поставки»).

           Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Договору поставки Замовник доручав та зобов»язувався прийняти і оплатити на умовах згаданого Договору, а Постачальник (відповідач) приймав на себе «виконання робіт на тему:  «постачання вагів автомобільних електромеханічних для поосьового зважування автотранспорту в русі …; виробництво шефмонтажних та пусконалагоджувальних робіт, здача вказаних вагів органам Держстандарту, розробка пакету програмного забезпечення (ПО) та впровадження програмного продукта у ваговимірювальну систему»(надалі за текстом «Роботи»).

           Згідно з п. 4.1 Договору поставки та п.п. 1 –3 Угоди про вартість від 16.11.2000 р., яка є невід»ємною частиною Договору поставки, сторони визначили ціну зазначеного Договору у сумі 108 000,00 грн. та обов»язок Замовника здійснити розрахунок з Постачальником поетапно, з врахуванням сплаченого авансу, після завершення робіт по відповідному етапу.

На твердження позивача, станом на 10.11.2002 р. умови поставки, передбачені Договором поставки позивачем були виконані у повному обсязі. Таке своє твердження позивач наводить з посиланням на акти прийому –здачі виконаних робіт (долучені до матеріалів справи) по Договору № 36/60 від 16.11.2000 р. відповідно до етапів робіт № 1, 2, 3 на загальну суму 108 000,00 грн., які підписані в двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін Договору поставки. Відповідач вартість виконаних робіт оплатив лише частково та в розмірі 65 000,00 грн.

22.11.2002 р. між Дочірнім підприємством «Херсонський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», Державним підприємством з розбудови транспортних коридорів в Україні «Укрмагістраль»і  Малим підприємством у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю “Технічний науково-виробничий центр «ТОМ»була укладена Угода про переказ боргу (надалі за текстом «Угода про переказ боргу»), відповідно до якої Державне підприємство з розбудови транспортних коридорів в Україні «Укрмагістраль»(відповідач по справі) прийняло на себе зобов»язання Дочірнього підприємства «Херсонський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»за Договором поставки та додатковою Угодою до нього, а саме зобов»язання щодо сплати боргу в сумі 43 000,00 грн. (п. 1 Угоди про переказ боргу).

Порушивши наведену домовленість (Угоду про переказ  боргу), відповідач не здійснив оплату 43 000,00 грн. заборгованості по Договору поставки (108 000,00 грн. –65 000,00 грн. = 43 000,00 грн.).

Позивач листом № 164 від 21.04.2004 р. звернувся до відповідача з вимогою про погашення вищезазначеної заборгованості та про вказання терміну, необхідного для повної ліквідації заборгованості.

Листом № 130/1 від 24.05.2004 р. відповідач визнав вимоги позивача щодо погашення заборгованості в розмірі 43 000,00 грн. і зобов»язався сплатити борг після врегулювання питання про державне фінансування його підприємства протягом червня 2004 року, а, з огляду на лист відповідача № 255 від 12.08.2005 р., останній розробив графік погашення заборгованості та  визначив термін погашення заборгованості - 21 серпня 2006 р.  

З огляду на наведене та станом на час подання позову до суду, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості: 43 000, 00 грн. основного боргу, 62 952,00 грн. штрафу у вигляді пені за період з 01.04.2003 р. по 01.10.2003 р. та 4 945,00 грн. річних за період 01.04.2003 р. по 01.02.2007 р.

У відповідності до ч. 2 п. 4 Прикінцевих положень Господарського та Цивільного кодексів України, які набрали чинності 01.01.2004 р., до цивільних і господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідних положень ГК та ЦК України, зазначені положення застосовуються відносно тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями. Обов'язок відповідача за Угодою про переказ  боргу продовжує існувати, тому в зазначеному випадку застосовуються норми Господарського та Цивільного кодексів України.

З огляду на укладений Договір поставки та Угоду про переказ  боргу між позивачем та відповідачем по справі наявні відносини, що випливають з договору поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов»язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов»язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов»язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно ст.ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України, п. 2 і п.7 ст. 193 ГК України, договір є підставою для виникнення зобов'язання, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк, відповідно до умов договору; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов  не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

           Фактично на виконання умов Договору позивач здійснив Роботи, а відповідач прийняв такі. Наведене підтверджується вищевказаними Актами прийому –здачі виконаних робіт по Договору № 36/60 від 16.11.2000 р. відповідно до етапів робіт № 1, 2, 3 на загальну суму 108 000,00 грн., які оформлені належним чином та підписані представниками сторін за Договором поставки.        

Станом на день подання позовної заяви в суд відповідач не виконав зобов'язань по остаточному розрахунку за Договором поставки та Угодою про переказ  боргу, основна заборгованість за якими складає 43 000,00 грн. (остання визнана новим боржником - відповідачем по справі - відповідно до п. 1 Угоди про переказ  боргу та підтверджена листами останнього № 130/1 від 24.05.2004 р. і № 255 від 12.08.2005 р.).  

За таких обставин позов в частині стягнення основного боргу (43 000,00 грн.) визнається судом обґрунтованим і підлягає задоволенню повністю.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом (неустойка, штраф, пеня), іншими законами або договором.

 Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконано.

 Статтею 1 Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

  Відповідно до ст. 3 вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.

   З огляду на ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

  Відповідно до наданого відповідачем відзиву на позовну заяву № 34 від 13.03.2007р., останній частково визнав позовні вимоги та надав котррозрахунок суми до стягнення: 43 000, 00 грн. –основний борг, 3 487,12 грн. пені за період 6 місяців, 1908,49 грн. річних за період з 20.09.2005 р. (відповідно до графіка погашення заборгованості розрахунки з позивачем відповідач повинен був провести з 20.09.2005 р. по 21.08.2006 р.) та по 13.02.2007 р. (надалі за текстом «контррозрахунок відповідача»).

Враховуючи вищенаведене а також подану відповідачем у судовому засіданні 14.03.2007 р. заяву по справі № б/н про згоду з вищезазначеним контррозрахунком відповідача, наведеним у відзиві відповідача на позовну заяву, провадження у справі на суму 62501,39 грн. (62 952,00 грн. штрафу у вигляді пені + 4 945,00 грн. річних, відповідно до позовних вимог, - 3 487,12 грн. пені - 1908,49 грн. річних, відповідно до контр розрахунку відповідача, = 62501,39 грн.) підлягає припиненню на підставі ст. 78 та п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України

З огляду на положення ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись   ст. ст. 525, 526, 530, 625, 629, 712 ЦК України, ст. ст. 193, 230, 232 ГК України, ч. 2 п. 4 Прикінцевих положень ГК України та ЦК України, ст.ст. 1, 3 Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань», ст. ст.  33, 34, 44, 78, п. 4 ч. 1 ст. 80, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Державного підприємства з розбудови транспортних коридорів в Україні «Укрмагістраль»(03187, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 3; код ЄДРПОУ 32041802; р/р 26000301002261 в АКБ «Трансбанк»;  МФО 300089), а у випадку відсутності коштів з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення господарського суду, на користь Малого підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю “Технічний науково-виробничий центр «ТОМ» (65005, м. Одеса, вул. Бугаївська, 27; код ЄДРПОУ 19045985;  р/р 2600401635604 в ОФ «Укрексімбанк»в м. Одесі; МФО 328618) 43000 (сорок три тисячі) грн. 00 коп. основного боргу, 3487 (три тисячі чотириста вісімдесят сім) грн. 12 коп. пені, 1908 (одну тисячу дев»ятсот вісім) грн. 49 коп., 483 (чотириста вісімдесят три) грн. 96 коп. державного мита та 51 (п»ятдесят одну) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Провадження у справі на суму 62501,39 грн. припинити.

4.          Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

5.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяС.М. Жирнов

Дата підписання 19.03.2007 р.