Рішення

від 25.08.2015 по справі 920/1204/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.08.2015 Справа № 920/1204/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні екологічні інновації», м. Бориспіль, Київська область,

до відповідача: Лебединської районної державної адміністрації Сумської області, м. Лебедин, Сумська область,

про стягення 2081774 грн. 20 коп.

Суддя О.Ю. Резніченко

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 10.08.2015 р.,

від відповідача: не з'явився.

У засіданні брали участь: секретар судового засідання - А.І. Сидорук.

Суть спору: Позивач просить суд стягнути з відповідача 1424334 грн. боргу, 26223 грн. 35 коп. 3% річних, 288986 грн. 61 коп. інфляційних втрат, 342230 грн. 39 коп. пені за неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами 17.11.2014 року договору № 57 про закупівлю послуг за державні кошти.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що наполягає на задоволенні позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не подав.

Так як відповідач в судове засідання не з'явився та відзив на позовну заяву не подав, то відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК), справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

17.11.2014 році між сторонами було укладено Договір № 57 про закупівлю послуг за державні кошти (далі по тексту - Договір).

З матеріалів справи вбачається, що Договір недійсними або неукладеними сторонами в судовому порядку не визнавався, а тому Договір, як джерело матеріального права, при вирішенні спору підлягає застосуванню у повному обсязі згідно зі статтями 6, 11 Цивільного кодексу України.

Згідно з п. 1.1 Договору позивач зобов'язується у 2014 році надати послуги по збиранню небезпечних відходів, а відповідач - прийняти і оплатити ці послуги в порядку та на умовах Договору.

Відповідно до п. 5.1 Договору термін (строк) надання послуг встановлений до 31.12.2014 року включно.

Також, згідно із п. 6.3.3 Договору позивач був зобов'язаний розпочати надання послуг після отримання повідомлення від відповідача про наявність відкритих бюджетних асигнувань за відповідною бюджетною програмою.

Відповідно до п. 4.1 Договору розрахунки проводяться шляхом оплати після підписання сторонами відповідного акту здавання-приймання наданих послуг.

Згідно до п. 4.2 Договору послуги за Договором вважаються належним чином виконаними після підписання сторонами відповідного акту здавання-приймання наданих послуг в обсязі, зазначеному в такому акті.

15.12.2014 року позивач виконав взяте на себе зобов'язання належним чином, надав послуг на суму 1902334 грн., що підтверджено підписаним та скріпленим печатками актом надання послуг № 15.

Сторони у договорі визначили акт приймання-передачі виконаних робіт суттєвим елементом встановлених між ними правовідносин та зазначили, що відповідач повинен здійснити розрахунки саме після підписання акту.

Тобто сторони пов'язали обов'язок відповідача оплатити послуг одночасно з фактом передачі послуг, шляхом підписання акта, а акт був підписаний 15.12.2015 року, а тому вищезазначена дата і є датою оплати.

Відповідач частково розрахувався з позивачем в сумі 478000 грн., а тому 04.06.2015 року позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату 1424334 грн. боргу.

Відповідач у відповіді на претензію зазначив, що на виконання зобов'язань перед позивачем 23.12.2015 року відповідач подав до Лебединського управління Державної казначейської служби України в Сумській області акт про надання послуг № 15 і платіжне доручення № 1 від 23.12.2014 року, однак платіжне доручення було повернуто відповідачу без відмітки про оплату, у зв'язку з відсутністю обласного фінансування (а.с. 36-37).

Оскільки відповідач позивачу 1424334 грн. боргу не сплатив, то позивач звернувся до суду з даним позовом.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено правило, згідно якого суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг виконавець зобов'язується за завдання замовника надати послугу, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 6.1.1 Договору відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані послуги.

Статтями 33-34 ГПК передбачено, що кожна сторона повинна довести свою позицію по справі та підтвердити її належними та допустимими доказами.

Факт надання позивачем послуг на суму 1424334 грн. встановлений судом та підтверджений матеріалами справи, відповідач належних та допустимих доказів сплати боргу не подав, не надав і обгрунтованих заперечень про причини невиконання господарського зобов'язання, а тому позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача вищезазначеної суми є правомірною, обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України прямо передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

При цьому, суд звертає увагу на те, що Європейським судом з прав людини у рішеннях у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" (від 18.10.05 року) та у справі "Бакалов проти України" (від 30.11.04 року) вказав, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є виправданням бездіяльності.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Вищезазначена правова позиція викладена і у Постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 року, яка, відповідно до ст. 82 ГПК, повинна бути врахована господарським судом при прийнятті рішення по справі.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних в розмірі 26223 грн. 35 коп. , за період з 16.12.2014 року по 27.07.2015 року та 288986 грн. 61 коп. інфляційних втрат, за період з 16.12.2014 року по 31.03.2015 року.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Враховуючи порушення відповідачем строків виконання зобов'язання, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 26223 грн. 35 коп. (період з 16.12.2014 року по 27.07.2015 року) та 288986 грн. 61 коп. інфляційних втрат (період з 16.12.2014 року по 31.03.2015 року) є правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання до учасника господарських відносин застосовуються штрафні санкції, які відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України застосовуються у розмірі встановленому договором.

Пунктом 7.6 Договору передбачено, що за прострочення оплати відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1% вуд суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 342230 грн. 39 коп., за період з 16.12.2014 року по 16.06.2015 року.

Враховуючи, що заборгованість відповідача перед позивачем встановлена судом, пеня самостійно передбачена сторонами у Договорі, то суд задовольняє вимогу про стягнення з відповідача пені в розмірі 342230 грн. 39 коп., за період з 16.12.2014 року по 16.06.2015 року.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору понесені позивачем покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Лебединська районна державна адміністрація Сумської області (вул. Сумська, 12, м. Лебедин, Сумська область, 42200, код 04058172) на користь Товариства з обмеженою відповідачльністю «Сучасні екологічні інновації» (вул. Ботанічна, 1/6, каб. 10, м. Бориспіль, Київська область, 08300, код 38510323) 1424334 грн. боргу, 26223 грн. 35 коп. 3% річних, 288986 грн. 61 коп. інфляційних втрат, 342230 грн. 39 коп. пені, 41635 грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27.08.2015 року.

Суддя ОСОБА_2