Постанова

від 26.08.2015 по справі 907/475/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" серпня 2015 р. Справа № 907/475/15

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого - судді: Данко Л.С.,

Суддів: Гнатюк Г.М.,

ОСОБА_1,

При секретарі судового засідання: Марочканича І.О.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Авіакомпанія „ЮТейр-УкраїнаВ» від 20.07.2015 р. № 0764 (вх. № 01-05/3525/15 від 06.08.2015 р.),

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 17.07.2015 року

у справі № 907/475/15 (суддя Журавчак Л.С.)

порушеній за позовом

Позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Туристична компанія „АвіалігаВ» , м. Київ,

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Авіакомпанія „ЮТейр-УкраїнаВ» , м. Тячів, Закарпатської області,

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Міжнародна асоціація Повітряного Транспорту (Internstional Air Transport Association) в особі представництва „Інтернешнл Ейр Транспорт АсосіейшнВ» - ІАТА Україна, м. Київ,

Про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Авіакомпанія „ЮТейр-УкраїнаВ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Туристична компанія „АвіалігаВ» заборгованості за Договором № 06.49-2013 про виплату понадкомісійної винагороди за продаж авіаційних перевезень на рейси Авіакомпанії „ЮТейр-УкраїнаВ» від 01.06.2013 р. у сумі 49411,83 грн., пені в сумі 17531,25 грн., 3% річних у сумі 2062,35 грн., інфляційних втрат у сумі 25178,13 грн. та покладення на відповідача судового збору.

За участю представників сторін:

від апелянта/відповідача: ОСОБА_2 - п/к за довіреністю № 14 від 28.05.2015р.;

від позивача: ОСОБА_3 - п/к за довіреністю від 23 лютого 2015 р.;

від третьої особи: ОСОБА_4 - п/к за довіреністю від 20.07.2015 р., нотаріально посвідчена ОСОБА_5 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрована в реєстрі за № 1275.

Права та обов'язки сторін визначені ст. ст. 20, 22, 27, 28 ГПК України представникам роз'яснені і зрозумілі. Заяв та клопотань про відвід суддів - не надходило.

Представники сторін та третьої особи подали спільне клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Львівського апеляційного господарського суду від 06.08.2015 року, справу № 907/475/15 Господарського суду Закарпатської області розподілено складу колегії суддів: Данко Л.С. (головуючий суддя), ОСОБА_6, ОСОБА_1

ОСОБА_7 голови Львівського апеляційного господарського суду від 07.08.2015 р. у склад колегії для розгляду справи № 907/475/15 Господарського суду Закарпатської області замість суддів: Галушко Н.А. та Орищин Г.В. (перебування у відпустці) введено суддів Гнатюк Г.М. та Кузь В.Л.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 10.08.2015 року прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Авіакомпанія „ЮТейр-УкраїнаВ» від 20.07.2015 р. № 0764 (вх. № 01-05/3525/15 від 06.08.2015 р.) до провадження та розгляд скарги призначено на 26.08.2015 року, про що ОСОБА_4/відповідач був повідомлений 13.08.2015 р. (за двома адресами) рекомендованою поштою № 7901007934621 та № 7901007934613; позивач (за двома адресами): 13.08.2015 р. № 7901007934591 та № 7901007934605 та третя особа - 13.08.2015 р. № 7901007934630 (докази - оригінали повідомлень про вручення знаходяться в матеріалах справи).

ОСОБА_7о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 25.08.2015 р. у склад колегії для розгляду справи № 907/475/15 Господарського суду Закарпатської області замість судді Кузь В.Л. (перебування у відпустці) введено суддю Орищин Г.В.

В судове засідання, яке відбулося 26.08.2015 р., представник Апелянта/відповідача прибув, через канцелярію суду за вх. № 01-04/5287/15 від 25.08.2015 р. подав клопотання про долучення: оригіналу платіжного доручення № 11733 від 14.08.2015 р. з відміткою банку про сплату судового збору, копій: Статуту ТзОВ „Авіакомпанія „ЮТейр-УкраїнаВ» (нова редакція), змін № 1 до Статуту ТзОВ „Авіакомпанія „ЮТейр-УкраїнаВ» , якими розділ І Статуту доповнено п. 1.8. Місцезнаходження та адреса Товариства: Україна, індекс 90500, Закарпатська область, Тячівський район, м. Тячів, вулиця Незалежності, будинок 90-А, довідку АА № 567575 з ЄДРПОУ, надав усні пояснення по суті апеляційної скарги, вимоги апеляційної скарги підтримав, просить: 1) скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 17.07.2015 р. у справі № 907/475/15 частково , в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2061,72 грн. та інфляційних втрат у розмірі 25111,74 грн. і припинити провадження у справі; 2) вирішити питання про розподіл судових витрат.

Представник позивача прибув, через канцелярію суду за вх. № 01-04/5284/15 від 25.08.2015 р. подав клопотання про доручення копій: довідки з ЄДРПОУ АА № 613034, копії Статуту ТзОВ „Туристична компанія „АвіалігаВ» (нова редакція) та Заперечення на Апеляційну скаргу з доказом надсилання останньої відповідачу/апелянту, надав усні пояснення по суті апеляційної скарги, проти апеляційної скарги заперечив, просить залишити рішення Господарського суду Закарпатської області від 17.07.2015 р. у справі № 907/475/15 без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача прибув, через канцелярію суду за вх. № 01-04/5294/15 від 26.08.2015 р. подав Відзив на апеляційну скаргу, копію належним чином засвідченої довіреності на представника, подав: копію Свідоцтва про реєстрацію Представництва „Інтернешнл Ейр Транспорт АсосіейшнВ» , видана Міністерством економіки та європейської інтеграції, копію довідки з ЄДРПОУ від 04.12.2013 р., надав усні пояснення по суті апеляційної скарги, зокрема, пояснив, що Асоціація надавала послуги щодо організації розрахунків між суб'єктами повітряного транспорту, в даному випадку, відповідно до Договору з надання послуг BSPLink, укладеного між IATA та компанією (Агентом). Звертає увагу суду, що не є учасником господарських операцій, які виникли між сторонами у спорі на підставі укладеного безпосередньо між ними Договору № 06.186-2012 від 14.06.2012 про виплату понадкомісійної винагороди за продаж авіаційних перевезень на рейси Авіакомпанії „ЮТейр-УкраїнаВ» , на IATA була покладена суто технічна функція, яка полягала у регулярному перерахуванні коштів на рахунок позивача, на умовах, визначених Договором з надання послуг BSPLink від 12 квітня 2012 року, просить врахувати надані у пояснення при вирішенні справи по суті.

Враховуючи, що сторін та третю особу не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів, а також, що сторони та третя особа своєчасно та належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, судова колегія не вбачає підстав для відкладення розгляду апеляційної скарги по справі № 907/475/15, виходячи з такого.

Відповідно до вимог ст. 98 ГПК України, про прийняття апеляційної скарги до провадження господарський суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду скарги. Питання про прийняття апеляційної скарги до провадження або відмову у прийнятті до провадження апеляційний господарський суд вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження апеляційної скарги. Частиною першою ст. 102 ГПК України визначено, що апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку апеляційну скаргу скаржника/відповідача залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 17.07.2015 року у справі № 907/475/15 (суддя Журавчак Л.С.) позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Авіакомпанія „ЮТейр-УкраїнаВ» (90500 Закарпатська обл., м. Тячів, вул. Незалежності, 90-А, код 36129430) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Туристична компанія "Авіаліга" (01001 м. Київ, вул. Хрещатик, 44-Б, оф.301, код 37729028) суму 76454,99 грн., в т.ч. 49281,53 грн. - боргу з виплати понадкомісійної винагороди за продаж авіаційних перевезень, 2061,72 грн. - 3 (%) річних і 25111,74 грн. інфляційних втрат та суму 1529,10 грн. - судового збору. В іншій частині позову відмовлено (п.п. 1, 2 та 3 резолютивної частини судового рішення )(а.с. 230, 231-234).

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду апелянт/відповідач (Товариство з обмеженою відповідальністю „Авіакомпанія „ЮТейр-УкраїнаВ» ) звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 20.07.2015 р. № 0764 (вх. № 01-05/3525/15 від 06.08.2015 р.), просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 17.07.2015 р. у справі № 907/475/15 частково , в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2061,72 грн. та інфляційних втрат у розмірі 25111,74 грн. і припинити провадження у справі; вирішити питання про розподіл судових витрат.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що місцевим господарським судом при прийнятті рішення в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у розмірі 2061,72 грн. та інфляційних втрат у розмірі 25111,74 грн. неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду в частині, яка оспорюється, не відповідають обставинам справи.

Так, ОСОБА_4/відповідач покликається на те, що правовідносини між сторонами виникли в рамках Договору про виплату понадкомісійної винагороди за продаж авіаційних перевезень на рейси Авіакомпанії „ЮТейр-УкраїнаВ» № 06.49-2013 від 01.06.2013 р., яким чітко передбачено момент настання обов'язку виконання зобов'язання по виплаті (п. 5 Договору), при цьому, кількість проданих сегментів визначається сумою проданих сегментів за Агентським договором № 06.186-2012 від 14.06.2012 р. (п. 10). У зв'язку з цим, підписання ОСОБА_4 прийому-передачі наданих послуг в рамках Договору № 06.49-2013 від 01.06.2013 р. та визначення суми понадкомісійної винагороди можливе лише після підписання ОСОБА_4 прийому-передачі наданих послуг в рамках Агентського договору № 06.186-2012 від 14.06.2012 р. за формою, викладеною в Додатку С до Агентського договору.

Апелянт стверджує, що ОСОБА_4 прийому-передачі наданих послуг, які Позивач зобов'язаний щомісячно готувати на надсилати Авіакомпанії за формою, викладеною в Додатку С до Агентського договору на право продажу авіаційних перевезень через BSP IATA Україна № 06.186-2012 від 14.06.2012 р. (п. 10.1.), які є єдиним підтверджуючим документом виконаних зобов'язань ОСОБА_4 перед Авіакомпанією, були направлені відповідачу лише 03.07.2015 р. через засоби електронного зв'язку (пошти), а Авіакомпанія 14.07.2015 р. через засоби електронного зв'язку (пошти) направила позивачу ОСОБА_8 прийому - передачі наданих послуг в рамках Агентського договору № 06.186-2012 від 14.06.2012 р. та Договору про виплату понадкомісійної винагороди за продаж авіаційних перевезень на рейси Авіакомпанії „ЮТейр-УкраїнаВ» № 06.49-2013 від 01.06.2013 р. Відтак враховуючи, що Позивачем не було дотримано вимог Агентського договору № 06.186-2012 від 14.06.2012 р. щодо підтвердження виконання зобов'язань ОСОБА_4 перед Авіакомпанією шляхом підписання щомісячних ОСОБА_4 прийому-передачі наданих послуг, Авіакомпанією не було порушено грошових зобов'язань (прострочення) за Договором № 06.49-2013 від 01.06.2013 р., у зв'язку з чим, стягнення судом відповідно до ст. 625 ЦК України з Авіакомпанії на користь позивача за період з 01.12.2013 р. по 23.04.15 р. трьох відсотків річних у розмірі 2061,72 грн. та 25111,74 грн. втрат від інфляції за період грудень 2013 - березень 2015 р. вважає безпідставним та необґрунтованим, просить в цій частині рішення місцевого суду скасувати і в цій частині у позові відмовити.

Як вбачається з матеріалів даної справи, позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю „Туристична компанія „АвіалігаВ» , м. Київ, 30.04.2015 р. (вх. № 02.5.1.-17/502/15) звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Авіакомпанія „ЮТейр-УкраїнаВ» , м. Тячів, Закарпатської області, Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Міжнародна асоціація Повітряного Транспорту (Internstional Air Transport Association) в особі представництва „Інтернешнл Ейр Транспорт АсосіейшнВ» - ІАТА Україна, м. Київ, про стягнення з ТзОВ „Авіакомпанія „ЮТейр-УкраїнаВ» на свою користь заборгованості за Договором № 06.49-2013 про виплату понадкомісійної винагороди за продаж авіаційних перевезень на рейси Авіакомпанії „ЮТейр-УкраїнаВ» від 01.06.2013 р., у сумі 49411,83 грн., пені в сумі 17531,25 грн., 3% річних у сумі 2062,35 грн., інфляційних втрат у сумі 25178,13 грн.

Місцевим судом встановлено, що між сторонами у спорі, ТзОВ „Авіакомпанія „ЮТейр-УкраїнаВ» (за агентським договором - Авіакомпанія/Перевізник) та ТзОВ „Туристична компанія „АвіалігаВ» (за агентським договором - ОСОБА_4), 14 червня 2012 року було укладено Агенстький договір № 06.186-2012 на право продажу авіаційних перевезень через BSP IATA Україна (а.с. 23-29) з додатками А, В, С до Агентського договору (а.с. 30-33), відповідно до умов якого, Авіакомпанія доручає ОСОБА_4 - ТзОВ „Туристична компанія „АвіалігаВ» здійснювати продаж її послуг, а також просування послуг Авіакомпанії на території та відповідно до умов, визначених у договорі, а агент приймає таке доручення ( п. 2.1. Агентського договору).

Всі розрахунки з Авіакомпанією здійснюються Агентом в валюті України відповідно до строків та в порядку через ІАТА Україна (п. 7.3. Агентського договору).

01.06.2013 року між ТзОВ „Авіакомпанія „ЮТейр-УкраїнаВ» (Авіакомпанія - за договором) та ТзОВ „Туристична компанія „АвіалігаВ» (ОСОБА_4 - за договором), тобто Сторонами у спорі, було укладено Договір № 06.49-2013 про виплату понадкомісійної винагороди за продаж авіаційних перевезень на рейси Авіакомпанії „ЮТейр-УкраїнаВ» (а.с. 44-45), відповідно до умов якого, Авіакомпанія зобов'язалася виплатити ОСОБА_4: 1% понадкомісійної винагороди за умови продажу у період з 01.06.2013 р. до 30.09.2013 р. - 950 використаних сегментів, 2% понадкомісійної винагороди за умови продажу у період з 01.06.2013 р. до 30.09.2013 р. - 1000 використаних сегментів, 3% понадкомісійної винагороди за умови продажу у період з 01.06.2013 р. до 30.09.2013 р. - 1050 використаних сегментів, 4% понадкомісійної винагороди за умови продажу у період з 01.06.2013 р. до 30.09.2013 р. - 1100 використаних сегментів, кількість яких визначається сумою проданих сегментів за Договором № 06.186-2012 від 14.06.2012 р.

Понадкомісійна винагорода розраховується при досягненні цілей як відсоток від тарифу застосованого до кожного проданого квитка (п. 2 Договору № 06.49-2013 від 01.06.2013 р.). Відповідно до п. 5 зазначеного Договору, кількість проданих сегментів визначається сумою проданих сегментів за Договором № 06.186-2012 від 14.06.2012 р. Даний Договір вступає в силу з моменту підписання сторонами і діє до моменту повної виплати понадкомісійної винагороди (п. 6 Договору № 06.49-2013 від 01.06.2013 р.).

Відповідно до пункту 7 Договору № 06.49-2013 від 01.06.2013 р. винагороду Авіакомпанія зобов'язалася виплатити у термін до 30.11.2013 р.

Відповідно до Реєстру авіаквитків з використаними сегментами (а.с. 49-69 та а.с. 163-175, 187-211), за період з 01.06.2013 р. по 30.09.2013 р., Позивачем визначено суму понадкомісійної винагороди, яку Відповідач зобов'язався виплатити йому за вказаним Договором № 06.49-2013 від 01.06.2013 р. у розмірі 49 411,83 грн.

Місцевим судом встановлено та підтверджується матеріалами даної справи, що у визначений п. 7 Договору № 06.49-2013 від 01.06.2013 р. строк - до 30.11.2013 року, Відповідач не виплатив обумовлену цим Договором понадкомісійну винагороду, не відреагував він і на вимоги, направлені електронною поштою, роздруківки яких позивачем подано суду (а.с. 161/зворот, 162 та а.с. 185, 186), в зв'язку з чим останній звернувся з позовом до суду з вимогою стягнути її у примусовому порядку.

Крім суми боргу, Позивачем поставлено вимогу про стягнення нарахованих відповідачу трьох відсотків річних, за період з 01.12.2013 р. по 23.04.15 р. у розмірі 2062,35 грн. та інфляційних втрат за аналогічний період в розмірі 25178,13 грн., а також у зв'язку з несвоєчасною виплатою винагороди позивачем з посиланням на Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» , ст. ст. 549, 551, 611 Цивільного кодексу України, ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, Відповідачем розраховано пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості невиплаченої винагороди за кожний день прострочення за період з 01.12.2013 р. по 23.04.2015 р. на суму 17531,25 грн.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, господарське зобов'язання (зобов'язання) має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 625 цього ж Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Спірні відносини виникли у зв'язку з невиконанням відповідачем умов Договору про виплату понадкомісійної винагороди за продаж авіаційних перевезень на рейси авіакомпанії „ЮТейр-УкраїнаВ» № 06.49-2013 від 01.06.2013 р., яким, сторони вільно укладаючи цей Договір (ст. 626 ЦК України), чітко передбачили момент настання обов'язку виконання зобов'язання з виплати понад комісійної винагороди (п. 7 Договору) - до 30.11.2013 р.

Колегією суддів встановлено, що жодної відкладальної умови, жодного посилання на будь-які обставини, що мають передувати даній виплаті, жодного обов'язку підписати акти або будь-які інші документи Договір про виплату понадкомісійної винагороди за продаж авіаційних перевезень на рейси авіакомпанії „ЮТейр-УкраїнаВ» № 06.49-2013 від 01.06.2013 р. - не містить.

Відтак твердження Апелянта/відповідача щодо обов'язку позивача щомісячно готувати на надсилати Авіакомпанії за формою, викладеною в Додатку С до Агентського договору на право продажу авіаційних перевезень через BSP IATA Україна № 06.186-2012 від 14.06.2012 р. акти прийому-передачі наданих послуг не відповідають матеріалам справи.

Як вбачається з матеріалів даної справи та зазначено судом у мотивувальній частині рішення, що в ході судового розгляду на виконання ухвали суду сторони перевірили Реєстри авіаквитків з проданими сегментами і відповідачем підтверджено, що належна за реалізовані позивачем сегменти в кількості 1542 штук понадкомісійна винагорода складає суму 49281,53 грн., з якою погодився в подальшому позивач.

Таким чином з поданих Реєстрів та за наслідками взаємної їх перевірки в межах заявленої суми понадкомісійна винагорода в розмірі 49 281,53 грн., нарахована відповідно до умов Договору № 06.49-2013 від 01.06.2013 р., за період з 01.06.2013 р. та до 30.11.2013 р. Відповідачем не сплачена, такі докази в матеріалах справи відсутні, тому колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що понадкомісійна винагорода в розмірі 49 281,53 грн. підлягає стягненню з Відповідача в примусовому порядку.

Слід також зазначити, що ОСОБА_4/відповідач рішення місцевого суду в частині стягнення понадкомісійної винагороди в розмірі 49 281,53 грн. - не оспорює.

Крім суми основного боргу 49281,53 грн. Позивач просив у позові стягнути з Відповідача на свою користь 2062,35 грн. 3% річних та 25178,13 грн. - інфляційних втрат, за прострочення грошового зобов'язання за Договором № 06.49-2013 від 01.06.2013 р., які розраховано відповідно до ст. 625 ЦК України (п. 3 та 4 прохальної частини позову).

Місцевим господарським судом, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України проведено перерахунок пред'явлених Позивачем до стягнення сум річних та втрат від інфляції та встановлено, що в цій частині вимоги позивача підлягають до задоволення частково, а саме: з відповідача належить стягнути на користь позивача: 2061,72 грн. - 3% річних за період: з 01.12.2013 р. по 23.04.2015 р. та 25111,74 грн. - втрат від інфляції за період: грудень 2013 р. - березень 2015 р., відмовивши в задоволенні решти позовних вимог в цій частині.

Крім того, позивач просив стягнути з Відповідача на свою користь 17531,25 грн. пені (п. 2 прохальної частини позову).

Місцевий господарський суд правомірно відмовив Позивачу у задоволенні вимоги в частині стягнення з Відповідача 17531,25 грн. пені, з огляду на таке.

Як вбачається з Договору про виплату понадкомісійної винагороди за продаж авіаційних перевезень на рейси авіакомпанії „ЮТейр-УкраїнаВ» № 06.49-2013 від 01.06.2013 р., його умовами не передбачено такої відповідальності, як нарахування та стягненні неустойки у формі пені (а.с. 44-45).

Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Статтею 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання вчиняється у письмовій формі (ч. 1 зазначеної статті).

Частиною 2 ст. 547 ЦК України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою ( штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Аналогічні роз'яснення надано пленумом Вищого господарського суду України у п. 2.1 Постанови "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 від 17.12.2013, де зазначено, що, якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

В даному випадку, укладений між сторонами Договір від 01.06.2013 року № 06.49-2013 про виплату понадкомісійної винагороди за продаж авіаційних перевезень на рейси Авіакомпанії „ЮТейр-УкраїнаВ» , який є предметом дослідження у даній справі, умов, порядку та строків нарахування пені не містить, а тому будь-які вимоги про її стягнення є безпідставними.

Місцевим судом також встановлено, що позивачем при розрахунку розміру пені за період з 01.12.2013 р. по 23.04.2015 р. в сумі 17531,25 грн. порушено приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України стосовно шестимісячного обмеження нарахування штрафних санкцій.

Колегією суддів доводи Апелянта/відповідача про відсутність підстав для виплати понадкомісійної винагороди через не завершення господарської операції, тобто не підписання ОСОБА_4 прийому - передачі наданих послуг згідно з умовами Агентського договору, до уваги не приймаються, оскільки як самі сторони, так і залучена до участі у справі третя особа особа, підтвердили повне виконання ними зобов'язань за основним Агентським договором, на підтвердження чого до матеріалів справи додано відповідні платіжні доручення: № 2056 від 14.06.2013 р., № 2074 від 18.06.2013 р., № 2137 від 02.07.2013 р., № 2161 від 08.07.2013 р., № 2198 від 15.07.2013р., № 2243 від 23.07.2013 р., № 2282 від 30.07.2013 р., № 2337 від 07.08.2013 р., № 2384 від 14.08.2013 р., № 2429 від 22.08.2013 р., № 2466 від 30.08.2013 р., № 2497 від 05.09.2013 р., № 2597 від 05.09.2013 р., № 2537 від 13.09.2013 р., № 2589 від 23.09.2013 р., № 2632 від 01.10.2013 р., № 2661 від 08.10.2013 р. (а.с. 72, 75, 78, 81, 84, 87, 90, 93, 96, 99, 102, 105, 108, 111, 114, 117).

Заслухавши пояснення сторін, оглянувши та дослідивши подані сторонами докази, встановивши фактичні обставини, що мають значення для вирішення даного спору в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що з Відповідача належить стягнути на користь Позивача 76454,99 грн., в т. ч. 49281,53 грн. - боргу по виплаті понадкомісійної винагороди за продаж авіаційних перевезень, 2061,72 грн. - 3 (%) річних та 25111,74 грн. - інфляційних втрат, відмовивши в задоволенні решти вимог.

Інші твердження апелянта/відповідача, які викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки вони не доведені належними та допустимими доказами та спростовуються матеріалами даної справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, належними та допустимими доказами (ст. 34 ГПК України).

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи все наведене вище в сукупності, колегія суддів не знайшла підстав для скасування судового рішення Господарського суду Закарпатської області від 17.07.2015 р. у справі № 907/475/15 в частині, що оспорюється Апелянтом/відповідачем.

Судові витрати за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на апелянта/відповідача.

Керуючись ст. ст. 22, 27, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 17.07.2015 р. у справі № 907/475/15 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Судові витрати за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на апелянта/відповідача.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи повернути Господарському суду Закарпатської області.

Головуючий суддя Данко Л.С.

Суддя Гнатюк Г.М.

Суддя Орищин Г.В.

26.08.2015 року проголошено вступну і резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 28.06.2015 р.