Постанова

від 22.02.2012 по справі 2а/1770/476/2012

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/476/2012

22 лютого 2012 року 11год. 21хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Шевчук С.М. за участю секретаря судового засідання Деркач Н.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представники ОСОБА_1, ОСОБА_2

відповідача: представник ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "МСМ ФАВОРИТ" до Сарненська міжрайонна державна податкова інспекція про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю В«МСМ ФАВОРИТ" - звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою від 16.02.2012 року було відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог щодо визнання незаконним та скасування акту перевірки від 30.08.2011 року № 430/23/35717377.

В судовому засіданні 22.02.2012 року представники позивача зменшили позовні вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 09.09.2011 року № НОМЕР_1 на суму грошового зобов'язання 1472 грн. та штрафних санкцій в розмірі 368 грн., у зв'язку з тим, що вказані суми позивачем сплачено, про що подали письмове клопотання.

Представники позивача в судовому засіданні надали пояснення, які повністю співпадають з позицією, викладеною в позовній заяві, а зокрема пояснили, що податковий орган не мав права зменшувати позивачу суму валових витрат та донараховувати йому податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств та зменшувати суму податкового кредиту по господарським операціям з ТОВ "Автоєвразія" (код ЄДРПОУ 35310919) та ПП "Флоратекс" (код ЄДРПОУ 32528749), оскільки в ході перевірки відповідачу були надані всі первинні документи, що підтверджували право позивача на формування валових витрат та податкового кредиту по господарським операціям із названими контрагентами. При цьому зазначили, що вказані операції мають реальний товарний характер, відносяться до господарської діяльності позивача. Вважають, що суми валових витрат та податкового кредиту сформовані позивачем цілком правомірно. На момент здійснення господарських операцій з ТОВ "Автоєвразія" та ПП "Флоратекс", вказані контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи та були зареєстровані платниками податку на додану вартість. Позивач, як добросовісний платник податків, не може нести відповідальності за невиконання чи неналежне виконання обов'язку зі сплати податку іншими платниками податків. Крім того зазначили, що акт перевірки складено з порушенням Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затв. Наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984. Просили позов задоволити повністю.

Відповідач подав письмові заперечення проти позову. Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, які повністю співпадають з позицією, що викладена в письмових запереченнях, а зокрема пояснив, що позивачем до складу валових витрат та податкового кредиту віднесено суми по операціях з контрагентами ТОВ "Автоєвразія" та ПП "Флоратекс", які є безтоварними. Такі висновки зроблені податковим органом на підставі того, що ПП "Флоратекс" знаходиться на обліку в ДПІ у Святошинському районі м. Києва, стан платника 7 - ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей. Дані податкової звітності свідчать про відсутність у ПП "Флоратекс" власних виробничих, складських, торгових приміщень, устаткування та транспортних засобів для здійснення господарської діяльності. Декларація з податку на прибуток за 2009 рік не подана. Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 20.05.2011 року встановлено, що вказане підприємство проводило безтоварні (фіктивні) фінансово-господарські операції з переведення безготівкових коштів у готівкові. ТОВ «Автоєвразія» знаходиться на обліку в ДПІ у Печерському районі м.Києва, стан платника - 8 до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. Дані податкової звітності вказаного контрагента свідчать про відсутність у ТОВ «Автоєвразія» власних виробничих, складських, торгових приміщень, устаткування та транспортних засобів для здійснення господарської діяльності. Декларація з податку на прибуток за 2010 рік не подана. Перевіркою встановлено відсутність документального підтвердження обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виконання робіт або надання послуг, відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності, економічної діяльності, в тому числі відсутність управлінського, технічного персоналу. А відтак, суми витрат та ПДВ по господарських операціях з такими контрагентами позивачем неправомірно віднесено до складу валових витрат та податкового кредиту. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задоволити повністю.

Суд виходив з такого.

Посадовими особами відповідача була проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року, результати якої оформлено актом від 30.08.2011 року № 430/23/35717377 (а.с.117-160).

Вказаною перевіркою, зокрема, встановлено, що ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «МСМ ФАВОРИТ» завищено валові витрати на загальну суму 546041,67 грн. (в тому числі за 3 кв. 2009 року в сумі 10000 грн., за 4 кв. 2009 року в сумі 7500 грн., за 2 кв. 2009 року в сумі 528541,67 грн.) та завищено податковий кредит на суму 109208 грн. (в тому числі за вересень 2009 року в сумі 2000 грн., за листопад 2009 року в сумі 1500 грн., за червень 2010 року в сумі 105708 грн.) по безтоварних операціях із контрагентами ТОВ "Автоєвразія" та ПП "Флоратекс".

На підставі висновків акту перевірки № 430/23/35717377 від 30.08.2011 року та в результаті встановлених порушень відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення:

- за порушення п. 4.1 ст.4, п. 5.9, п.п.5.2.1. п.5.2, п. 5.1 ст. 5 Закону України В«Про оподаткування прибутку підприємствВ» , відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000772340 від 09.09.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за податком на прибуток у розмірі 172479,00 грн., з яких 137983 грн. -основний платіж; 34496 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи) (а.с.60). З вказаної суми грошових зобов'язань сума 1840 грн. (1472 грн. - основний платіж та 368 грн. - штрафні санкції) - позивачем визнана;

- за порушення пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 136510,00 грн., з яких 109208 грн. - основний платіж, 27302 грн. - штрафні (фінансові санкції) (а.с.59).

Отже, з зазначеного акту перевірки, пояснень представника відповідача вбачається, що підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень є висновки акту перевірки про те, що: по ТОВ «Автоєвразія» - стан платника - 8 до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, згідно даних «Бест звіт» середня кількість працюючих за 1-4 квартал 2010 року становила 1 особа; по ПП «Флоратекс» - стан платника 7 - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей, згідно даних «Бест звіт» середня кількість працюючих становила за 1-4 кв. 2009 року - 1 особа. Дані податкової звітності вказаних контрагентів свідчать про відсутність у них власних виробничих, складських, торгових приміщень, устаткування та транспортних засобів для здійснення господарської діяльності; посадові особи контрагентів не могли фактично здійснювати господарські операції з урахування часу, оперативності проведення операції. Перевіркою встановлено відсутність документального підтвердження обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виконання робіт або надання послуг, відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності, економічної діяльності, в тому числі відсутність управлінського, технічного персоналу. Крім того вироком Святошинського районного суду м. Києва від 20.05.2011 року у справі № 1-130/2011 встановлено безтоварний характер фінансово-господарських операцій ПП «Флоратекс» з проведення безготівкових коштів у готівкові. Підприємством кошти перераховувалися без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкта оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Однак, з такими висновками податкового органу суд погодитися не може.

Як встановлено в ході судового розгляду, ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю «МСМ ФАВОРИТ» зареєстроване як юридична особа.

21.06.2010 року між ТОВ «Автоєвразія» (продавець) та ТОВ «МСМ ФАВОРИТ» (покупець) уклало договір поставки товару № 21-06/10, згідно з умовами якого постачальник зобов'язується поставити та передавати у власність покупцю товар, в асортименті, кількості, за ціною, згідно накладних у відповідності до замовлень покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах даного договору (а.с.44-45).

Відповідно до додатку № 1 до зазначеного договору, ТОВ «Автоєвразія» поставило позивачу товарно-матеріальні цінності на загальну суму 634250,00 грн. (а.с.46).

Вказані господарські операції з поставки товарно-матеріальних цінностей оформлені такими документами: видаткова накладна № 83 від 23.06.2010 року на загальну суму 634250,00 грн., (без ПДВ - 528541,67 грн., ПДВ - 105708,33 грн.) (а.с.47); податкова накладна від 23.06.2010 року № 79 на загальну суму 634250,00 грн. (без ПДВ - 528541,67 грн., ПДВ - 105708,33 грн.) (а.с.48); товарно-транспортна накладна на перевезення обладнання від 23.06.2010 року (а.с.49), прибуткова накладна № 194 від 23.06.2010 року (а.с.96)

09.09.2009 року між ПП «Флоратекс» (продавець) та ТОВ «МСМ ФАВОРИТ» (покупець) укладено договір № 09-09/09 (а.с.50-51), за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, а саме - біг-беги (б/в) згідно видаткових накладних, які є невід'ємною частиною вказаного договору, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і оплатити його.

Вказані господарські операції з поставки товарно-матеріальних цінностей оформлені такими документами: видаткова накладна № ФЛ-0000757 від 24.11.2009 року на загальну суму 9000 грн., в тому числі ПДВ - 1500 грн. (а.с.52); видаткова накладна № ФЛ-0000500 від 10.09.2009 року на загальну суму 12000 грн., в т.ч. ПДВ - 2000 грн. (а.с.52), податкова накладна від 17.11.2009 року № 0000809 на загальну суму 9000 грн. (в т.ч. без ПДВ - 7500 грн., ПДВ - 1500 грн.) (а.с.53), податкова накладна від 09.09.2009 року № 0000541 на загальну суму 12000 грн. (в т.ч. без ПДВ - 10000 грн., ПДВ - 2000 грн.) (а.с.55), товарно-транспортними накладними на перевезення біг-бегів від 24.11.2009 року та від 10.09.2009 року (а.с.54, 56), прибутковими накладними від 10.09.2009 року № 92 та від 24.11.2009 року № 154 (а.с.94, 95).

Вказані документи, як вбачається з акту перевірки, надавалися позивачем до перевірки (а.с.126-127). Первинні документи та податкові накладні, на підставі яких позивач сформував спірні суми валових витрат та податкового кредиту, містять всі необхідні реквізити, складені особами, що на момент їх складання були в установленому порядку зареєстровані як юридичні особи та як платники податків (в тому числі і податку на додану вартість). Такі документи повністю розкривають зміст господарських операцій.

Вказані товарно-матеріальні цінності використані позивачем в своїй господарській діяльності, вартість оплачених товарів на загальну суму 546041,67 грн. включено позивачем до складу валових витрат, та суму ПДВ в розмірі 109208 грн., сплаченого в ціні товару, включено позивачем до податкового кредиту.

Пунктом 5.1 ст.5 Закону України В«Про оподаткування прибутку підприємствВ» (чинного на час існування спірних правовідносин), встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України В«Про оподаткування прибутку підприємствВ» , до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до ч.4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України В«Про оподаткування прибутку підприємствВ» , не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

За змістом підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з приписами пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, законодавцем чітко визначено, що належним чином оформлена податкова накладна є достатньою підставою для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту по даті здійснення хоча б однієї із першій подій (перерахування коштів в оплату товарів або отримання податкової накладної).

Згідно ч. 2, 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 р., підставою для бухгалтерського обліку господарських, операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, визначальним фактором, для віднесення витрат до складу валових та сум ПДВ до складу податкового кредиту, є зв'язок таких витрат та ПДВ із господарською діяльністю платника податків та наявність підтверджуючих первинних документів.

Судом встановлено, що у вересні - листопаді 2009 року ПП «Флоратекс» поставило позивачу товарно-матеріальні цінності на загальну суму 21000 грн., в тому числі ПДВ - 3500 грн.; у червні 2010 року ТОВ «Автоєвразія» поставило позивачу обладнання на загальну суму 634250,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 105708,33 грн.). Вказані обставини підтверджуються вище зазначеними видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними.

Представники позивача в судовому засіданні пояснили, що розрахунки між сторонами проведені повністю.

Придбані позивачем у ПП «Флоратекс» та ТОВ «Автоєвразія» товарно-матеріальні цінності використані позивачем у своїй господарській діяльності, що підтверджується довідкою бухгалтерських операцій по ТзОВ «МСМ ФАВОРИТ» (а.с.57-58)

Так, 12.04.2010 року позивачем ОСОБА_5 договір купівлі-продажу № 00003 з ТОВ «БНН», відповідно до умов якого позивач (продавець) зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець прийняти у власність від продавця лінію по виробництву паливних гранул відповідно до Специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору (а.с.22-24). З специфікації № 00001 від 12.04.2010 року до договору купівлі-продажу № 00003 від 12.04.2010 року вбачається, що в лінії по виробництву паливних гранул позивачем використані деталі, придбані раніше у ТОВ «Автоєвразія». Вказана господарська операція оформлена актом приймання-передачі лінії по виробництву паливних гранул від 06.07.2010 року (а.с.27), видатковою накладною № 68 від 06.07.2010 року (а.с.28), податковими накладними (а.с.29-34).

Крім того, 11.06.2009 року позивачем укладено контракт № 11-06/09 з В« Woodfield Export LLCВ» , Poland, 97225 (а.с.35-37), згідно з умовами якого позивач (продавець) зобов'язується продати, а покупець прийняти та оплатити паливні гранули із деревної тирси, тріски, стружки. Вказані гранули поставлялися фасованими в біг-беги. Вказані господарські операції оформлено митними деклараціями (а.с.38-41). Також використання позивачем у своїй господарській діяльності біг-бегів підтверджується документами складського обліку щодо списання товарів (а.с.42-43).

Суми валового доходу, отриманих від виконання вище зазначених договорів, під час яких використані придбані ТМЦ у ПП «Флоратекс» та ТОВ «Автоєвразія», були включені позивачем до декларації з податку на прибуток підприємства , а податкові зобов'язання з податку на додану вартість, відображені в реєстрах виданих податкових накладних.

Таким чином, долученими до матеріалів справи первинними документами підтверджується як реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, так і використання придбаних у ПП «Флоратекс» та ТОВ «Автоєвразія» товарно-матеріальних цінностей у господарській діяльності позивача, і отримання від такого використання доходу.

Стосовно ж покликань відповідача на обставини щодо відсутності ТОВ «Автоєвразія» за місцезнаходженням та внесення запису до ЄДР щодо відсутності підтвердження відомостей щодо ПП «Флоратекс», відсутності у вказаних осіб трудових ресурсів, власних виробничих, складських, торгових приміщень, устаткування та транспортних засобів для здійснення господарської діяльності, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.2 ст. 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. У ст.203 Цивільного кодексу України викладені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Згідно з ч.1 ст.228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правова природа договорів купівлі-продажу (поставки) визначає наступне волевиявлення сторін цих договорів (правочинів): у продавця -на передачу покупцеві товару, у покупця -на прийняття товару та його оплату. Жодної іншої мети (завдання збитків державі шляхом несплати податків, штучне зменшення бази оподаткування тощо) ці правочини не містять і містити не можуть, оскільки зобов'язання припиняється його виконанням. Тобто, після виконання договорів внаслідок отримання кожною зі сторін бажаного результату, всі правовідносини між ними завершуються. Після цього у кожної зі сторін правочину (договору) виникають правовідносини вже з іншим суб'єктним складом. Поза увагою відповідача залишився той факт, що як позивач, так і його контрагент виконали умови укладених між ними угод, чим і підтвердили факт їх укладення.

Як вбачається із копій Витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ТОВ «Автоєвразія» зареєстроване як юридична особа 02.08.2007 року, ПП «Флоратекс» зареєстроване як юридична особа 10.07.2003 року. На момент здійснення правочинів, інформація щодо відсутності підтвердження відомостей про юридичну особу або відсутності юридичної особи за вказаною адресою не вносилась (а.с.61-62). Вказані особи на дати виписування податкових накладних були у встановленому порядку зареєстровані платниками ПДВ. Відповідачем такі обставини не спростовано.

Статтею18 Закону України В«Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємцівВ» установлено таке. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

На момент вчинення правочинів, контрагенти позивача - ПП «Флоратекс» та ТОВ «Автоєвразія», були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платників податку на додану вартість.

Покликання відповідача на відсутність у контрагентів позивача трудових ресурсів, власних виробничих, складських, торгових приміщень, устаткування та транспортних засобів для здійснення господарської діяльності не заслуговує на увагу, оскільки такі обставини не можуть бути доказом неспроможності виконання тих чи інших господарських операцій з огляду на відсутність законодавчого обмеження щодо використання у господарській діяльності лише власних основних та транспортних засобів, як і найманої праці шляхом укладення трудових договорів.

Стосовно покликання відповідача на вирок Святошинського районного суду м.Києва від 20.05.2011 року у справі № 1-130/2011 по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених п. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 364 КК України, суд зазначає таке.

Предметом дослідження даного вироку не були господарські операції ПП «Флоратекс» з ТОВ В«МСМ ФАВОРИТ", вказаним вироком не встановлено обставин щодо безтоварності господарських операцій між вказаними особами. Крім того, з довідки Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва від 12.09.2011 року № 8735/7/23-721 (наданої відповідачем у судовому засіданні) вбачається, що проведеною позаплановою перевіркою ПП «Флоратекс» встановлено порушення ПП «Флоратекс» ч. 1 ст. 203, ст. 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання на момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, по правочинах, здійснених за період з 01.12.2009 року по 31.08.2010 року; укладені угоди між ПП «Флоратекс» з покупцями та постачальниками за період з 01.12.2009 року по 31.08.2010 року не створюють правових наслідків, суперечать моральним засадам суспільства, а також порушують публічний порядок згідно ст. 228 ЦК України, а отже є нікчемними. А відтак, позаплановою перевіркою ПП «Флоратекс» встановлено нікчемність правочинів з покупцями та постачальниками лише за період з 01.12.2009 року по 31.08.2010 року. Позивач з ПП «Флоратекс» договір уклав 09.09.2009 року, виконання такого договору здійснено протягом вересня-листопада 2009 року. А відтак, обставини щодо нікчемності такого правочину відповідачем не доведені.

Доводи та висновки відповідача, викладені у названому вище акті перевірки, щодо безтоварності господарських операцій позивача з ПП «Флоратекс» та ТОВ «Автоєвразія», є такими , щодо ґрунтуються на припущеннях відповідача та осіб, що проводили перевірку та не підтверджено відповідними доказами.

Судом не було встановлено, а відповідачем не було встановлено та доведено обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності його контрагентів, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі В«БУЛВЕСВ» АД проти БолгаріїВ» (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Отож, відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть безпосередньо платник податків і зборів (обов'язкових платежів), що допустили правопорушення.

Таким чином, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, не подав звітність, або не знаходиться за місцем своєї реєстрації то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування валових витрат та податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого формування та має всі документальні підтвердження суми своїх валових витрат.

На пропозицію суду подати додаткові докази або повідомити будь-які інші відомості що могли б вказувати на обставини щодо безтоварності згадуваних операцій, представник відповідача повідомив що інших доказів або відомостей немає, просив здійснювати розгляд даної справи за наявними в матеріалах справи доказами.

Згідно ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на вище викладене, відповідачем не доведено правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а відтак, позов обґрунтований та підлягає до задоволення повністю.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.09.2011 року № НОМЕР_1 в частині збільшення грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств на загальну суму 170638,01 грн., (в тому числі за основним платежем 136510,41 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 34127,60 грн.).

Визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 09.09.2011 року № НОМЕР_2.

Присудити на користь позивача ОСОБА_4 з обмеженою відповідальністю "МСМ ФАВОРИТ" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2146,00 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шевчук С.М.