ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2а/1770/5159/2011
06 березня 2012 року 15год. 10хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Шевчук С.М. за участю секретаря судового засідання Деркач Н.А. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник ОСОБА_1
відповідача: представник ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Віжеон" до Державна податкова інспекція у Рівненському районі про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.11.2011 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 ВСТАНОВИВ:
Позивач - ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Віжеон" - звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Рівненському районі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ в м.Рівненському районі від 14 листопада 2011 року №0001362351 про завищення відВ»ємного значення обВ»єкта оподаткування податком на прибуток за 2 кв. 2010 року на суму 1050,00 гривень та №00013762351, згідно якого позивачу зменшено розмір бюджетного відшкодування на 210,00 гривень та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 53,00 грн.
Представником позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримано повністю. Пояснила суду, що не погоджується з висновками відповідача, відображеними в акті перевірки № 712/129/23-141/35750000 від 01.11.2011 р., про заниження податку на прибуток за 2-й квартал 2010 року та про завищення позивачем в декларації з ПДВ за липень 2010 року бюджетного відшкодування. Вказує, що донараховані суми стосуються операції із контрагентом ПП В«Астелікс-2007В» , яка, за висновками відповідача є безтоварною. Операцію з таким контрагентом вважає товарною, а наявні у позивача документи по названій операції такими, що давали йому право на формування сум податкового кредиту та валових витрат. Просить позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача - Державної податкової інспекції у Рівненському районі - в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала з підстав, викладених в запереченнях. Зокрема, пояснила, що операція придбання вентилів внаслідок не встановлення особи, яка підписала первинні документи, є фіктивною. Обгрунтовує базами даних ДПС податкової звітності та інших джерел інформації, одержаних податковим органом. При цьому, обґрунтовує свою позицію вироком Жовтневого суду м.Полтави від 28.07.2010 р., а також актом позапланової невиїзної перевірки Карлівської МДПІ від 17.06.2011 року, згідно яких встановлено укладання цивільно-правових договорів та проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту. За таких умов, вважає поставку безтоварною. В задоволенні позову просить відмовити.
Судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи, покази свідка ОСОБА_4, одержані Черкаським окружним адміністративним судом за дорученням Рівненського окружного адміністративного суду.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін та свідка, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Віжеон" слід задовольнити повністю.
Суд встановлено, що в період з 19.10.2011 р. по 25.10.2011 р. Державною податковою інспекцією у Рівненському районі на ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Віжеон» проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства законодавства за період з 01.06.2008 р. по 18.10.2011 р. при проведенні взаємовідносин з ПП В«Астелікс-2007В» (код ЄДРПОУ 34873961). За матеріалами перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення: від 14 листопада 2011 року №0001362351 за порушення п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.1997р. №283/97-ВР) (далі - Закон про прибуток), на суму завищення відВ»ємного значення обВ»єкта оподаткування податком на прибуток за 2 кв. 2010 року в розмірі 1050,00 гривень та №00013762351, згідно якого зменшено розмір бюджетного відшкодування за липень 2010 р. в розмірі 210,00 гривень та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 53,00 гривень за порушення пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 02.04.1997р. (далі - Закон про ПДВ).
Із матеріалів справи вбачається, що позивачем були придбані у ПП Астелікс-2007В» п'ять вентилів ДУ 15 с 57 ДУ 25 Ру 160 на загальну сума1260,00 грн., в т.ч.ПДВ-210,00 грн.
Обставини щодо придбання таких вентелів підтверджуються видатковою накладною № РН-2106-1, рахунком-фактурою № СФ 21061 від 21.06.2010 р., платіжним дорученням на оплату №283, податковою накладною № 210601 від 21.06.11 р. Всі згадані документи підписані ОСОБА_5
Як з'ясовано в ході даної справи, що підтверджується показами свідка ОСОБА_4, який у відповідності із витягом із ЄДР на момент розгляду даної справи, є керівником ПП В«Астелікс-2007В» , та наявною у матеріалах справи копією договору дарування від 27.12.2010 р., ОСОБА_5 на момент вчинення спірних взаємовідносин була засновником та керівником ПП В«Астелікс-2007В» . Відтак, мала належні повноваженні на підписання вище перелічених документів на поставку для позивача вентелів.
Транспортування обумовлених вентелів для позивача здійснювалося через ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю В«Транспортна компанія В«САТВ» , що підтверджується листом ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю В«Транспортна компанія В«САТВ» від 13.12.2011 р. Витрати на транспортування не включалися позивачем до складу валових витрат.
ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «³жеонВ» оприбуткувало вентилі на баланс підприємства у червні 2010 року, що засвідчується прибутковим ордером №17/06, книгою складського обліку за червень 2010 р., журналом-ордером і відомістю по рах.2091 В«Інші матеріалиВ» за червень 2010 року.
Придбані матеріальні цінності використані в господарській діяльності підприємства, а саме - для підтримки в робочому стані і технічного обслуговування установки по виробництву добавок до бетону (інв.№577), що підтверджується актом здачі-прийняття робіт №7-06 від 30.06.2011 року, та актом на списання 19/06 від 30.06.2011 р.
В подальшому, у відповідності до протоколу засідання технічної ради від 30.05.2011 р., наказу по підприємству № 44 від 18.06.2011 р., рішення по оцінці демонтованих запасних частин та обладнання від 05.07.2011р., акту на демонтаж запасних частин № АДЗЧ-000001 від 05.07.2011р., прибуткового ордеру № 54 від 05.07.2011р. всі вентилі були демонтовані. 28 вересня 2011 року один вентиль було реалізовано приватній фірмі «Терміт» згідно видаткової накладної №РН-0000008 та довіреності № 163 від 26.09.2011 р.
Відповідно до пп.5.1. ст.5 Закону про прибуток валові витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) ... (п.п.5.2 ст.5 Закону про прибуток).
Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Матеріалами справи підтверджується обставини щодо фактичної поставки вентелів позивачу. Відтак, позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат (рядок Декларації 04.1 за 2-й квартал 2010 року) вартість 5-ти вентилів ДУ 15 с 57 ДУ 25 Ру 160 в розмірі 1050,00 грн. (без ПДВ), що були придбані у ПП Астелікс-2007В» .
По даній операції купівлі вентилів правомірним є також відображення податкового кредиту в червні 2010 року в сумі 210,00 гривень, на підставі податкової накладної № 210601 від 21.06.11 р., оформленою згідно з вимогами чинного законодавства. Адже, відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону В«Про податок на додану вартістьВ» , що діяв на момент виникнення спірних взаємовідносин, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 Закону В«Про податок на додану вартістьВ» , протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п. 7.7 ст.7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» , сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні такої суми, платник податків має право прийняти рішення про повернення бюджетного відшкодування. Відповідно до п.2.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість (затверд. Наказом ДПА України та Головного Управління Державного казначейства України N 209/72 від 02.07.97р., зареєстров. в Мінюсті за 263/2067 18.07.1997року), якщо за результатами звітного періоду різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду має від'ємне значення, то така сума підлягає (як надміру сплачена) відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України.
За приписами пп.7.7.4 ст.7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» , платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої суми бюджетного відшкодування, яка відображається в податковій декларації.
Підставою для отримання відшкодування податку на додану вартість є дані виключно податкової декларації за звітний період (п. 2.2 Порядку відшкодування податку на додану вартість).
Із матеріалів справи вбачається, що Позивачем було подано податковому органу - Державній податковій інспекції у Рівненському районі - податкову декларацію з податку на додану вартість за підсумками податкових періодів червень, липень 2010 року та відповідну заяву про повернення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Відповідно до пп.7.7.5 ст.7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
На виконання вищезазначених вимог Закону, Державна податкова інспекція у Рівненському районі здійснила виїзні позапланові перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за період травень, червень 2010 року та за липень 2010 р., про що складені Довідки № 540/87/23-30-3575000 від 07.09.2010 р. та від 20.10.2010 р. № 631/110/23-309/3575000. Зокрема, на сторінці 18 Довідки № 540/87/23-30-3575000 від 07.09.2010 р. та сторінці 9 Довідки від 20.10.2010 р. № 631/110/23-309/3575000 зазначається, що загальна сума податкового кредиту у червні 2010 р. становить 94 724,00 грн. (рядок 17, колонка «Б», розділ ІІ податкової декларації з ПДВ), згідно даних перевірки 94 724,00 грн. Розбіжностей між задекларованою сумою бюджетного відшкодування за липень 2010 року за результатами перевірки не виявлено (розділ 3.3 Довідки від 20.10.2010 р. № 631/110/23-309/3575000. У відповідності до п.1 роділу 4 «Висновок» Довідки від 20.10.2010 р. № 631/110/23-309/3575000 перевіркою підтверджено відображене ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Віжеон» у декларації за липень 2010 року бюджетне відшкодування.
Правильність відображення податкового кредиту по вищеописаній операції, підтверджується також листом Державної податкової адміністрації у Рівненській області від 15.04.2011 р. №7738/07-112, скерованим на адресу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Віжеон», у якому відсутні розбіжності із контрагентом ПП В«Астелікс-2007В» .
Щодо доводів відповідача про нікчемність укладеного позивачем договору, то відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, нікчемним правочином є правочин, якщо його недійсність встановлена законом.
Стаття 234 ЦК України визначає, що правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином є фіктивним правочином, який може бути визнаний судом недійсним. Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаний. При вчиненні фіктивного правочину сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Причому такі цілі можуть бути протизаконними. Отже, правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином законом не визнано нікчемним, такий правочин є оспорюваним і його недійсність може бути встановлена лише судом.
Враховуючи наведене, обставини щодо вчинення юридичними особами фіктивного правочину, тобто правочину лише для виду без фактичного його виконання, є підставою для звернення до суду про визнання такого правочину недійсними. Закон такі правочини не визнає нікчемними. На момент розгляду даної справи, суду не надано доказів, що прийнято судове рішення про визнання недійсним вищенаведеного правочину позивача з ПП «Астелікс-2007».
Що ж до доводів відповідача про те, що правочин позивача з ПП «Астелікс-2007» порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, що суперечить настанню господарських відносин, то такі висновки можуть мати місце лише при встановленні обставин щодо наявності вини та умислу у платника податку на заволодіння майном держави.
Згідно ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні діяння яке містить ознаки злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. При цьому, вина особи не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З матеріалів справи та акту перевірки позивача, вбачається, що підставою для винесення спірного податкового повідомлення - рішення не були обвинувальні вироки судів, котрими встановлені обставини щодо наявності вини, умислу (направленого на незаконне заволодіння майном держави у вигляді несплати податків) у діях посадових осіб позивача або їх обізнаність щодо протиправного характеру діяльності контрагента, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.
Крім того, відповідальність осіб має індивідуальний характер, будь-які протиправні дії одних осіб не може покладати обов'язку щодо відповідальності за дії таких осіб на інших.
Доводи відповідача щодо безтоварності господарських операцій позивача та названого контрагента, є такими , щодо ґрунтуються на припущеннях відповідача та не підтверджено відповідними доказами.
Судом не було встановлено, а відповідачем не було встановлено та доведено обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності його контрагента або особи що його представляла, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі В«БУЛВЕСВ» АД проти БолгаріїВ» (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч.2 ст. 71 КАС України).
В супереч зазначеного відповідач не довів: обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності його контрагента, осіб що його представляли, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди; правомірності тверджень про безтоварність названих операцій позивача. А відтак, не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень -рішень.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; запобігаючи несправедливій дискримінації; з дотриманням принципу рівності перед законом (ч. 1 та 3 ст. 2 КАС України).
Враховуючи все вище викладене разом, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задоволити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.11.2011 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_3.
Присудити на користь позивача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Віжеон" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 32,19 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Шевчук С.М.
Суд | Рівненський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.03.2012 |
Оприлюднено | 03.09.2015 |
Номер документу | 49205467 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Рівненський окружний адміністративний суд
Шевчук С.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні