Ухвала

від 04.06.2015 по справі 200/4977/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

04 червня 2015 рокусправа № 200/4977/13-а(2а/200/245/2013)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Ясенової Т.І.

суддів: Головко О.В. Суховарова А.В.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Дніпропетровської міської ради на постанову Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 23 квітня 2013 року у справі №200/4977/13-а(2а/200/245/2012) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради про визнання протиправними акту та рішення міськради та їх скасування,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради в якому просив визнати нечинним Акт комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпропетровській міській раді, власникам землі та землекористувачам, при використанні земельних ділянок №1 від 01.03.2013 про визначення розміру збитків заподіяних позивачем в сумі 419 207,17 грн.; визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 26.03.2013 №116 «Про затвердження актів комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпропетровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок від 01.03.2013».

В обґрунтування позовних вимог вказує на відсутність факту порушення ним земельного законодавства та застосування відповідачем процедури визначення розміру збитків без наявності підстав для стягнення збитків, прийняття рішень з порушенням Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.

Постановою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 23 квітня 2013 року позов задоволено.

Визнано незаконним Акт комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпропетровській міській раді, власникам землі та землекористувачам, при використанні земельних ділянок №1 від 01.03.2013 року про визначення розміру збитків, заподіяних ОСОБА_1 , в сумі 419 207,17 коп.

Визнано протиправним та скасовано рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №116 від 26.03.2013 року «Про затвердження актів комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпропетровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок від 01.03.2013».

На постанову суду першої інстанції подано апеляційну скаргу Дніпропетровською міською радою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована безпідставністю визнання судом першої інстанції акту комісії про визначення розміру збитків незаконним, оскільки висновки комісії, викладені у вказаному акті, не породжують та не змінюють права та обов'язки позивача та не відносяться до категорії публічно-правових спорів, а тому визнання таких висновків протиправними та не підлягають задоволенню. Також, посилається на законність та обґрунтованість прийнятого Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради рішення № 116 від 26.03.2013.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованих поштових відправлень.

Дніпропетровською міською радою подано клопотання про відкладення розгляду справи з посиланням на перебування представника у відпустці та великим навантаженням представництва в судових установах.

Проте, на підтвердження вказаних обставин, жодного доказу не представлено.

Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Зважаючи на те, що клопотання про відкладення розгляду справи не підтверджено жодними доказами, які б свідчили про поважність причин неприбуття представника, а також враховуючи те, що пріоритетність прийняття участі в судових засіданнях визначається стороною на власний розсуд та вказана причина неприбуття в судове засідання не може бути визнана поважною, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.

На підставі статті 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, між Дніпропетровською міською радою та ОСОБА_1 13.09.2005 року укладено договір оренди землі.

Відповідно до п.1.1. Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,5813 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером НОМЕР_1. Цільове використання земельної ділянки за цим договором (УКЦВЗ) 1.10.5 (підприємства іншої промисловості). Відповідно до п. 3.1. Договору, зазначений Договір укладено на десять років.

Договір було посвідчено приватним нотаріусом та зареєстровано в реєстрі за №8972. вказаний договір набув чинності з дати його державної реєстрації - 22.10.2005, яка була проведена Дніпропетровським міським управлінням земельних ресурсів про що вчинено запис в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі від 22.10.2005 року за №040510401058.

13.09.2005р. земельна ділянка за кадастровим номером НОМЕР_1 площею 0,5813 га була передана позивачу згідно акту приймання-передачі земельної ділянки, підписаного Сторонами договору.

27.07.2011р. між Дніпропетровською міською радою та Орендарем (Позивачем) на підставі рішення Дніпропетровської міської ради №31/28 від 13.02.2008 та №216/8 від 02.02.2011 укладено додаткову угоду до Договору оренди землі з метою приведення його умов до вимог Податкового кодексу України. Додатковий договір до договору оренди землі зареєстрований в управління Держкомзему у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 09.08.2011 року за №121010005000278.

Відповідно до змісту вказаного Акту комісії з визначення розміру збитків №1 від 01.03.2013, підставою для його прийняття вказано не оформлення позивачем права користування вказаною земельною ділянкою відповідно до чинного законодавства та розрахунок збитків здійснено за період 14.07.2008 - 01.03.2013.

Проте, як встановлено матеріалами справи, позивачем з 2005 року оформлено право користування вказаною земельною ділянкою з проведенням державної реєстрації у встановленому законом порядку та на час прийняття відповідачем рішення про визначення розміру збитків, строк дії договору оренди вказаної земельної ділянки не сплинув та договір не було розірвано.

Доказів на спростування вказаних обставин відповідачем не надано ні до суду першої інстанції ні до апеляційної інстанції.

Крім того, надаючи правову оцінку доводам сторін, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до статті 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За змістом пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року N 284 «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» передбачено, що розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Таким чином, дії органів місцевого самоврядування щодо визначення розміру збитків, завданих власникам землі і землекористувачам, можуть бути оскаржені до адміністративного суду, оскільки вчинені суб'єктом владних повноважень у межах контролю за використанням та охороною земель.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачем фактично оскаржуються дії відповідача щодо дотримання процедури встановлення порушення та прийняття рішення щодо наявності збитків та їх розміру.

Отже, доводи в апеляційній скарзі Дніпропетровської міської ради, що даний спір не відносить до публічно-правових спорів, є необґрунтованими.

Відповідно до статті 156 Земельного Кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки заподіяні внаслідок: вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом; тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання; встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок; погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників; приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан; неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Вказаний перелік підстав для відшкодування збитків є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до пункту 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затвердженого постановою КМ України від 19.04.1993 № 284 (далі - Порядок №284), відшкодуванню підлягають: вартість житлових будинків, виробничих та інших будівель і споруд, включаючи незавершене будівництво; вартість плодоягідних та інших багаторічних насаджень; вартість лісових і дерево-чагарникових насаджень; вартість водних джерел (колодязів, ставків, водоймищ, свердловин тощо), зрошувальних і осушувальних систем, протиерозійних і протиселевих споруд; понесені витрати на поліпшення якості земель за період використання земельних ділянок з урахуванням економічних показників, на незавершене сільськогосподарське виробництво (оранка, внесення добрив, посів, інші види робіт), на розвідувальні та проектні роботи; інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Отже, нормами статті 156 Земельного Кодексу України, не передбачено такої підстави настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, як не оформлення правовстановлюючого документу.

Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку №284 розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки.

У разі, коли збитки заподіяні погіршенням якості земель або приведенням їх у непридатність для використання за цільовим призначенням, до складу комісій включаються також представники територіальних органів Держсільгоспінспекції, санітарно-епідеміологічних і природоохоронних органів.

Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Відповідно до змісту Акту комісії з визначення розміру збитків, в ньому не вказано склад комісії, якою визначався розмір збитків, а також не вказано про включення позивача до складу комісії, як особу, яка повинна їх відшкодовувати, чим допущено порушення встановленої законодавством процедури прийняття рішення та усунення позивача від участі у його прийнятті.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції повно встановлено обставини справи, надано їм належну юридичну оцінку та прийнято рішення з дотриманням норм процесуального та матеріального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу Дніпропетровської міської ради - залишити без задоволення.

Постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 квітня 2013 року у справі №200/4977/13-а(2а/200/245/2012) - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: Т.І. Ясенова

Суддя: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров