Ухвала

від 26.08.2015 по справі 0670/4000/12

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Нагірняк М.Ф.

Суддя-доповідач:Зарудяна Л.О.

УХВАЛА

іменем України

"26" серпня 2015 р. Справа № 0670/4000/12

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Зарудяної Л.О.

суддів: Іваненко Т.В.

Кузьменко Л.В.,

при секретарі Білоцькій А.В. ,

за участю представників сторін:

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "14" липня 2015 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський картонний комбінат" до Державної податкової інспекції у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.01.2012 р. № 0000262301, № 0000272301, № 0000282301 (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог), вважаючи протиправними висновки податкового органу щодо фіктивності взаємовідносин підприємствами з ТОВ «Ваел Плюс», ПП «Орієнс», ТОВ «Лугпромстроймонтаж», ТОВ «Профіт Фактор» та з ТОВ «Запоріжіндустріалсервіс», які викладені в акті планової виїзної перевірки від 30.12.2011року. Позивач зазначає, що вказані господарські операції мали реальний характер і підтверджуються всіма необхідними документами податкового та бухгалтерського обліку, що слугувало підставою для збільшення валових витрат підприємства, формування податкового кредиту з податку на додану вартість за вказані звітні періоди. Фактично перевіряючими в акті перевірки ТОВ "Житомирський картонний комбінат" просто переписані акти перевірок ТОВ "Ваел Плюс", ПП "Орієнс", ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж", але судовими рішеннями дії ДПІ у м. Луганську щодо проведених перевірок визнані неправомірними і такі акти скасовані.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач також зазначив, що реальність господарських операцій з ТОВ «Профіт Фактор» підтверджуються висновками зустрічної перевірки ДПІ у Соломянському районі м.Києва. Позивач вважає, що певні недоліки у веденні бухгалтерського обліку та звітності іншими контрагентами, невиконання контрагентами своїх зобов'язань щодо своєчасної сплати податків не можуть бути підставою для відповідальності самого Позивача. Безпідставними є також доводи податкового органу щодо заниження підприємством валового доходу при затримці оплати за поставлені товари (роботи, послуги) постачальникам у ІІІ кварталі 2010 р. на суму 1268850 грн., у ІV кварталі 2010 р. на 107811 грн. та у І кварталі 2011 р. на 8653 грн. Такі висновки не ґрунтуються на чинному законодавстві, оскільки ТОВ "Житомирський картонний комбінат" не отримував претензію, тому він не зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної.

Товариство з обмеженою відповідальністю " Житомирський картонний комбінат" вважає, що безпідставними є також доводи податкового органу щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства при відображені у складі податкового кредиту певного звітного періоду податкових накладних попередніх податкових періодів на загальну суму ПДВ 919198,00 грн. Законодавством передбачено лише єдиний випадок невключення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - це відсутність податкової накладної. Інших підстав для невключення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість даний Закон не передбачає, а тому підприємство правомірно сформувало зазначений податковий кредит.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 14 липня 2015 року позов задоволено.

Визнані протиправними та скасувавні податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 26.01.2012 р. № 0000262301, 0000272301 повністю та податкове повідомлення-рішення № 0000282301 в частині зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток в сумі 738985,00 грн.

Присуджено на користь позивача із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 6564,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скарга задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.

В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що з 14.11.2011року по 23.12.2011року уповноваженими особами інспекції була проведена документальна планова виїзна перевірка підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010року по 30.09.2011року, про що був складений відповідний акт від 30.12.2011року. В ході перевірки було встановлено, що взаємовідносини Позивача з ТОВ "Ваел Плюс", ПП "Орієнс", ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" носили сумнівний характер, а тому не могли спричинити реальних правових наслідків, що підтверджувалося висновками в актах перевірок вказаних платників іншими податковими органами.

Відповідач вважає, що позивач безпідставно не відніс до валового доходу кредиторську заборгованість у взаємовідносинах із «ТОВ «Алеф Іпс», рекламним агентством «Креатив технолоджи», ПАТ «Малинове», ТОВ «Укрлугспецпроитранзит», фірмою «Фітоприбор», Бердичівським ЛВУМГ, цехом №3 ЕВП «Прогрес» та фірмою «Крушинський птахівний комплекс» на загальну суму 1385314,86грн. За висновками податкового органу Позивач безпідставно не включив до валових витрат в 1 кварталі 2011року 50000,00грн., які підлягали подальшій амортизації. Незаконно, на думку податкового органу, Позивач при формуванні податкового кредиту за певні звітні періоди врахував податкові накладні попередніх податкових періодів на загальну суму ПДВ 919198,00 грн.

Вказані порушення призвели до заниження податкових зобов'язань Позивача з податку на прибуток та з податку на додану вартість і стали підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень щодо збільшення податкових зобов'язань з цих податків та нарахування Позивачу штрафних (фінансових) санкцій за формою, що передбачена Податковим кодексом України.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з такого.

Встановлено, що з 14.11.2011року по 23.12.2011року уповноваженими особами інспекції була проведена документальна планова виїзна перевірка підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010року по 30.09.2011року, про що був складений відповідний акт перевірки від 30.12.2011року. За результатами такої перевірки було винесено оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 26.01.2012 р.:

- №0000262301, відповідно до якого підприємству були збільшені зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 5874533,00грн. та застосовані фінансові санкції в сумі 420331,00грн.;

- №0000272301, відповідно до якого підприємству були збільшені зобов'язання з податку на прибуток в сумі 5438836,00грн. та застосовані фінансові санкції в сумі 81873,00грн.;

- №0000282301, відповідно до якого підприємству було зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1095181,00грн.

Відповідно до уточнених позовних вимог Позивачем оскаржується вказане податкове повідомлення - рішення лише в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 738985,00грн.

Як зазначено в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні від 26.01.2012 р. №0000262301, підставою для його винесення щодо збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Житомирський картонний комбінат" податку на додану вартість в сумі 5874533,00грн. та застосування фінансових санкцій в сумі 420331,00грн. стали порушення Позивачем вимог пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.198.1, п.198.2 і п.198.6 ст.198, п.201.1, а.201.4, п.201.6 і п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України.

Відповідно до висновків, зазначених в акті перевірки від 30.12.2011року, підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення стало виключно невизнання податковим органом податкового кредиту Позивача на загальну суму 5874803,00грн., сформованого в результаті:

- господарської операції з придбання в січні 2011року Позивачем у ТОВ «Заопріжіндустріалресурс» гідророзподільників на загальну суму 1620,00грн. (270,00грн.ПДВ);

- господарських операцій Позивача з особами, які на думку податкового органу мають ознаки фіктивності, на загальну суму ПДВ в розмірі 4955335,00грн., в тому числі з ТОВ «Ваел Плюс» (1810134,00грн. ПДВ), ПП «Орієнс» (2459603,00грн.ПДВ), ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (630452,00грн.), ТОВ «Профіт Фактор» (55146,00грн.ПДВ);

- непідтвердження Позивачем своєчасності отримання податкових накладних протягом червня 2010року - вересня 2011року на загальну суму 919198,00грн. ПДВ.

За приписами п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції чинній на час його формування Позивачем ), п.198.1 та п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

З примітки до розрахунку грошових зобов'язань та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) по акту перевірки ТОВ "Житомирський картонний комбінат" від 30.12.2011 року № 8976/23-1/33644098 (т.1 а.с.231), видно, що рішення на суму донарахувань по податку на прибуток 338 грн. та податку на додану вартість 270 грн. (по взаємовідносинам з ТОВ "Запоріжіндустріалресурс") Відповідачем не приймалось.

З матеріалів справи вбачається, що згідно акту перевірки, вказана сума (270 грн.ПДВ) врахована при визначенні загальної суми податкового кредиту Позивача, яка не визнається податковим органом, (5874803,00грн = 270,00грн + 4955335,00грн + 919198,00грн).

Судом першої інстанції встановлено, що спірні господарські відносини Позивача щодо придбання в січні 2011року у ТОВ «Заопріжіндустріалресурс» гідророзподільників на загальну суму 1620,00грн. (270,00грн.ПДВ) підтверджується прибутковою накладною та випискою із банківської установи про їх оплату, а тому Позивач сплачені 270,00грн. ПДВ у вартості товару правомірно відніс до свого податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, доводи податкового органу про порушення кримінальної справи відносно фіктивності створення ТОВ «Заопріжіндустріалресурс» не можуть слугувати підставою для відповідальності Позивача у вигляді збільшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

З акту перевірки вбачається, що перевіркою встановлені взаємовідносини Позивача з суб'єктами господарювання, які мають неосновний стан та мають певні ознаки фіктивності, в тому числі з:

- ТОВ "Ваел Плюс", у якого протягом періоду, що перевірявся Позивач згідно договору від 28.01.2011 року № 14-М придбав макулатури на суму 10849486 грн., в т.ч. ПДВ 1808248 грн. З цієї суми придбано у І кварталі 2011 року макулатури на суму 3608978 грн., в т.ч. ПДВ 601496 грн., у ІІ-ІІІ кварталах 2011 року - на суму 7251828 грн., в т.ч. ПДВ 1208638 грн., та віднесено її вартість до складу валових витрат, відповідно, 3007482 грн. та 6043190 грн.;

- ПП "Орієнс", у якого протягом періоду, що перевірявся, Позивач згідно договору від 10.01.2011 року № 46/П придбав сітку мідну, біоцид, противопінний засіб, полімер, барвник тощо на суму 14757621 грн., в т.ч. ПДВ 2459603 грн. З цієї суми придбано у І кварталі 2011року ТМЦ на суму 3066367 грн., в т.ч. ПДВ 511061 грн., у ІІ-ІІІ кварталах 2011 року - на суму 11691254 грн., в т.ч. ПДВ 1948542 грн., та віднесено її вартість до складу валових витрат, відповідно, 2555306 грн. та 9742712 грн.;

- ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж", у якого протягом періоду, що перевірявся, Позивач згідно договору від 03.01.2011 року № 46/М прибрав макулатуру та згідно договору від 04.04.2011 року № 60/П придбав обладнання на загальну суму 3782711 грн., в т.ч. ПДВ 630452 грн. З цієї суми придбано у І кварталі 2011 року макулатури на суму 904919 грн., в т.ч. ПДВ 150820 грн. та віднесено її вартість до складу валових витрат - 754099 грн.

Невизнання податковим органом правомірності формування Позивачем свого податкового кредиту у взаємовідносинах із вказаними суб'єктами господарювання ґрунтується виключно на тому, що в ході перевірки до ДПІ у м. Житомирі листом від 17.11.2011 року № 60285/23-220 надійшов з Ленінської МДПІ у м. Луганську акт перевірки ТОВ "Ваел Плюс" від 11.11.2011 року № 804/23-33352187 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 30.09.2011 року, в якому встановлено, що операції купівлі-продажу ТОВ "Ваел Плюс" не спричиняють реального настання правових наслідків та у відповідності до чинного законодавства є нікчемними.

Відповідно до акту перевірки ПП "Орієнс" ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська від 11.11.2011 року № 2756/23/3237187411 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року встановлено, що операції купівлі-продажу ПП "Орієнс" не спричиняють реального настання правових наслідків та у відповідності до чинного законодавства також є нікчемними.

В акті перевірки ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" Ленінської МДПІ у м. Луганську від 11.11.2011 року № 803/23/355544567 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року також зроблено висновок, що операції купівлі-продажу ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" не спричиняють реального настання правових наслідків та у відповідності до чинного законодавства є нікчемними. Придбані основні засоби (комплектуючі до виробничого обладнання) у ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" у ІІ кварталі 2011 року в сумі 2398160 грн. (сума без ПДВ), були введені в експлуатацію у липні 2011 року та не вплинули на нарахування амортизації у поданій звітності за ІІ-ІІІ квартали 2011 року. До складу податкового кредиту Позивачем віднесено 630452 грн.

Колегія суддів погоджується з окружним судом, що такі доводи Відповідача не можуть прийматись судом до уваги, так як відповідно до судових рішень в інших справах, а саме - ухвал Донецького апеляційного адміністративного суду (т.1 а.с.118-129) про залишення без змін постанов Луганського окружного адміністративного суду від 23.01.2012 року по справам № 2а-10967/11, № 2а-10972/11, № 2а-10971/11, визнані протиправними:

- дії ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська щодо проведення перевірки та складання акту від 11.11.2011 року № 2756/23/32371874 "Про результати позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства "Орієнс", код ЄДРПОУ 32371874, з питань дотримання вимог податкового законодавства по ПДВ за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року" (справа № 2а-10967/11);

- дії Ленінської МДПІ у м. Луганську щодо проведення перевірки та складання акту перевірки від 11.11.2011 року товариства з обмеженою відповідальністю "Лугпромстройсантехмонтаж" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року (справа № 2а-10972/11);

- дії Ленінської МДПІ у м. Луганську щодо проведення перевірки та складання акту від 11.11.2011 року № 804/23-33352187 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Ваел Плюс", код ЄДРПОУ 33352187, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 30.09.2011 року" (справа № 2а-10971/11).

Крім того, рішеннями господарського суду Луганської області по справам за позовами ТОВ "Житомирський картонний комбінат" про визнання недійсними договорів, які набрали законної сили, в позовах відмовлено та встановлено, що:

- договір поставки від 10.01.2011 року № 46/П між ПП "Орієнс" та ТОВ "Житомирський картонний комбінат" є дійсним та виконаним сторонами (рішення від 28.08.2012 року, справа № 26пд/5014/1779/2012 (т.2 а.с.16-22),;

- зміст договору поставки від 28.01.2011 року № 14/М між ТОВ "Ваел Плюс" та ТОВ "Житомирський картонний комбінат" не суперечить вимогам чинного законодавства, не вбачається посягань на суспільні, економічні та соціальні основи держави, спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, ознак нікчемності не містить, він є дійсним та виконаним сторонами (рішення від 29.08.2012 року, справа №30пд/5014/1903/2012 (т.2 а.с.78-83),;

- договір поставки від 03.01.2011 року № 44/М між ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" та ТОВ "Житомирський картонний комбінат" є дійсним та виконаним сторонами (рішення від 28.08.2012 року, справа № 26пд/5014/1781/2012 (т.2 а.с.102-108),;

- договір поставки від 04.04.2011 року № 60/П між ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" та ТОВ "Житомирський картонний комбінат" є дійсним та виконаним сторонами (рішення від 28.08.2012 року, справа № 18пд/5014/1905/2012 (т.2 а.с.113-114).

Частиною 1 статті 72 КАС України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи наведені судові рішення та викладені вимоги закону, суд першої інстанції правильно вказав, що висновки відповідача слід вважати протиправними щодо неправомірності віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість сум, сплачених по операціям з ПП "Орієнс", ТОВ "Ваел Плюс" та ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" за вищевказаними договорами.

Реальність господарських взаємовідносин Позивача із вказаними суб'єктами господарювання підтверджується також дослідженими судом першої інстанції документами податкового та бухгалтерського обліку (договорами і специфікаціями до них, прибутковими та видатковими і податковими накладними, оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 631, картками цього рахунку), що підтверджують поставки відповідних товарів, їх оплату та використання в господарській діяльності Позивача.

Що стосується взаємовідносин з ТОВ "Профіт Фактор", то суд правильно не погодився з висновком відповідача про нікчемність договору від 07.07.2011 року № 73/М, який зроблений на підставі аналізу відхилень, встановлених Системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, оскільки він спростовується довідкою ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 18.05.2012 року "Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ "Профіт Фактор" щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ "Житомирський картонний комбінат", їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.07.2011 року по 30.09.2011 року" (т.1 а.с.135-140), якою підтверджено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків з позивачем.

Крім того в акті перевірки № 8976/23-1/33644098 від 30.12.2011 року (т.1 а.с.45) Відповідач сам зазначає, що Позивачем по вказаним взаємовідносинам надані первинні документи, які підтверджують факт отримання ТМЦ та проведені розрахунки - прибуткові накладні, прибуткові ордери (внутрішні прибуткові документи складського обліку), податкові накладні, рахунки-фактури, банківські виписки, регістри бухгалтерського обліку, в тому числі по факту зберігання та використання отриманих ТМЦ у виробництві готової продукції, товаро-транспортні накладні від ТОВ "Профіт Фактор", за рахунок та автомобільним транспортом якого, відповідно до договору від 07.07.2011 року № 73/М, поставляється товар.

За приписами ч.3ст.72 КАС України вказані обставини, які визнаються сторонами, не доказувалися перед судом, так як в суду не виникло сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Відповідно до вимог п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

На підставі викладеного суд дійшов правильного висновку, що суми податку на додану вартість, визначені у податкових накладних, які були видані Позивачу ТОВ "Профіт Фактор", ТОВ "Ваел Плюс», ПП "Орієнс" та ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" на поставлені матеріальні цінності протягом 2010-2011років на загальну суму 4955335,00грн., правомірно, у відповідності до вимог Податкового кодексу України були віднесені до податкового кредиту Позивача відповідних звітних періодів.

За приписами ст.228 ЦК України правочин, який порушує публічний характер, є нікчемним. Разом з тим, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

В Постанові Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.2009року прямо зазначено, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однієї із сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Проте, податковим органом не надано жодних доказів, а в судовому засіданні не встановлено вини чи умислу Позивача, спрямованого на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку, тощо.

Відповідачем та його представниками в суді не надано жодних належних та відповідних доказів того, що відомості, які містяться в досліджених судом документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладання нікчемних (недійсних) правочинів або того, що такі відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких встановлена судом.

Висновок Відповідача про "певну безтоварність" таких господарських операцій носить характер припущення, яке не підтверджено жодними належними доказами, та зумовлено певними недоліками при заповненні контрагентами Позивача окремих документів податкового та бухгалтерського обліку.

На виникнення податкових зобов'язань не впливає відсутність контрагентів за місцем їх державної реєстрації та неможливість податкових органів провести зустрічні перевірки. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, звільняє Позивача від відповідальності за порушення правил оподаткування його контрагентами чи контрагентами його контрагентів.

Апеляційний суд вважає також безпідставними доводи податкового органу про неправомірне віднесення Позивачем до складу певного податкового періоду податкових накладних, які виписані у попередніх податкових періодах, по причині ненадання документального підтвердження фактів отримання податкових накладних ( на загальну суму 919198,00грн. ПДВ) з запізненням, а саме: зареєстрованих листів з рекомендованим повідомленням про вручення із зазначенням на них відбитку календарного поштового штемпеля та отримані разом з цими листами податкові накладні з відображенням на них дати реєстрації на штампі вхідної кореспонденції, що на думку податкового органу призвело до порушення п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", ст.198, п.201.1, 201.4, 201.6, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 року №166 та наказом ДПА України від 25.01.2011 року №41.

Суд правильно вказав, що така позиція податкового органу не узгоджується із положеннями п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до яких податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Порядок визначення податкового кредиту встановлено ст.198 Податкового кодексу України, згідно якої право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення відповідних операцій з придбання або виготовлення товарів.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями; у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Відповідно до п.201.10 статті 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, податковим кодексом України, визначено лише один випадок невключення до складу податкового кредиту витрат по сплаті ПДВ - відсутність податкової накладної.

Закон України "Про податок на додану вартість" та ПК України, не містять заборони на включення сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) платником податку в минулих звітних періодах до складу податкового кредиту майбутніх звітних періодів у разі отримання від постачальника належним чином оформленої податкової накладної.

Таким чином, є протиправним збільшення Відповідачем Позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 919198,00грн. з тих підстав, що останнім не надано до перевірки документального підтвердження факту отримання накладних, а саме: зареєстрованих відповідно до вимог Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку листів з рекомендованим повідомленням про вручення із зазначенням на них відбитку календарного поштового штемпеля та отримані разом з цими листами податкові накладні з відображенням на них дати реєстрації на штемпелі вхідної кореспонденції. При цьому суд звертає увагу на те, що як вбачається з акту перевірки, Позивач включав до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Така правова позиція зазначена в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 19.01.2012року у справі №К-20305/08-С (а.с.236-239 т.1) та в Узагальнюючій податкові консультації, затвердженій наказом ДПС України від 16.02.2012року №127 (а.с.240-245 т.1).

Слід зазначити, що у податкового органу не виникло жодних претензій щодо невідповідності вказаних податкових накладних вимогам чинного законодавства.

Крім того, при визначенні загальної суми такого податку на додану вартість (919198,00грн.) податковим органом допущені арифметичні помилки, а саме податковим органом за відповідними податковими накладними враховувалися не суми ПДВ, а загальні суми грошового зобов'язання. Фактично загальна сума ПДВ за такими умовно спірними податковими накладними складає лише 658590,00грн.

Зважаючи на викладене, суд дійшов правильного висновку, що податкове повідомлення - рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекція Житомирської області від 26.01.2012 р. №0000262301 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Житомирський картонний комбінат" податку на додану вартість в сумі 5874533,00 грн. та застосування фінансових санкцій в сумі 420331,00 грн. винесено не на підставі вимог чинного законодавства та без врахування всіх обставин, що мали значення для його винесення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню, а позов в цій частині - задоволенню.

Як зазначено в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні від 26.01.2012 р. №0000272301, підставою для його винесення щодо збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Житомирський картонний комбінат" податку на прибуток в сумі 5438836,00грн. та застосування фінансових санкцій в сумі 81873,00грн., стали порушення Позивачем вимог п.5.1, пп.5.2.2 п.5.2, пп.5.3.2 і пп.5.3.9 п.5.3,, п.5.9 ст.5, пп.8.1.2 п.8.1,, пп.8.4.1 п.8.4 ст.8.4, пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.8, п.138.9, пп.138.10.2 п.138.10 і п.138.11 ст.138 Податкового кодексу України.

Як зазначено в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні від 26.01.2012 р. №0000282301, підставою для його винесення щодо зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Житомирський картонний комбінат" суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1095181,00грн. стали порушення Позивачем вимог пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.8, п.138.9, пп.138.10.2 п.138.10 і п.138.11 ст.138 Податкового кодексу України.

Відповідно до висновків, зазначених в акті перевірки від 30.12.2011року, та заперечень представників податкового органу підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень стало виключно невизнання податковим органом:

- валових витрат Позивача, зумовлених господарськими операціями з особами, які на думку податкового органу мають ознаки фіктивності, на загальну суму 6316887,00грн. (ТОВ «Ваел Плюс», ПП «Орієнс» та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»);

- валових витрат Позивача, зумовлених господарськими операціями з ТОВ «Профіт Фактор», які на думку податкового органу є сумнівними, на загальну суму 810645,00грн.;

- не віднесенням Позивачем до валового доходу простроченої кредиторської заборгованості у взаємовідносинах із «ТОВ «Алеф Іпс», рекламним агентством «Креатив технолоджи», ПАТ «Малинове», ТОВ «Укрлугспецпроитранзит», фірмою «Фітоприбор», Бердичівським ЛВУМГ, цехом №3 ЕВП «Прогрес» та фірмою «Крушинський птахівний комплекс» на загальну суму 1385314,86грн., що призвело до заниження валового доходу на вказану суму;

- безпідставного заниження Позивачем приросту балансової вартості ТМЦ за 2010 рік в сумі 2760316,00 грн., що призвело до заниження оподатковуваного доходу за цей період;

- валових витрат Позивача, зумовлених господарською операцією з ТОВ компанія «Ефективні інвестиції» на суму 50000,00грн., що підлягали амортизації;

- валових витрат Позивача на суму 509381,00грн. по рядку 05.1.16 додатку "собівартість придбаних та реалізованих товарів (робіт,послуг);

- безпідставне "перенесення" 137308,00грн. збитків за 1 квартал2011року до декларації з податку на прибуток за 2-3квартали 2011року.

Саме ці порушення, на думку податкового органу, призвели до заниження податку на прибуток Позивача за перевіряємий період на загальну суму 5874533,00грн. та до завищення від'ємного значення цього ж податку на 1095181,00грн.

Вказані Доводи податкового органу про всі перелічені порушення Позивачем вимог чинного податкового законодавства при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток не знайшли свого підтвердження, так як не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, з огляду на наступне.

Як вже зазначалося, в судовому засіданні знайшли своє підтвердження господарські операції Позивача з ТОВ "Ваел Плюс", ПП "Орієнс", ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" і ТОВ "Профіт Фактор".

За приписами п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп138.8.1 п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України, що були чинні на день виникнення спірних відносин валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, кошти, які Позивачем були сплачені ТОВ "Ваел Плюс", ПП "Орієнс", ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" і ТОВ "Профіт Фактор" за придбані товари та послуги підлягали віднесенню до валових витрат Позивача та правомірно включені ним до таких витрат.

Сторони не заперечують, що у Позивача була наявна кредиторська заборгованість у взаємовідносинах із «ТОВ «Алеф Іпс», рекламним агентством «Креатив технолоджи», ПАТ «Малинове», ТОВ «Укрлугспецпроитранзит», фірмою «Фітоприбор», Бердичівським ЛВУМГ, цехом №3 ЕВП «Прогрес» та фірмою «Крушинський птахівний комплекс» на загальну суму 1385314,86грн.

Відповідач вважає, що така заборгованість виникла у період до 01.07.2010 року (тобто до перевіреного періоду) і платником не надано первинних документів (договорів, прибуткових накладних, актів виконаних робіт тощо), згідно яких можливо було б визначити точний термін її виникнення та погашення, то непогашена заборгованість в сумі 1385314 грн. на дев'яностий день від дня граничного терміну її виникнення відповідно до законодавства повинна була включена до валового доходу у відповідних податкових періодах.

Така позиція податкового органу не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Так, пп. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій:

а) або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією;

б) або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Всупереч вказаним вимогам Відповідачем не доведено, що минув строк погашення такої заборгованості, передбаченої договором або визнаною претензією, або судом прийнято рішення про визнання (стягнення) цієї заборгованості, або нотаріусом вчинений виконавчий напис щодо такої заборгованості.

Суд враховує доводи представників Позивача про те, що підприємство від зазначених суб'єктів господарювання претензій не отримувало, а строк погашення цієї заборгованості, передбачений договорами, не минув.

Згідно податкового повідомлення-рішення від 26.01.2012 року № 0000282301 Позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1095181 грн.

Вказане рішення податкового органу Позивачем оскаржується лише в частині щодо зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 738985,00 грн., так як платником визнаються окремі порушення, допущені ним при визначенні об'єкта оподаткування цим податком за вказані звітні періоди. Такі доводи Позивача знайшли своє підтвердження в судовому засіданні з огляду на таке.

Згідно п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі-Закон), об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону, валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

П. 6.1 ст. 6 Закону передбачено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Як вбачається з пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону, під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Підпунктом 14.1.27 п.14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

За приписами пп. 14.1.56 п.14.1 ст. 14 ПК України доходи - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно вимог пп. 134.1.1 п.134.1 ст. 13 ПК України передбачено, що об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п. 150.1 ст. 150 ПК України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

За висновками акту перевірки Позивачем невірно визначено валові витрати в рядку 04.1 декларації за 4 квартал 2010 року, внаслідок чого мало місце їх заниження на суму 2827025,00грн., та безпідставно занижено приріст ТМЦ за 2010 рік в сумі 2760316,00 грн., що призвело до заниження оподатковуваного доходу за вказаний звітний період (т.1 а.с.49).

Таким чином, оподатковуваний дохід підприємства зменшився на суму 66709,00грн. (2827025,00грн.-2760316,00грн. = 66709,00грн.).

Вказані обставини сторонами визнаються і перед судом не доказувалися.

Крім цього, за висновками податкового органу ТОВ "Житомирський картонний комбінат" за 3 квартал 2011 року занижено задекларовані показники у рядку 06 Декларації "Інші витрати" в сумі 136476 грн. (т.1 а.с.69). Таке заниження відбулося в результаті заниження платником своїх витрат на 273784,00грн. (рядок 06.2 декларації) та завищення витрат шляхом "перенесення збитків" за 1 квартал 2011року, на суму 137308,00грн. (рядок 06.06. декларації).

Позивачем фактично визнано помилку при заниженні своїх витрат на 273784,00грн. і при завищенні своїх витрат на 137308,00грн., а тому в рядку 06 декларації сума інших витрат платника за 3 квартали 2011року правомірно визначена за результатами перевірки в розмірі 136476,00грн. (273784,00-137308,00=136476,00).

Позивачем також визнані висновки уповноважених осіб податкового органу за результатами перевірки щодо :

- завищення валових витрат у рядку 05.1.16 Інші прямі витрати Додатку "Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)" на суму 509381 грн. за рахунок невірного проведення коригування показників за 1 квартал 2011 року;

- безпідставного (помилкового) віднесення до складу валових витрат понесених витрат в сумі 50000 грн. у 1 кварталі 2011 року по наданим послугам ТОВ компанія "Ефективні інвестиції", які спрямовані на подальше поліпшення (модернізацію, (реконструкцію) основних фондів та підлягають амортизації.

Таким чином, податковий орган дійшов висновку про завищення Позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток в сумі 1095181 грн. за перевіряємий період без врахування всіх обставин, встановлених ним під час перевірки, а тому суд вважає, що Позивачем правомірно в заяві про збільшення позовних вимог визначено від'ємне значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за 3 квартали 2011року в сумі лише 738985,00грн. (1095181грн.-509381грн.-50000грн.+66709грн.+136476грн.).

На підставі викладеного суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що податкове повідомлення - рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекція Житомирської області від 26.01.2012 р. №0000272301 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Житомирський картонний комбінат" податку на прибуток в сумі 5438836,00грн та застосування фінансових санкцій в сумі 81873,00грн., та податкове повідомлення - рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекція Житомирської області від 26.01.2012 р. №0000282301 в частині завищення Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирський картонний комбінат" від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 738985,00грн. винесені не на підставі вимог чинного законодавства та без врахування всіх обставин, що мали значення для їх винесення, а тому також є протиправними та підлягають скасуванню, а позов в цій частині - задоволенню.

Рішення суду першої інстанції відповідає матеріалам справи та нормам чинного законодавства, а тому його слід залишити без змін. Доводи апеляційної скарги спростовуються викладеним вище.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "14" липня 2015 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.О. Зарудяна

судді: Т.В. Іваненко

Л.В. Кузьменко

Повний текст cудового рішення виготовлено "26" серпня 2015 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирський картонний комбінат" майдан Станишівський,7,м.Житомир,10019

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Житомирі Житомирської області Державної податкової служби м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014

- ,