Постанова

від 14.07.2015 по справі 0670/4000/12

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2015 року м.Житомир справа № 0670/4000/12

час прийняття: 17 год. 10 хв. категорія 8.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Нагірняк М.Ф.,

секретар судового засідання Шкорботун Ю.О.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1В ,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський картонний комбінат" до Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень від 26.01.2012 року № НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирський картонний комбінат" звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у м.Житомирі про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.01.2012 р. №0000262301, №0000272301 і № НОМЕР_3.

Постановою суду від 08.10.2012року, залишеною в силі Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2012року, позов задоволено в повному обсязі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.02.2015року вказані судові рішення скасовані і справу направлено на новий судовий розгляд.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 17.06.2015року замінено Відповідача по справі на Житомирську об'єднану державну податкову інспекцію ГУ Міндоходів у Житомирській області.

В судовому засіданні представники Позивача уточнені позовні вимоги з урахуванням заяви від 02.10.2012року підтримали в повному обсязі і вважають необґрунтованими висновки податкового органу щодо фіктивності взаємовідносин підприємствами з ТОВ «Ваел Плюс», ПП «Орієнс», ТОВ «Лугпромстроймонтаж», ТОВ «Профіт Фактор» та з ТОВ «Запоріжіндустріалсервіс», які викладені в акті планової виїзної перевірки від 30.12.2011року. Представники Позивача зазначають, що вказані господарські операції мали реальний характер і підтверджуються всіма необхідними документами податкового та бухгалтерського обліку, що слугувало підставою для збільшення валових витрат підприємства, формування податкового кредиту з податку на додану вартість за вказані звітні періоди. Фактично перевіряючими в акті перевірки ТОВ В«Житомирський картонний комбінатВ» просто переписані акти перевірок ТОВ В«Ваел ПлюсВ» , ПП В«ОрієнсВ» , ТОВ В«ЛугпромстройсантехмонтажВ» , але судовими рішеннями дії ДПІ у м. Луганську щодо проведених перевірок визнані неправомірними і такі акти скасовані.

Реальність господарських операцій з ТОВ «Профіт Фактор» підтверджуються висновками зустрічної перевірки ДПІ у Соломянському районі м.Києва. Представники Позивача вважають, що певні недоліки у веденні бухгалтерського обліку та звітності іншими контрагентами, не виконання контрагентами своїх зобов'язань щодо своєчасної сплати податків не можуть бути підставою для відповідальності самого Позивача. Як зазначили представники Позивача, безпідставними є також доводи податкового органу щодо заниження підприємством валового доходу при затримці оплати за поставлені товари (роботи, послуги) постачальникам у ІІІ кварталі 2010 р. на суму 1268850 грн., у ІV кварталі 2010 р. на 107811 грн. та у І кварталі 2011 р. на 8653 грн. Такі висновки не ґрунтуються на чинному законодавстві, оскільки ТОВ В«Житомирський картонний комбінатВ» не отримував претензію, тому він не зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної.

На думку представників Позивача, безпідставними є також доводи податкового органу щодо порушення ТОВ В«Житомирський картонний комбінатВ» вимог податкового законодавства при відображені у складі податкового кредиту певного звітного періоду податкових накладних попередніх податкових періодів на загальну суму ПДВ 919198,00 грн. Законодавством передбачено лише єдиний випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - це відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість даний ОСОБА_1 не передбачає, а тому підприємство правомірно сформувало зазначений податковий кредит.

Представники Відповідача, Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції, в своїх запереченнях зазначили, що дійсно з 14.11.2011року по 23.12.2011року уповноваженими особами інспекції була проведена документальна планова виїзна перевірка підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010року по 30.09.2011року, про що був складений відповідний акт від 30.12.2011року В ході перевірки було встановлено, що взаємовідносини Позивача з ТОВ В«Ваел ПлюсВ» , ПП В«ОрієнсВ» , ТОВ В«ЛугпромстройсантехмонтажВ» носили сумнівний характер, а тому не могли спричинити реальних правових наслідків, що підтверджувалося висновками в актах перевірок вказаних платників іншими податковими органами.

На думку представників Відповідача, Позивач безпідставно не відніс до валового доходу кредиторську заборгованість у взаємовідносинах із «ТОВ «Алеф Іпс», рекламним агентством «Креатив технолоджи», ПАТ «Малинове», ТОВ «Укрлугспецпроитранзит», фірмою «Фітоприбор», Бердичівським ЛВУМГ, цехом №3 ЕВП «Прогрес» та фірмою «Крушинський птахівний комплекс» на загальну суму 1385314,86грн. За висновками податкового органу Позивач безпідставно не включив до валових витрат в 1 кварталі 2011року 50000,00грн., які підлягали подальшій амортизації. Незаконно, на думку податкового органу, Позивач при формуванні податкового кредиту за певні звітні періоди врахував податкові накладні попередніх податкових періодів на загальну суму ПДВ 919198,00 грн.

Як зазначили в своїх запереченнях представники податкового органу, вказані порушення призвели до заниження податкових зобов'язань Позивача з податку на прибуток та з податку на додану вартість і стали підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень щодо збільшення податкових зобов'язань з цих податків та нарахування Позивачу штрафних (фінансових) санкцій за формою, що передбачена Податковим кодексом України.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши доводи представників Позивача та заперечення представників Відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо визначення валових витрат і валового доходу підприємства, формування податкового кредиту з податку на додану вартість та визначення платником своїх зобов'язань з цього податку на прибуток та з податку на додану вартість, що підлягають сплаті до бюджету, регулюються правовими нормами Законами України В«Про оподаткування прибутку підприємствВ» , В«Про податок на додану вартістьВ» та Податкового кодексу України, що були чинні на день виникнення таких відносин.

Судом встановлено, що з 14.11.2011року по 23.12.2011року уповноваженими особами інспекції була проведена документальна планова виїзна перевірка підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010року по 30.09.2011року, про що був складений відповідний акт перевірки від 30.12.2011року. За результатами такої перевірки було винесено оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 26.01.2012 р.:

- №0000262301, відповідно до якого підприємству були збільшені зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 5874533,00грн. та застосовані фінансові санкції в сумі 420331,00грн.;

- №0000272301, відповідно до якого підприємству були збільшені зобов'язання з податку на прибуток в сумі 5438836,00грн. та застосовані фінансові санкції в сумі 81873,00грн.;

- №0000282301, відповідно до якого підприємству було зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1095181,00грн. Відповідно до уточнених позовних вимог Позивачем оскаржується вказане податкове повідомлення - рішення лише в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 738985,00грн.

Як зазначено в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні від 26.01.2012 р. №0000262301, підставою для його винесення щодо збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Житомирський картонний комбінат" податку на додану вартість в сумі 5874533,00грн. та застосування фінансових санкцій в сумі 420331,00грн. стали порушення Позивачем вимог пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.198.1, п.198.2 і п.198.6 ст.198, п.201.1, а.201.4, п.201.6 і п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України.

Відповідно до висновків, зазначених в акті перевірки від 30.12.2011року, та пояснень представників податкового органу в суді підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення стало виключно невизнання податковим органом податкового кредиту Позивача на загальну суму 5874803,00грн., сформованого в результаті:

- господарської операції з придбання в січні 2011року Позивачем у ТОВ «Заопріжіндустріалресурс» гідророзподільників на загальну суму 1620,00грн. (270,00грн.ПДВ);

- господарських операцій Позивача з особами, які на думку податкового органу мають ознаки фіктивності, на загальну суму ПДВ в розмірі 4955335,00грн., в тому числі з ТОВ «Ваел Плюс» (1810134,00грн. ПДВ), ПП «Орієнс» (2459603,00грн.ПДВ), ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (630452,00грн.), ТОВ «Профіт Фактор» (55146,00грн.ПДВ);

- не підтвердження Позивачем своєчасності отримання податкових накладних протягом червня 2010року - вересня 2011року на загальну суму 919198,00грн. ПДВ.

Вказані Доводи податкового органу про завищення Позивачем сум податкового кредиту не знайшли свого підтвердження, так як не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, з огляду на наступне.

За приписами п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції чинній на час його формування Позивачем ), п.198.1 та п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

З примітки до розрахунку грошових зобов'язань та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) по акту перевірки ТОВ В«Житомирський картонний комбінатВ» від 30.12.2011 року № 8976/23-1/33644098 (т.1 а.с.231), видно, що рішення на суму донарахувань по податку на прибуток 338 грн. та податку на додану вартість 270 грн. (по взаємовідносинам з ТОВ В«ЗапоріжіндустріалресурсВ» ) Відповідачем не приймалось.

Разом з тим, з акту перевірки вбачається, що вказана сума (270 грн.ПДВ) врахована при визначенні загальної суми податкового кредиту Позивача, яка не визнається податковим органом, (5874803,00грн = 270,00грн + 4955335,00грн + 919198,00грн). Таку алогічність дій податкового органу не змогли пояснити його представники в судовому засіданні.

Судом встановлено та не заперечується представниками податкового органу в судовому засіданні та в акті перевірки, що спірні господарські відносини Позивача щодо придбання в січні 2011року у ТОВ «Заопріжіндустріалресурс» гідророзподільників на загальну суму 1620,00грн. (270,00грн.ПДВ) підтверджується прибутковою накладною та випискою із банківської установи про їх оплату, а тому Позивач сплачені 270,00грн. ПДВ у вартості товару правомірно відніс до свого податкового кредиту.

Доводи податкового органу про порушення кримінальної справи відносно фіктивності створення ТОВ «Заопріжіндустріалресурс» не можуть слугувати підставою для відповідальності Позивача у вигляді збільшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

З акту перевірки вбачається, що перевіркою встановлені взаємовідносини Позивача з суб'єктами господарювання, які мають неосновний стан та мають певні ознаки фіктивності, в тому числі з:

- ТОВ В«Ваел ПлюсВ» , у якого протягом періоду, що перевірявся Позивач згідно договору від 28.01.2011 року № 14-М придбав макулатури на суму 10849486 грн., в т.ч. ПДВ 1808248 грн. З цієї суми придбано у І кварталі 2011 року макулатури на суму 3608978 грн., в т.ч. ПДВ 601496 грн., у ІІ-ІІІ кварталах 2011 року - на суму 7251828 грн., в т.ч. ПДВ 1208638 грн., та віднесено її вартість до складу валових витрат, відповідно, 3007482 грн. та 6043190 грн.;

- ПП В«ОрієнсВ» , у якого протягом періоду, що перевірявся, Позивач згідно договору від 10.01.2011 року № 46/П придбав сітку мідну, біоцид, противопінний засіб, полімер, барвник тощо на суму 14757621 грн., в т.ч. ПДВ 2459603 грн. З цієї суми придбано у І кварталі 2011року ТМЦ на суму 3066367 грн., в т.ч. ПДВ 511061 грн., у ІІ-ІІІ кварталах 2011 року - на суму 11691254 грн., в т.ч. ПДВ 1948542 грн., та віднесено її вартість до складу валових витрат, відповідно, 2555306 грн. та 9742712 грн.;

- ТОВ В«ЛугпромстройсантехмонтажВ» , у якого протягом періоду, що перевірявся, Позивач згідно договору від 03.01.2011 року № 46/М прибрав макулатуру та згідно договору від 04.04.2011 року № 60/П придбав обладнання на загальну суму 3782711 грн., в т.ч. ПДВ 630452 грн. З цієї суми придбано у І кварталі 2011 року макулатури на суму 904919 грн., в т.ч. ПДВ 150820 грн. та віднесено її вартість до складу валових витрат - 754099 грн.

Невизнання податковим органом правомірності формування Позивачем свого податкового кредиту у взаємовідносинах із вказаними суб'єктами господарювання ґрунтується виключно на тому, що в ході перевірки до ДПІ у м. Житомирі листом від 17.11.2011 року № 60285/23-220 надійшов з Ленінської МДПІ у м. Луганську акт перевірки ТОВ В«Ваел ПлюсВ» від 11.11.2011 року № 804/23-33352187 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 30.09.2011 року, в якому встановлено, що операції купівлі-продажу ТОВ В«Ваел ПлюсВ» не спричиняють реального настання правових наслідків та у відповідності до чинного законодавства є нікчемними.

Аналогічно, відповідно до акту перевірки ПП В«ОрієнсВ» ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська від 11.11.2011 року № 2756/23/НОМЕР_4 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року встановлено, що операції купівлі-продажу ПП В«ОрієнсВ» не спричиняють реального настання правових наслідків та у відповідності до чинного законодавства також є нікчемними.

В акті перевірки ТОВ В«ЛугпромстройсантехмонтажВ» Ленінської МДПІ у м. Луганську від 11.11.2011 року № 803/23/355544567 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року також зроблено висновок, що операції купівлі-продажу ТОВ В«ЛугпромстройсантехмонтажВ» не спричиняють реального настання правових наслідків та у відповідності до чинного законодавства є нікчемними. Придбані основні засоби (комплектуючі до виробничого обладнання) у ТОВ В«ЛугпромстройсантехмонтажВ» у ІІ кварталі 2011 року в сумі 2398160 грн. (сума без ПДВ), були введені в експлуатацію у липні 2011 року та не вплинули на нарахування амортизації у поданій звітності за ІІ-ІІІ квартали 2011 року. До складу податкового кредиту Позивачем віднесено 630452 грн.

Такі доводи Відповідача також судом не приймаються до уваги, так як відповідно до судових рішень в інших справах, а саме - ухвал Донецького апеляційного адміністративного суду (т.1 а.с.118-129) про залишення без змін постанов Луганського окружного адміністративного суду від 23.01.2012 року по справам № 2а-10967/11, № 2а-10972/11, № 2а-10971/11, яким визнані протиправними:

- дії ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська щодо проведення перевірки та складання акту від 11.11.2011 року № 2756/23/32371874 В«Про результати позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства В«ОрієнсВ» , код ЄДРПОУ 32371874, з питань дотримання вимог податкового законодавства по ПДВ за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 рокуВ» (справа № 2а-10967/11);

- дії Ленінської МДПІ у м. Луганську щодо проведення перевірки та складання акту перевірки від 11.11.2011 року товариства з обмеженою відповідальністю В«ЛугпромстройсантехмонтажВ» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 року по 30.09.2011 року (справа № 2а-10972/11);

-- дії Ленінської МДПІ у м. Луганську щодо проведення перевірки та складання акту від 11.11.2011 року № 804/23-33352187 В«Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ В«Ваел ПлюсВ» , код ЄДРПОУ 33352187, з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 30.09.2011 рокуВ» (справа № 2а-10971/11).

Аналогічно, рішеннями господарського суду Луганської області по справам за позовами ТОВ В«Житомирський картонний комбінатВ» про визнання недійсними договорів, які набрали законної сили, в позовах відмовлено та встановлено, що:

-- договір поставки від 10.01.2011 року № 46/П між ПП В«ОрієнсВ» та ТОВ В«Житомирський картонний комбінатВ» є дійсним та виконаним сторонами (рішення від 28.08.2012 року, справа № 26пд/5014/1779/2012 (т.2 а.с.16-22),;

-- зміст договору поставки від 28.01.2011 року № 14/М між ТОВ В«Ваел ПлюсВ» та ТОВ В«Житомирський картонний комбінатВ» не суперечить вимогам чинного законодавства, не вбачається посягань на суспільні, економічні та соціальні основи держави, спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, ознак нікчемності не містить, він є дійсним та виконаним сторонами (рішення від 29.08.2012 року, справа №30пд/5014/1903/2012 (т.2 а.с.78-83),;

- договір поставки від 03.01.2011 року № 44/М між ТОВ В«ЛугпромстройсантехмонтажВ» та ТОВ В«Житомирський картонний комбінатВ» є дійсним та виконаним сторонами (рішення від 28.08.2012 року, справа № 26пд/5014/1781/2012 (т.2 а.с.102-108),;

- договір поставки від 04.04.2011 року № 60/П між ТОВ В«ЛугпромстройсантехмонтажВ» та ТОВ В«Житомирський картонний комбінатВ» є дійсним та виконаним сторонами (рішення від 28.08.2012 року, справа № 18пд/5014/1905/2012 (т.2 а.с.113-114).

Частиною 1 статті 72 КАС України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи наведені судові рішення, суд вважає протиправними висновки Відповідача щодо неправомірності віднесення до складу валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість сум, сплачених по операціям з ПП В«ОрієнсВ» , ТОВ В«Ваел ПлюсВ» та ТОВ В«ЛугпромстройсантехмонтажВ» за вищевказаними договорами.

Більш того, реальність господарських взаємовідносин Позивача із вказаними суб'єктами господарювання підтверджується також дослідженими судом документами податкового та бухгалтерського обліку (договорами і специфікаціями до них, прибутковими та видатковими і податковими накладними, оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 631, картками цього рахунку), що підтверджують поставки відповідних товарів, їх оплату та використання в господарській діяльності Позивача.

Що стосується взаємовідносин з ТОВ В«Профіт ФакторВ» , то суд не погоджується з висновком Відповідача про нікчемності договору від 07.07.2011 року № 73/М, який зроблений на підставі аналізу відхилень, встановлених Системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, оскільки він спростовується довідкою ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 18.05.2012 року В«Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ В«Профіт ФакторВ» щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ В«Житомирський картонний комбінатВ» , їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.07.2011 року по 30.09.2011 рокуВ» (т.1 а.с.135-140), якою підтверджено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків з позивачем.

Крім того в акті перевірки № 8976/23-1/33644098 від 30.12.2011 року (т.1 а.с.45) Відповідач сам зазначає, що Позивачем по вказаним взаємовідносинам надані первинні документи, які підтверджують факт отримання ТМЦ та проведені розрахунки - прибуткові накладні, прибуткові ордери (внутрішні прибуткові документи складського обліку), податкові накладні, рахунки-фактури, банківські виписки, регістри бухгалтерського обліку, в тому числі по факту зберігання та використання отриманих ТМЦ у виробництві готової продукції, товаро-транспортні накладні від ТОВ В«Профіт ФакторВ» , за рахунок та автомобільним транспортом якого, відповідно до договору від 07.07.2011 року № 73/М, поставляється товар.

За приписами ч.3ст.72 КАС України вказані обставини, які визнаються сторонами, не доказувалися перед судом, так як в суду не виникло сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Відповідно до вимог п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що суми податку на додану вартість, визначені у податкових накладних, які були видані Позивачу ТОВ В«Профіт ФакторВ» , ТОВ В«Ваел Плюс», ПП В«ОрієнсВ» та ТОВ В«ЛугпромстройсантехмонтажВ» на поставлені матеріальні цінності протягом 2010-2011років на загальну суму 4955335,00грн., правомірно, у відповідності до вимог Податкового кодексу України були віднесені до податкового кредиту Позивача відповідних звітних періодів.

Безспірно, за приписами ст.228 ЦК України правочин, який порушує публічний характер, є нікчемним. Разом з тим, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

В Постанові Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.2009року прямо зазначено, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однієї із сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Проте, податковим органом не надано жодних доказів, а в судовому засіданні не встановлено вини чи умислу Позивача, спрямованого на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку, тощо.

Відповідачем та його представниками в суді не надано жодних належних та відповідних доказів того, що відомості, які містяться в досліджених судом документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладання нікчемних (недійсних) правочинів або того, що такі відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких встановлена судом.

Висновок Відповідача про "певну безтоварність" таких господарських операцій носить характер припущення, яке не підтверджено жодними належними доказами, та зумовлено певними недоліками при заповненні контрагентами Позивача окремих документів податкового та бухгалтерського обліку.

На виникнення податкових зобов'язань не впливає відсутність контрагентів за місцем їх державної реєстрації та неможливість податкових органів провести зустрічні перевірки. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, звільняє Позивача від відповідальності за порушення правил оподаткування його контрагентами чи контрагентами його контрагентів.

Суд вважає також безпідставними доводи податкового органу про неправомірне віднесення Позивачем до складу певного податкового періоду податкових накладних, які виписані у попередніх податкових періодах, по причині ненадання документального підтвердження фактів отримання податкових накладних ( на загальну суму 919198,00грн. ПДВ) з запізненням, а саме зареєстрованих листів з рекомендованим повідомленням про вручення із зазначенням на них відбитку календарного поштового штемпеля та отримані разом з цими листами податкові накладні з відображенням на них дати реєстрації на штампі вхідної кореспонденції, що на думку податкового органу призвело до порушення п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» , ст.198, п.201.1, 201.4, 201.6, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 року №166 та наказом ДПА України від 25.01.2011 року №41.

Така позиція податкового органу не узгоджується із положеннями п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до яких податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Як вже зазначалося, порядок визначення податкового кредиту встановлено ст.198 Податкового кодексу України, згідно якої право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення відповідних операцій з придбання або виготовлення товарів.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями; у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Відповідно до п.201.10 статті 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, податковим кодексом України, визначено лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті ПДВ - відсутність податкової накладної.

Закон України "Про податок на додану вартість" та ПК України, не містять заборони на включення сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) платником податку в минулих звітних періодах до складу податкового кредиту майбутніх звітних періодів у разі отримання від постачальника належним чином оформленої податкової накладної.

Таким чином суд вважає, протиправним збільшення Відповідачем Позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 919198,00грн. з тих підстав, що останнім не надано до перевірки документального підтвердження факту отримання накладних, а саме: зареєстрованих відповідно до вимог Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку листів з рекомендованим повідомленням про вручення із зазначенням на них відбитку календарного поштового штемпеля та отримані разом з цими листами податкові накладні з відображенням на них дати реєстрації на штемпелі вхідної кореспонденції. При цьому суд звертає увагу на те, що як вбачається з акту перевірки, Позивач включав до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Така правова позиція зазначена в Ухвалі Вищого адміністративного суду України від 19.01.2012року у справі №К-20305/08-С (а.с.236-239 т.1) та в Узагальнюючій податкові консультації, затвердженій наказом ДПС України від 16.02.2012року №127 (а.с.240-245 т.1).

Вказані податкові накладні були досліджені в судовому засіданні і в представників податкового органу не виникло жодних претензій щодо їх невідповідності вимогам чинного законодаства.

Більш того, в судовому засіданні встановлено, що при визначенні загальної суми такого податку на додану вартість (919198,00грн.) податковим органом допущені арифметичні помилки, а саме податковим органом за відповідними податковими накладними враховувалися не суми ПДВ, а загальні суми грошового зобов'язання. Фактично загальна сума ПДВ за такими умовно спірними податковими накладними складає лише 658590,00грн. Такі неправомірні дії уповноважених осіб під час перевірки не змогли пояснити в судовому засіданні представники податкового органу.

Правомірність визначення Позивачем свої зобов'язань з податку на додану вартість виключає можливість застосування до нього жодних фінансових санкцій.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекція Житомирської області від 26.01.2012 р. №0000262301 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Житомирський картонний комбінат" податку на додану вартість в сумі 5874533,00грн та застосування фінансових санкцій в сумі 420331,00грн., винесено не на підставі вимог чинного законодавства та без врахування всіх обставин, що мали значення для його винесення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню, а позов в цій частині - задоволенню.

Як зазначено в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні від 26.01.2012 р. №0000272301, підставою для його винесення щодо збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Житомирський картонний комбінат" податку на прибуток в сумі 5438836,00грн. та застосування фінансових санкцій в сумі 81873,00грн., стали порушення Позивачем вимог п.5.1, пп.5.2.2 п.5.2, пп.5.3.2 і пп.5.3.9 п.5.3,, п.5.9 ст.5, пп.8.1.2 п.8.1,, пп.8.4.1 п.8.4 ст.8.4, пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.8, п.138.9, пп.138.10.2 п.138.10 і п.138.11 ст.138 Податкового кодексу України.

Як зазначено в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні від 26.01.2012 р. №0000282301, підставою для його винесення щодо зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Житомирський картонний комбінат" суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1095181,00грн. стали порушення Позивачем вимог пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.8, п.138.9, пп.138.10.2 п.138.10 і п.138.11 ст.138 Податкового кодексу України.

Відповідно до висновків, зазначених в акті перевірки від 30.12.2011року, та заперечень представників податкового органу підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень стало виключно невизнання податковим органом:

- валових витрат Позивача, зумовлених господарськими операціями з особами, які на думку податкового органу мають ознаки фіктивності, на загальну суму 6316887,00грн. (ТОВ «Ваел Плюс», ПП «Орієнс» та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж»);

- валових витрат Позивача, зумовлених господарськими операціями з ТОВ «Профіт Фактор», які на думку податкового органу є сумнівними, на загальну суму 810645,00грн.;

- не віднесенням Позивачем до валового доходу простроченої кредиторської заборгованості у взаємовідносинах із «ТОВ «Алеф Іпс», рекламним агентством «Креатив технолоджи», ПАТ «Малинове», ТОВ «Укрлугспецпроитранзит», фірмою «Фітоприбор», Бердичівським ЛВУМГ, цехом №3 ЕВП «Прогрес» та фірмою «Крушинський птахівний комплекс» на загальну суму 1385314,86грн., що призвело до заниження валового доходу на вказану суму;

- безпідставного заниження Позивачем приросту балансової вартості ТМЦ за 2010 рік в сумі 2760316,00 грн., що призвело до заниження оподатковуваного доходу за цей період;

- валових витрат Позивача, зумовлених господарською операцією з ТОВ компанія «Ефективні інвестиції» на суму 50000,00грн., що підлягали амортизації;

- валових витрат Позивача на суму 509381,00грн. по рядку 05.1.16 додатку "собівартість придбаних та реалізованих товарів (робіт,послуг);

- безпідставне "перенесення" 137308,00грн. збитків за 1 квартал2011року до декларації з податку на прибуток за 2-3квартали 2011року.

Саме ці порушення, на думку податкового органу, призвели до заниження податку на прибуток Позивача за перевіряємий період на загальну суму 5874533,00грн. та до завищення від'ємного значення цього ж податку на 1095181,00грн.

Вказані Доводи податкового органу про всі перелічені порушення Позивачем вимог чинного податкового законодавства при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток не знайшли свого підтвердження, так як не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, з огляду на наступне.

Як вже зазначалося, в судовому засіданні знайшли своє підтвердження господарські операції Позивача з ТОВ "Ваел Плюс", ПП "Орієнс", ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" і ТОВ "Профіт Фактор".

За приписами п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп138.8.1 п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України, що були чинні на день виникнення спірних відносин валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, кошти, які Позивачем були сплачені ТОВ "Ваел Плюс", ПП "Орієнс", ТОВ "Лугпромстройсантехмонтаж" і ТОВ "Профіт Фактор" за придбані товари та послуги підлягали віднесенню до валових витрат Позивача та правомірно включені ним до таких витрат.

Сторони не заперечують, що у Позивача була наявна кредиторська заборгованість у взаємовідносинах із «ТОВ «Алеф Іпс», рекламним агентством «Креатив технолоджи», ПАТ «Малинове», ТОВ «Укрлугспецпроитранзит», фірмою «Фітоприбор», Бердичівським ЛВУМГ, цехом №3 ЕВП «Прогрес» та фірмою «Крушинський птахівний комплекс» на загальну суму 1385314,86грн.

Представники податкового органу вважають, що така заборгованість виникла у період до 01.07.2010 року (тобто до перевіреного періоду) і платником не надано первинних документів (договорів, прибуткових накладних, актів виконаних робіт тощо), згідно яких можливо було б визначити точний термін її виникнення та погашення, то непогашена заборгованість в сумі 1385314 грн. на дев'яностий день від дня граничного терміну її виникнення відповідно до законодавства повинна була включена до валового доходу у відповідних податкових періодах.

Така позиція податкового органу не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Так, пп. 12.1.5 п. 12.1 ст. 12 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій:

а) або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією;

б) або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Всупереч вказаним вимогам Відповідачем не доведено, що минув строк погашення такої заборгованості, передбаченої договором або визнаною претензією, або судом прийнято рішення про визнання (стягнення) цієї заборгованості, або нотаріусом вчинений виконавчий напис щодо такої заборгованості.

Одночасно суд враховує доводи представників Позивача про те, що підприємство від зазначених суб'єктів господарювання претензій не отримувало, а строк погашення цієї заборгованості, передбачений договорами, не минув.

Згідно податкового повідомлення-рішення від 26.01.2012 року № НОМЕР_3 Позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1095181 грн.

Вказане рішення податкового органу Позивачем оскаржується лише в частині щодо зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 738985,00 грн., так як платником визнаються окремі порушення, допущені ним при визначенні об'єкта оподаткування цим податком за вказані звітні періоди. Такі доводи Позивача знайшли своє підтвердження в судовому засіданні з огляду на таке.

Згідно п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі-Закон), об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону, валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

П. 6.1 ст. 6 Закону передбачено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Як вбачається з пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону, під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

Аналогічно пп.14.1.27 п.14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

За приписами пп. 14.1.56 п.14.1 ст. 14 ПК України доходи - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно вимог пп. 134.1.1 п.134.1 ст. 13 ПК України передбачено, що об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п. 150.1 ст. 150 ПК України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

За висновками акту перевірки та відповідно до пояснень представників податкового органу в суді Позивачем невірно визначено валові витрати в рядку 04.1 декларації за 4 квартал 2010 року, внаслідок чого мало місце їх заниження на суму 2827025,00грн., та безпідставно занижено приріст ТМЦ за 2010 рік в сумі 2760316,00 грн., що призвело до заниження оподатковуваного доходу за вказаний звітний період (т.1 а.с.49).

Таким чином, оподатковуваний дохід підприємства зменшився на суму 66709,00грн. (2827025,00грн.-2760316,00грн. = 66709,00грн.).

Вказані обставини сторонами в судовому засіданні визнаються і перед судом не доказувалися.

Крім цього, за висновками податкового органу ТОВ "Житомирський картонний комбінат" за 3 квартал 2011 року занижено задекларовані показники у рядку 06 Декларації "Інші витрати" в сумі 136476 грн. (т.1 а.с.69). Таке заниження відбулося в результаті заниження платником своїх витрат на 273784,00грн. (рядок 06.2 декларації) та завищення витрат шляхом "перенесення збитків" за 1 квартал 2011року, на суму 137308,00грн. (рядок 06.06. декларації).

В судовому засіданні представники Позивача також фактично визнали свою помилку при заниженні своїх витрат на 273784,00грн. і при завищенні своїх витрат на 137308,00грн., а тому в рядку 06 декларації сума інших витрат платника за 3 квартали 2011року правомірно визначена за результатами перевірки в розмірі 136476,00грн. (273784,00-137308,00=136476,00).

Представниками Позивача в судовому засіданні також визнані висновки уповноважених осіб податкового органу за результатами перевірки щодо :

- завищення валових витрат у рядку 05.1.16 Інші прямі витрати Додатку "Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)" на суму 509381 грн. за рахунок невірного проведення коригування показників за 1 квартал 2011 року;

- безпідставного (помилкового) віднесення до складу валових витрат понесених витрат в сумі 50000 грн. у 1 кварталі 2011 року по наданим послугам ТОВ компанія "Ефективні інвестиції", які спрямовані на подальше поліпшення (модернізацію, (реконструкцію) основних фондів та підлягають амортизації.

Таким чином, податковий орган дійшов висновку про завищення Позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток в сумі 1095181 грн. за перевіряємий період без врахування всіх обставин, встановлених ним під час перевірки, а тому суд вважає, що Позивачем правомірно в заяві про збільшення позовних вимог визначено від'ємне значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за 3 квартали 2011року в сумі лише 738985,00грн. (1095181грн.-509381грн.-50000грн.+66709грн.+136476грн.).

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекція Житомирської області від 26.01.2012 р. №0000272301 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Житомирський картонний комбінат" податку на прибуток в сумі 5438836,00грн та застосування фінансових санкцій в сумі 81873,00грн., та податкове повідомлення - рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекція Житомирської області від 26.01.2012 р. №0000282301 в частині завищення Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирський картонний комбінат" від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 738985,00грн. винесені не на підставі вимог чинного законодавства та без врахування всіх обставин, що мали значення для їх винесення, а тому також є протиправними та підлягають скасуванню, а позов в цій частині - задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський картонний комбінат" у вигляді судового збору в сумі 6564,00грн. підлягають відшкодуванню за рахунок державного бюджету.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,86,94,159-163,167,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позов задовольнити. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 26.01.2012 р. № НОМЕР_1, НОМЕР_2 повністю та податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3 в частині зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток в сумі 738985,00 грн.

Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський картонний комбінат" у вигляді судового збору в сумі 6564,00грн. підлягають відшкодуванню за рахунок державного бюджету.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя М.Ф. Нагірняк

Повний текст постанови виготовлено: 23 липня 2015 р.