Рішення

від 08.11.2010 по справі 5/147

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" листопада 2010 р. Справа № 5/147

Суддя Войтюк В.Р. розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Віна Лівадії"

до відповідача: ОСОБА_1 підприємства "Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання" Рівненської обласної спілки споживчих товариств

про стягнення заборгованості, неустойки, інфляційних нарахувань в сумі 25 079 грн. 03 коп.

В засіданні приймали участь:

Від позивача : ОСОБА_2 дов. № 393 від 25.06.10 р.

Від відповідача : ОСОБА_3 дов. № 1 від 04.01.10 р.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Віна Лівадії" звернулося до господарського суду з позовною заявою у якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 підприємства "Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання" Рівненської обласної спілки споживчих товариств 13 007 грн. 49 коп. заборгованості, 3 060 грн. 59 коп. пені, 7 352 грн. 25 коп. штрафу, 1659 грн. 40 коп. інфляційних, всього 25 079 грн. 73 коп.

У судовому засіданні представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог у зв'язку з тим, що відповідач частково погасив заборгованість і просить стягнути суму у розмірі 24754 гривень 15 копійок яка складається з: суми основного боргу - 9007,49 грн. + 3447,90 грн. (сума пені за Договором) + 7353,25 грн. (сума штрафу за Договором) + 4945,51 (сума інфляційних нарахувань).

Вимоги обгрунтовує таким.

Між Позивачем та Відповідачем укладений договір дистрибуції № 27-09 від 02 січня 2009р. строк дії якого встановлений сторонами до 31 грудня 2009р. (п. 9.1. Договору).

Згідно умов Договору (п. 3.1, п.3.5), Позивач зобов'язався здійснювати Відповідачу поставку товару для його реалізації згідно заявок Відповідача. Відповідач, у свою чергу, прийняв на себе зобов'язання після отримання товару від Позивача здійснити його оплату на

протязі 21 (двадцяти одного) календарного дня.

Відповідно до умов Договору Позивач 11 листопада 2009 року поставив Відповідачу товар на суму 84054,00 грн. згідно товарно-транспортної накладній №РН-0003951 та на суму 4026,00 грн. згідно товарно-транспортної накладної №РН- 0003950.

Зазначає, що Відповідач у порушення своїх зобов'язань за Договором, оплату за поставлений Позивачем товар у повному обсязі не здійснив.

Пояснює, що хоч і накладні на отримання товару і не містять посилань на договір, ураховуючи фактичну ідентифікацію товару, поставки проводились на підставі договору і заявки позивача.

До того ж позивач 25.02.10 р. направив претензію №136/1 про погашення заборгованості.

Відповідач позов не визнав з наступних підстав.

Пояснює, що Позивачем в обгрунтування здійснення поставки товару наданий договір дистрибуції № 27-09 від 02 січня 2009 року та товаро-транспортні накладні № РН-0003950 від 11 листопада 2009 року та № РН-0003951 від 11 листопада 2009 року.

При цьому в зазначених накладних не вказано підстави здійснення поставки товару.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складено документ, назву документа (форми), дату і місце складання, зміст, обсяг та одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильності її оформлення, особистий підпис або інші дані, що мають змогу іденти фікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 2.4. Положення про документальне забез печення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704, первинні документи (на паперових і машинно-зчищуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказованості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складено документ, назву документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Залежно від характеру операції технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операції, дані про документ, що засвідчує особу - одержувача тощо.

Згідно з п.2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) та їх проведення. Господарські операції - це документи підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Тобто, без зазначення у видаткових накладних додаткових реквізитів, зокрема, підстави проведення господарської операції, неможливо ідентифікувати факт її здійснення безпосередньо на підставі умов певного договору.

Оскільки у видаткових накладних відсутні посилання на договір поставки, то поставка товару за зазначеними видатковими накладними здійснювалась на загальних підставах, а не на виконання укладених між сторонами договору.

Відтак, у відповідача зобов'язання по оплаті отриманого протягом 2008-2009 рр. товару повинні виникати за приписами частини 2 ст.530 Цивільного кодексу України.

У відповідності до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін, давши оцінку доказам, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з огляду на таке.

Між Позивачем та Відповідачем укладений договір дистрибуції № 27-09 від 02 січня 2009р., строк дії якого встановлений сторонами до 31 грудня 2009р. (п.9.1. Договору).

Згідно умов Договору (п.3.1, п.3.5), Позивач зобов'язався здійснювати Відповідачу поставку товару для його реалізації згідно заявок Відповідача. Відповідач, у свою чергу, прийняв на себе зобов'язання після отримання товару від Позивача здійснити його оплату на протязі 21 (двадцяти одного) календарного дня.

Відповідно до умов Договору Позивач здійснив Відповідачу поставку товару:

11 листопада 2009р. на суму 84054,00 грн., згідно товарно-транспортної накладної № РН-003951 від 11.11.2009р (а.с.15).

11 листопада 2009р. на суму 4026,00 грн., згідно товарно - транспортної накладної № РН-0003950 від 11.11.2009 р. (а.с.14).

Відповідач, у порушення своїх зобов'язань за Договором, оплату за поставлений йому Позивачем товар у повному обсязі не здійснив.

Відповідач подав відзив на позовну заяву від 04.09.2010 р. № 807 (а.с.23-24), в якому позовних вимог Позивача не визнавав, посилаючись на те, що у видаткових накладних відсутні посилання на договір дистрибуції № 27-09 від 02.01.2009 р., тим самим поставка товару за видатковими накладними здійснювалась на загальних підставах, а не на виконання укладених між сторонами даного договору.

З цього приводу суд зазначає таке.

Так, за змістом ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складено документ, назву документа (форми), дату і місце складання, зміст, обсяг та одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність їх оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Зазначені норми не визначають як обов'язковий реквізит номер і дату договору, який може бути підставою для господарської операції, а лише вказують на обов'язковість, зокрема, визначення змісту та обсягу господарської операції, під якою, згідно статті 1 Закону, розуміється дія або подія, що викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, зазначені накладні підтверджують лише факт здійснення господарської операції - дії (передачі товарів), що викликає певні зміни в структурі зобов'язань.

Таким чином, ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" не передбачає в первинних документах обов'язково зазначати підставу господарських операцій.

Договір дистрибуції на момент передачі товару за накладними був дійсним, а отже відсутні підстави вважати, що поставка здійснювалась поза його межами. Інших письмових договорів між сторонами на поставку товару не укладалось. Покупець (Відповідач) до продавця (Позивач) відповідно з заявами про поставку товару за усним договором не звертався. Матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що між сторонами існує інший договір, ні ж той, на який посилається Позивач, і який є у матеріалах справи. Відповідач не заперечує проти отримання вказаного товару, та не надає доказів існування між сторонами іншого договору, на підставі якого цей товар передавався.

Згідно з преамбулою ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Закон визначає основні принципи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності на Україні. Тому неправильне відображення в бухгалтерському обліку та фінансової звітності певних операцій або взагалі їх відсутність не тягне за собою припинення господарських зобов'язань, що кореспондується правовою позицією ВГСУ по справі №54/212 від 22.10.10 р. (а.с.122-125).

За поставлений товар згідно договору Відповідач частково здійснював проплату у безготівковій формі на розрахунковий рахунок Позивача, що фіксується банківськими виписами (а.с.43-45), тим самим підтверджуючи факт поставки та отримання даного товару.

Хоч накладні і не містять посилань на договір дистрибуції № 27-09 від 02.01.2009 р., проте приймаючи до уваги фактичну можливість ідентифікації товару, поставленого згідно накладних та товару, визначеного Додатком № 1 до договору, можна дійти висновку, що поставка товару відбулася саме в межах договору дистрибуції №27-09 від 02.01.2009 р.

Окремо суд зазначає, що поставка зазначеного товару відбувалась за заявкою відповідача (а/с.42) оформленою у відповідності з вимогами п.4.10 Договору і на підставі розділу 4 указаного Договору.

Відтак, суд не вбачає підстав виділити поставку товару по двох накладних від усіх інших поставок виконаних протягом 2009 р. на підставі договору, оскільки товар однорідний з іншими поставками, виконано в межах дії Договору, з дотриманням передбаченої Договором процедури (наявність заявки).

До того ж, Договір не передбачає обов'язковості посилання на нього у накладній і таке проводиться виключно для зручності обліку.

Відповідач також у відзиві наголошує на тому, що зобов'язання по оплаті за отриманий товар повинні виникати за приписами частини 2 ст.530 Цивільного кодексу України, у відповідності до якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Проте, 25 лютого 2010 року Позивач направив претензію № 136/1 від 25.02.2010 р. у вигляді рекомендованого листа на адресу Відповідача, в які зазначалося, що в разі несплати основного боргу Відповідачем, Позивач змушений буде звернутися до суду (а.с.46).

Окрім того 08.07.10 р.,13.07.10 р. 21.07.10 р., 29.07.10 р. (а.с.118-121), позивач звертався з вимогами про погашення заборгованості.

Також суд зазначає, що обов’язок провести оплату виник у відповідача і на підставі вимог ч.1 ст. 692 ЦК України відповідно до яких покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття, або прийняття товаро - розпорядчих документів на нього.

При визначені розміру заборгованості суд ураховує, що згідно акту приймання товару за кількістю та якістю від 16 листопада 2009 р. (а/с.64) установлено факт браку 70 пляшок вина та бою 1 пляшки на загальну суму 449,34 грн.

Доказів прийняття указаного товару Відповідачем - Позивач суду не надав.

Відповідно до 4.5 Договору при виявлені дефектів в момент приймання - передачі товару, Постачальник за свій рахунок усуває такі дефекти, або доукомплектовує партію, або змінює неякісний товар.

Відтак, заборгованість відповідача зменшується на 449,34 грн.

В силу ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Статтею 530 ЦКУ передбачено, що якщо у зобов'язання у встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦКУ, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вказувалося вище, відповідно до умов Договору, Відповідач був повинен оплатити поставлений йому товар у строк 21 (двадцять один) календарний день, що він не виконав тобто порушив приписи ст. 526, ст. 530 ЦКУ.

Згідно ч.1 ст.216 Господарського кодексу України, здійснивши правопорушення у сфері господарювання, Відповідач, як учасник господарських відносин, несе господарсько-правову відповідальність у вигляді застосування до нього господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених чинним законодавством та Договором. Статтею 217 ГКУ передбачено що одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, якими, відповідно до ст. 230 ГКУ визнаються штраф та/або пеня, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Договором (підпунктом 6.3.1.) передбачено, що у разі порушення строків оплати вартості отриманого товару, Відповідач оплачує на користь Позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період прострочення, від вартості несвоєчасно оплаченого товару за кожний день прострочення.

Враховуючи, що Відповідач повинен був оплатити вартість поставленого йому 11 листопада 2009р. товару на протязі 21 календарного дня, Позивач рахує першим днем, з якого Відповідач вважається таким, що прострочив, 03 грудня 2009 р.

Загальна сума пені за Договором складає 3 447 грн. 90 коп.

Позивач зазначає, що Договором (підпунктом 6.4.) також передбачено, що за ухилення від оплати вартості поставленого товару на протязі 30 днів після закінчення строку відстрочення платежу, Відповідач виплачує Позивачу штраф у розмірі 30% від вартості поставленого товару.

Просить стягнути 7352,25 грн. штрафу.

Однак у матеріалах справи міститься протокол розбіжностей до договору дистриб`юції від 02.01.09 р. у якому зазначено, що п.6.4 договору від 02.01.2009 р. виключено.

Оскільки за згодою сторін п.6.4. договору виключено з тексту договору суд відмовляє позивачу у стягненні 7 352 грн. 25 коп. штрафу.

Окрім правових наслідків порушення зобов'язань за Договором у вигляді сплати розрахованої вище пені, прямо передбаченої умовами Договору, Відповідач повинен сплатити Позивачу суму інфляційних нарахувань на суму боргу та три проценти річних від простроченої суми.

В силу ст. 625, ч.2 ЦКУ, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Загальна сума, яку Відповідач зобов'язаний сплатити Позивачу внаслідок порушення зобов'язань за Договором, складає:

основного боргу 5793,24 грн. + 3214,25 грн.- 449,34 грн.= 8558,15 грн.

пені 3 447,90 коп.

інфляційних 3 127 грн.61 коп.

Судові витрати по справі слід покласти на сторони пропорційно задоволених вимог згідно ст.49 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 підприємства "Рівненське гуртово-роздрібне об'єднання" Рівненської обласної спілки споживчих товариств (33024, м.Рівне, вул.Млинівська,20, код ЄДРПОУ 30318321) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віна Лівадії" (98621, Україна, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 32362063) - 8558,15 грн. основного боргу, 3447,90 грн. пені, 3127,61 грн. інфляційних, 151,34 грн. витрат по сплаті держмита та 144,28 грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3.Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Суддя Войтюк В.Р.

Повний текс т рішення складено: " 12 " листопада 2010 року.