Рішення

від 01.10.2009 по справі 19/140

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/140

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

01.10.09 р.                                                                                     Справа № 19/140                               

Господарський суд Донецької області у складі судової колегії:  Дучал Н.М. – головуючий суддя, Лейба М.О. - суддя, Ягічева Н.І.- суддя

При секретарі Шикуті О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Рянська Н.В., за довіреністю   

від відповідача: без участі представника

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Промінвестбанку, м. Київ в особі філії „Пролетарське відділення Промінвестбанку у місті Донецьк”, м. Донецьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Теплообмінник”,                  м. Артемівськ Донецької області

про стягнення заборгованості за Кредитним договором у розмірі 114 385,14 грн., яка складається з індексованої  суми – штрафу за весь час прострочення платежу у розмірі 47 197,00 грн., пені, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 67 188,14 грн.

                                                          В судовому засіданні 14.07.2009 р. оголошено перерву до 23.07.2009 р.     

Промінвестбанк, м. Київ в особі філії „Пролетарське відділення Промінвестбанку у місті Донецьк”, м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Теплообмінник”, м. Артемівськ Донецької області про стягнення заборгованості за Кредитним договором у розмірі 562 644,57 грн., яка складається із заборгованості за кредитом з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу 485 495,00 грн., процентів 22 432, 88 грн., а також пені, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ – 54 716,69 грн.

          В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилається на кредитний договір              № 46-1/2007 про відкриття кредитної лінії від 07.12.2007 р., укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю „Теплообмінник” (зі змінами та доповненнями від 30.05.2008 р., 25.07.2008 р.); докази отримання відповідачем кредиту, невиконання відповідачем зобов”язань за кредитним договором, вимоги про повернення кредиту та сплату процентів, комісії, штрафів, пені № 01-44/4686 від 01.12.2008 р., № 01-44/316 від 03.02.2009 р., довідку про стан рахунку від 01.06.2009 р., розрахунок заборгованості.

13.07.2009 р. до матеріалів справи надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог № 09-72/1749 від 10.07.2009 р., у зв'язку з перерахунком заборгованості з урахуванням періоду з 01.06.2009 р. по 13.07.2009 р.; просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 579 126,34 грн., яка складається із заборгованості за кредитом з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу 490 844,00 грн., заборгованості за процентами 20 785,76 грн., заборгованості за комісійною винагородою 308,44 грн., а також пені, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ – 67 188,14 грн.

Враховуючи право позивача, надане йому ст. 22 Господарського кодексу України, до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, вказана вище заява прийнята судом до розгляду.

          23.07.2009 р. до матеріалів справи надійшов відзив на позовну заяву № 52 від 21.07.2009 р., у якому відповідач частково заперечує проти позовних вимог  з огляду на наступне.          Повідомив, що погоджується з тим, що ним отримувалися грошові кошти від позивача в розмірі 450 000,00 грн., однак заперечує проти нарахування позивачем індексу інфляції за весь час прострочення платежу, сумнівної заборгованості по відсоткам за неправомірне користування кредитними коштами, комісійної винагороди за управління фінансовим кредитом, а також пені, яка обчислена позивачем від суми простроченого платежу виходячи з розміру подвійної облікової ставки НБУ на загальну суму 146 126,34 грн. за кредитним договором № 46-1/2007 від 07.12.2007 р.  В обґрунтування своєї позиції відповідач пояснив, що на момент укладання кредитного договору № 46-1/2007 від 07.12.2007 р. керуючий філією Сендеров В.А. не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності для укладання даного правочину у вигляді кредитного договору № 46-1/2007 від 07.12.2007 р., оскільки не мав господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), тому відповідний кредитний договір є недійсним правочином. Послався на ст.216, 236 Цивільного кодексу України.  Вважає заявлені позивачем вимоги щодо стягнення кредитної заборгованості незаконними, оскільки правочин у вигляді кредитного договору є недійсним.

          Просить суд постановити рішення, яким задовольнити позовні вимоги Промінвестбанку в особі філії „Пролетарське відділення Промінвестбанку в м. Донецьку” до ТОВ „Теплообмінник” в частині стягнення загальної суми боргу в розмірі 433 000,00 грн.

          Заявою від 23.07.2009 р. відповідачем надано довідку про погашення кредиту ТОВ “Теплообмінник”, та копії платіжних доручень, що підтверджують часткове погашення позичальником кредиту, процентів за користування кредитом та оплати послуг з управління фінансовим кредитом.

          23.07.2009 р. надійшли письмові пояснення по справі № 09-72/1844 від 22.07.2009 р., якими позивач повідомив про технічну помилку при підготовці позову та здійсненні розрахунку заборгованості за кредитом з урахуванням індексу інфляції. Просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором станом на 13.07.2009 р.  у розмірі 568 479,34 грн., в тому числі: заборгованість за кредитом з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу 480 197,00 грн., заборгованість по процентах в сумі 20 785,76 грн., заборгованість по комісійній винагороді в сумі 308,44 грн., а також пені, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ – 67 188,14 грн. В підтвердження надана довідка загальної заборгованості відповідача станом на 13.07.2009 р.

          Заявою про зменшення розміру позовних вимог № 09-72/1864/1 від 27.07.2009 р., позивач повідомив, що 22.07.2009 р. відповідачем на погашення заборгованості за кредитним договором  здійснений платіж у сумі  38 000,00 грн. Враховуючи, що п. 3.6. кредитного договору сторонами обумовлена черговість погашення заборгованості, позивач розподілив вказану суму наступним чином: погашена заборгованість за комісією у розмірі 308,44 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом в сумі 20 785,76 грн., заборгованість за кредитом в розмірі 17 264,30 грн. Просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 530 120,84 грн., яка складається із заборгованості за кредитом з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу 462 932,70 грн., а також пені, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ – 67 188,14 грн.

Враховуючи право позивача, надане йому ст. 22 Господарського кодексу України, до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог, вказана вище заява прийнята судом до розгляду.

          28.07.2009 р. надійшли пояснення № 09-72/1868 від 27.07.2009 р., в яких позивач виклав свої заперечення проти доводів відповідача стосовно недійсності кредитного договору, вважає їх незаконними, безпідставними та необґрунтованими з наступних підстав.          Наполягає, що відповідачем не вказано жодної обставини, на яких можуть ґрунтуватися його ствердження про відсутність у керуючого філією В.А. Сендерова на момент укладення кредитного договору необхідного обсягу цивільної дієздатності.           Зазначив, що відповідно до ч.3 ст.95 Цивільного кодексу України, філія „Пролетарське відділення Промінвестбанку в м. Донецьку” діє на підставі Положення, затвердженого спільним рішенням Спостережної ради та Правління Акціонерного комерційного промислово – інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство)  від 22.01.2002 р. (протокол № 27/2).  Частиною „б” пункту 6 розділу 9 Статуту Акціонерного комерційного промислово – інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство), затвердженого Протоколом № 6 Загальних зборів акціонерів від 27.04.2001 р. передбачено, що до компетенції Правління банку належить вирішення питань організації кредитування. Так, на засіданні Правління Промінвестбанку від 19.01.2007 р. прийнято рішення (протокол № 79) щодо збільшення повноважень на кредитування філії „Головне управілння Промінвестбанку в Донецькій області”, абз.3 зазначеного рішення керівникам філії Донецької області надано право підписувати договори на суму до 20 000 000,00 грн. та договори забезпечення виконання зобов'язань за ними. Рішенням Правління від 12.07.2007 р. (протокол № 1828) термін дії повноважень, передбачених зазначеним рішенням, був продовжений до 01.08.2008р.

На засіданні кредитного комітету філії “Головне управління Промінвестбанку в Донецькій області  від 21.08.2007 р. ( протокол  3693) філії “Пролетарське відділення  Промінвестбанку в м. Донецьку” надані повноваження  на самостійну видачу кредитів та проведення інших активних операцій в рамках 1 000 000,00 грн. на одного позичальника та 300 000,00 грн. на одного позичальника сільгоспвиробника.

          Керуючому філії В.А. Сендерову надана довіреність, посвідчена Старостиною Н.С., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, зареєстрована у реєстрі за № 4443, якою керуючому В.А. Сендерову надано право від імені Промінвестбанку укладати і підписувати договори та вчиняти правочини, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, що стосуються діяльності цієї філії та її безбалансових відділень, а також проставляти на них печатку філії Промінвестбанку (абз.2 зазначеної довіреності). Послався на наказ № 144 о/с від 10.10.2006 р. про призначення  Сендерова на посаду керуючого Філії ( фактично до пояснень наданий наказ № 166 о/с від 17.11.2006 р.).  Помилка в номері наказу виправлена позивачем в поясненнях № 09-72/2293 від 23.09.2009 р.

          Додатково повідомив, що укладення кредитного договору № 46-1/2007 про відкриття кредитної лінії від 07.12.2007 р. було погоджене Протоколом № 116 засідання кредитного комітету філії „Пролетарське відділення Промінвестбанку в м. Донецьк” від 05.12.2007 р.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду Донецької області від 03.08.2009 р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Дучал Н.М.– головуючий суддя, Лейба М.О.- суддя, Ягічева Н.І.- суддя.

05.08.2009 р. до матеріалів справи надійшло Доповнення до відзиву на позовну заяву, в якому відповідач повідомив про часткове погашення заборгованості за кредитним договором в сумі 38 358,50 грн., та просить прийняти рішення про задоволення вимог Промінвестбанку частково в сумі 394 641,50 грн.

Заявою № 69 від 11.09.2009 р.  відповідач повідомив про повне погашення простроченої заборгованості за кредитом та нарахованими відсотками за користування кредитною лінією по кредитному договору № 46-1/2007 від 07.12.2007 р., що підтверджується листом філії “Пролетарське відділення Промінвестбанку в місті Донецьку” від 09.09.2009 р. № 01-44/2223. Просить, на підставі ч.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України, припинити провадження у справі, в зв”язку з відсутністю предмету спору.                Надав копію довідки Банку № 01-44/2223 від 09.09.2009 р., з якої свідчить, що станом на 09.09.2009 р. ТОВ “Теплообмінник” погашена прострочена заборгованість за кредитом та нарахованими процентами за користування кредитом в повному обсязі згідно кредитного договору № 46-1/2007 від 07.12.2007 р.

15.09.2009 р. позивачем подано розрахунок заборгованості станом на 01.09.2009 р. ( у зв”язку з погашенням відповідачем суми кредиту, процентів, комісії); довідку про рух коштів 27.08.2009 р. ( в доказ погашення суми кредиту, процентів, комісії).

Заявою про зменшення розміру позовних вимог № 09-72/2250 від 16.09.2009 р. позивач повідомив: про погашення  ТОВ “Теплообмінник” 27.08.2009 р. кредиту в сумі 415 735,70 грн., що підтверджується довідкою про рух коштів за 27.08.2009 р. та новим розрахунком заборгованості; що станом на 01.09.2009 р. заборгованість відповідача за кредитним договором зменшилася та становить 114 385,14 грн., в тому числі: 47 197,00 грн. індексованої  суми – штрафу згідно п.5.2.,5.6. кредитного договору ( різниця між простроченою сумою кредиту з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу за кредитом в розмірі  480 197,00 грн. та всього погашеною 22.07.2009 р. та 27.08.2009 р. сумою кредиту у розмірі 433 000,00 грн.; пені, яка обчислюється від суми простроченого платежу по кредиту, відповідно до п. 5.3, 5.6. кредитного договору, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, в сумі 67 188,14 грн.

Просить стягнути з ТОВ “Теплообмінник” заборгованість за кредитним договором в сумі 114 385,14 грн., яка складається з індексованої  суми – штрафу за весь час прострочення платежу у розмірі 47 197,00 грн., пені, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 67 188,14 грн.

Враховуючи право позивача, надане йому ст. 22 Господарського кодексу України, до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог, вказана вище заява прийнята судом до розгляду.

Відзивом ( лист № 74 від 28.09.09 р.) ТОВ “Теплообмінник” просить постановити рішення, яким відмовити у задоволені змінених позовних вимог Промінвестбанку в особі філії «Пролетарське відділення Промінвестбанку в місті Донецьку» до товариства з обмеженою відповідальністю «Теплообмінник» про стягнення заборгованості за Кредитним договором у розмірі 114 385,14 грн., яка складається із індексованої суми - штрафу за весь час прострочення  платежу у розмірі 47 197,00 грн., пені, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ - 67 188,14грн., а також судових витрат в розмірі 6116,26 грн., які складаються з витрат на держмито в розмірі - 5791,26 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі - 325,00 грн.

  В обгрунтування зазначеного наводить наступне. Як вбачається з умов Кредитного договору № 46-1/2007 від 07.12.2007 року остаточний строк погашення кредитної лінії був встановлений - 25.11.2008 року. На протязі дії Кредитного договору № 46-1/2007 від 07.12.2007 року усі умови даного договору Відповідачем виконувались належним чином, але у зв'язку з виниклою фінансовою кризою, яка охопила не тільки регіони, а й усю країну, негативно вплинула на фінансово-господарську діяльність підприємства, внаслідок чого Відповідач порушив зобов'язання по Кредитному договору в частині прострочення остаточного строку погашення кредитної лінії. Розуміючи той факт, що Відповідач не в змозі виконати умови Кредитного договору в частині своєчасного погашення кредиту, Відповідач неодноразово звертався до Позивача (листами від 18.11.2008 року вих. № 181; від 22.12.2008 року вих. № 197) з проханням про пролонгацію Кредитного договору № 46-1/2007 від 07.12.2007 року. Проте, Позивач не розуміючи фінансового становища Відповідача, яке виникло внаслідок непереборної сили (фінансової кризи в країні) виставляє Відповідача на прострочення кредиту і починає застосовувати усі фінансові та штрафні санкції. Збільшує відсотки за користування кредитною лінією з 20 % річних до рівня 40 % річних.

Відповідач з 25.11.2008 року, не зважаючи на фінансове становище, постійно сплачує збільшені відсотки на рівні 40 % річних, комісійні за користування кредитом, та продовжує звертатися до Позивача з пропозиціями та проханням розгляду питання про пролонгацію Кредитного договору № 46-1/2007 від 07.12.2007 року та скасування застосованих штрафних санкцій (листи - від 16.01.2009 року вих. № 3; від 19.02.2009 року вих. № 19; від 03.07.2009 року вих. № 47). Під час розгляду господарської справи Відповідач, як вище зазначалось, 27.08.2009 року здійснює повне погашення простроченої заборгованості по кредиту і нарахованим відсоткам за користування кредитною лінією по Кредитному договору № 46-1/2007 від 07.12.2007 року витягуючи усі обігові кошти з підприємства і виробничого циклу, та знов звертається до Позивача з проханням про скасування застосованих штрафних санкцій (лист від 26.08.2009 року вих. № 65). Але Позивач не розуміючи фінансового положення на підприємстві продовжує ігнорувати реальні прохання Відповідача, що тим самим доводить вітчизняного виробника до межі банкрутства.

Відповідно до вимог ст. 614 Цивільного Кодексу України - Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Виходячи з зазначеної норми матеріального права, а також враховуючи вищенаведені обставини у Відповідача не було умислу в порушенні зобов'язань по Кредитному договору № 46-1/2007 від 07.12.2007 року.

В свою чергу, в діях Позивача вбачається умисне сприяння збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, оскільки не вжито заходів щодо їх зменшення, таких, як задоволення пропозицій з боку Відповідача, в частині пролонгації умов Кредитного договору № 46-1/2007 від 07.12.2007 року.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 616 Цивільного Кодексу України - Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, суд відповідно зменшує розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника. Таким чином, у суду є підстави для зменшення розміру нарахованої заборгованості в сумі 114 385,14 грн., яка складається із індексованої суми - штрафу за весь час прострочення платежу у розмірі 47 197,00 грн., а також пені, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ - 67 188,14грн.

Крім того, статтею 617 Цивільного Кодексу України передбачаються підстави звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, а саме - Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Як вбачається з фактичних обставин, порушення зобов'язання з боку Відповідача відбулося внаслідок непереборної сили (фінансової кризи, яка охопила усю країну).

Позовні вимоги в частині стягнення судових витрат в розмірі 6116,26 грн., який складається з витрат на держмито в розмірі - 5791,26 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі - 325,00 грн. відповідач не визнає, оскільки зазначені вимоги Відповідачем вже в добровільному порядку сплачені Позивачу, що підтверджується платіжними дорученнями від 31 серпня 2009 року № 335 на суму 5966,44 грн.; № 336 на суму - 191,81 грн.; № 337 на суму - 655,66 грн.

На підтвердження зазначеного, відповідачем подані копії платіжних доручень № 335 від 31.08.2009 р. на суму 5966,44 грн.; № 337 від 31.08.2009 р. на суму 655,66 грн.; № 336 від 31.08.2009 р. на суму 191,81 грн.

01.10.2009 р. до матеріалів справи від відповідача надійшло ( вх. № 0241/45465 від 01.10.2009 р.)  клопотання  № 78 від 30.09.09 р.) про відкладення розгляду справи на іншу дату та час, в зв»язку з  тим, що представник відповідача знаходиться на лікарняному, а директор - у відрядженні. Документів про неможливість явки в судове засідання до клопотання не додано.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, сторони зобов»язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взємну повагу  до прав та охоронюваних законом інтересів другої сторони.

Судом не задоволено клопотання відповідача про відкладення справи в зв»язку з закінченням терміну, встановленого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, вирішення спору; та тим, що у відповідача було достатньо часу для надання до справи відповідних документів на підтвердження своєї позиції.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні  перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

Вивчивши матеріали справи, заслухавши в засіданнях пояснення представників сторін, Господарським судом,

   В с т а н о в л е н о.

07.12.2007 р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство), далі „БАНК”, в особі керуючого філією „Пролетарське відділення Промінвестбанку в м. Донецьк” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Теплообмінник”, далі “Позичальник” укладено Кредитний договір            № 46-1/2007 від 07.12.2007 р. про відкриття кредитної лінії (надалі – кредитний договір).

Відповідно до умов п. 2.1 кредитного договору Банк надає Позичальнику кредит у формі кредитної лінії з лімітом, який не може перевищувати 450 000,00 грн. (ліміт кредитної лінії), на умовах, передбачених цим Договором, далі кредит або кредитна лінія, а позичальник зобов”язується повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором. Ліміт кредитної лінії зменшується за наступним графіком: з 25.07.2008 р. ліміт встановлюється  в сумі 360 000,00 грн., з 25.08.2008 р. – в сумі 270 000,00 грн., з 25.09.2008 р. – в сумі 180 000,00 грн., з 25.10.2008 р. – в сумі 90 000,00 грн., з 25.11.2008 р. – в сумі 0,00 грн.

Дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту – 25.11.2008 р.( п. 2.2. договору).

Кредит надається Банком Позичальнику шляхом сплати в межах сум та відповідно до термінів, визначених п.2.2. цього Договору, розрахункових документів (платіжних доручень) Позичальника безпосередньо з позичкового рахунку № 20261302592403, відкритого в філії „Пролетарське відділення Промінвестбанку в м. Донецьк”, код Банку 334301 на рахунки контрагентів Позичальника  або поповнення поточного рахунку Позичальника відповідно до цільового призначення кредиту (п.3.1 договору).

Відповідно до п. 3.2 договору, відсотки за користування кредитом нараховуються Банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються Позичальником, виходячи із встановленої Банком відсоткової ставки у розмірі 16 відсотків річних. Нарахування Банком відсотків здійснюється з дати першої оплати розрахункових документів Позичальника з позичкового рахунку по дату повного і остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії коштів. При розрахунку процентів використовується метод „факт/факт”, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році. Відсотки за користування кредитом нараховуються Банком та сплачуються позичальником щомісячно в останній робочий день поточного місяця.

За управління  фінансовим кредитом комісійна винагорода встановлюється в розмірі 2% річних на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами з позичкового рахунку № 20621302592403. Комісійна винагорода нараховується Банком та сплачується Позичальником щомісячно в останній робочий день поточного місяця, виходячи з фактичної кількості календарних днів поточного місяця.

Пунктом З.З. договору сторони обумовили, що у випадку порушення Позичальником строку остаточного повернення всіх отриманих сум кредиту, встанов леного п.2.2 цього Договору, Позичальник надалі сплачує відсотки за неправомірне користування кредитом, виходячи із відсоткової ставки у розмірі 40 (сорок) відсотків річних, порядок нарахування та сплати яких встановлюються згідно п.3.2 цього Договору.

У випадку, якщо Банком застосована до Позичальника неустойка у вигляді пені, остання нараховується Бан ком з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати припинення цих обставин включно ( п. 3.4. договору).

У випадку, якщо Банком застосована до Позичальника неустойка у вигляді штрафу, остання сплачується По зичальником протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати виникнення обставин, які є підставою для застосування штрафу, на

рахунок, номер якого негайно повідомляється Банком Позичальнику після його відкриття ( п. 3.5. договору).

3а наявності заборгованості по кредиту та/або платі за кредит (у тому числі і відсотках за неправомірне кори стування кредитом), сторони встановлюють наступну черговість погашення Позичальником заборгованості: в першу чергу сплаті підлягає нарахована, але не сплачена в строк плата за кредит; в другу чергу сплаті підлягає нарахована плата за кредит, строк сплати якої ще не сплинув; в третю чергу сплаті підлягає прострочена заборгованість за кредитом; в четверту чергу сплаті підлягає неустойка, передбачена цим Договором. Погашення Позичальником заборгованості кожної наступної черги повинно відбуватися виключно після повного погашення заборгованості кожної попередньої черги. Сторони встановлюють, що Банк має право самостійно зараховувати кошти, які направлені Позичальником на по гашення заборгованості, згідно встановленої черговості ( 3.6. договору)

Позичальник зобов'язується, зокрема, у встановлений згідно п.2.2 цього Договору строк остаточно повернути всі отримані в межах кредитної лінії суми кредиту (п.4.2.1); своєчасно сплачувати плату за кредит, відсотки за неправомірне користування кредитом на умовах і в порядку, передбачених цим договором, а також суми передбаченої цим Договором неустойки. У випадку несвоєчасної сплати плати за кредит (у тому числі і відсотків за неправомірне користування кредитом) Позичальник зобов'язаний перераховувати кошти, що призначені ним для погашення плати за кредит, на рахунок простроченої заборгованості (4.2.2 договору).

Позичальник у випадку прострочення ним виконання зобов'язання по поверненню Банку сум кредиту та/або відсотків за надання кредиту та/або плати за кредит, та/ або відсотків за неправомірне користування кредитом зобов'язан сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу ( п. 5.2. договору).

За несвоєчасну сплату сум кредиту та/або відсотків за надання кредиту та/або плати за кредит, та/ або відсотків за неправомірне користування кредитом Позичальник сплачує Банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення та нараховується щоденно ( п. 5.3. договору).

Застосування до Позичальника санкцій, передбачених п. 5.2.-5.5., є правом Банку,  обов'язок Позичальника по сплаті штрафних санкцій настає після відповідної вимоги Банку ( п. 5.6. договору).

Згідно п.п.6.1, 6.5 договору, цей Договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками сторін та діє до повного повернення Позичальником отриманих сум кредитних коштів, сплати у повному обсязі відсотків за користування ним та повного виконання Позичальником будь-яких інших грошових зобов'язань, прийнятих ним на себе згідно умов цього Договору.

Додатковою угодою № 1 від 30.05.2008 р. до кредитного договору,  збільшено розмір процентної ставки за користування кредитом до 20 % річних.

Договором про внесення змін № 2 від 25.07.2008 р. з пункту 2.1. кредитного договору виключено графік зменшення ліміту  кредитної лінії.

Факт отримання Товариством з обмеженою відповідальністю “Теплообмінник” кредитних коштів у сумі 450 000,00 грн. підтверджується платіжними дорученнями             № 214 від 07.12.2007 р. на суму 350 000,00 грн., № 216 від 07.12.2007 р. на суму 50 000,00 грн., № 215 від 07.12.2007 р. на суму 50 000,00 грн.

Відповідач у строки, встановлені кредитним договором № 46-1/2007 від 07.12.2007 р., прийняті на себе зобов'язання за договором кредиту належним чином не виконував, повернення кредиту та сплату відсотків за користування кредитом здійснював несвоєчасно та неповністю на підтвердження чого позивачем надано виписки по рахунку відповідача, та докази винесення  простроченої заборгованості на рахунки прострочених сум.

Датою остаточного повернення кредиту є 25.11.2008 р.,  в яку позичальником не були виконані зобов”язання прийняті на себе за кредитним договором № 46-1/2007.

01.12.2008 р. Банком (позивач) на адресу позичальника (відповідача) направлено  вимогу про повернення кредиту та сплату процентів, комісії, штрафів, пені (лист № 01-44/4686), якою повідомлено, що позичальником не повернуто кредит у строк, встановлений  кредитним договором, тому згідно п. п. 4.2.1. Кредитного договору Банком 26.11.2008р. відкрито рахунок № 20676302592403 для врахування простроченої заборгованості по кредиту. Несплачена в строк 25.11.2008р. сума кредиту в розмірі 445 000,00 грн. перенесена на вказаний рахунок. У зв'язку з порушенням строку остаточного повернення всіх отриманих сум кредиту Банком, згідно п. п. 3.3. Кредитного договору, з 26.11.2008р. встановлена плата за неправомірне використовування кредиту, виходячи із відсоткової ставки у розмірі 40 (сорок) відсотків річних, порядок нарахування та сплати яких встановлюється згідно п. п. 3.2 Кредитного договору.

Банк вимагав від Позичальника на протязі 30 (тридцяти) днів з моменту одержання даної Вимоги повернути суму простроченої заборгованості по кредиту в розмірі 445 000,00 грн., що враховується на рахунок № 20676302592403, сплатити проценти за неправомірне користування кредитом згідно п. п. 3.3. Кредитного договору та суми комісійних винагород згідно п. 3.2. Кредитного договору, порядок нарахування та сплати яких встановлено п. 3.2. Кредитного договору.

В разі невиконання своїх зобов'язань, відповідно до п. п. 5.2., 5.3. Кредитного договору, Банк буде вимушений вимагати сплати штрафів, пені, неустойки та інших збитків.

Вимога отримана відповідачем 24.12.2008 р., про що свідчать копія чеку Укрпошти та корінець повідомлення № 559891.

Вимогою № 01-44/316 від 03.02.2009 р. про повернення кредиту та сплату процентів, комісії, штрафів, пені (додатково до вимоги №01-44/4686 від 01.12.2008р.), позивач нагадав позичальнику, що датою остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії  за кредитним договором № 46-1/2007 сум кредиту пунктом 2.2 Кредитного договору визначено 25.11.2008р. Кредит не повернуто у встановлений строк і згідно п. п. 4.2.1. Кредитного договору Банком 26.11.2008р. відкрито рахунок № 20676302592403 для врахування простроченої заборгованості по кредиту. Несплачена в строк 25.11.20008р. сума кредиту в розмірі 445 000,00 грн. перенесена на вказаний рахунок. У зв"язку з порушенням строку остаточного повернення всіх отриманих сум кредиту Банком, згідно п. п. 3.3. Кредитного договору, з 26.11.2008р. встановлена плата за неправомірне використовування кредиту, виходячи з відсоткової ставки у розмірі 40 (сорок) відсотків річних, порядок нарахування та сплати яких зстановлюється згідно п. п. 3.2 Кредитного договору. На підставі викладеного та згідно п. п. З.2., п. п. З.З., п. п. 4.2.1. Кредитного договору Банк вимагав від Позичальника: повернути суму простроченої заборгованості по кредиту в розмірі 445 000,00 грн., що враховується на рахунок № 20676302592403; сплатити проценти за неправомірне користування кредитом згідно п. п. 3.3. Кредитного договору за січень 2009р. в розмірі 15 117,81 грн. та нараховані в подальшому відсотки по кредиту при непогашенні простроченої суми кредиту згідно п. п. З.2., 3.3. Кредитного договору, порядок нарахування та сплати яких встановлено п. п. 3.2. Кредитного договору. У зв'язку з невиконанням своїх зобов'язань, відповідно до п. п. 5.2.,5.3. Кредитного договору, Банк вимагав сплатити, зокрема,  пеню: а саме: відповідно до п. п. 5.2. Кредитного договору сума простроченої заборгованості по кредиту збільшується згідно індексу інфляції  за листопад 2008 р. в сумі 1 112,5 грн., за грудень 2008 р. в сумі 10 480,86 грн.   Відповідно до п. 5.3. Кредитного договору пеня по простроченій заборгованості по кредиту становитиме згідно наступного розрахунку: за листопад 2008р. в сумі 1 463,01 грн.; за грудень 2008 р. в сумі 9 070,68 грн.; за січень 2008 р. в сумі 9 070,68 грн.

Дана вимога отримана позичальником але залишена без відповіді та задоволення.

Станом на час звернення позивача до суду за відповідачем рахувалася заборгованість за кредитним договором у розмірі 562 644,57 грн., яка складалася із заборгованості за кредитом в сумі 445 000,00 грн., прострочених процентів за період квітень-травень 2009 р. в сумі 22 432, 88 грн.; на суму неповернутого кредиту нараховано індекс інфляції в сумі 40 495,00 грн., за несвоєчасне  повернення кредиту нараховано пеню в сумі 54 716,69 грн.

В період провадження у справі відповідач погасив заборгованість за кредитом в частині сплати кредиту та відсотків за користування кредитом, в результаті чого позивачем було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог.

До стягнення вимагається  заборгованість за кредитним договором у розмірі 114 385,14 грн., яка складається з індексованої  суми – штрафу за весь час прострочення платежу у розмірі 47 197,00 грн. ( з посиланням на п.5.2., п.5.6. договору), та пені, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 67 188,14 грн.( з посиланням на п. п. 5.3., 5.6. договору).

Згідно розрахунку позивачем вимагається до стягнення індексована сума                     ( штраф) за період з грудня 2008 р. по червень 2009 року включно; та пеня за період з  листопаду 2008 р. – по 13.07.2009 р.

З огляду на матеріали справи та приписи чинного законодавства, слід зазначити наступне.

          Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

 Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

 За своєю правовою природою договір № 46-1/2007 від 07.12.2007 р. є кредитним договором, згідно якого, за приписами ст. 1054 Цивільного Кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

    Позикодавець  має  право  на  одержання  від  позичальника процентів від суми позики,  якщо інше не встановлено договором або законом.  Розмір  і  порядок  одержання  процентів  встановлюються договором.  Якщо  договором  не встановлений розмір процентів,  їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного  банку України. У разі відсутності іншої домовленості  сторін  проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики ( ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою позикодавцю в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок ( ч.3 ст.1049 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як було зазначено вище, в період провадження у справі, заборгованість за кредитом та відсотками за користування кредитом є відповідачем  сплаченою.

Нарахування індексу інфляції( п.5.2. договору)  та пені ( п. 5.3. договору) за несвоєчасну сплату  кредиту, які вимагаються до сплати, включено сторонами до розділу 5 кредитного договору “Відповідальність сторін”.

Згідно розрахунку позивачем вимагається до стягнення індексована сума ( штраф) за період з грудня 2008 р. по червень 2009 року включно; та пеня за період з листопад 2008 р. – по 13.07.2009 р.

       Сторони у п. 5.6. договору обумовили, що застосування до Позичальника санкцій, передбачених п. 5.2.-5.5. є правом Банку, а обов'язок Позичальника по сплаті штрафних санкцій настає після відповідної вимоги Банку.

Позивач у Вимозі  від 03.02.2009 р. вимагав від відповідача сплати  інфляції на суму кредиту за період листопад-грудень 2008 р., яка складала 11593,36 грн., та сплати пені за несвоєчасне повернення кредиту за листопад 2008 р. – 1463,01 грн., за грудень 2008 р. – 9070,68 грн., за  січень 2009 р. – 9070,68 грн.

Вимоги про сплату інфляції за період з січня по червень 2009 р., та пені за період з лютого 2009 р. по 13.07.2009 р. позивачем на адресу відповідача не направлялося, тому у відповідача не виник обов”язок по сплаті санкцій за вказані місяці, а у позивача – не виникло право їх примусово стягувати.

Тому, обґрунтованими є вимоги позивача  про стягнення з відповідача інфляції в сумі 11 593,36 грн. та пені в сумі 19604,37грн.

       Суд не приймає заперечення відповідача стосовно недійсності кредитного договору № 46-1/2007 від 07.12.2007 р. з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є  домовленість   двох   або  більше  сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості ( ст. 627 Цивільного кодексу України).

За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов”язків ( ст. 11 Цивільного кодексу України).

Заявляючи позов про визнання недійсним кредитного договору, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.

Відповідач не звертався до суду з позовом про визнання недійсним кредитного договору № 46-1/2007 від 07.12.2007 р. Рішення суду про визнання недійсним кредитного договору №   46-1/2007 від 07.12.2007 р. відповідачем до матеріалів справи  також не представлено.

Недійсним є правочин,  якщо його  недійсність  встановлена законом (нікчемний  правочин).  У  цьому  разі  визнання  такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо  недійсність  правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована  особа  заперечує  його дійсність на підставах,  встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Правочин є правомірним,  якщо його  недійсність  прямо  не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним ( ст. 204 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за  кредитним  договором  банк або інша фінансова установа (кредитодавець)  зобов'язується  надати  грошові  кошти   (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах,  встановлених договором,  а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

              Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний  договір,  укладений  з  недодержанням письмової форми, є нікчемним ( ст.1055 Цивільного кодексу України).

Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (ч.1 ст.92  Цивільного кодексу України).

Філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій (ч. 1 ст. 95 Цивільного кодексу України).

Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності (ч. 4 ст. 95 Цивільного кодексу України).

Способи волевиявлення та форми правочину врегульовані в ст.205 Цивільного кодексу України, за якою правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами. Правочин, який вчиняє юридична особа,  підписується  особами, уповноваженими  на це її установчими документами, довіреністю, законом або  іншими актами   цивільного   законодавства,  та скріплюється печаткою ( ст. 207 Цивільного кодексу України).

          Як передбачено Положенням про філію „Пролетарське відділення Промінвестбанку в м. Донецьк”, зареєстрованого Заступником голови Національного банку України 01.04.2002 р. за № 125/34,  філія “Пролетарське відділення Промінвестбанку в м. Донецьк” є структурним підрозділом акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку ( закрите акціонерне товариство).  Банк довіряє Філії від імені Банку без особливого на те дозволу, зокрема, вступати в незаборонені чинним законодавством цивільно – правові відносини з метою набуття майнових та особистих немайнових прав і обов'язків, в т.ч. в договірні відносини, пов'язані з господарською діяльністю ( ст.2 п. 2. Положення).

Філія здійснює банківські операції, передбачені Законом України „Про банки і банківську діяльність”, Статутом Банку, „Положенням про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій”, затвердженим нормативно – правовими актами Національного банку України, при наявності у Банка ліцензії та письмового дозволу Національного банку України на здійснення операцій і в межах погодженого з управлінням Національного банку України в Донецькій області дозволу на здійснення банківських операцій, що надається Банком (п.1 ст. 3 Положення про філію).

Керівництво філією здійснюється керуючим, який призначається (звільняється) на посаду Головою Правління Банку на підставі відповідного рішення Правління Банку і діє на підставі довіреності, виданої Банком( п. 1 ст. 4 Положення про філію).

До компетенції керуючого філією відноситься, зокрема, здійснювати всі правові дії в межах компетенції філії без особливого на те доручення на підставі відповідної довіреності (п. 3 ст. 4 Положенням про філію).

Наказом № 166 о/с від 17.11.2006 р. Сендерова В.А. призначено на посаду керуючого філією “Пролетарське відділення Промінвестбанку в м. Донецьк”.

Довіреністю від 20.11.2006 р. Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) м. Київ в особі Голови правління Банку уповноважив керуючого філією „Пролетарське відділення Промінвестбанку в м. Донецьк” Сендерова В.А., від імені Промінвестбанку, серед іншого, укладати і підписувати договори та вчиняти правочини, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, що стосуються діяльності цієї філії та її безбалансових відділень, а також проставляти на них печатку філії Промінвестбанку; повноваження за довіреністю Сендеров В.А. має право передовіряти працівникам філії „Пролетарського відділення Промінвестбанку в м. Донецьк” та її безбалансових відділень.   

Сторони погодили текст та дійшли згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, підписали та приступили до виконання взятих на себе зобов'язань відповідно до умов договору.

З наданих до справи документів вбачається, що відповідач  перераховував банку кошти на виконання саме кредитного договору № 46-1/2007 від 07.12.2007 р., що є визнанням дійсності договору.

Отже, кредитний договір № 46-1/2007 від 07.12.2007 р. підписаний з боку Промінвестбанку керуючим філії “Пролетарське відділення Промінвестбанку в м. Донецьку” Сендеровим В.А., в межах наданих  йому повноважень.

Суд не приймає посилання відповідача на статті 614, 616, 617 Цивільного Кодексу України, з огляду на те, що строк виконання зобов”язань настав  25.11.2008 р., відповідачем не доведено відсутності своєї вини в невиконанні зобов”язань за кредитним договором; продовження дії кредитного договору або укладення мирової угоди є правом кредитора, тому суд не вбачає вини кредитора в небажанні пролонгувати дію кредитного договору. Відповідачем не додано до матеріалів справи і доказів наявності непереборної сили, в результаті якої сталася прострочка боржника.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача підлягають задоволенню в частині стягнення інфляції в сумі 11 593,36 грн. та пені в сумі 19604,37грн. У задоволенні залишку вимог відмовляється.

Судові витрати, у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на Відповідача пропорційно задоволених вимог. Оскільки відповідачем надані докази відшкодування позивачу судових витрат,  вказані суми не підлягають фактичному стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 49, 77, 82 – 85  Господарського процесуального Кодексу України, Господарський суд, -

                                              В И Р І Ш И В:

Задовольнити частково позов Акціонерного комерційного промислово – інвестиційного банку (Закрите акціонерне товариство), м. Київ в особі Філії „Пролетарське відділення Промінвестбанку в м. Донецьк”, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю “Теплообмінник” м. Артемівськ Донецької області про стягнення заборгованості за кредитним договором 114 385,14 грн., яка складається з індексованої  суми – штрафу за весь час прострочення платежу у розмірі 47 197,00 грн., пені, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 67 188,14 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Теплообмінник” м. Артемівськ Донецької області на користь Акціонерного комерційного промислово – інвестиційного банку (Закрите акціонерне товариство), м. Київ в особі Філії „Пролетарське відділення Промінвестбанку в м. Донецьк”, м. Донецьк індексованої  суми – штрафу за весь час прострочення платежу у розмірі 11 593,36 грн., пені в сумі 19 604,37 грн.

Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

У задоволенні залишку вимог відмовити.

За погодженням присутньої сторони в судовому засіданні 01.10.2009 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

          Рішення підписано 02.10.2009 р.

Головуючий суддя                                                                                              

СУДДЯ                                                                                               М.О. ЛЕЙБА          

СУДДЯ                                                                                                Н.І. ЯГІЧЕВА

Надруковано 4 екземпляри:

2 – позивачу;

1 – відповідачу;

1- у справу