Постанова

від 22.09.2009 по справі 39/222

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

39/222

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 22.09.2009                                                                                           № 39/222

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Іваненко  Я.Л.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Фастовець В.В., довіреність№ 01-80/08/1 від 01.12.2008 року

 від відповідача-1- Воронько О.О., довіреність № 1-21/09 від 21.09.2009 року

від відповідача-2-не з"явився

від відповідача-3 -не з"явився

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "П"ятихатський зернопром 1"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 06.07.2009

 у справі № 39/222 (суддя  

 за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Зерноторгівельна компанія"

 до                                                   ТОВ "П"ятихатський зернопром 1"

                                                  ТОВ "Кернел-Трейд"

                                                  Приватне підприємство "МОМ"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                   витребування майна та зобов"язання усунути перешкоди у відвантаженні насіння соняшника

ВСТАНОВИВ:

 Ухвалою  Господарського суду міста Києва від  06.07.2009 року  припинено провадження у  справі № 39/222  за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Зерноторгівельна компанія” (далі по тексту – позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю „П'ятихатський зернопром 1” (далі по тексту – відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю „Кернел – Трейд” (далі по тексту – відповідача-2 ) та Приватного підприємства „МОМ”   (далі по тексту – відповідач-3) про витребування  майна та зобов'язання  усунути перешкоди  у відвантаженні насіння соняшника.

Стягнуто з  Товариства з обмеженою відповідальністю „П'ятихатський зернопром 1” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Зерноторгівельна компанія” 25 585,00 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Частково не погоджуючись з даною ухвалою, відповідач-1 звернувся з апеляційною скаргою     (вх. № 02-4.1/4700 від 23.07.2009 року) до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.07.2009 року в частині  стягнення з ТОВ „П'ятихатський зернопром 1”   25 585,00 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Скарга мотивована неправильним застосуванням місцевим господарським судом норм процесуального права.

Апелянт зазначає, що  02.12.2008 року  між позивачем та відповідачем-1  було укладено Договір зберігання  № 17, відповідно до якого  позивач передає, а відповідач-1 зобов'язується  надати  послуги  з приймання, сушіння, очистки доробки, зберігання та відвантаження зернових культур врожаю 2008 року у кількості  3 000 т.

П. 2.1.2 вказаного Договору  передбачає строк  зберігання  зерна до 01.05.2009 року. Однак, вчасно відвантажити  товар ТОВ „П'ятихатський зернопром 1” не мало змоги  з незалежних  від нього причин. П'ятихатський елеватор, який знаходиться в оренді у відповідача-1 та на якому  зберігалося зерно позивача, є об'єктом  рейдерської  атаки з боку ПП „МОМ”.

Наслідком  зазначених  неправомірних  дій  з боку керівництва ПП „МОМ” стало  порушення технологічного  процесу  елеватора, почалася прострочка відгрузки зерна всім контрагентам, з якими  у  ТОВ  „П'ятихатський зернопром 1”  було укладено договори, у тому числі  і позивачу.

Скаржник зазначає, що відгрузки зерна  розпочалася одразу  з моменту, коли  працівників ТОВ „П'ятихатський зернопром 1”   пропустили до своїх робочих місць.

На момент розгляду  справи в  судовому засіданні суду першої інстанції  позивачу  було відвантажено  зерно в повному обсязі. Наявні в матеріалах справи докази свідчать, що господарський спір  виник не з вини відповідача-1, а відповідно судові витрати  по справі № 39/222 не можуть бути покладені на останнього.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить суд залишити ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.07.2009 року у справі № 39/222 без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Позивач відмічає, що  відповідач-1 прострочив  виконання  свого зобов'язання  за договором зберігання  № 17 від 02.04.2009 року, чим порушив  умови договору, а поновив  виконання своїх зобов'язань  лише після  звернення  позивача до суду.

Вважає, що  у зв'язку порушення умов договору  відповідачем-1    своїх зобов'язань,  позивач  зазнав збитків, а  тому відповідач-1  зобов'язаний відшкодувати позивачу  судові витрати, понесені  у зв'язку  з розглядом  зазначеної справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2009 року апеляційну скаргу позивача було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 22.09.2009 року об 11 год. 20 хв.

В судове засідання 22.09.2009 року з'явилися  представники позивача та відповідача-1, уповноважені представники відповідача-2 та відповідача-3 в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача-1, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Місцевим господарським судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Зерноторгівельна компанія”  звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „П'ятихатський зернопром 1”, Товариства з обмеженою відповідальністю „Кернел – Трейд” та Приватного підприємства „МОМ”   (далі по тексту – відповідач-3) про витребування           1 101 280 кг. насіння соняшника та зобов'язання  усунути перешкоди  у відвантаженні насіння соняшника. Позивач також просив суд  покласти на відповідачів судові витрати, пов'язані з розглядом цієї справи.

Відповідно до ст. 55 ГПК України  ціна позову  у позовах  про витребування майна визначається  вартістю майна, що витребовується, а у позовах, які складаються з кількох  самостійних вимог, -  загальною сумою усіх вимог.

При цьому, згідно зі ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.09.1993р. № 7-93  розмір ставок  державного мита  із позовних заяв  майнового характеру становить 1 відсоток  ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян  і не більше 1500  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а із позовних заяв немайнового характеру – 5  неоподатковуваних мінімумів  доходів громадян.

У випадках об'єднання в одній позовній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру державне мито, згідно з п. 3.6 Інструкції про порядок  обчислення та справляння державного мита, підлягає сплаті як за ставками, встановленими  для позовів майнового характеру, так і за  ставками, встановленими  для розгляду позовних заяв із спорів  немайнового характеру.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем платіжним дорученням № 1460 від 26.05.2009 року  було сплачено  25 500,00 грн. – державне мито  за майнову  вимогу про витребування  майна  та платіжним дорученням  № 6368 від 26.05.2009 року 85 грн. – державне мито  за немайнову  вимогу про зобов'язання  усунути перешкоду  у відвантаженні  насіння.

03.07.2009 року позивач подав заяву в якій зазначив, що  відповідачем-1 було поновлено відвантаження насіння соняшника позивачу, і до 24.06.2009 року відповідач-1 відвантажив позивачу все насіння соняшника, яке було передане останнім на зберігання відповідачу-1 на підставі договору зберігання № 17 від 02.12.2008 року, при цьому позивач просив господарський суд визнати дії відповідача-1 неправомірними (неправильними) та стягнути з відповідача-1  судові витрати, а саме: державне мито в розмірі 25 585,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 312,50 грн.

Судом першої інстанції вказану заяву  було залишено без задоволення, з тих підстав, що у поданій заяві  позивач просив господарський суд змінити  і предмет, і підставу позову, що суперечить нормам  ст. 22 ГПК України.

Крім того, відповідачем-1 до суду першої інстанції було надано відзив  на позовну заяву, в якому останній  просив відмовити  в задоволенні  позовних вимог позивача у зв'язку з відсутністю  предмету спору, обґрунтовуючи  це тим, що  відповідач-1  свої зобов'язання  за договором зберігання № 17 від 02.12.2008 року  виконав в повному обсязі. Відповідачем-1  на підтвердження виконання умов вказаного договору було надано витяг  з книги  руху зерна і зерно  продукції  на товарно – транспортних  накладних на перевезення  хлібопродуктів автомобільним транспортом.

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов висновку, що провадження у справі № 39/222 про витребування  майна та зобов'язання  усунути перешкоди  у відвантаженні насіння  соняшника підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.

При цьому, судом першої інстанції,  з урахуванням того, що  зобов'язання по  відвантаженню насіння соняшника виконано відповідачем-1 після звернення позивача до господарського суду,  витрати по сплаті державного мита  та  витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового покладено на відповідача-1.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду на підставі встановлених обставин справи вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно  до п. 1-1. ч. 1 ст. 80 ГПК України Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо  відсутній предмет спору.

Як встановлено судом першої інстанції предметом позову  у даній справі є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю „Зерноторгівельна компанія” про  витребування  майна та зобов'язання  усунути перешкоди  у відвантаженні насіння соняшника.

Ухвала господарського суду міста Києва від 06.07.2009 року у справі № 39/222 оскаржується відповідачем-1 в частині стягнення судових витрат.

Відповідно до Роз'яснення Вищого арбітражного суду від 04.03.1998 року № 02-5/78 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”  судовими витратами є пов'язані з розглядом справи в господарському суді витрати, які складаються, зокрема, з державного мита та  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно частини 1 статті 46 Господарського процесуального кодексу України державне мито сплачується в доход державного бюджету в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Порядок і розмір сплати державного мита в Україні унормовано Декретом Кабінету Міністрів України „Про державне мито”.

Розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу  відповідно до  Постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2009 року № 361 „Про внесення змін до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ”  (чинною на той час) та становив 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати, встановленої Верховною Радою України у Законі України про Державний бюджет України на відповідний рік.

З матеріалів справи вбачається, що позивач при зверненні до суду із позовною заявою сплатив 25 585,00 грн. державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Як вбачається з матеріалів справи  відповідач-1 до прийняття судом першої інстанції рішення  виконав свої зобов'язання за договором  зберігання № 17 від 02.12.2008 року та відвантажив позивачу все насіння, яке було передане останнім на зберігання   відповідачу-1.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України  якщо спір  виник внаслідок  неправильних дій  сторони, господарський суд  має право  покласти  на неї  державне мито незалежно від результатів  вирішення спору.

Таким чином, оскільки  саме  неправильні  дії відповідача-1, що полягали в порушенні  ним своїх договірних  зобов'язань призвели до виникнення  спору між  ним та  позивачем і змусили  останнього  звернутися до суду  за захистом  свого порушеного права, сплативши при цьому відповідні судові витрати, а свої  зобов'язання  за договором  щодо відвантаження  соняшника  відповідач-1  виконав  у повному обсязі  лише після  звернення  позивача до господарського  суду, колегія  суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо припинення  провадження у справі  на підставі           п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю  предмету спору  та визнає  правомірним  покладення  витрат  по сплаті  державного мита  та витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу  саме на відповідача-1.

Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи відповідача-1, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні в матеріалах справи докази, дав їм належну оцінку, прийняв законну та обґрунтовану ухвалу у відповідності з вимогами процесуального права, а тому, ухвалу необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

З огляду на викладене вище та керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Ухвалу Господарського суду міста Києва 06.07.2009 року у справі                          № 39/222 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „П'ятихатський зернопром 1” – без  задоволення.

2.          Матеріали справи № 39/222 повернути до Господарського суду міста Києва

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 28.09.09 (відправлено)