Рішення

від 25.09.2009 по справі 19/166

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/166

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.09                                                                                 Справа № 19/166

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання            Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю „Словенськ СВ”, м.Брянка Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Брянківський рудоремонтний завод”, м.Брянка Луганської області

про стягнення 28904 грн. 67 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача – Скачкова Л.М., довіреність № б/н від 17.07.2009;

                         Грузінова Н.О., довіреність № б/н від 17.07.2009;

від відповідача –Бочарова Г.О., довіреність № 376 від 02.09.2009.

В С Т А Н О В И В:

Обставини  справи: заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості згідно договору купівлі-продажу № 6 від 03.01.2008 у сумі 5926,24 грн.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Словенськ СВ” (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Брянківський рудоремонтний завод (відповідач, покупець) 03.01.2003 був укладений договір купівлі-продажу № 6 (далі –договір), за умовами якого позивач –постачальник, взяв на себе зобов'язання поставити пропан-бутан (зріджений газ) (далі –продукція) покупцю у кількості та за ціною згідно накладним, а відповідач –покупець, прийняти та оплатити поставку продукції на умовах договору.

У п.2.1 договору сторони домовились, що ПДВ 20% входить до ціни продукції.

Відповідно до п.3.1 договору покупець оплачує продукцію на розрахунковий рахунок постачальника, в касу постачальника, у будь-якій формі, яка не суперечить законодавству України.

Згідно п.3.2 договору при наявності заборгованості за покупцем, незалежно від причин її виникнення, кошти, які надходять від покупця, зараховуються в першу чергу в погашення боргу. При цьому призначення платежу, зазначене в платіжному документі, до уваги не приймається.

На виконання умов договору позивач згідно накладних № 14 від 31.01.2008, № 31 від 27.02.2008, № 43 від 28.03.2008, № 61 від 29.04.2008,          № 77 від 30.05.2008, № 99 від 27.06.2008, № 132 від 31.07.2008, №153 від 29.08.2008, № 175 від 30.09.2008, № 215 від 31.10.2008 поставив відповідачу продукцію на загальну суму 85713,45 грн. (а.с.10, 12, 14, 16, 18, 20, 22, 24, 26, 28).

Відповідач отримав продукцію згідно довіреностей серії ЯОС № 641064 від 31.01.2008 на ім'я Бахтигозиної М.А., серії ЯОС № 641111 від 27.02.2008 на ім'я Бахтигозиної М.А., серії ЯОС № 641184 від 28.03.2008 на ім'я Бахтигозиної М.А., серії НБК № 782004 від 29.04.2008 на ім'я Бахтигозиної М.А., серії НБК № 782065 від 28.05.2008 на ім'я Василькової І.М., серії НБЛ № 648709 від 26.06.2008 на ім'я Бахтигозиної М.А., серії НБК № 782199 від 31.07.2008 на ім'я Василькової І.М., № 47 від 29.08.2008 на ім'я Бахтигозиної М.А., № 136 від 30.09.2008 на ім'я Бахтигозиної М.А., № 182 від 29.10.2008 на ім'я Бахтигозиної М.А. (а.с.11, 13, 15, 17, 19, 21, 23, 25, 27, 29).

Відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково у сумі 79787,21 грн. (а.с.30-42), у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 5926,24 грн.   

Позивач 21.07.2009 направив на адресу відповідача вимогу № б/н від 21.07.2009 про сплату заборгованості за поставлену продукцію (а.с.59-60).

У зв'язку з тим, що відповідач порушив зобов'язання за договором, а саме не сплатив суму боргу у добровільному порядку, позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 31.07.2009 було порушено провадження по справі.

У судовому засіданні 14.09.2009, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, була оголошена перерва.

14.09.2009 представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву № 255 від 09.09.2009, в якому повідомив, що позовна заява признається частково на суму боргу, але у зв"язку з економічною кризою у країні і погіршенням фінансового стану підприємства, просить відстрочити виплату заборгованості.

У судовому засіданні 25.09.2009 відповідач подав заяву про збільшення позовних вимог, в якій зазначив, що при проведенні звірки з відповідачем виявилась сума заборгованості у розмірі 28904,67 грн., у зв"язку з чим позивач заявляє її до стягнення.

Дана заява була розглянута у судовому засіданні та прийнята судом до розгляду, оскільки це право позивача передбачене ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач надав відзив на заяву про збільшення позовних вимог, в якій повідомив про визнання суми боргу у розмірі 28904,67 грн.

У підтвердження заборгованості сторони надали підписаний обома сторонами акт звірення розрахунків за період з 01.01.2008 по 01.01.2009.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області вважає позовні вимоги такими, що  підлягають задоволенню в повному обсязі, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто –неналежне виконання.

З вищенаведеного вбачається, що на виконання умов договору купівлі-продажу № 6 позивач поставив продукцію на суму 85713,45 грн., що підтверджено накладними (а.с.10, 12, 14, 16, 18, 20, 22, 24, 26, 28).

Відповідач не виконав свої зобов'язання за договором, відповідно до п.3.1 договору не оплатив у повному обсязі поставлену йому продукцію, здійснив лише часткову оплату у сумі 56808,78 грн., у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 28904,67 грн., що ним не спростовано та підтверджується матеріалами справи.

Таким чином факт неналежного виконання відповідачем умов договорів   підтверджується матеріалами справи.   

Як було встановлено при розгляді справи, станом на день її слухання  заборгованість відповідача за заявлений у позовній заяві період не змінилась.

За вказаних обставин вимоги позивача за позовом підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, тому підлягають до задоволення.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.47 Господарського процесуального кодексу України та ч.1 п.8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 „Про державне мито” зайве сплачене позивачем при поданні позовної заяви державне мито в сумі 42 грн. 73 коп. підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Судові витрати на надання послуг адвоката також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 600 грн. 00 коп., оскільки ст.44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката.

З п.10 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998           № 02-5/78 „Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України” вбачається, що витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ч.5 ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Відповідно до ч.3 ст.48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України „Про адвокатуру”. Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в ст.2 Закону України „Про адвокатуру”, де зазначено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв присягу адвоката України. Згідно ст.12 вказаного Закону, оплата праці адвоката здійснюється на підставі письмової угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Таким чином, визначальним та достатнім для відшкодування стороні витрат по оплаті послуг адвоката є факт здійснення такої оплати за умовами відповідного договору, підтверджений платіжними документами, а також факт надання послуг саме адвокатом, а не іншим представником.

Відповідно до поданих позивачем документів до матеріалів справи, 22.07.2009 між позивачем та адвокатом Скачковою Л.М. укладено договір про надання правової допомоги № 23/07 (а.с.61).

Для виконання даного договору позивач видав довіреність на ім'я Скачкової Л.М., яка згідно свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 447 від 06.06.2005 (а.с.78) здійснювала представництво інтересів позивача в суді.

Позивач, в свою чергу, згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 23/07 від 23.07.2009, здійснив оплату наданих юридичних послуг в сумі 600 грн. 00 коп. (а.с.62).

Згідно ст.85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 25.09.2009 за згодою представників сторін були оголошені  вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 44, 47, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Брянківський рудоремонтний завод", Луганська область, мБрянка, вул.Щетиніна, б.12, код 32905399  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Словенськ СВ", Луганська область, м.Брянка, пр.Фурманова, б.10, код 33381807 - заборгованість за договором купівлі-продажу № 6 від 03.01.2008 у сумі 28904 грн. 67 коп., витрати на послуги адвоката у сумі 600 грн. 00 коп., державне мито у сумі 289 грн. 05 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., видати наказ.

3. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Словенськ СВ", Луганська область, м.Брянка, пр.Фурманова, б.10, код 33381807 зайве сплачене за квитанцією № 00319 від 23.09.2009 державне мито в сумі 42 грн. 73 коп.

Повернення державного мита здійснюється на підставі даного рішення, підписаного та засвідченого гербовою печаткою господарського суду.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 30.09.2009.

Суддя                                                                                      Т.В.Косенко