Постанова

від 20.05.2011 по справі 4-1425/11

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 4-1425/11

ПОСТАНОВА

20 травня 2011 року

20 травня 2011 року

Рівненський міський суд Рівненської області

В особі судді Сидорука Є.І.

При секретарі Патій Н.А.

З участю прокурора Воробей С.М.

Слідчого Козаченка М.В.

Захисника обвинуваченого -адвоката ОСОБА_1

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне подання слідчого СВ Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області лейтенанта міліції ОСОБА_2 подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту ОСОБА_3 обвинуваченому у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 , ч. 3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

З подання слідчого вбачається, що 21 березня 2011 року біля 23 год. ОСОБА_3, неподалік торгового центру В«ЕкваторВ» , що по вул.. Макарова в м. Рівне разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вчинили напад на неповнолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_7, заволодівши мобільним телефоном та грошима.

12 квітня 2011 року, біля 16 год. з коридору будинку № 17, що по вул.. Єсеніна в м. Рівне, таємно викрав сумочку ОСОБА_8 з речами на суму 1000 грн.

По даним фактам були порушені кримінальні справи за ч. 2 ст. 187 та ч. 3 ст. 185 КК України і обВ»єднані в одне провадження.

ОСОБА_3 затримувався слідчим в порядку ст.. 115 КПК України, і йому предВ»явлено обвинувачення за ч. 2 ст. 187 та ч. 3 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні слідчий та прокурор просять обрати обвинуваченому міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, останній ухилявся від слідства, є достатні підстави вважати, що він продовжуватиме займатись злочинною діяльністю. Також з метою запобігання спробам обвинуваченого перешкодити встановленню істини по справі та забезпечення виконання процесуальних рішень. Крім того обвинувачений стоїть на обліку в служби у справах дітей, систематично залишає своє місце проживання.

Захисник обвинуваченого та сам обвинувачений просять не обирати таку сувору міру запобіжного заходу як взяття під варту, оскільки ОСОБА_3 являється неповнолітнім , навчається в школі, має постійне місце проживання , не збирається ухилятись від слідства і суду, співпрацює з органами досудового слідства. Крім того, останній добровільно з мамою зВ»явився до слідчого і дає покази. ОСОБА_3 також показав, що він забувався зВ»являтися до слідчого.

Суд вивчивши матеріали справи, представлених органом досудового слідства, заслухавши пояснення слідчого, думку прокурора , захисника та допитавши обвинуваченого, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 КПК України - взяття під варту як запобіжний захід застосовується у справах про злочини, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавленння волі на строк понад три роки.

Згідно ч. 1 ст. 148 КПК України - запобіжні заходи застосовуються до підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого з метою запобігти спробам ухилитися від слідства і суду, перешкодити встановленню істини по справі або продовжувати злочинну діяльність, а також для забеспечення виконання процесуальних рішень.

Як слідує з ст. 150 КПК України - при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім обставин, зазначених у ст. 148 КПК України, враховується тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, її вік, стан здоров"я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання і інші обставини, що її характеризують.

Відповідно до п. 3 Пленуму Верховного Суду України " Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства" від 25.04.2003 року № 4 вбчається, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв"язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші ( менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 149 КПК України можуть не забеспечити виокнання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обова"язків, щи випливають із ч. 2 ст. 148 КПК України, і його належної поведінки. Треба мати на увазі, що взяття під варту на стадіях дізнання і досудового слідства застосовується лише у випадку, коли особа підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який за законом передбачено покарання у виді позбавлення волі ( ч. 1 ст. 155 КПК України) , і коли є достатін підстави вважати, що ця особа може ухилитися від слідства і суду або виокнання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини по справі чи продовжувати злочинну діяльність ( ч. 2 ст. 148 КПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 є неповнолітнім і навчається в школі, виховувався з батьками, має постійне місце проживання. Хоча останній і не зВ»являвся до слідчого, однак добровільно співпрацює з органом досудового слідства . Судом також встановлено, що ОСОБА_3 добровільно з мамою зВ»явився до слідчого, що свідчить про бажання останнього не ухилятися від слідства .

Відповідно до ст. 434 КПК України - затримання та взяття під варту як запобіжний захід можуть застосовуватися до неповнолітнього лише у виняткових випадках, коли це викликається тяжкістю злочину у вчиненні якого він обвинувачується, при наявності підстав і в порядку, що встановлені ст.ст. 106,148,150,155,157 КПК України.

Як вбачається з п. 10 вищевказаного Пленуму Верховного Суду України - при обранні міри запобіжного заходу досліджуються також обставини, які відповідно до ст. 150 КПК України мають бути враховані при обранні міри запобіжного заходу: вік підозрюваного, обвинуваченого , стан здоров"я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання. З"ясовуються дані про попередні судимості , соціальні зв"язки особи, її схильності ( чи вживає наркотики, алкогольні напої, тощо), спосіб життя, поведінку під час провадженні в цій або іншій справі( чи не ухилялась раніше особа від слідства, суду або виконання судових рішень, чи не вчинювала злочини проти правосуддя).

Дослідженню підлягають і відомості, що вказують на існування факторів, обставин чи моральних цінностей, які можуть свідчити про те, що підозрюваний, обвинувачений перебуваючи на волі, не порушуватиме покладених на нього процесуальних обов"язків та не займатиметься злочинною діяльністю.

Судом не встановлено, а слідчим і прокурором не надано достатніх підстав, що неповнолітній ОСОБА_3 перебуваючи на волі може ухилитись від слідства і суду, перешкоджати встановленню істини по справі а також продовжуватиме займатись злочи нною діяльністю, хоча він і скої новий злочин.

Припущення прокурора та слідчого про можливе ухилення обвинуваченого від слідства і суду та продовження займання злочинною діяльністю є гіпотетичне, належними доказами не підтверджене і не носить конкретний доказовий характер. Воно має бути обгрунтоване,в противному разі взяття під варту буде нічим іншим, як актом свавілля з боку правоохоронних органів стосовно неповноліт нього. Також слідчим і прокурором не надано доказів про перешкоджання ОСОБА_3 встановленню істини по справі.

Суд вважає, що практично кожна особа, яка вчинила злочин, може намагатись ухилитись від слідства і суду. Про припущення про це, ще не означає, що вона буде намагатись ухилитись від слідства і суду. Слідчий не надав інформації про мотиви вчинення злочину неповнолітнім, поведінку особи при її затриманні чи викритті, суб"єктивному ставленні до вчиненого : визнання вини, явка з повиною та інше. Дослідження саме цих аспектів кримінальної справи дає змогу з найбільшою ймовірністю спрогнозувати, чи буде особа намагатись ухилитись від слідства та суду.

Таким чином обгрунтування необхідності застосування як запобіжного заходу взяття під варту з мотивів можливості ухилення від слідства і суду, має лежати в площині оцінки певних аспектів поведінки особи в конкретній ситуації ( обставини вчинення злочину неповнолітнім , обставини викриття особи) з урахуванням наявності даних, що характеризують особу, а саме: вік, місце проживання, роботи, навчання, сімейний стан, попередні судимості, характеристики , тощо).

За таких пісдтав, суд вважає, що одне посилання органу досудового слідства на тяжкість вчиненого злочину, за відсутністю інших підстав , не може бути підставою для обрання такого суворого запобіжного заходу - як утримання під вартою неповнолітнього ,а виняткових випадків слідчим не наведено , а тому подання слідчого СВ Рівненського МВ УМВСУ в Рівненській області є необгрунтоване та таке, що не підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст. 148,150155,165-1, 165-2,434 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити слідчому СВ Рівненського МВ УМВСУ в Рівненській області л-ту міліції ОСОБА_3 в обранні такої міри запобіжного заходу як тримання під вартою -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3 , не судимого, учня 8-ї загальноосвітньої школи м. Рівне.

На постанову судді до апеляційного суду Рівненської області прокурором, обвинуваченим протягом трьох діб з дня її винесення може бути подана апеляція. Подача апеляції не зупиняє виконання постанови.

Суддя Рівненського міського суду Сидорук Є.І.